Постанова

від 16.08.2006 по справі 15/193-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/193-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" серпня 2006 р.                                                            Справа №15/193-НА

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтекс" м. Хмельницький    

до Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики в особі Державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрологівї та сертифікації" м. Хмельницький

про скасування постанов про накладення штрафів № 203 від 24.05.2006р. та № 204 від 24.05.2006р.

Суддя  Муха М.Є.                    

Секретар судового засідання Капустян А.В.

Представники сторін:

від позивача           Горбань О.В. –за довіреністю від29.06.2006р.

від відповідача      Левицький Є.Д. –за довіреністю №10 від 10.01.2006р.

Постанова приймається 16.08.2006року, оскільки в судовому засіданні 14.08.2006року оголошувалась перерва.

У судовому    засіданні  згідно  ч.3 ст.  160 КАСУ  проголошено  вступну  і  резолютивну частини постанови.    

Суть спору

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування постанов Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики в особі Державного підприємства „Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” м. Хмельницький про накладення штрафів № 203 від 24.05.2006р. № 204 від 24.05.2006р.

В судовому засіданні 14.08.2006 року представник позивача уточнив позовні вимоги у зв'язку з чим просить суд скасувати постанови про накладення штрафів № 203 від 24.05.2006р. № 204 від 24.05.2006р.

В судовому засіданні 16.08.2006р. представник позивача уточнив назву відповідача по справі. Як наслідок, просить суд рахувати відповідачем по справі Державне підприємство „Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” м. Хмельницький.

Зазначені уточнення судом приймаються.

З врахуванням поданих уточнень позивач просить суд скасувати постанови Державного підприємства „Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” м. Хмельницький про накладення штрафів № 203 від 24.05.2006р. № 204 від 24.05.2006р.

Посилається на те, що оспорювані постанови прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Наголошує, що для перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил представниками відповідача була відібрана продукція (згідно акту №65 відбору зразків від 19.04.06р.). Згідно висновків у акті перевірки, перевірена продукція відповідає вимогам ГОСТ 6201-68, ДР-97 по перевірених показниках. Висновок відповідача, про те, що відібрана продукція не відповідала вимогам ст.ст. 20, 38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” по маркуванню, а саме не вказано повну адресу виробника, номер партії виробництва, що є однією із підстав для притягнення позивача до адмінвідповідальності, не відповідає дійсності. Відбір зразків етикеток проводився на складі, із ще нефасованої продукції, за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, 124, що підтверджується у Акті. Представниками відповідача були вилучені зразки етикеток, копії яких додані до Акту перевірки (Додаток №6). Зазначив, що вказані етикетки є зразками, на яких безпосередньо перед фасуванням продукції в упаковку (мішки) та маркуванням для зберігання чи реалізації, вручну, штампом проставляються дані, яких не міститься на готовому зразку етикетки, а саме: дату виготовлення. Щодо номеру партії виробництва, то оскільки „партія” - це будь - яка визначена кількість харчового продукту з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за однакових умов на одній і тій самій потужності, а вироблений товар на підприємстві абсолютно однаковий, то згідно внутрішнього розпорядження підприємства від 03.01.2005р. - при виготовленні круп власного виробництва номером партії вважається дата виготовлення. Звертає увагу суду на те, що використані при перевірці етикетки навіть не знаходились у процесі випуску чи реалізації продукції (маркування продукції), про що також свідчить відсутність на них слідів використання (сліди кріплення до мішку). Етикетки, які знаходяться на випущеній та реалізованій продукції відповідають усім вимогам чинного законодавства (зразок надається). З врахуванням викладеного вважають, що висновок відповідача про те, що відібрана продукція не відповідала вимогам ст.ст.20, 38 ЗУ „Про безпечність та якість харчових продуктів” по маркуванню не є дійсним та не відповідає фактичним обставинам.

Крім того, відповідачем накладено на позивача штраф згідно п.7 ст.8 розділу 5 Декрету КМ України від 08.04.93р. за №30-93, яким передбачено сплата штрафу підприємством за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації. Проте відповідачем не доведено, не обґрунтовується та не підтверджується наявність факту реалізації позивачем забороненої до випуску і реалізації продукції. Тому у діях позивача відсутній факт правопорушення, за який передбачена відповідальність згідно п.7 ст.8 розділу 5 Декрету КМ України від 08.04.93р. за №30-93, а відтак відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафів у відповідному розмірі.

Відповідач в запереченні на позов представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Посилається на те, що постанови про накладання штрафу від 24.05.2006 № 203 на суму 18 682, 87 грн. і № 204 на суму 8 170,25 грн. є обґрунтованими, прийнятими у строгій відповідності до вимог чинного законодавства і підлягають виконанню. В підтвердження своїх доводів зазначив, що твердження Позивача, про те, що „відбір зразків етикеток проводився на складі із ще нефасованої продукції” не відповідає дійсності, суперечить і спростовується даними акта відбору зразків продукції від 19.04.2006 № 65. В акті чітко зазначено, що відбір зразків проведено на складі продукції, яку прийняв ВТК. Тобто продукції, яка пройшла повний технологічний цикл виробництва, відповідно до вимог стандарту ГОСТ 6201-68 „Горох шліфований (лущений) ТУ” розфасована і промаркована, готова до реалізації. Отже, відбір зразків гороху проведено із партії готової до реалізації, прийнятої ВТК продукції у відповідності з вимогами п.п.5.5, 5.5.1, 5.5.2, 5.5.3, 5.5.6 Інструкції за безпосередньою участю і без зауважень Позивача (акт відбору зразків від 19.04.2006р. № 65). При цьому, зокрема, згідно п.5.5.6 Інструкції, перевірена наявність товаросупровідної документації,  а також  відповідність  маркування  вимогам  ст.38  Закону  України  „Про безпечність та якість харчових продуктів” по етикетці, наданій Позивачем (протокол вимірювального та органолептичного контролю зразків від 19.04.2006). Повідомив, що позивач замовчує у позові наявність у акті перевірки від 19.05.2006 р. № 94 додатку 2 - етикетки на горох шліфований датою виготовлення 20.03.2006 р. Вказана етикетка виготовлена по накладній від 31.01.2005 № 16, використовувалась на день перевірки і, як наголошує Позивач у скарзі, є зразком маркування готової до реалізації продукції. На ній очевидна відсутність назви, повної адреси і телефону виробника, номера партії виробництва, що є порушенням вимог ст.38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів”. Саме цією етикеткою була маркована партія готової до реалізації продукції датою виготовлення 20.03.2006 р., яка перевірялась 19.04.2006 р. (п.п. 2.3 і 4.1 акта № 94). До того ж дата виготовлення за твердженням Позивача ще й означає номер конкретної партії продукції. Факт надання етикетки з датою 20.03.2006, ідентичної етикеткам, прошитим на мішках з готовою партією продукції датою виготовлення 20.03.2006 посвідчив особисто Позивач проставленням на цій етикетці відтиску печатки підприємства і підписанням протоколу вимірювального та органолептичного контролю зразків від   19.04.2006 р. Звертає увагу суду на те. що доказом того, що Позивач до 19.04.2006р. використовував етикетку що не відповідала ст.38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів”, є факт виготовлення ним в процесі проведення держнагляду нового зразка етикетки (додаток 6 до акта від 19.05.2006 № 94), наданого держінспектору 27.04.2006 р., в якому є повна адреса виробника, але відсутня його назва, телефон та номер партії продукції.

В додаткових заперечення на позов відповідач зазначив, що при розгляді обставин справи у судовому засіданні 14.08.2006 представник Позивача підтвердив, що на наданій держінспектору при держнагляді 19.04.06 етикетці (долученій до протоколу вимірювального і органолептичного контролю від 19.04.2006 - додаток 2 до акта перевірки від 19.05.2006 №94) так само, як на етикетках, прошитих на мішках з готовою до реалізації продукцією, була відсутня назва, повна адреса і телефон виробника (юридична адреса) та номер партії продукції. Ці реквізити маркування, після виявлення і документального посвідчення їх відсутності у згаданому протоколі від 19.04.2006, Позивачем (з його слів) в подальшому вручну, штампом доставлялись на етикетках, пришитих на мішках з готовою до реалізації продукцією. Зразок такої етикетки з доповненням юридичної адреси Позивача і дати виготовлення партії був наданий держінспектору лише 27.04.2006 і долучений до акта перевірки від 19.05.2006 №94  (додаток 6). Відсутність на етикетці назви, повної адреси і засобу зв'язку виробника та номера партії готової до реалізації продукції, є порушенням норм чинних законів і стандарта - ГОСТ 6201-68 „Горох шліфований (лущений) ТУ”.

Наголошує, що в результаті проведення державного нагляду на виробництві Позивача встановлено, що Позивач при виробництві і реалізації круп порушував норми маркування продукції, передбачені п.п 12 п.1 ст. 15 Закону України „Про захист прав споживачів”, п. 1 ст.20, п.1 ст.27 і п.1 ст.38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів”, та ГОСТ 6201-68 „Горох шліфований (лущений) ТУ”. Факт порушення задокументовано протоколом вимірювального та органолептичного контролю від 19.04.2006, вказано у п.2.3, 3.1, 4.1, 4.2, 4.3 акта перевірки від 19.05.2006 №94, а також у протоколі про адмінправопорушення від 24.05.2006 №092. В порядку ст.167 Кодексу про адміністративні правопорушення на Позивача постановою від 29.05.2006 №92 за це порушення накладено штраф в сумі 200грн. Керуючись нормою п.4 ст.8 Декрету про держнагляд, на підставі акта перевірки від   19.05.06   №94   за   реалізацію   продукції   (гороху)   що   не   відповідає   нормам ст.ст.23, 27 і 38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” та стандарта - ГОСТ 6201-68. позивачу видані постанови про накладання штрафу №203 від 24.05.06 на суму 18682,87 грн. і №204 від 24.05.06 на суму 8170,25 грн. З врахуванням викладеного просить у позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне

19.04.2006р. Державним підприємством „Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” прийнято рішення №04-454/65 про перевірку суб'єкта підприємницької діяльності ТзОВ „Продтекс” м. Хмельницький, вул. Курчатова, 124, вул. Грушевського, 85, кв.61 з питань дотримання вимог стандартів, норм і правил при виробництві, зберіганні та реалізації круп.

До матеріалів справи сторонами додано два примірники акту відбору зразків №65 від 19.04.2006р., один з вказаних  примірників виготовлено друкованим способом, а інший написано від руки. При цьому вказані акти відбору зразків підписано перевіряючим –державним інспектором  з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Ананчук Г.В. та директором ТОВ „Продтекс” Шубіним О.В.

Зокрема, у актах відбору зразків зазначено, що відібрані зразки продукції, яку прийняв ВТК, товарознавець (особа, що працює за умов самоконтролю) для перевірки на відповідність вимогам ГОСТ 6201-68 „Горох шліфований (лущений).ТУ”. Для органолептичного контролю (зовнішнього огляду) та для випробувань відібрано зразки гороху шліфованого цілого 1гатунку та гороху жовтого шліфованого колотого 1гатунку.  

У протоколі вимірювального та органолептичного контролю зразків (проб) від 19.04.2006р. зазначено, що партія гороху жовтого шліфованого цілого 1гатунку в кількості 8тон (160мішків), вартістю 8000грн, дата виготовлення 20.04.2006р. не відповідає вимогам НД по маркуванню; партія гороху жовтого шліфованого колотого 1гатунку в кількості 6тон (120мішків), вартістю 6300грн, дата виготовлення 20.04.2006р. не відповідає вимогам НД по маркуванню.

Зазначений протокол підписано директором ТОВ „Продтекс” з приміткою про те, що останній не погоджується  з пунктом по маркуванню.

Згідно протоколів випробувань зразків продукції №240/458 від 28.04.2006р. та №240/459 від 28.04.2006р., складених Акредитованою випробувальною лабораторією харчової і сільськогосподарської продукції, зразок гороху жовтого шліфованого цілого першого ґатунку та зразок гороху жовтого шліфованого колотого першого ґатунку відповідають вимогам ГОСТ 6201-68, ДР-97 по перевірених показниках.

За результатами перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил Державним підприємством „Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” складено акт перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил.

До матеріалів справи сторонами додану два різні примірники цього акту перевірки.

На примірнику акта, наданого позивачем, відсутні номер та дата складення, на примірнику акта, наданого відповідачем, міститься номер та дата складання.

24.05.2006р., на підставі акту перевірки відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу №203, відповідно до якої за реалізацію гороху жовтого шліфованого цілого 1гатунку, що не відповідає вимогам ст.20, 38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” по маркуванню зобов'язано ТОВ „Продтекс” сплатити штраф у розмірі 25% вартості зазначеної (реалізованої) продукції в сумі 18682грн. 87коп. та №204, відповідно до якої за реалізацію гороху жовтого шліфованого колотого 1гатунку, що не відповідає вимогам ст.20, 38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” по маркуванню зобов'язано ТОВ „Продтекс” сплатити штраф у розмірі 25% вартості зазначеної (реалізованої) продукції в сумі 8170грн. 25коп

В матеріалах справи також наявні два примірники супровідного листа №1496/04 від 26.05.2006р. до матеріалів перевірки. В одному з примірників супровідного листа зазначено, що акт №94 та припис №94/1 отримано Шубіним О.В. 19.05.2006р., в іншому примірнику зазначено, що Шубіним О.В. 19.05.2006р. отримано лише акт. В одному із вказаних примірників як додаток вказано акт №94 з додатками на 21 аркушах, в іншому –акт №94 з додатками на 20 аркушах.

Позивач, не погоджуючись з зазначеними постановами на накладення штрафів просить суд скасувати останні з підстав наведених у позовній заяві.

Досліджуючи  надані  сторонами  докази,  аналізуючи наведені  представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 08.04.93 встановлено, що державний нагляд за додержанням технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів, стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов'язаних з якістю продукції, здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики і його територіальні органи - державні центри стандартизації, метрології та сертифікації, а також інші спеціально уповноважені органи.

Згідно ст.ст. 5  та  6  цього Декрету органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань здійснюють перевірку додержання суб'єктами господарювання стандартів, норм і правил, державні     інспектора  мають право відбирання  зразків продукції у підприємців  для перевірки на відповідність її стандартам, нормам і правилам,  давати обов'язкові для виконання підприємцями приписи  про усунення порушень стандартів, норм і правил.

При цьому  згідно п.1 ст.3 Декрету та п.4.2 Інструкції про порядок  здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, затвердженої наказом Держкомстандартизації від 03.06.02р. №321, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції  України 18.06.02р. за №512/6800, об'єктами державного нагляду є продукція виробничо - технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, в тому числі продукція, що пройшла сертифікацію,  на відповідність стандартам, нормам і правилам.

Згідно абзацу 5 п.5 ст.4 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента  України від 18.03.2003 р. №225/2003 Держспоживстандарт України перевіряє відповідно    до    законодавства    у    суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання вимог щодо їх безпеки згідно з технічними регламентами з підтвердження відповідності, технічними регламентами та іншими нормативними документами, а в разі потреби - якість сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва продукції (товарів), виконання робіт і надання послуг, додержання вимог щодо їх безпеки, а також правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг;

Згідно ст.1 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів”  від 23.12.97 із змінами    і доповненнями державний контроль  - діяльність державних органів виконавчої влади, що здійснюється протягом усього процесу виробництва та/або обігу об'єктів санітарних заходів з метою забезпечення дотримання відповідних санітарних заходів і технічних регламентів особами, які здійснюють виробництво та/або обіг таких об'єктів; неправильно маркована  продукція - харчові продукти і продовольча сировина, щодо яких порушено встановлені законодавством  вимоги  маркування.

     Я  Згідно ст. 4  цього Закону  до системи державних органів,  які в межах їх  компетенції забезпечують  розробку,  затвердження  та  впровадження санітарних заходів,  а також державний контроль та нагляд  за  їх  виконанням входять:     Кабінет Міністрів України;     центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я;   Державна санітарно - епідеміологічна  служба  України;     Державна служба  ветеринарної  медицини   України;    центральний орган   виконавчої   влади   з   питань  аграрної політики;     центральний орган  виконавчої  влади  з   питань   технічного регулювання та споживчої політики.

При цьому   згідно ст. 5  Закону  (Харчові продукти та потужності (об'єкти),   підконтрольні Санітарній службі та Ветеринарній  службі), визначено  за якими  харчовими продуктами здійснює нагляд   Санітарна, а  за якими    Ветеринарна  служба.   Однак, не визначено,  повноважень відповідача. Тому   враховуючи, що в ст. 4    Закону   зазначено, що державні    органи   діють в    межах    їх компетенції, остання   щодо відповідача   визначена Декретом Кабінету Міністрів України „Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення”, Положенням про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента  України від 18.03.2003 р. № 225/2003.

Таким чином зваживши на зазначені вище приписи нормативно –правових актів суд приходить до висновку, що на відповідача не покладається обов'язок по здійсненню перевірок щодо відповідності та правильності маркування продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при перевірці позивача встановлено факт реалізації гороху жовтого шліфованого цілого 1 гатунку та гороху жовтого шліфованого колотого 1 гатунку, що не відповідає вимогам ст.20, 38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” по маркуванню.

На підтвердження встановленого порушення відповідачем долучено до матеріалів справи 2 етикетки (етикетку на горох шліфований цілий 1 гатунку та горох шліфований колотий 1 гатунку).

Відповідачем наголошується, що саме ці етикетки, які були надані держіспектору є ідентичними етикеткам прошитим на мішках з готовою до реалізації продукцією.

Етикеток від мішків, які розшивались у зв'язку із необхідністю відібрання зразків з метою проведення вимірювального та органолептичного контролю відповідачем не надано, натомість позивачем долучено до матеріалів справи оригінали двох етикеток відібраних з продукції готової до реалізації з видимим слідом підтверджуючим, що дані етикетки були пришиті до мішків з аналогічною продукцією. При цьому на даних етикетках наявні всі необхідні реквізити, що вимагаються законодавством.

Судом враховується, що за змістом п.п. 1, 4 ст.70   КАС України належними  є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини,   які  за  законом  повинні  бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт вчиненого позивачем порушення зазначеного в акті перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил та оспорюваних рішеннях.

Як вбачається із протоколів випробувань зразків продукції №240/458 від 28.04.2006р. та №240/459 від 28.04.2006р., складених Акредитованою випробувальною лабораторією харчової і сільськогосподарської продукції, зразок гороху жовтого шліфованого цілого першого ґатунку та зразок гороху жовтого шліфованого колотого першого ґатунку відповідають вимогам ГОСТ 6201-68, ДР-97 по перевірених показниках.

Крім того, судом також враховується, що відповідачем в оспорюваних рішеннях зазначено, що останні прийняті на підставі Декрету КМ України „Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх  порушення” від 08.04.1993р. №30-93.

За змістом п.2 ч.1 ст.8 відповідальність настає саме за  реалізацію   продукції,  що  не  відповідає    вимогам стандартів, норм і правил, внаслідок чого підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про скасування постанов про накладення штрафів № 203 від 24.05.2006р. № 204 від 24.05.2006р.   обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються з підстав викладених вище. При цьому суд зважає на приписи ст.71 КАС України, в силу якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи  задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем   судовий збір в сумі 3,40 грн., присуджуються йому. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного  бюджету України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Продтекс” м. Хмельницький до Державного підприємства „Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” м. Хмельницький про скасування постанов про накладення штрафів № 203 від 24.05.2006р. № 204 від 24.05.2006р. задовольнити.

Скасувати постанови Державного підприємства „Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” м. Хмельницький про накладення штрафів № 203 від 24.05.2006р. № 204 від 24.05.2006р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Продтекс” (м. Хмельницький, вул. Грушевського, 85, кв.1, код 31157038) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3грн. 40коп. (три гривні 40коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      М.Є. Муха

Постанова складена у повному обсязі і підписана 19.08.2006р.

Віддруковано 3 примірники:

1 –до справи;

2 –позивачу;

          3 –відповідачу.