Рішення

від 04.12.2013 по справі 913/2970/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 грудня 2013 року Справа № 913/2970/13

Провадження №18пд/913/2970/13

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Південне управління ОКП «Компанія «Луганськвода» , м. Луганськ

до державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Луганські магістральні електричні мережі» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» , м. Луганськ

про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору

за участю представників:

від позивача: Вішнікіна Д.Г. за дов. від 03.09.2013;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про врегулювання розбіжностей, яки виникли між ним та відповідачем при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання від 02.09.2013 № 56/1/32-5/4486-13/501, а саме:

- про викладення пунктів 6.3., 7.3. та 10.3. договору в редакції позивача ;

- про те, що пункт 9.11. в редакції позивача відсутній.

Заявою від 02.12.2013 позивач уточнив:

- що спірними у пункті 7.3. договору є лише другий та третій абзаци, тому, він просить викласти в його редакції лише ці абзаци (а не весь пункт);

- щодо пункту 9.11. договору позивач просить не включати його до договору (цей пункт був запропонований позивачу відповідачем );

- що позов пред'явлений ним до відповідача в особі його відокремленого підрозділу «Луганські магістральні електричні мережі», так як саме останній є споживачем послуг водопостачання.

В ході розгляду справи сторони частково врегулювали розбіжності до договору, зокрема, спірні положення пунктів 6.3. та 9.11.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 18.11.2013 проти позову (в частині неврегульованих пунктів договору ) заперечує (це пункти 7.3. та 10.3. договору ) посилаючись на його необґрунтованість.

В судовому засіданні 04.12.2013 (10.50) було оголошено перерву до 04.12.2013 (16-00).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач на підставі свого статуту та ліцензії здійснює діяльність з надання послуг водопостачання та водовідведення (пункт 2 розділу 2 статуту позивача ).

В зв'язку з тим, що при наданні послуг з водопостачання та водовідведення укладення договору є обов'язковим (ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання») позивач 19.09.2013 направив відповідачу для підписання два екземпляри проекту договору на послуги з централізованого водопостачання від 02.09.2013 № 56/1/32-5/4486-13/501.

Відповідач підписав вказаний проект договору з протоколом розбіжностей та 11.10.2013 направив проект договору з протоколом розбіжностей позивачу.

У вказаному протоколі розбіжностей відповідач запропонував позивачу:

- викласти в іншій редакції положення пунктів 6.3., 6.5., 6.7., 6.8., 7.1., 7.3., 7.4. та 10.3.;

- доповнити договір пунктом 9.11.

В зв'язку з недосягненням з відповідачем згоди щодо вищевказаних умов договору позивач пред'явив до відповідача позов з вимогами (з урахуванням заяви позивача від 02.12.2013 ) про врегулювання розбіжностей, яки виникли між ним та відповідачем при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання від 02.09.2013 № 56/1/32-5/4486-13/501, а саме:

- про викладення пунктів 6.3., 7.3. (абз. 2, 3) та 10.3. договору в редакції позивача;

- про не включення до договору пункту 9.11., який запропонований відповідачем.

В ході розгляду справи сторони частково врегулювали розбіжності до договору, зокрема, спірні положення пунктів 6.3. та 9.11., які були передані на розгляд суду, та пункти 6.5., 6.7., 6.8., 7.1., 7.3., 7.4., які на розгляд суду не передавались, що підтверджується протоколом узгодження розбіжностей до договору № 56/1 від 02.09.2013 на послуги з централізованого водопостачання (завірена копія вказаного протоколу надана суду позивачем та залучена до матеріалів справи ).

Таким чином, залишилися неврегульованими положення двох пунктів договору: абзаци другий та третій пункту 7.3. і пункт 10.3. договору.

Абзаци другий та третій пункту 7.3. договору (в редакції позивача ):

«Споживач здійснює авансовий платіж у розмірі 100 % від суми нарахувань за попередній місяць до 07 числа поточного розрахункового місяця - на поточний рахунок «Виробника», який вказаний у останньому по даті надання груп - рахунку/іншому платіжному документі.

Остаточний розрахунок за поточний місяць «Споживач» здійснює на протязі 3 (трьох) банківських днів після приймання груп-рахунку або іншого платіжного документу за поточний місяць, який складається згідно Акту про кількість фактично наданих послуг у поточному місяці.».

Позивач обґрунтував свої вимоги (щодо запропонованої ним редакції вищевказаних абзаців пункту 7.3. договору ) тим, що за спожиті ним енергоресурси він повинен розраховуватись до 31 числа поточного місяця, своєчасно виплачувати заробітну плату та надавати послуги належної якості.

Пункт 10.3. договору (в редакції позивача ):

«У договір вносяться зміни в односторонньому порядку у випадку зміни діючого законодавства України, які регулюють відповідні відносини, а також в передбачених договором випадках, про що зацікавлена Сторона повідомляє письмово іншу Сторону. Інші зміни та доповнення до Договору вносяться за згодою сторін та оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох Сторін.».

Позивач обґрунтував свої вимоги (щодо запропонованої ним редакції пункту 10.3. договору ) тим, що така можливість передбачена законом - ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 18.11.2013 проти позову (в частині неврегульованих пунктів 7.3. та 10.3. договору ) заперечує посилаючись на його необґрунтованість.

Абзаци другий та третій пункту 7.3. договору (в редакції відповідача ):

«Розрахунок за фактично надані послуги водопостачання та водовідведення «Споживач» здійснює на підставі наданих «Виробником» рахунків впродовж 30-ти (тридцяти) календарних днів починаючи з наступного дня після їх отримання.».

Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що запропоновані ним положення встановлені окремим дорученням директора його підприємства від 17.07.2013 № 33, які є для відповідача обов'язковими.

Пункт 10.3. договору (в редакції відповідача ):

«Всі зміни та доповнення до Договору вносяться за згодою сторін та оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох Сторін.».

Відповідач обґрунтував свою позицію положеннями ст. 188 Господарського кодексу України, про те, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем зміни до договору не можуть бути прийняті судом за таких підстав:

Позивач згідно своєму статуту та Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» є підприємством питного водопостачання, яке здійснює діяльність з надання послуг водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання холодної води споживачам та водовідведення є комунальними послугами.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 вказаного Закону).

Таким чином, договір на надання комунальних послуг з постачання холодної води та водовідведення є обов'язковим в силу закону (ч. 1 ст. 19 цього Закону);

Згідно ч.1 ст. 178 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Щодо спірних абзаців 2 та 3 пункту 7.3. договору , якими визначається строк (термін) внесення відповідачем плати за надані послуги:

Судом встановлено, що сторони не досягли згоди щодо визначення цього строку (терміну), зокрема:

- позивач бажає одержувати передоплату - авансовий платіж у розмірі 100 % від суми нарахувань за попередній місяць до 07 числа поточного розрахункового місяця та решту плати за поточний місяць, протягом 3-х банківських днів після виставлення рахунку;

- відповідач в свою чергу бажає розраховуватись за фактично надані послуги продовж 30-ти календарних днів після отримання рахунку.

Разом з цим, згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 вказаного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України .

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим , якщо договором не встановлено інший строк.

Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем (абз. 2 п. 18 вказаних Правил).

Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) (п. 1 вказаних Правил).

Таким чином, законодавчо встановлено термін внесення плати за послуги водопостачання та водовідведення - не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим , якщо договором не встановлено інший строк.

Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо визначення строку (терміну) внесення плати за послуги водопостачання та водовідведення, і їх пропозиції відносно цього строку (терміну) не узгоджуються з положеннями законодавства, суд не приймає ні редакцію позивача, ні редакцію відповідача.

Для врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору, зокрема абзаців 2 та 3 пункту 7.3. договору, суд вважає необхідним застосувати положення, встановлені вищенаведеним нормативним актом (п. 18 Правил).

Таким чином, спірні положення абзаців 2 та 3 пункту 7.3. договору викладаються судом в іншій ніж запропоновано сторонами редакції (одним абзацом ), однак, з урахуванням положень цих абзаців, які запропоновані сторнами і не суперечать законодавству (щодо внесення плати на підставі рахунку, який складається згідно Акту...; внесення плати на поточний рахунок тощо ):

«Розрахунок за поточний місяць «Споживач» здійснює не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі груп-рахунку або іншого платіжного документу за поточний місяць, який складається згідно Акту про кількість фактично наданих послуг у поточному місяці. Платіж здійснюється на поточний рахунок «Виробника», який вказаний в груп-рахунку або іншому платіжному документі.».

Щодо спірного пункту 10.3. договору , яким позивач пропонував можливість внесення змін у договір в односторонньому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Таким чином, за загальним, законодавчо встановленим правилом, зміна договору в односторонньому порядку не допускається.

Винятком з цього правила є дві обставини: якщо інше встановлено законом або договором .

В даному випадку договором такої можливості не встановлено. Відповідач заперечує проти встановлення у договорі можливості зміни договору в односторонньому порядку.

Діючим законодавством України (про житлово-комунальні послуги, про водопостачання та водовідведення) також не встановлено можливості односторонньої зміни договору на послуги водопостачання та водовідведення.

Так як винятки із загального правила не встановлені ні законом ні договором - діє загальне правило.

Відповідно, пункт 10.3. договору в редакції позивача, якою передбачено односторонню зміну договору, судом не приймається , в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю цієї редакції.

Редакція відповідача (про зміну договору за згодою сторін) відповідає вимогам закону.

За таких обставин, пункт 10.3. договору приймається судом у редакції відповідача:

«Всі зміни та доповнення до Договору вносяться за згодою сторін та оформлюються письмово і підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох Сторін.».

Щодо спірних пунктів 6.3. та 9.11. договору, - цей спір був врегульований сторонами в ході розгляду справи (після пред'явлення позову), що підтверджується протоколом узгодження розбіжностей до договору № 56/1 від 02.09.2013 на послуги з централізованого водопостачання (завірена копія вказаного протоколу надана суду позивачем та залучена до матеріалів справи ).

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про врегулювання розбіжностей щодо пунктів 6.3. та 9.11. договору, підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 1147 грн. покладаються на сторін за позовом в рівних частинах, так як спір виник з вини обох сторін (позивач та відповідач пропонували один одному свої редакції абз. 2, 3 п. 7.3. договору, які не відповідають вимогам законодавства ).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Врегулювати переддоговірний спір, який виник між обласним комунальним підприємством «Компанія «Луганськвода» (м. Луганськ) та державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Луганські магістральні електричні мережі» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (м. Луганськ) при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання від 02.09.2013 № 56/1/32-5/4486-13/501, виклавши спірні пункти 7.3. (абз. 2, 3) та 10.3. договору у наступній редакції:

- абзаци 2 і 3 пункту 7.3. договору (одним абзацом):

«Розрахунок за поточний місяць «Споживач» здійснює не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі груп-рахунку або іншого платіжного документу за поточний місяць, який складається згідно Акту про кількість фактично наданих послуг у поточному місяці. Платіж здійснюється на поточний рахунок «Виробника», який вказаний в груп-рахунку або іншому платіжному документі.»;

- пункт 10.3. договору:

«Всі зміни та доповнення до Договору вносяться за згодою сторін та оформлюються письмово і підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох Сторін.».

2. Стягнути з державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Луганські магістральні електричні мережі» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» , м. Луганськ, вул. Фрунзе, 75, ідентифікаційний код 00100227, на користь обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» , м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, ідентифікаційний код 32538783, витрати на судовий збір в сумі 573,50 грн. ; наказ видати .

3. В решті позову провадження у справі припинити.

04 грудня 2013 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 09 грудня 2013 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко