Рішення

від 02.12.2013 по справі 922/4322/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р.Справа № 922/4322/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкоінвест", м. Харків про стягнення 43499,60 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкоінвест» 43499,60 грн. заборгованості. Судові витрати просить суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору дистрибуції № 182 від 29.03.2012 року неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28 жовтня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи було відкладено на 11 листопада 2013 року об 11 годину 00 хвилин.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.11.2013 року представник позивача супровідним листом (вх. № 41515) надав документи, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі. Також, у зв"язку із відсутністю фінансової можливості забезпечити явку представника позивача у судове засідання, просить суд розглянути справу за матеріалами наявними у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 02.12.2013 року о 10 годині 00 хвилин.

Представник позивача у судове засідання 02.12.2013 року не з"явився.

Представник відповідача у судове засідання 02.12.2013 року не з"явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали суду від 11.11.2013р. за адресою вказаною у Витягу з ЄДРПОУ № 623992 станом на 29.10.2013 року - 61060, Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, проїзд Комунальний, буд. 3. Проте, вказана ухвала повернулась до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на те, що Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

29.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкоінвест» було укладено договір дистрибуції № 182, у відповідності до умов якого позивач, на умовах передбачених договором зобов»язується передати у власність відповідача, а відповідач зобов»язується прийняти та своєчасно оплатити вартість прийнятого товару за цінами, погодженими сторонами. Товар постачається партіями на підставі заяви відповідача, погодженої з позивачем.

Відповідно до п. 2.4 договору позивач постачає товар відповідачу за ціною, передбаченою для відповідача в офіційному прайс - листі позивача.

Згідно з п. 3.1. договору зобов»язання позивача з поставки товару виникають на підставі заявки на поставку товару, у якій вказує кількість товару, що підлягає поставці, його номенклатура, термін і місце поставки.

Відповідно до п. 4.2. договору прийом товару по кількості та якості здійснюється відповідно до накладної позивача. Датою отримання товару вважається дата, вказана в накладній. 5.1. договору товар постачається партіями. Розмір партії, ціна товару та його кількість вказується в узгодженій заявці і зазначається у накладній, що є невід»ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.2. договору оплата кожної отриманої відповідачем партії товару здійснюється відповідачем в готівковій (з оформленням приходно - касового ордеру) або безготівковій формі, за вибором відповідача не пізніше 45 (сорока п»яти) календарних днів від дати отримання відповідної партії товару, зазначеній у накладній.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 53332,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000604 від 29.03.2012 року на суму 14832,60 грн., видатковою накладною № РН-0001433 від 19.07.2013 року на суму 33771,60 грн., видатковою накладною № РН-0001124 від 11.06.2012 року на суму 4728,00 грн., в яких зазначена підстава договір № 182 від 29.03.2012 року.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі кільцевої довіреності від 01.01.2012 року.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення п.5.2. договору свої зобов'язання належним чином не виконав, а здійснив лише часткове погашення, у зв"язку із чим у відповідача утворився борг перед позивачем в сумі 43499,60 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31.05.2013 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у нього виникла заборгованість в сумі 43499,60 грн., що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 43499,60 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 525, 526, 629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкоінвест" (61060, м. Харків, проїзд Комунальний, 3, код ЄДРПОУ 37876567, р/р 260093002692 в АТ Банк "Меркурій" МФО 351663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний Берег" (95022, м. Сімферополь, вул. Глінки, 63, р/р 2600714160 в ПАТ «Укрбізнесбанк», м. Донецьк, МФО 334969, код 31173285) 43499,60 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2013 р.

Суддя Добреля Н.С.

922/4322/13