Постанова

від 03.12.2013 по справі 812/9556/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 року Справа № 812/9556/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван»

про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 279770,15 грн.,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 279770,15 грн., з яких 279709,49 грн. - основний платіж, 60,66 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник податків у Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року та ПП «ЛЕЛ» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, про що складено акт перевірки від 23 жовтня 2012 року № 697/22/34903168. Перевіркою встановлено порушення: підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0000022360 за платежем «податок на додану вартість», яким збільшено грошове зобов'язання на суму 279772,00 грн., у тому числі: за основним платежем на суму 230477,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 49295,00 грн., та яке надіслано платнику 08 листопада 2012 року поштою з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0000022360 було оскаржене відповідачем у судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року, у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0000022360 відмовлено.

Підприємству вручена податкова вимога від 01 серпня 2013 року № 6 з повідомленням про податковий борг в сумі 279770,15 грн. У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виник податковий борг в загальній сумі 279770,15 грн., який на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 27, 28). Клопотанням від 03 грудня 2013 року № 2134-10-09, яке надійшло до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду 03 грудня 2013 року за вхідним реєстраційним номером 39600, позивач просить розглянути справу без участі його представника (арк. справи 30).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 26, 29). Правом подати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» (ідентифікаційний код 34903168) як платник податків знаходиться на обліку у Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 21 серпня 2007 року № 695 (арк. справи 7).

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» зареєстроване платником податку на додану вартість.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із підпунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Актом документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» від 23 жовтня 2012 року № 697/22/34903168 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року та ПП «ЛЕЛ» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, виявлені порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року на загальну суму 230477,00 грн., у тому числі: за січень 2010 року у сумі 4000,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 2996,00 грн., за березень 2010 року у сумі 16055,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 8567,00 грн., за травень 2010 року у сумі 14455,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 21532,00 грн., за вересень 2010 року у сумі 11485,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 41983,00 грн., за листопад 2010 року у сумі 37258,00 грн., за грудень 2010 року у сумі 38845,00 грн., за січень 2011 року у сумі 33301,00 грн. (арк. справи 10-13).

На підставі акта перевірки від 23 жовтня 2012 року № 697/22/34903168 контролюючим органом згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0000022360 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 279772,00 грн., у тому числі 230477,00 грн. - за основним платежем та 49295,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), яке надіслано платнику 08 листопада 2012 року поштою з повідомленням про вручення, проте повернуто без вручення адресату за закінченням терміну зберігання (арк. справи 14, 15, 16).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 812/209/13-а, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року залишена без змін, у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0000022360 відмовлено (арк. справи 17-22, 33-38).

Згідно із частинами 1 та 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 120 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, з 02 квітня 2013 року грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 279772,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 08 листопада 2012 року № 0000022360 вважаються узгодженими.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності визначення Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області товариству з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2797720,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 08 листопада 2012 року № 0000022360 у відповідності із частиною 1 статті 72 та частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

В порушення вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України сума грошових зобов'язань з податку на додану вартість протягом 10 календарних днів, що настають за днем узгодження грошового зобов'язання, відповідачем не сплачена, внаслідок чого за платником податків з урахуванням існуючої переплати в сумі 62,51 грн. утворився податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 08 листопада 2012 року № 0000022360 з податку на додану вартість на загальну суму 279709,49 грн., з яких: основний платіж - 230414,49 грн., штрафні (фінансові) санкції - 49295,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 31-32).

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи доходів і зборів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 60,66 грн., яка останнім у добровільному порядку не сплачена (арк. справи 31-32).

Враховуючи вищевикладене, в межах заявлених позовних вимог податковий борг відповідача з податку на додану вартість станом на дату розгляду та вирішення справи складає 279770,15 грн., з яких 230414,49 грн. - основний платіж, 49295,00 грн. - штрафні санкції, 60,66 грн. - пеня, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 31-32).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України 01 серпня 2013 року контролюючим органом товариству з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» було вручено податкову вимогу від 01 серпня 2013 року № 6, про що свідчить особистий підпис посадової особи підприємства на корінці вимоги від 01 серпня 2013 року № 6 (арк. справи 6).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки податкова вимога від 01 серпня 2013 року № 6 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом доходів і зборів при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 279770,15 грн. не сплатило, вимоги органу доходів і зборів про стягнення коштів в розмірі 279770,15 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 279770,15 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Караван» (ідентифікаційний код 34903168, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 47-А, кв. 5) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 279770,15 грн. (двісті сімдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят гривень п'ятнадцять копійок), у тому числі: 279709,49 грн. (двісті сімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'ять гривень сорок дев'ять копійок) - основний платіж, 60,66 грн. (шістдесят гривень шістдесят шість копійок) - пеня, за податковим боргом з податку на додану вартість.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 09 грудня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська