Рішення

від 05.12.2013 по справі 901/3433/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2013 Справа № 901/3433/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна»

(вул. Бугаївська, 21, оф. 606, м. Одеса, 65005)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Каравелла 78»

(шосе Героїв Сталінграда, буд. 23, корп. "Г", оф. 2, м. Керч, АР Крим, 98329)

про стягнення 40 160.14 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився, ТОВ «Вірамакс Україна»;

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Каравелла 78»;

Суть спору: товариство з обмежено відповідальністю «Вірамакс Україна» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Каравелла 78» та просить суд стягнути з відповідача борг за невиконання умов договору оренди обладнання № А/206/3 від 16 січня 2013 року у розмірі 37067.74 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 2549. 31 грн., 3% річних за порушення зобов'язання у сумі 547.09 грн..

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди обладнання в частині повного та своєчасного внесення орендної плати. Вимоги обґрунтовані посиланнями на статті 525, 526, 530, 546, 611, 625 Цивільного кодексу України.

В судовому засідання 25 листопада 2013 року представником позивача було надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 37 067.74 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 3 244.35 грн., 3% річних за порушення зобов'язання у сумі 706.62 грн., яка ухвалою господарського суду АР Крим від 25 листопада 2013 року була прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи (а.с. 56-57).

Представник позивача явку у судове засідання 05 грудня 2013 року не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 75).

Суд клопотання позивача задовольнив.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, листом від 25 листопада 2013 року № 101 повідомив суд, що з вимогами ТОВ «Вірамакс Україна» згодний (а.с. 70).

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

16 січня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Каравелла 78» (орендар) укладено договір оренди обладнання № А/206/3, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає орендарю у строкове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючи ознаки та оціночна вартість якого зазначена у додатках (специфікаціях) до даного договору та актах приймання - передачі обладнання в оренду (а.с. 10-12).

Відповідно до пункту 2.1 договору передача обладнання здійснюється на підставі акту приймання - передачі обладнання в оренду, який підписується вповноваженими представниками сторін.

Згідно з пунктом 2.2 договору строк отримання обладнання орендарем від орендодавця складає 3 робочі дні із дня зарахування передоплати на розрахунковий рахунок орендодавця відповідно до пункту 4.1.1 договору. Строк оренди починається з моменту (дати) підписання акту приймання - передачі, який свідчить про передачу обладнання у оплатне строкове користування орендарю та закінчується підписанням акту приймання - передачі (повернення) обладнання з оренди.

Пунктом 2.3 договору сторони визначили місце передачі обладнання від орендодавця орендарю та його повернення на умовах даного договору - склад орендодавця за адресою: м. Одеса, вул. Налівна, 2-а. Сторони можуть обумовити інше місце передачі обладнання в оренду та зазначити його в акті приймання - передачі. Витрати по доставці обладнання в місце, визначене сторонами в акті, можуть бути оплачені орендодавцем, та в наступному компенсуються орендарем. В цьому випадку вартість перевозки не оплачується окремими рахунком, а включається до вартості орендної плати.

Протягом всього строку дії договору оренди та до повернення обладнання орендодавцю право власності на обладнання зберігається за орендодавцем (пункт 2.5 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору по закінченню, або достроковому припиненні строку дії даного договору орендатор передає (повертає) орендодавцю обладнання за актом приймання - передачі обладнання.

Згідно з пунктом 3.2 договору дострокове розірвання договору можливе за ініціативою орендодавця, зокрема, у випадку нездійснення орендарем 1 та більше чергових платежів, у строки та розмірах, визначених умовами даного договору. В цьому випадку договір вважається розірваним після спливу 10 днів з дня направлення орендарю письмового повідомлення орендодавця за зазначеною у договорі адресою про припинення дії даного договору.

Пунктом 3.3 договору визначено, що розірвання договору здійснюється у відповідності до діючого законодавства. Днем розірвання даного договору вважається день фактичного повернення обладнання орендодавцю.

У випадку дострокового розірвання договору орендар повинен виконати умови пункту 5.2.8 даного договору, здійснити остаточне погашення заборгованості (за наявності) з орендної плати та іншим зобов'язанням, що випливають з умов даного договору (пункт 3.3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.3.2 договору у випадку настання будь - якої події, яка слугує підставою для розірвання договору, орендодавець має право самостійно (своїми силами із засобами та/або із залученням третіх осіб) повернути обладнання, яке знаходить в оренді, попередньо сповістивши орендаря в строки, визначені в пункті 3.2.1 договору. В такому випадку, після належного сповіщення орендар зобов'язаний повернути предмет оренди за першою вимогою орендодавця з належним оформленням супровідних документів (акту приймання - передачі та інших, у випадку необхідності). Усі витрати орендодавця, понесені ним у зв'язку з поверненням обладнання, у відповідності до даного пункту підлягають повному відшкодуванню (компенсації) орендарем на підставі виставленого орендодавцем рахунку не пізніше трьохденного строку.

Згідно з пунктом 4.1.1 договору орендар здійснює 100 % попередню оплату за користування обладнанням, переданим йому в оренду за умовами даного договору. Нарахування орендної плати починається з дня підписання акту приймання - передачі обладнання в оренду та закінчується днем оформлення ату приймання - передачі (повернення) обладнання з оренди. При цьому, сторони дійшли згоди, що перед підписанням акту приймання - передачі обладнання в оренду орендар вносить у вигляді 100 % передоплати орендну плату одразу за 3 місяці (перші два та останній місяць оренди), що передують місяцям, в яких буде здійснюватись користування об'єктом оренди, що випливає з положень пункту 4.4 даного договору.

Пунктом 4.1.2 договору визначено, що орендна палат за наступні місяці оренди (4 та надалі) сплачується орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до 20 числа місяця, що передує місяцю, в якому буде здійснюватись користування об'єктом оренди без додаткового виставлення рахунку.

Відповідно до пункту 4.2.1 розмір орендної плати складає 15 000.00 грн. в місяць, в тому числі ПДВ 2 500.00 грн..

Пунктом 5.2.2 договору сторони визначили, що орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати оренду плату, штрафні санкції, відшкодовувати збитки та інші компенсації орендодавцю у відповідності до вимог даного договору.

Згідно з пунктом 6.4 договору у випадку невиконання орендарем умов по оплаті за даним договором орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за весь період порушення згідно чинного законодавства.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині виконання зобов'язань - до моменту їх повного виконання (пункт 8.1 договору).

Позивачем на виконання умов договору 18 січня 2013 року за актом приймання - передачі № ВМ-00013 було передано обладнання в оренду відповідачу (а.с. 25).

Між позивачем та відповідачем на виконання умов договору були підписані та засвідчені печатками акти здачі - прийняття (надання послуг) : № ОУ- 0000016 від 31 січня 2013 року - оренда обладнання у січні 2013 року на суму 6 774.19 грн., № ОУ-0000047 від 28 лютого 2013 року - оренда обладнання у лютому 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000073 від 31 березня 2013 року - оренда обладнання у березні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000109 від 30 квітня 2013 року - оренда обладнання у квітні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000157 від 31 травня 2013 року - оренда обладнання у травні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000213 від 30 червня 2013 року - оренда обладнання у червні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000280 від 31 липня 2013 року - оренда обладнання у липні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000305 від 22 серпня 2013 року - оренда обладнання у серпні 2013 року на суму 10 645.16 грн. (а.с. 15-20, 26-27).

Як зазначає позивач, відповідач 16 січня 2013 року сплатив на його користь 45 000.00 грн. у якості передоплати за перші 2 місяці та останній місяць оренди, проте в подальшому відповідачем орендна плата сплачувалась не в повному обсязі та із порушенням термінів її сплати.

Так, позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачем орендна палата у квітні, травні та червні 2013 року вносилася частково, а у липні та березні 2013 року взагалі не сплачувалась, у зв'язку з чим позивач 19 серпня 2013 року направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору з 20 серпня 2013 року.

Крім того, орендоване обладнання було вивезено позивачем 22 серпня 2013 року, у зв'язку з чим між сторонами було підписано та засвідчено печатками акт здачі - прийняття послуг № ОУ-0000308 від 22 серпня 2013 року на організацію доставки обладнання на суму 6100.00 грн. (а.с. 27).

Відповідно до пункту 5.2.12 договору орендар зобов'язаний повністю відшкодувати або компенсувати орендодавцю усі витрати, понесені ним у зв'язку з поверненням обладнання у відповідності до пункту 3.3.2 даного договору.

28 серпня 2013 року позивачем було направлено на адресу відповідача рахунок №СФ -0000601 від 22 серпня 2013 року на сплату послуг з організації доставки обладнання (а.с. 23).

Проте, як стверджує позивач, на даний час заборгованість з орендної плати та вартості послуг з доставки обладнання відповідачем не погашена, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 37 067.74 грн..

Викладене з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» із даними позовними вимогами до господарського суду АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки за своєю правовою природою спірний договір є договором оренди рухомого майна, правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з його виконанням та зміною його умов повинні регулюватися положеннями глави 58 Цивільного кодексу України з урахуванням положень Господарського кодексу України, що регулюють укладення, виконання та розірвання договорів.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Як вже зазначалося, 16 січня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Каравелла 78» (орендар) укладено договір оренди обладнання № А/206/3, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає орендарю у строкове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючи ознаки та оціночна вартість якого зазначена у додатках (специфікаціях) до даного договору та актах приймання - передачі обладнання в оренду (а.с. 10-12).

Так, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, яка створилася у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо її своєчасного та повного внесення.

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем на виконання умов договору 18 січня 2013 року за актом приймання - передачі № ВМ-00013 було передано обладнання в оренду відповідачу (а.с. 25).

Між позивачем та відповідачем на виконання умов договору були підписані та засвідчені печатками акти здачі - прийняття (надання послуг) : № ОУ- 0000016 від 31 січня 2013 року - оренда обладнання у січні 2013 року на суму 6 774.19 грн., № ОУ-0000047 від 28 лютого 2013 року - оренда обладнання у лютому 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000073 від 31 березня 2013 року - оренда обладнання у березні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000109 від 30 квітня 2013 року - оренда обладнання у квітні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000157 від 31 травня 2013 року - оренда обладнання у травні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000213 від 30 червня 2013 року - оренда обладнання у червні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000280 від 31 липня 2013 року - оренда обладнання у липні 2013 року на суму 15 000.00 грн., № ОУ-0000305 від 22 серпня 2013 року - оренда обладнання у серпні 2013 року на суму 10 645.16 грн. (а.с. 15-20, 26-27).

16 січня 2013 року відповідач сплатив на користь позивача 45 000.00 грн. у якості передоплати за перші 2 місяці та останній місяць оренди (а.с. 62).

Також з матеріалів справи вбачається та було підтверджено представником позивача, що у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо оплати оренди сторонами було досягнуто згоди щодо його дострокового розірвання з 20 серпня 2013 року, у зв'язку з чим позивачем було вивезено обладнання, про що складено акт здачі - прийняття послуг № ОУ-0000308 від 22 серпня 2013 року на організацію доставки обладнання на суму 6100.00 грн. (а.с. 27).

28 серпня 2013 року позивачем було направлено на адресу відповідача рахунок №СФ -0000601 від 22 серпня 2013 року на сплату послуг з організації доставки обладнання (а.с. 23).

Відповідно до пункту 3.3.2 договору у випадку настання будь - якої події, яка слугує підставою для розірвання договору, орендодавець має право самостійно (своїми силами із засобами та/або із залученням третіх осіб) повернути обладнання, яке знаходить в оренді, попередньо сповістивши орендаря в строки, визначені в пункті 3.2.1 договору. В такому випадку, після належного сповіщення орендар зобов'язаний повернути предмет оренди за першою вимогою орендодавця з належним оформленням супровідних документів (акту приймання - передачі та інших, у випадку необхідності). Усі витрати орендодавця, понесені ним у зв'язку з поверненням обладнання, у відповідності до даного пункту підлягають повному відшкодуванню (компенсації) орендарем на підставі виставленого орендодавцем рахунку не пізніше трьохденного строку.

Відповідно до пункту 5.2.12 договору орендар зобов'язаний повністю відшкодувати або компенсувати орендодавцю усі витрати, понесені ним у зв'язку з поверненням обладнання у відповідності до пункту 3.3.2 даного договору.

Пунктом 5.2.2 договору сторони визначили, що орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати оренду плату, штрафні санкції, відшкодовувати збитки та інші компенсації орендодавцю у відповідності до вимог даного договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на даний час заборгованість з орендної плати та оплати послуг з доставки обладнання відповідача перед позивачем складає 37 067.74 грн. (30 967.74+6100.00).

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 37 067.74 грн. також підтверджується актом звірення взаємних розрахунків сторін, складений станом на 28 серпня 2013 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками ( а.с. 21).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, зі змісту спірного договору вбачається, що він за своєю суттю є платним договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього обов'язку оплачувати орендну плату, а ухилення відповідача від виконання такого обов'язку за відсутності оформлених у передбаченому договором порядку домовленостей свідчить про порушення останнім його умов.

Отже, враховуючи вищевикладене та визнання відповідачем факту наявності заборгованості перед позивачем, суд погоджується із твердженнями представника позивача про порушення відповідачем своїх обов'язків за договором та про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати та наданих послуг з доставки обладнання в сумі 37 067.74 грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 30 967.74 грн. заборгованості з орендної плати за договором та 6 100.00 грн. вартості організації доставки (перевезення) обладнання.

Також, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 3 244.35 грн. та 3 % річних 706.62 грн., нарахованих на суму заборгованості.

Судом з метою перевірення строків виникнення прострочки за відповідачем, зазначених позивачем у розрахунках до заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 60-61), було складено наступний графік взаємних розрахунків сторін у даній справі

Місяць, Дата Нараховано Оплата Борг

за який до сплати

сплачується

оренда

(2013)

Березень 20.02.2013 15 000.00 8225.81 6 774.19

(Акт (передплата

№ ОУ-0000073 від 16.01.13р.)

від 31.03.13)

Квітень 20.03.2013 15 000.00 - 21 774.19

(Акт

№ ОУ-0000109

від 30.04.13) 18.04.2013 - 8 000.00 13 774.19

Травень 20.04.2013 15 000.00 - 28 774.19

(Акт 23.04.2013 2 000.00 26 774.19

№ 0000157

від 31.05.13)

Червень 20.05.2013 15 000.00 - 41 774.19

(Акт 06.06.2013 - 21 451.61 20 322.58

№ ОУ-0000213

від 30.06.13)

Липень 20.06.2013 15 000.00 - 35 322.58

(Акт

№ ОУ-0000280

від 31.07.13)

Серпень 16.01.2013 10 645.16 15 000.00 30 967.74

(Акт (п.4.1.1 (передплата

№ ОУ-0000305 договору) від 16.01.13)

від 22.08.13)

Так, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 3 244.35 грн., нараховану за кожним актом, складеним за кожний місяць, за загальний період з 20 лютого 2013 року по 20 листопада 2013 року (а.с. 60).

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 6.4 договору у випадку невиконання орендарем умов по оплаті за даним договором орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за весь період порушення згідно чинного законодавства.

Пунктом 4.1.2 договору визначено, що орендна плата за наступні місяці оренди (4 та надалі) сплачується орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до 20 числа місяця, що передує місяцю, в якому буде здійснюватись користування об'єктом оренди без додаткового виставлення рахунку.

Судом було перевірено розрахунок пені позивача та встановлено, що останнім здійснено розрахунок за зростанням суми боргу по місяцям. Крім того, кінцева дата періоду нарахування за попередній місяць співпадає з початковою датою періоду нарахування за наступний місяць, що є невірним, оскільки тягне подвійне нарахування неустойки за один день прострочення.

У зв'язку з цим, враховуючи, що прострочка згідно з пунктом 4.1.2 договору виникає з 20 числа місяця, то суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування пені до 19 числа (кінець періоду) та до 20 числа (початок періоду).

Так, судом був проведений розрахунок наступним чином (а.с. 76-84).

Крім того, як вбачається з розрахунку, проведеного судом, до нього було застосовано приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи, що позивачем не було нараховано пеню за окремим актом прийняття - передачі, а загалом, судом було обмежено період, визначений позивачем, згідно вимог вищевказаної норми.

Таким чином, за період з 20 лютого 2013 року по 20 серпня 2013 року сума пені за прострочку внесення орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача, складає 1864.30 грн..

Також, позивачем було нараховано пеню на 6100.00 грн. витрат, пов'язаних із доставкою майна за період з 20 липня 2013 року по 20 листопада 2013 року, однак суд не може погодитися із правильністю таких розрахунків, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.3.2 договору у випадку настання будь - якої події, яка слугує підставою для розірвання договору, орендодавець має право самостійно (своїми силами із засобами та/або із залученням третіх осіб) повернути обладнання, яке знаходить в оренді, попередньо сповістивши орендаря в строки, визначені в пункті 3.2.1 договору. В такому випадку, після належного сповіщення орендар зобов'язаний повернути предмет оренди за першою вимогою орендодавця з належним оформленням супровідних документів (акту приймання - передачі та інших, у випадку необхідності). Усі витрати орендодавця, понесені ним у зв'язку з поверненням обладнання, у відповідності до даного пункту підлягають повному відшкодуванню (компенсації) орендарем на підставі виставленого орендодавцем рахунку не пізніше трьохденного строку .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем майно було вивезено 22 серпня 2013 року, що підтверджується підписаним та засвідченим печатками сторін актом здачі - прийняття (а.с. 27).

В подальшому, на виконання пункту 3.3.2 договору позивачем 22 серпня 2013 року було виставлено відповідачу до сплати рахунок - фактуру № СФ-0000601 (а.с. 23).

Відповідно до пункту 5.2.12 договору орендар зобов'язаний повністю відшкодувати або компенсувати орендодавцю усі витрати, понесені ним у зв'язку з поверненням обладнання у відповідності до пункту 3.3.2 даного договору.

Таким чином, враховуючи викладене, прострочення виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати витрат, понесених позивачем у зв'язку з доставкою обладнання, виникло лише 26 серпня 2013 року, а отже періодом нарахування пені є - з 26 серпня 2013 року по 20 листопада 2013 року, - кінцева дата нарахування пені, визначена позивачем в розрахунку (а.с. 60).

Отже, при перерахунку з урахуванням вищевикладеного судом було встановлено, що розмір пені, нарахованої за прострочення обов'язку щодо оплати витрат на доставку, за період з 26 серпня 2013 року по 20 листопада 2013 року складає 189.02 грн. (а.с. 85)

Таким чином, при перерахуванні судом пені (а.с. 76-85), нарахованої на суму заборгованості з орендної плати за період з 20 лютого 2013 року по 20 серпня 2013 року складає 1 864.30 грн., а розмір пені, нарахованої на витрати з доставки майна за період з 26 серпня 2013 року по 20 листопада 2013 року, складає 189.02 грн., разом 2 053.32 грн.. В стягненні 1 191.03 грн. пені слід відмовити.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 706.62 грн., нарахованих разом на суму заборгованості з орендної плати та витрати, пов'язані із поверненням майна за період з 20 лютого 2013 року по 20 листопада 2013 року (а.с. 61).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок позивача та встановлено аналогічні до розрахунку пені недоліки його складання, що полягало у невірності визначення кінцевої дати нарахування 3 % річних за окремим місяцем та визначення позивачем невірної початкової дати прострочення нарахування на суму витрат, пов'язаних із доставкою обладнання.

Таким чином, судом було складено власний розрахунок, відповідно до якого загальний розмір 3% річних, нарахованих окремо на суму заборгованості з орендної плати за період з 20 лютого 2013 року по 20 листопада 2013 року, та на суму витрат, пов'язаних із доставкою майна за період з 26 серпня 2013 року по 20 листопада 2013 року, складає 664.36 грн., в стягненні 42.26 грн. слід відмовити (а.с. 86-95).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Також, представник позивача у судовому засіданні 12 листопада 2013 року просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Проте, суд не знайшов правових підстав для його задоволення, у зв'язку з чим ухвалою від 12 листопада 2013 року відмовив у цьому.

Одночасно, судом з матеріалів справи було встановлено, що при подачі позивачем клопотання про забезпечення позову ним було сплачено за його подачу 119.00 грн., тоді як відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подачу заяви про забезпечення позову сплачується 1.5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1720.50 грн..

Таким чином, стягненню з позивача за подачу заяви про забезпечення позову підлягає 1 601.50 грн..

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 09 грудня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Каравелла 78» (шосе Героїв Сталінграда, буд. 23, корп. "Г", оф. 2, м. Керч, АР Крим, 98329, ЄДРПОУ 36286458) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» (вул. Бугаївська, 21, оф. 606, м. Одеса, 65005, ЄДРПОУ 37549805) заборгованість в сумі 37 067.74 грн., пеню в сумі 2 053.32 грн., 3 % річних в сумі 664.36 грн. та 1 668.77 грн. судового збору.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» (вул. Бугаївська, 21, оф. 606, м. Одеса, 65005, ЄДРПОУ 37549805) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 1601.50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Каравелла 78» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» пені в сумі 1 191.03 грн. та 3% річних в сумі 42.26 грн. - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська