Рішення

від 02.12.2013 по справі 910/20534/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20534/13 02.12.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЄС ТЕРМО-УКРАЇНА"

до: Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"

про: стягнення 135 100,73 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники:

від позивача: Курінний Є.В.- пред. за довір.

від відповідача: Надич Б.М. - пред. за довір., Дзюбенко А.В. - пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЄС ТЕРМО-УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" про стягнення 135 100,73 грн., з яких 132 307,14 грн. - сума боргу та 2793,59 грн. - 3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору про заходи з підвищення рівня пожежної безпеки №3/07-382-10 від 15.06.2010р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 132 307,14 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано 3 % річних в розмірі 2793,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.13р. порушено провадження у справі №910/20534/13 та призначено справу до розгляду на 02.12.13р.

У судове засідання 02.12.13р. представники сторін з'явилися та надали пояснення по справі. Представником позивача долучено додаткові документи до матеріалів справи та надано суду оригінали документів для огляду.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про призначення судової пожежної експертизи з метою встановлення достовірних даних про стан системи пожежної сигналізації в корпусі 65 КП СПБ «Арсенал».

Відповідно до приписів ст.41 ГПК України, призначення експертизи на вимогу учасника процесу не є обов'язком суду, а є його правом. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2651 від 27.11.2006р.).

Заявляючи клопотання про призначення судової пожежної експертизи, представником відповідача не обґрунтовано наявність дійсної потреби у проведенні судової пожежної експертизи, та не зазначено обставин, які вказують на неможливість встановлення даних, що входять до предмету доказування, іншими засобами доказування. Оскільки, даний спір не є спором про недоліки у виконаних позивачем роботах, а предметом спору у справі є стягнення заборгованості за Договором про заходи з підвищення рівня пожежної безпеки №3/07-382-10 від 15.06.2010р., відповідно до умов п.3.4. якого, підставою для оплати виконаних робіт є Акт приймання-передачі виконаних робіт, суд приходить до висновку про відсутність дійсної потреби у проведенні судової пожежної експертизи.

02.12.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що виконані позивачем роботи містять недоліки, а Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000205 від 21.01.2013р. відповідачем підписано з власної необачності, не дослідивши недоліки у виконаних позивачем роботах.

У судовому засіданні 02.12.2013р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.06.2010р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір про заходи з підвищення рівня пожежної безпеки №3/07-382-10 від 15.06.2010р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, з метою підвищення рівня технічного оснащення протипожежної безпеки об'єкту замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання провести роботи по підвищенню рівня пожежної безпеки, а саме (вогнезахисне просочування дерев'яних конструкцій даху, заміна протипожежних дверей, укомплектування пожежних кранів, а замовник зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх виконавцю на умовах, в строки та розмірах, що обумовлені даним Договором.

Відповідно до п.1.2. Договору, роботи проводяться на об'єкті: приміщення КП СПБ «Арсенал», які розташовані за адресою: м.Київ, вул.Московська, 8, протягом 30 календарних днів.

Згідно з п.3.1. Договору, орієнтовна сума договору складає 205 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 34 166,67 грн. Сума корегується фактично оформленими Специфікаціями.

Відповідно до п.3.2. Договору, вартість робіт зазначається у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, та перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п.3.3. Договору, авансовий платіж складає 70 % від вартості робіт, зазначеної у Специфікаціях, який замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного Договору, згідно Специфікації.

Відповідно до п.3.4. Договору, остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання умов п.3.3. Договору перераховано позивачу аванс в розмірі 326 915,50 грн., а саме 22.11.11р. відповідачем перераховано 100 000,00 грн., 10.07.12р. відповідачем перераховано 50 000,00 грн., 29.08.12р. відповідачем перераховано 88 457,50 грн., 21.09.12р. відповідачем перераховано 30 000,00 грн., 04.10.12р. відповідачем перераховано 58 458,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано роботи, обумовлені Договором, на суму 459 222,64 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000205 від 21.01.2013р.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками останніх, у зв'язку з чим, приймається судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем зобов'язань за Договором.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи в повному обсязі оплачені відповідачем не були.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем виконано роботи згідно умов Договору на суму 459 222,64 грн., відповідачем сплачено 326 915,50 грн., на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 132 307,14 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір, укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір про заходи з підвищення рівня пожежної безпеки №3/07-382-10 від 15.06.2010р. є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1. ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано належних доказів того, що ним було заявлено про наявність недоліків у виконаних позивачем роботах.

При цьому, факт прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим їх печатками Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000205 від 21.01.2013р. Посилання відповідача на те, що вказаний акт відповідачем підписано без перевірки виконаних позивачем робіт, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, не береться судом до уваги, оскільки, відповідно до ч.2 ст.853 ЦК України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.4. Договору, остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

З огляду на те, що Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000205 від 21.01.2013р. підписано сторонами 21.01.13р., відповідач з врахуванням п.3.4. Договору, повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 05.02.13р.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт відповідачем в строк, встановлений п.3.4. Договору, в повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 132 307,14 грн.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 2793,59 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплати боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 132 307,14 грн. за період з 07.02.13р. по 21.10.13р.

Суд перевірив розрахунок 3 % річних з суми боргу 132 307,14 грн. за заявлений позивачем період, а саме з 07.02.13р. по 21.10.13р.

За перерахунком суду, з суми боргу 132 307,14 грн. за заявлений позивачем період, а саме з 07.02.13р. по 21.10.13р., розмір 3 % річних склав:

132 307,14 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365 * 257 (за період з 07.02.13р. по 21.10.13р.) = 2794,76 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 2794,76 грн., а позивачем заявлено про стягнення 2793,59 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" (01010, м.Київ, вул.Московська, буд.8, код ЄДРПОУ 14307357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЄС ТЕРМО-УКРАЇНА" (04213, м.Київ, вул.Прирічна, буд.25-А, код ЄДРПОУ 35275340) 132 307 (сто тридцять дві тисячі триста сім) грн. 14 коп. - суми основного боргу, 2793 (дві тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 59 коп. - 3 % річних та 2 702 (дві тисячі сімсот дві) грн. 02 коп. - суми судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 05.12.2013р.

Суддя Капцова Т. П.