cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.11.2013 Справа № 905/6795/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Імпекс», м. Макіївка, Донецька область
до Макіївської міської ради, м. Макіївка, Донецька область
про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суддя Говорун О.В.
Представники:
від позивача - Юрченко А.М. - директор, за протоколом від 02.10.2010;
від відповідача - Зеленська Н.О., довіреність від 18.11.2013 №05/12-01852.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Імпекс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Макіївської міської ради (далі - відповідач) про визнання права на припинення зобов'язань за договором та визнання недійсним рішення.
До початку розгляду справи по суті позивач звернувся до суду з заявою від 16.10.2013 №33 про зміну предмету позову, в якій просить визнати недійсним рішення Макіївської міської ради №42/68 від 29.08.2013 року та зобов'язати Макіївську міську раду розглянути на найближчому засіданні питання про припинення договору оренди земельної ділянки від 07.11.2006. Заява прийнята судом, справа розглядається з урахуванням вказаної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.01.2008 між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки. На підставі договору купівлі-продажу позивачем було продано нерухоме майно, яке було розташовано на відведеній земельній ділянці за договором оренди. Вподальшому позивач звернувся до відповідача з заявою про припинення договору оренди земельної ділянки у зв'язку із продажем розташованого на ній нерухомого майна, однак, відповідач рішенням від 29.08.2013 №42/68 припинив дію договору шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, зобов'язавши позивача сплатити річний розмір орендної плати, з огляду на що позивач звернуся до суду з вказаними позовними вимогами.
Ухвалою господарського суду від 29.10.2013, за клопотанням позивача, строк розгляду справи був продовжений до 09.12.2013.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, надав відзив, в якому зазначає, що автоматичного переходу прав оренди земельної ділянки чинним законодавством не передбачено, припинення договору оренди земельної ділянки від 29.01.2008 в частині оренди відповідачем не відбулось, у зв'язку з чим рішення про припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою, шляхом його розірвання за згодою сторін, органом місцевого самоврядування було прийнято правомірно.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
29.01.2008 між Макіївською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Імпекс» (далі - орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови для функціонування виробничого комплексу будівель, яка знаходиться на території макіївського міської ради, по провулку Інтернатовському, б/н у Гірницькому районі м. Макіївки (а.с.11-15).
На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, який належить орендарю на праві власності: виробничій комплекс (п.3 договору), що також підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.05.2006 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.05.2006 (а.с.25).
Рішенням Макіївської міської ради від 14.03.2012 №265 була присвоєна нова адреса виробничому комплексу будівель, який належить позивачу на праві власності - 86122, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, провулок Інтернатовський, будинок №18 (а.с.26).
Між позивачем (далі - продавець) та Кобець О.В. (далі - покупець) 20.06.2013 був укладений договір купівлі-продажу виробничого комплексу будівель, відповідно до умов якого, продавець передає у приватну власність, а покупець приймає у приватну власність виробничий комплекс будівель, що розташований за адресою: 86122, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, провулок Інтернатовський, будинок №18 (а.с.21-23).
На підставі вказаного договору від 20.06.2013, за покупцем було зареєстровано право власності на нерухоме майно - виробничий комплекс будівель, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2013 (а.с.24).
Заявою від 01.07.2013, посвідченою приватним нотаріусом позивач відмовився від права користування та інших прав на земельну ділянку, розташованої за адресою: Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, провулок Інтернатовський, будинок №18, у зв'язку із продажем будівлі новому власнику (а.с.20).
Вподальшому, позивач заявою від 02.07.2013 №18 звернувся до відповідача, зокрема, про винесення рішення про припинення договору оренди земельної ділянки від 29.01.2008 у зв'язку із переходом права власності на розміщену на ній будівлю новому власнику (а.с.19).
Однак, рішенням від 29.08.2013 №42/68 відповідач припинив договір оренди земельної ділянки від 29.01.2008 шляхом його розірвання за згодою сторін, припинив право користування земельною ділянкою, передану в оренду позивачу та зобов'язав позивача, зокрема, сплатити річний розмір орендної плати у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2013 рік та укласти договір про розірвання договору оренди земельної ділянки від 29.01.2008 та зареєструвати його відповідно до законодавства України (а.с.18).
Відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується із ч.ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Крім того, як передбачено пунктом е) ч.1 ст.141 ЗК України, договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, аналогічна позиція викладена у п.7 ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі».
Відповідач не довів, що позивач просив припинити договір оренди за згодою сторін.
Отже, враховуючи зазначене вище, підставою для припинення договору оренди земельної ділянки від 29.01.2008, укладеного між сторонами по справі є набуття права власності на нерухоме майно іншою особою, що розташовано на орендованій земельній ділянці.
Згідно абз. 2 п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Зобов'язання рішенням відповідача сплатити позивачем річний розмір орендної плати у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2013 рік, є неправомірним, оскільки реалізація цього права орендодавця можлива лише за наявності умов визначених у ч. 2 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначений строк не сплив, таким чином неможливо стверджувати, що до відповідача не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах. Договір оренди з підстав вище наведених розірваний не був.
Крім того, судом прийнято до уваги, що до нового власника нерухомого майно, що розташовано на земельній ділянці перейшло право оренди.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, зокрема, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами передбаченими ст. 152 ЗК України, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Відповідно до ч.1,2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.
Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.
Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення Макіївської міської ради №42/68 від 29.08.2013 року.
Зобов'язати Макіївську міську раду (86157, Донецька область, м. Макіївка, площа Радянська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26040617) на найближчий сесії розглянути та прийняти рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Імпекс» про припинення договору оренди земельної ділянки від 29.01.2008, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Імпекс» стосовно користування земельною ділянкою загальною площею 1,5607 га, кадастровий номер 1413500000:04:009:0003, у зв'язку з переходом права власності на споруди, розташовані на орендованій земельній ділянці.
Стягнути з Макіївської міської ради (86157, Донецька область, м. Макіївка, площа Радянська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26040617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Імпекс» (86157, Донецька область, м. Макіївка, вул. Московська, 1а, код ЄДРПОУ 23601713) 2 294грн. витрат з оплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.
Повне рішення складено 02 грудня 2013 року.
Суддя О.В. Говорун
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2013 |
Оприлюднено | 10.12.2013 |
Номер документу | 35841449 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
О.В. Говорун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні