Рішення

від 04.12.2013 по справі 905/7296/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.2013 Справа № 905/7296/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс-Пак», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Буряк Олени Ернестівни, м. Донецьк

про стягнення заборгованості 48838,69 грн., з яких 46026,65 грн. - сума основного боргу, 506,92грн. - 3% річних, 2305,12 грн. - пені.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс-Пак», м.Дніпропетровськ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Буряк Олени Ернестівни, м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 48838,69 грн., з яких 46026,65 грн. - сума основного боргу, 506,92 грн. - 3% річних, 2305,12 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №7 від 17 жовтня 2013 року, в частині розрахунків за поставлений Товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 46026,65грн.

Крім того, п.5.1 Договору №7 від 17.10.2012р. встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманого Товару, Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 46026,65грн, 3% річних у сумі 506,92грн., пені у розмірі 2305,12грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 2, 12, 21, 44, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 175, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 14, 15, 16, 258, 509, 526, 527, 530, 551, 610, 611, 625, 655, 691, 759, 762, 782, 785 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №7 від 17.10.2012р. ; видаткову накладну №22051301 від 22.05.2013р. на суму 46033,07грн.; товарно-транспорту накладну №22051301 від 22.05.2013р. на суму 46033,07грн.; акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2013р., складений та підписаний Позивачем ; вимогу №57 від 17.07.2013р., докази направлення вимоги Відповідачу, правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

У зв'язку з нез'явленням сторін, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 30.10.2013р. на 11.11.2013р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.11.2013р. справу передано на розгляд судді Філімонової О.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Мирошниченка Я.С. у відрядженні.

11.11.2013р. Позивач надав лист №157 від 08.11.2013р., у якому підтверджує, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; акт звіряння взаємних розрахунків станом на 04.11.2013р., складений та підписаний Позивачем, докази направлення акту звіряння розрахунків Відповідачу.

Ухвалою від 11.11.2013р. у зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 11.11.2013р. на 04.12.2013р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.12.2013р. справу передано на розгляд судді Мирошниченко Я.С.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився. Надав клопотання, у якому просить суд, розглянути справу без участі представника Позивача, заначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник Відповідача у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс-Пак», м.Дніпропетровськ (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Буряк Оленою Ернестівною, м. Донецьк (Покупець), укладено Договір поставки №7 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах, встановлених даним Договором, продовольчу продукцію (надалі-Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язаний приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору.

Асортимент та загальна кількість Товару, який поставляється згідно даного Договору, за приписами п.2.2 Договору, визначається у видаткових накладних.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що Покупець зобов'язується оплачувати кожну конкретну партію Товару протягом 7 (сіми) календарних днів з моменту поставки Товару на склад Покупця та підписання Сторонами товарних накладних.

Відповідно до п.4.2 Договору, право власності на Товар та ризик його випадкової загибелі переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання останнім товарних накладних.

Згідно п.7.1 Договору, даний Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2013р. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від зобов'язань, що виникли протягом його дії.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору поставки №7 від 17.10.2012р. (а.с.9), Позивачем був поставлений товар Відповідачу за видатковою накладною №22051301 від 22.05.2013р. на суму 46033,07грн. (а.с.10).

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки №7 від 17.10.2012р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених у Договорі поставки №7 від 17.10.2012р.

Договором поставки №7 від 17.10.2012р., передбачено (п.2.2), що Покупець зобов'язується оплачувати кожну конкретну партію Товару протягом 7 (сіми) календарних днів з моменту поставки Товару на склад Покупця та підписання Сторонами товарних накладних.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар отриманий Відповідачем за видатковою накладною №22051301 від 22.05.2013р. на суму 46033,07грн. мав бути здійснений не пізніше 29.05.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником, в частині розрахунку за прийнятий товар не виконав у повному обсязі. Вартість товару у сумі 46 033,07грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Відповідачу була пред`явлена вимога на сплату боргу №57 від 17.07.2013р., у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості, пені та 3% річних на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс-Пак», м.Дніпропетровськ. Докази її надсилання цінним листом Відповідачу, наявні в матеріалах справи.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що заборгованість Відповідача за отриманий Товар, за видатковою накладною №22051301 від 22.05.2013р. становить 46 033,07грн .

Оскільки Позивачем, під час розгляду справи, не було надано заяву (на підставі вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу) про збільшення розміру позовних вимог, то суд розглядає заявлені позовні вимоги, у частині стягнення суми основного боргу, у розмірі 46 026,65грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 46 026,65грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 506,92грн., та пені у розмірі 2305,12грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 506,92грн.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період з 30.05.2013р. по 10.10.2013р. на суму основного боргу 46026,65грн. Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок 3% річних дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 2305,12грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 Договору №7 від 17.10.2012р. встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманого Товару Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок пені за період з 30.05.2013р. по 10.10.2013р. на суму основного боргу 46026,65грн., дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс-Пак», м.Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця Буряк Олени Ернестівни, м. Донецьк про стягнення заборгованості 48838,69 грн., з яких 46026,65 грн. - сума основного боргу, 506,92 грн. - 3% річних, 2305,12 грн. - пені,- задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Буряк Олени Ернестівни (83111, м. Донецьк, вулиця Шуйська, будинок 9, квартира 25, ІПН 2281700844, р/р 26009359626500 у АТ «УкрСиббанк, м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс-Пак» (49000, м.Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, будинок 1, кімната 215, р/р 2600530627801, в ПАО «Банк Кредит Днепр, МФО 305749, код ЄДРПОУ 32887747) суму основного боргу в розмірі 46026,65 грн., 3% річних у розмірі 506,92 грн., пеню у сумі 2305,12 грн.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс-Пак» (49000, м.Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, будинок 1, кімната 215, р/р 2600530627801, в ПАО «Банк Кредит Днепр, МФО 305749, код ЄДРПОУ 32887747) за рахунок Фізичної особи-підприємця Буряк Олени Ернестівни (83111, м. Донецьк, вулиця Шуйська, будинок 9, квартира 25, ІПН 2281700844, р/р 26009359626500 у АТ «УкрСиббанк, м. Харків, МФО 351005) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 04 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик. Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.