ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2013 р. Справа № 909/1269/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго",
вул. Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ,76014;
до відповідача: Спільного Українсько-Нідерландського підприємства у формі
товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс",
вул. М.Грушевського, 2-Б, с. Матеївці,
Коломийський район, Івано-Франківська область,78267;
про: стягнення заборгованості в сумі 4 410,28грн., з яких: 4 162,78грн. - основний борг, 143,98грн. - пеня, 103,52грн. - 10% річних.
За участю представників сторін:
від позивача: Мицак С. П. - юрисконсульт, (довіреність №731 від 03.10.13р.);
від відповідача: не з"явились.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ПАТ "Прикарпаттяобленерго", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Спільного Українсько-Нідерландського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс", заборгованість в сумі 4 414,72грн., з яких: 4 162,78грн. - основний борг, 146,52грн. - пеня, 105,39грн. - 10% річних, 0,03грн. - інфляційні втрати.
Представник позивача, в судовому засіданні, подав заяву про зменшення позовних вимог № 027-4924 від 28.11.13р. (вх№ 19217/13 від 05.12.13р.), в якій просить суд, стягнути з відповідача 4 162,78грн. - основного боргу за спожиту електроенергію, 143,98грн. - пені, 103,52грн. - 10% річних.
Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.
При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені) вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору про постачання електричної енергії №461 від 08.02.10р., згідно умов якого, Постачальник/позивач продав Споживачу/відповідачу електричну енергію, в обсягах, обумовлених Договором;
- неналежне виконання відповідачем умов взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема, Додатку №2 до Договору, який встановлює порядок здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 4 162,78грн., що підтверджують неоплачені рахунки за електроенергію №461/1 від 22.05.13р. за травень 2013р., №461/1 від 26.06.13р. за червень 2013р., №461/1 від 26.07.13р. за липень 2013р., №461/1 від 27.08.13р. за серпень 2013р., №461/1 від 25.09.13р. за вересень 2013р., №461/1 від 28.10.13р. за жовтень 2013р.;
- звернення до відповідача з вимогою №028-4294 від 18.09.13р., про погашення заборгованості за спожиту електроенергію, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;
- п.4.2.1. Договору та п. 8 Додатку №2 до Договору згідно яких, відповідачу нараховано 143,98грн. - пені, 103,52грн. - 10% річних;
- приписи ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 06.11.13р., від 19.11.13р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач, відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Між ПАТ "Прикарпаттяобленерго" філією "Коломийський РЕМ" (Постачальник/позивач) та Спільним Українсько-Нідерландським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс" (Споживач/відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії №461 від 08.02.10р.
Згідно розділу 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 170,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Точка продажу електричної енергії: Склад - цех пиломатеріалів між Постачальником та Споживачем. Приєднана потужність у точці підключення становить 250 кВт.
Щомісячно 25 числа календарного місяця Споживач направляє уповноваженого представника у відповідну районну філію Постачальника для подання Додатку №6 "Акт про використану електричну енергію", який є невід"ємною частиною Договору, одержання відповідних рахунків про оплату та надання Постачальнику документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді (п.2 Додатку №2 до Договору).
Пунктом 3 Додатку №2 до Договору передбачено, що Споживач здійснює попередню оплату у терміни визначені даним Договором на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% обсягу постачання електричної енергії, вказаного у Додатку 1 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 25 числа поточного місяця та триває до 24 числа (включно) наступного місяця. Розмір суми на попередню оплату розраховується Постачальником електричної енергії, як добуток договірного обсягу постачання електричної енергії відповідного розрахункового періоду на середньозважений тариф поточного розрахункового періоду та відображається у рахунку на попередню оплату, який вручається Споживачу в день вказаний у п.2 даного Додатку або надсилається поштою протягом 5 операційних днів. Щомісячно Споживач проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених Договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Дослідженням обставин справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Постачальник продав Споживачу електричну енергію, обумовлену Договором. Даний факт підтверджують подані Споживачем/відповідачем Акти про використану електричну енергію від 22.05.13р. за травень 2013р. на суму 1 240,15грн., від 26.06.13р. за червень 2013р. на суму 740,93грн., від 26.07.13р. за липень 2013р. на суму 716,64грн., від 27.08.13р. за серпень 2013р. на суму 755,71грн., від 25.09.13р. за вересень 2013р. на суму 755,71грн., від 28.10.13р. за жовтень 2013р. на суму 121, 42грн. (а.с.25-30).
На підставі вище вказаних Актів про використану електричну енергію, Постачальником/позивачем виписано та вручено Споживачу/відповідачу рахунки за електроенергію №461/1 від 22.05.13р. за травень 2013р. на суму 1 072,52грн., №461/1 від 26.06.13р. за червень 2013р. на суму 1 813,45грн., №461/1 від 26.07.13р. за липень 2013р. на суму 2 529,94грн., №461/1 від 27.08.13р. за серпень 2013р. на суму 3 285,65грн., №461/1 від 25.09.13р. за вересень 2013р. на суму 4 041,36грн., №461/1 від 28.10.13р. за жовтень 2013р. на суму 4 162,78грн. (а.с. 31-36). Проте, дані рахунки залишені Споживачем/відповідачем без оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою №028-4294 від 18.09.13р., про оплату заборгованості за спожиту електроенергію (а.с.43-44). Проте, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.
Наявність заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 4 162,78грн., обумовлену Договором, визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 13.11.13р. (а.с.53).
Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача заборгованості в сумі 4 162,78грн.
Станом на 05.12.2013р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми боргу.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.
Договір про постачання електричної енергії №461 від 08.02.10р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 4 162,78грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.
Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом п.4.2.1. Договору та п. 8 Додатку №2 до Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.3.,2.3.4. цього Договору з порушенням термінів, визначених відповідним Додатком, Споживач сплачує Постачальнику, пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних та інфляційні збитки. Пеню, 10% річних та інфляційні збитки, Споживач сплачує на поточний рахунок Постачальника, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Таким чином, враховуючи викладені правові норми, п.4.2.1. Договору та п. 8 Додатку №2 до Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 143,98грн. - пені, 103,52грн. - 10% річних, за період зазначений у розрахунках (а.с. 59-60), які перевірені судом та визнаються арифметично вірними.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судове засідання не з"явився, будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 410,28грн., з яких: 4 162,78грн. - борг за спожиту електричну енергію, 143,98грн. - пеня, 103,52грн. - 10% річних, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 611, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов ПАТ "Прикарпаттяобленерго" до відповідача Спільного Українсько-Нідерландського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс"
про стягнення заборгованості в сумі 4 410,28грн. - задовольнити.
Стягнути з Спільного Українсько-Нідерландського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс", вул. М.Грушевського, 2-Б, с. Матеївці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78267 (ідентифікаційний код 31106486) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, 76014 (р/р 2603639803529 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк" ТВБВ №10008/0129 м.Коломия МФО 336503 код ЄДРПОУ банку 09336500, код ЄДРПОУ одержувача 25683359 філія "Коломийський РЕМ") 4 162,78грн. (чотири тисячі сто шістдесят дві грн. 78коп.) - заборгованості за спожиту електричну енергію.
Стягнути з Спільного Українсько-Нідерландського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс", вул. М.Грушевського, 2-Б, с. Матеївці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78267 (ідентифікаційний код 31106486) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ,76014 (р/р 260033423529 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк" ТВБВ №10008/0129 м.Коломия МФО 336503 код ЄДРПОУ банку 09336500, код ЄДРПОУ одержувача 25683359 філія "Коломийський РЕМ") 143,98грн. (сто сорок три грн. 98 коп.) - пені, 103,52грн. (сто три грн. 52коп.) - 10% річних, 1 720, 50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09.12.13р.
Суддя С.Кобецька
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2013 |
Оприлюднено | 09.12.2013 |
Номер документу | 35841458 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Кобецька С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні