Постанова

від 31.08.2006 по справі 13/2869-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/2869-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"31" серпня 2006 р.                                                            Справа №13/2869-А

за позовом                    Прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі

Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому       районі м. Дунаївці

до                      кооперативного підприємства „Хлібокомбінат”  м.Дунаївці

про                 стягнення суми 19387,31 грн., з якої 8196,25 грн. недоїмки по

                         страхових внесків, 9994,15 грн.  штрафних санкцій та 1196,91 грн.  пені

Суддя  Матущак О. І.                    

Представники  сторін:

позивача:      Бейлик М.Б. по довіреності № 1218/01 від 19.06.2006р.

                    Богонос К.Л. по довіреності № 1684/01 від 21.08.2006 р.

відповідача:  Мендзатий  М.С. –по довіреніості № 205 від 18.08.2006 р.  

                     Ярмолович Ж.К. –по довіреності № 204 від 18.08.2006 р.

                    Антал В.І. по довіреності № 4 від 30.07.2006 р.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена в судовому засіданні 31.08.2006 р.

Прокурор у позові  просить господарський суд стягнути з відповідача на користь Фонду  суму 19387,31 грн., з якої 8196,25 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків, 9994,15 грн. штрафних санкцій та 1196,91 грн. пені у відповідності до  Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за період з 23.01.2004 р. по 24.05.2006 р.

          Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному об”ємі, посилаючись на те, що вони підтверджені належними доказами, поданими до позовної заяви.

          Відповідач у відзиві на позов позовних вимог не визнав і зазначив, що страхові внески ним у повному об”ємі сплачувалися, проте, позивач вказані суми відносив на погашення штрафних санкцій і пені, тому залишилися не погашеною основна сума заборгованості. В додаток до відзиву подав копії платіжних документів за 2003-2006 р.р.

          Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

        У відповідача за період з 23.01.2004 р. по 24.05.2006 р. утворилася заборгованість по внесках  на загальнообов”язкове пенсійне страхування  у сумі  8196,25 грн.,  9994,15 грн. штрафних санкцій та 1196,91 грн. пені.

Вказана заборгованість підтверджена розрахунками  сум страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування за листопад-грудень  2003 р., квітень 2006 р., рішеннями про застосування фінансових (штрафних) санкцій  № 77 від 12.06.2003 р., № 83 від

08.07.2003 р.,  № 104 від 10.09.2003 р.,  № 113 від 13.10.2003 р.,  № 144 від 11.12.2003 р.,№ 35 від 16.02.2006 р. та  № 113 від 10.04.2006 р.

При цьому, на зворотній стороні кожного рішення значиться відмітка уповноваженої особи відповідача про отримання такого рішення.

Вказана заборгованість також підтверджена детальним розширеним розрахунком, поданим представниками позивача у судовому засіданні за період з 23.01.2004 р. по 24.05.2006 р.

Розглядом даного розрахунку також у судовому засіданні встановлено, що усі проведені  відповідачем платежі  у ньому враховані.

На підставі даних розрахунків та карток особового рахунку страхувальника юридичної особи, позивачем 05.05.2006 р. в адресу відповідача було надіслано вимогу за № Ю-48У про сплату  суми недоїмки по страховим внескам, яку отримав його представник, про що  свідчить поштове повідомлення про вручення № 54218 від 16.05.2006 р.       

Приймаючи постанову господарським судом враховується наступне.

 Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

 Відповідно до п. 1 ст. 14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

   Згідно п.6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

   Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

 Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням   Пенсійного   фонду,   надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

 У разі    якщо    страхувальник,    який    одержав    вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  

підрозділу державної   виконавчої   служби. У   зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до   господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

       Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правовому оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню у повному об”ємі.

Заперечення відповідача про неправомірну зміну позивачем призначення платежу, визначеному у платіжному документі відповідачем виключно  як сплата основної суми заборгованості по внесках, спростовується ч.5 ст. 106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої, за  рахунок  сум,  що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми  недоїмки,  пені  та фінансових санкцій у порядку календарної черговості  їх  виникнення.  У  разі,   коли   страхувальник   має несплачену  недоїмку,  пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків,  ці суми зараховуються  в  рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Керуючись  ст.1, п.1 ст.14, п.6 ст.17, п.6 ст.20, п. 2 ч. 9, ч.5 ст. 106 Закону України “Про загальнообов”язкове державе пенсійне страхування”,  ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 104, 105, 112, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

     Позов задоволити у повному об”ємі.

    Стягнути з кооперативного підприємства „Хлібокомбінат” м. Дунаївці, вул. Першого Травня, 16 (код 01734365) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі м. Дунаївці, вул. Шевченка, 71 (код 06952405) суму 8196,25 (вісім тисяч сто дев”яносто шість) грн. 25 коп.  недоїмки по внесках на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, суму 9994,15 (дев”ять тисяч дев”ятсот дев”яносто чотири) грн. 15 коп.  грн.  штрафних санкцій та 1196,91 (одна тисяча сто дев”яносто шість) грн.  пені.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.09.2006 р.

Суддя                                                                      О.І. Матущак