Рішення

від 03.12.2013 по справі 902/1502/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2013 р. Справа № 902/1502/13

за позовом :Ладижинського міського центру зайнятості, робочий орган Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, код ЄДРПОУ 23063701 (вул. Процишина, 55, корп.А, 24321, м. Ладижин, Вінницька область)

до :Публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321)

про стягнення 48202,15 грн.

Суддя Лабунська Т.І.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

Ладижинський МЦЗ: Кравчук Т.Ю., довіреність № 04-34/889 від 02.12.2013 р.

ВСТАНОВИВ :

Ладижинським міським центром зайнятості робочим органом Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заявлено позов до Публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли"про стягнення 48202,15 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.11.2013 року порушено провадження у справі №902/1502/13 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.12.2013 року.

В судове засідання 03.12.2013 року з"явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника в даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений нележним чином.

Ухвалу суду від 05.11.2013 року про порушення провадження у справі було надіслано відповідачу рекомендованим листом за адресою вказаною у позовній заяві - вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, отримання якої відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №08-65/9768/2013 від 29.11.2013 року.

Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На примірнику ухвали суду від 05.11.2013 року про порушення провадження у справі, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи № 902/1502/13, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступне.

ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" є платником внесків до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 24.01.1998 року.

Ладижинський міський центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду, який має повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій , якими вони були наділені до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" 15.10.2013 року здійснив перевірку з питань дотримання ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї письмових доказів, перевірка проведена за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року про що складено акт перевірки № 16 від 15.10.2013 року. В ході перевірки встановлено, що ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" не сплачував до Фонду страхові внески. Недоїмка зі сплати страхових внесків становить 48202-15 грн. Борг виник до 01.01.2011 року, але недоїмкою ця заборгованість вважається з моменту виплати заробітної плати без сплати страхових внесків, а саме 05.01.2011 р. і включно по 25.08.2011 р.

Отже, сума боргу відповідача до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття складає 48202,15 грн.

Не сплачені в строк страхові внески стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку, як це передбачено п. 2 ст. 38 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що діяв до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиноговнеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" та на момент виникнення заборгованості ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" по внескам, строк сплати яких не настав.

Викладені обставини зумовили звернення Ладижинського міського центру зайнятості до суду із відповідною позовною заявою.

Згідно відомостей, що містяться в Базі даних "Діловодство спеціалізованого суду" суддею господарського суду Вінницької області Лабунською Т.І. здійснюється провадження у справі № 902/79/13-г за заявою Лисенка М.М. до ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" про визнання банкрутом.

В силу п.1-1 ч.1 Розділу Х "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення вказаного Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення даного Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у справі № 902/79/13-г здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року).

Застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справах про банкрутство є пріоритетним перед будь-якими іншими законами.

Ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) встановлено, що кредитором у справі про банкрутство є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) зазначає, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

П. 54 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 зазначає, що Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і Господарський процесуальний кодекс України не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено ст. 62 Господарського процесуального кодексу України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

У разі, якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справі про банкрутство № 902/79/13-г порушено 15.01.2013 року.

12.06.2013 року в газеті "Голос України" № 108 здійснена публікація оголошення про порушення судом справи про банкрутство ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли".

Фактичні обставини справи № 902/1502/13 свідчать про те, що заборгованість ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" перед Ладижинським міським ценром зайнятості у розмірі 48202,15 грн. виникла до порушення провадження у справі № 902/79/13-г про банкрутство ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" (до 15.01.2013 року), тому позивач є конкурсним кредитором боржника.

Позивач звернувся до господарського суду Вінницької області із позовною заявою до ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" 04.11.2013 року.

З огляду на викладене, пропущення позивачем встановленого ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" тридцятиденного строку для подачі заяви про включення до складу конкурсних кредиторів боржника, обчислюваного від 12.06.2013 року - з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство є підставою для відмови в позові.

За ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

За ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судовий збір покладається на позивача.

В судовому засіданні 04.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 4-5, 32 - 36, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення суду складено та підписано 09 грудня 2013 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Процишина, 55, корп.А, 24321, м. Ладижин, Вінницька область)

3 - відповідачу (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321)