Рішення

від 06.12.2013 по справі 901/3315/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.2013Справа № 901/3315/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КримПрофі»

(вул. Дибенко, 10, кв. 3, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ідентифікаційний код 32789192)

до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим

(вул. О. Невського, 1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про скасування рішення від 28.05.2013 № 34/05-13/32

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - Бора І.Ю., довіреність від 20.05.2013 б/н;

Від відповідача - Левицький Р.О., довіреність від 15.01.2013.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КримПрофі» (далі - Позивач), звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим (далі - Відповідач) про скасування рішення від 28.05.2013 № 34/05-13/32.

07.10.2013 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.10.2013.

Ухвалою суду від 22.10.2013 розгляд справи відкладено до 12.11.2013.

У судовому засіданні оголошувались перерви 12.11.2013 до 22.11.2013, 22.11.2013 до 06.12.2013.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статтю 1, пункт 4 частини другої, частину третю статті 6, пункт 1 частини першої статті 50, статтю 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», обґрунтовані недоведеністю в оспорюваному рішенні Відповідача вчинення Позивачем антиконкурентних узгоджених дій з спотворення результатів торгів, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач зазначає про те що, порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що стосується спотворення результатів торгів не потребує настання або наведення наслідків від цих дій та аналізу товарного ринку. Схожість в документах учасників торгів не може бути викликана відповідною специфікою ринку, а Позивачем не наведено, саме які фактори обумовили схожість в документації конкурсних торгів та що це викликано саме специфікою товарного ринку.

Позиція Відповідача також полягає у тому, що однакове розміщення тексту або інтервалу в ньому, застосування однаково в одних і тих же документах в однаковому тексті, однакових помилок, однакового оформлення тексту (використання різних видів лапок в текстах та однаково застосованих) у учасників, виключає прояв індивідуального творчого оформлення документу його виконавцем. Наявність однакових стилістичних, орфографічних, граматичних помилок є підтвердженням набору цих документів сумісно оскільки, один і той же текст, навіть при застосуванні однієї програми, при редагуванні на різних комп'ютерах може мати різні бази (в словниках, правописі), створених в процесі праці оператора на цьому комп'ютері, а також за рахунок індивідуального, творчого оформлення цього документу його виконавцем. Однакові граматичні помилки є підтвердженням використання однієї і тієї ж інформації під час підготовки документів до конкурсних торгів, а не формування їх кожним особисто.

Окрім того, Відповідач зазначає, що оскільки сукупність нехарактерної схожості в документах поданих учасниками в складі пропозиції конкурсних торгів є проявом їх узгодженої поведінки, посилання Позивача на не звернення уваги в оспорюваному рішенні на ціну пропозицій, є необґрунтованим. На думку Відповідача, спільна підготовка документації до конкурсних торгів надає можливість учасникам узгодити ціну пропозиції та визначити переможця в конкурсних торгах ще до їх проведення, чим замінити конкуренте змагання за перемогу на координацію поведінки, що призводить до спотворення результатів торгів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 28.05.2013 № 34/05-13/32 визнано, що ТОВ «КримПрофі» та ПП «Авангард-С», узгодивши свою поведінку під час участі у процедурі конкурсних торгів із закупівлі «устаткування підіймального та такелажного (закупівля та встановлення двох ліфтів на об'єкті)», проведених комітетом з конкурсних торгів Регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України 10.11.2010, вчинили правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штрафи на ТОВ «КримПрофі» у розмірі 68 000,00 грн., та на ПП «Авангард-С» - 56 000,00 грн. /а.с. 14 - 23/.

Вказане рішення прийнято за результатами розгляду подання головного експерта першого відділу досліджень та розслідувань територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим Белюсь В. про попередні висновки у справі № 58/05-26/90 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «КримПрофі» (м. Сімферополь) та ПП «Авангард-С» (м. Сакі) від 10.04.2013 № 05/1182 /а.с. 24 -28/.

Відповідно до частини першої статті 1, статті 4, частини першої статті 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-XII, з наступними змінами та доповненнями, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно із пунктами 1, 2, 4, 6 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-XII, з наступними змінами та доповненнями, Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку, тощо.

Пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Антимонопольного комітету України від 08.02.2002 № 23-р, встановлено, що діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, заяв і справ про надання дозволу на узгоджені дії здійснюється адміністративними колегіями територіального відділення Антимонопольного комітету України відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції та Реґламенту про адміністративні колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України. Забезпечення розгляду заяв і справ адміністративною колегією територіального відділення здійснюється головою територіального відділення Комітету відповідно до його повноважень.

Відповідно до пункту 12, абзацу восьмого пункту 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 № 24-р, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, розпорядженням органів Комітету, яким підвідомча справа, може бути призначена експертиза.

Пунктом 32 вказаних Правил розгляду справ передбачено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Антимонопольного комітету України обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Оскаржуване рішення Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 28.05.2013 № 34/05-13/32 у справі № 58/05-26/90 мотивоване наступним.

Комітетом з конкурсних торгів РСП «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України було прийнято рішення про проведення закупівлі устаткування підіймального та такелажного (закупівлі та встановлення двох ліфтів на об'єкті «Центр керування повітряним рухом» РСП «Кримаерорух») із застосуванням процедури відкритих торгів (протокол засідання від 24.09.2010 № 1/5-2010).

Оголошення про проведення процедури закупівлі за № 35859 було опубліковано в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» № 41 (429) від 11.10.2010.

Відповідно до реєстру видачі документації конкурсних торгів на закупівлю устаткування підіймального та такелажного (закупівля та встановлення двох ліфтів на об'єкті «Центр керування повітряним рухом» РСП «Кримаерорух»), та листування із суб'єктами господарювання, які виявили бажання прийняти участь у процедурі закупівель, документація конкурсних торгів була отримана: ТОВ «КримПрофі», ПП «Авангард-С», ТОВ «Браво СТ», ВАТ «Київський радіозавод».

Згідно з реєстром отриманих пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій), предметом яких була закупівля устаткування підіймального та такелажного (закупівля та встановлення двох ліфтів на об'єкті «Центр керування повітряним рухом» РСП «Кримаерорух») пропозиції конкурсних торгів надійшли від двох респондентів: ТОВ «КримПрофі» та ПП «Авангард-С».

Відповідно до Протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 17.11.2010 № 3/5-2010 ТОВ «КримПрофі» запропонувало найнижчу ціну, яка була визнана найбільш економічно вигідною, в наслідок чого, Позивача було обрано переможцем.

06.12.2010 між РСП «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та ТОВ «КримПрофі» укладено договір на закупівлю устаткування підіймального та такелажного (закупівля та встановлення двох ліфтів на об'єкті «Центр керування повітряним рухом» РСП «Кримаерорух») - за ціною 1 200 000,00 грн.

Відповідачем під час аналізу підготовки пропозицій конкурсних торгів ТОВ «КримПрофі» та ПП «Авангард-С» була встановлена нехарактерна для такого випадку схожість в оформленні і зовнішньому вигляді цих пропозицій, які виразилися в однаковому розміщенні тексту, стилі викладення матеріалів, використанні однакових стилістичних конструкцій, допущенні ідентичних помилок правил пунктуації.

Зокрема, протоколи про наміри, подані учасниками у складі документації пропозицій конкурсних торгів, ідентичні за текстом, затвердженим замовником, водночас схожі між собою в наступному: обидва документи, що підготовлені на фірмових бланках, не мають заголовку «Протокол про наміри», як це визначено у затвердженому замовником шаблоні/зразку документу. Тексти протоколів про наміри обох учасників надруковані двома видами шрифтів: абзац 1 тексту та пункти 1, 2 і 4 надруковані шрифтом «Arial», пункт 3 - шрифтом «Times New Roman».

У документі «Заявка на участь у торгах» обидва учасника додали до заголовку тексту слово «закупівля». Текст цих документів, розміщений на вісьмох строках, надрукований ідентичним шрифтом, із застосуванням вирівнювання тексту самої заявки по центру, в якому використано у ідентичній послідовності три види лапок - «», " ", ? ".

У документі-підтвердження виконання аналогічних договорів допущено однакову стилістичну помилку, а саме, замість «Довідка про виконання …» або «Довідка щодо виконання …» написано «Довідка о виконанні … ». У першому, другому, третьому та четвертому рядках першого абзацу тексту довідок учасників однаково розміщений текст із застосуванням вирівнювання тексту по лівому краю, з однаковою послідовністю викладення. Відмінність між зазначеними текстами полягає в тому, що ТОВ «КримПрофі» внесло в перший рядок першого абзацу тексту довідки слово «офіційно», а ПП «Авангард-С» надрукувало в другому рядку тексту слово «список». В другому рядку першого абзацу текстів довідок, обидва учасника однаково неправильно узгодили відмінки керуючих та підлеглих слів у словосполученні «у постачанні устаткування підіймального та такелажне».

Тексти листів-підтверджень про наявність диспетчерського пункту та персоналу аварійної служби поблизу об'єкту обох учасників мають ідентичну послідовність викладання тексту, надруковані із застосуванням однакового розміру та шрифту «Arial». В обох листах поставлено кому між підметом та присудком після назви учасника, не застосоване загальноприйняте скорочення слова «місто» - «м.», надруковані додаткові непотрібні крапки після скорочення слів «бульвар» та «вулиця» наступним чином: «Бул..» та «вул..» відповідно, а також не вказано про наявність персоналу саме аварійної служби. Аналогічні збіги містять й тексти довідок учасників про наявність пункту сервіс-центру.

Договори про закупівлю обох учасників надруковані на своїх фірмових бланках. У текстах обох договорів містяться два розділи під номером 1, та відсутній розділ під номером 3. Наступним після розділу 1 під назвою «Предмет договору» слідує розділ під назвою «Ціна Договору», також під номером 1. А наступним після розділу 2 під назвою «Оплата по Договору» слідує розділ «Адреса Покупця» під номером 4. При цьому, нумерація пунктів у середині розділів проектів договорів учасників співпадає з нумерацією пунктів договору, форму якого затвердив замовник.

Пункти 1.1, 1.2, 1.10 розділу 1 Договору, пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 розділу 1 Договору, пункт 5.4 розділу 5 Договору, пункти 6.3, 6.4, 6.5 розділу 6 Договору, всі пункти розділів 8 та 9 Договору, другий абзац пункту 10.2, пункти 10.3, 10.4 розділу 10 Договору, всі шість пунктів 11 розділу Договору, всі п'ятнадцять пунктів 14 розділу Договору, - однаково надруковані учасниками із застосуванням ідентичного виду шрифту - «Arial».

Пункти 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 розділу 1 Договору, пункт 3.1 розділу 2 Договору, пункт 4.1 розділу 4 договору, пункт 5.1, 5.2, 5.3 розділу 5 Договору, пункти 6.1, 6.2 розділу 6 Договору, пункт 7.1 розділу 7, пункт 10.1 та абзац 1 пункту 10.2, пункти 12.1, 12.2, 12.3 розділу 12, а також пункт 13.1 розділу 13 Договору, - однаково надруковані учасниками із застосуванням ідентичного виду шрифту - «Times New Roman».

Збіг в друкуванні договорів обох учасників полягає у застосуванні ідентичних інтервалів після назв розділів № 1, 5, 8, та відсутності інтервалів після назв розділів № 1 (правильна нумерація 2), 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14.

Разом з пропозиціями конкурсних торгів учасники надали замовнику довідки з Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь від 08.11.2010 з послідовними вихідними номерами № 11-20/1583 та № 11-20/1584 відповідно.

З огляду на встановлені збіги в пропозиціях конкурсних торгів і договорах, в оскаржуваному рішенні Відповідачем здійснено висновок про неможливість підготовки цих пропозицій кожним учасником окремо без обміну інформацією та обізнаності кожного з них про ціну конкурсної пропозиції іншого учасника, і, як наслідок, про узгодженість поведінки під час участі у процедурі конкурсних торгів, на підставі чого дії ТОВ «КримПрофі» та ПП «Авангард-С» визнані антиконкурентними узгодженими діями з спотворення результатів торгів (тендерів).

Відповідно до пункту 3.1, підпункту 3.2.7 пункту 3.2, підпунктів 3.3.1, 3.3.2 пункту 3.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, у редакції наказу від 26.12.2012 № 1950/5, технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів. Одним із основних завдань технічної експертизи реквізитів документів є ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки, за особливостями навичок виконавця. Основними завданнями експертизи друкарських форм, зокрема, є установлення особливостей виготовлення друкарських засобів (форм) і відображення їх у відбитках, а також установлення належності літер певному комплекту шрифту.

Отже, дослідження фактичних даних, про які йдеться в оспорюваному рішенні Відповідача, потребує спеціальних знань у галузі науки й техніки. А відтак, встановлення обставин, що мають значення для справи, повинно здійснюватись експертом на основі цих спеціальних знань. Як випливає з усних пояснень представника Відповідача головний експерт першого відділу досліджень та розслідувань територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим Белюсь В. має економічну освіту. Відповідачем не надано суду доказів наявності у вказаної особи спеціальних знань для проведення технічної експертизи документів, або проведення цієї експертизи іншою особою, яка відповідає встановленим вимогам, відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-XII, та абзацу восьмого пункту 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 № 24-р.

За таких обставин, подання головного експерта першого відділу досліджень та розслідувань територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим Белюсь В. про попередні висновки у справі № 58/05-26/90 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 10.04.2013 № 05/1182, не є допустимим доказом. А відтак, за відсутності певних засобів доказування, не є таким, що ґрунтується на доведених обставинах, які мають значення для справи, висновок Відповідача у оспорюваному рішенні про встановлення сукупності нехарактерної схожості в документах поданих учасниками в складі пропозиції конкурсних торгів.

Економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (частина перша статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III).

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою, пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 частини першої статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III, з наступними змінами і доповненнями, узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Антиконкурентні узгоджені дії є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.

Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку. Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару). Саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання (пункт 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 № 15).

Рішення Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 28.05.2013 № 34/05-13/32 взагалі не містить аналізу відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки (вчинення схожих дій) суб'єктів господарювання. Висновок Відповідача про узгодженість поведінки через схожість в документах поданих учасниками в складі пропозиції конкурсних торгів є припущенням, тобто таким, що не ґрунтується на доведених певними засобами доказування обставинах, які мають значення для справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частинами першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III, з наступними змінами і доповненнями, рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду шляхом подання заяви про визнання їх недійсними. Отже, належним способом судового захисту, встановленим законом, у даному випадку є подання позову до господарського суду саме із вимогою про визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним. Скасування ж рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до статті 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», можливе лише за результатами їх перегляду органами Антимонопольного комітету України, що відноситься до виключної компетенції цих органів.

З огляду на те, що Позивачем заявлено позовну вимогу про скасування рішення Відповідача від 28.05.2013 № 34/05-13/32, тобто обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові покладаються на Позивача.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 09.12.2013.

Керуючись частинами першою, другою статті 16 Цивільного кодексу України, частинами другою, третьою статті 20 Господарського кодексу України, статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III, статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Суддя Ю.А. Шаратов