Рішення

від 29.11.2013 по справі 919/1305/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року справа № 919/1305/13

за позовом науково виробничо- технічного приватного підприємства "ВІКОР-Д" (79049, м. Львів, вул. Антонича, 30/16)

до військової частини А 3009

(99001, м. Севастополь, вул. Горпищенко, 110)

про стягнення заборгованості у розмірі 95 000,00 грн

суддя Плієва Н.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Закнича В.І., директор

відповідача -Куртмоллаєва А.Є., довіреність № 25 від 11.01.2013

Суть спору:

Науково виробничо- технічне приватне підприємство "ВІКОР-Д" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до військової частини А 3009 про стягнення заборгованості за договором надання послуг з поточного ремонту окремих елементів озброєння та військової техніки спеціального призначення у розмірі 95 000,00 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 29.11.2013.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача пояснив, що військовою частиною не спростовується факт отримання послуг за договором на суму 95 000,00 грн, прот позовні вимоги не визнав.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2012 між Військовою частиною А3009 (далі - в/ч А3009, Замовник) та Науково виробничо-технічним підприємством «Вікор-Д» (далі - Виконавець) укладено договір надання послуг з поточного ремонту елементів озброєння та військової техніки спеціального призначення № 2 (далі -Договір) (а.с.22-25).

Згідно з пунктом 1.1 Договору, виконавець зобов'язався за завданням замовника надати послуги з поточного ремонту окремих елементів озброєння та військової техніки спеціального призначення (код 31.20.9) (ТЕЗ, блоки) (далі - вироби), а замовник зобов'язався прийняти відремонтовані вироби і оплатити послуги з їх ремонту на умовах та в порядку, визначеному договором. Найменування, номенклатура та кількість виробів, що підлягають ремонту за договором визначаються сторонами у специфікацій (додаток № 1 до договору).

Розділом 3 встановлений порядок надання та прийому послуг: виконавець зобов'язався виконати ремонт виробів та передати їх відремонтованими замовнику у термін до 10 календарних днів з дня отримання виробів від замовника в ремонт.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, сума договору становить 95 000,00 грн, в тому числі ПДВ 15 833,33 грн.

Сума договору є лімітною і не може бути перевищеною. У випадку надання виконавцем послуг на суму, що перевищує зазначену у договорі, сума перевищення оплаті не підлягає (п. 4.2. Договору).

Оплата замовником наданих послуг здійснюється переліком всієї суми договору на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 банківських днів після надання виконавцем затвердженого акту наданих послуг та рахунку (п. 4.3. Договору).

Згідно з пунктом 4.4. Договору, вартість наданих послуг визначається відповідно до «Протоколу погодження договірної ціни» (додаток №3) та «Калькуляції» (Додаток № 4).

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що підставою для оплати наданих виконавцем на умовах договору послуг виступає виставлений виконавцем рахунок.

Невід'ємною частиною рахунку є:

- специфікація (Додаток № 1);

- акт наданих послуг (Додаток № 2);

- протокол погодження договірної ціни (Додаток № 3);

- калькуляція (Додаток № 4).

У розділі 2 Договору сторони визначили власні права та обов'язки. Зокрема, зобов'язалися виконувати прийняті на себе зобов'язання у відповідності до договору та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 7.1. Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.12.2012.

У порушення умов договору, свої зобов'язання до теперішнього часу в/ч А3009 не виконала, не оплатила отримані нею послуги на суму 95 000,00 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 202, 204 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договору, предметом якого є надання послуг з поточного ремонту елементів озброєння та військової техніки спеціального призначення. Судом встановлено, що укладений між сторонами договір має елементи договору підряду, до якого застосовуються положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (статті 843 Цивільного кодексу України)

Відповідно до вимог статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (стаття 846 Цивільного кодексу України).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з поточного ремонту окремих елементів озброєння та військової техніки спеціального призначення (код 31.20.9) на суму 95 000,00 грн, а відповідач отримав ці послуги. Факт надання робот підтверджується актом наданих послуг № 1 від 23.10.2012, який підписаний представниками обох сторін без зауважень (а.с.30).

Зобов'язання з виконання робіт позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом, виставлений відповідачу рахунок -фактура № 20 від 23.10.2012 на суму 95 000,00 грн (а.с.20) оплачений ним не був.

10.06.2013 позивач звернувся до військової частини А3009 з претензією № 2-2 в якій просив в термін до 5 банківських днів з моменту отримання претензії перерахувати суму в розмірі 95 000,00 грн. Вказана претензія була залишена відповідачем без розгляду.

17.09.2013 позивач звернувся до відповідача з аналогічною претензію, яка також була залишена без розгляду військовою частиною А3009.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 29.11.2013 у військової частини А3009 існує перед позивачем заборгованість у розмірі 95 000,00 грн, що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків, скріпленим печатками сторін.

Доказів оплати відповідачем вартості отриманих робіт в повному обсязі в/ч А3009 суду не надано, у зв`язку з чим, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 95 000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з до військової частини А 3009 (99001, м. Севастополь, вул. Горпищенко, 110, ідентифікаційний код 08405713, р/р 35218004000246 в УДКС України в м. Севастополі, МФО 824509) на користь науково виробничо- технічного приватного підприємства "ВІКОР-Д" (79049, м. Львів, вул. Антонича, 30/16, ідентифікаційний код 32568802, р/р 26000378268, АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805) заборгованість у розмірі 95 000,00 грн (дев'яносто п'ять тисяч грн 00 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.12.2013.

Суддя Н.Г. Плієва

Розсилка:

1. науково виробничо- технічне приватне підприємство "ВІКОР-Д"

(79049, м. Львів, вул. Антонича, 30/16) - простим

2. військова частина А 3009

(99001, м. Севастополь, вул. Горпищенко, 110) - простим