Рішення

від 19.07.2006 по справі 8/3440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/3440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2006 р.Справа № 8/3440

За позовом  відкритого акціонерного товариства „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство”  смт. Ярмолинці

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Горизонт”

с. Борсуки Новоушицького району

про стягнення 9273грн.00коп.

                                                                                                         Суддя Степанюк А.Г.

                   Представники  :

Від позивача  -  Дичаківська  Н.І.–представник по довіреності  від 26.01.06р.

Від відповідача – не з'явився

         Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 9273грн.07коп., в т.ч. 6125грн.00коп. боргу за поставлену продукцію за договором поставки  від 28.04.2004р., 1608грн.94коп. пені, 283грн.93коп. річних та 1256грн.00коп. інфляційних.

         Відповідач повноваженого представника  в судове засідання не направив,   відзив на позов не надав та позовні вимоги не оспорив, а тому  відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній документами.                          

        Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:  

         28.04.2004р. між ВАТ “Ярмолинецький ХПП” смт. Ярмолинці та СТОВ „Горизонт” с.Борсуки Новоушицького району укладено договір поставки насіння, згідно якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу насіння кукурудзи в кількості 2500кг на суму 6125грн.00коп., а останній зобов'язався прийняти насіння та оплатити її вартість згідно умов даного договору.

        Позивачем на підставі довіреності №271931, серії ЯЖГ від 29.04.2004р. та згідно наказу №105 від 29.04.2004р. і товарно-транспортної накладної відпущено відповідачу насіння кукурудзи у кількості 2500кг. на суму 6125грн.00коп.   

         Відповідно до п.2.2 договору покупець зобов'язався провести розрахунок грошовими коштами або зерновими культурами за придбане насіння не пізніше                  01 жовтня 2004р.

         У  встановлений договором строк відповідач розрахунки не провів.

         Відповідно до п.3.2 договору за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який оплачується пеня від несплаченої суми за кожний день прострочки.

         На підставі п.3.2 договору  позивачем нараховано пеню у розмірі 1608грн.94коп. за період з 01.10.2004р. по 17.04.2006р.

         Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу інфляційні у розмірі 1256грн.00коп. з жовтня 2004р. по березень 2006р. та три проценти річних у розмірі 283грн.93коп. з 01.10.2004р. по 17.04.2006р.

         Оскільки відповідач розрахунки не провів, це стало підставою для звернення позивача з позовом в суд.

         Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх сукупності судом враховується наступне:   

           Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

           Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних  умовах  звичайно ставляться.

           Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

         Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона -  постачальник  зобов'язується передати (поставити)  у  зумовлені  строки  (строк) другій   стороні   -   покупцеві   товар   (товари),   а  покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму.

        Вирішуючи питання про стягнення пені судом враховується, що згідно                          п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідач повинен був розрахуватись із позивачем починаючи по 01.10.2004р. У договорі не зазначено, що пеня нараховується за весь період прострочення платежу. Отже правомірно нараховувати пеню починаючи з 01.10.2004р. по 01.04.2005р. Таким чином правомірно нарахованою сумою пені із врахуванням норм Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” є 529грн.74коп.

       Тому в частині стягнення з відповідача на користь позивача неправильно нарахованої пені в сумі 1079грн.20коп. належить відмовити за обставин викладених вище.

        Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В зв'язку з правомірним нарахуванням інфляційних та річних, до стягнення підлягають інфляційні у розмірі 1256грн.00коп. з жовтня 2004р. по березень 2006р.  та річні у розмірі 283грн.93коп. з 01.10.2004р. по 17.04.2006р.

Позовні вимоги позивача про стягнення 6125грн.00коп. основного боргу, 529грн.74коп. пені,  283грн.93коп. річних, 1256грн.00коп. інфляційних відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам справи і підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.       

         Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судові витрати покладаються на відповідача у розмірі пропорційному правомірно заявленим позовним  вимогам.

         Керуючись ст.ст.526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174,193,232,265 Господарського кодексу України, ст.ст.1,45,47,33,44,47,49,82-85,116 Господарського процесуального Кодексу  України, СУД, -     

                                                 В  И   Р  І  Ш И  В   :

           Позов відкритого акціонерного товариства „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство”  смт. Ярмолинці до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Горизонт”  с. Борсуки Новоушицького району задоволити частково.

       Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Горизонт”  (с. Борсуки Новоушицького району,  код 31666063) на користь  відкритого акціонерного товариства „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство” (смт. Ярмолинці, вул. Залізнична, 16, код 00952443) 6125грн.00коп. (шість тисяч сто двадцять п'ять  гривень 00коп.) боргу, 529грн.74коп. (п'ятсот двадцять дев'ять гривень 74коп.) пені,  283грн.93коп. (двісті вісімдесят три гривні 93коп.) річних, 1256грн.00коп. (одну тисячу двісті п'ятдесят шість гривень 00коп.) інфляційних, 102грн.00коп.  (сто дві гривень 00коп.) державного мита та 104грн.28грн. (сто чотири гривні 28коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Видати  наказ.

В решті суми позовних вимог відмовити

                              Суддя                                                                      А.Г. Степанюк