Постанова

від 22.08.2006 по справі 3/4005-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/4005-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" серпня 2006 р.                                                            Справа №3/4005-А

          За позовом Управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області м. Хмельницький

        до Державного комплексного торговельного підприємства „Хрещатик” м. Київ в особі філії № 13 „Бройлерна фабрика” ДКТП „Хрещатик” с. Малиничі, Хмельницького району, Хмельницької області  

                  про стягнення  231 320,26 грн. заборгованості  

Суддя  Вибодовський О.Д.                    Секретар судового засідання Марценюк А.В.

Представники сторін:

від позивача    Жиловська В.В. –представник за довіреністю № 3193/07 від 17.08.2006 р.

від відповідача  Стрілецький О.В. –директор підприємства

Сторони належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача  заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла в період з квітня по травень 2006р. в розмірі  1010 грн.

Управлінням Пенсійного Фонду України в Хмельницькому районі нараховано пені на прострочену виплату внесків в розмірі 127 420,80 грн. ( відповідно до рішень № 119 від 11.05.2006 р., № 121 від 11.05.2006 р.)

За порушення, згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 –ІV від 09.07.2003 р. Управлінням Пенсійного Фонду України в Хмельницькому районі відповідачу нараховано штрафну санкцію в розмірі  102 889,46 грн.

( відповідно до рішень № 119 від 11.05.2006 р., № 121 від 11.05.2006 р.)

В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України ,  картки особового рахунку платника за вказаний період та розрахунок ціни позову.

Представник відповідача  в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав в повному розмірі .

            Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :

          Відповідно до Положення філії № 13 „Бройлерна фабрика” ДКТП „Хрещатик” Філія № 13 ДКТП „Хрещатик” створена наказом директора ДТП „Хрещатик” від 17.03.2003 р. № 60, заснована на власності ДКТП „Хрещатик”і підпорядкована ДКТП „Хрещатик”.

          Державне комплексне торговельне підприємство „Хрещатик” м. Київ згідно до ст.1 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.      

          У відповідача станом на 01.06.2006 р., утворилася заборгованість по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з квітня по травень 2006р. в розмірі  1010 грн.

Крім того, Управлінням Пенсійного Фонду України в Хмельницькому районі нараховано пені на прострочену виплату внесків в розмірі 127 420,80 грн. ( відповідно до рішень № 119 від 11.05.2006 р., № 121 від 11.05.2006 р.)

За порушення, згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 –ІV від 09.07.2003 р. Управлінням Пенсійного Фонду України в Хмельницькому районі відповідачу нараховано штрафну санкцію в розмірі  102 889,46 грн.

( відповідно до рішень № 119 від 11.05.2006 р., № 121 від 11.05.2006 р.)

            Вказана заборгованість підтверджується поданими позивачем розрахунком суми заборгованості відповідача на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданими відповідачем розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті до Фонду, а також картками особового рахунку платника за вказаний період.  

У відповідності до ст. 106 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу № Ю-26 від 01.06.2006 р., яка отримана відповідачем та не оскаржувалася ним, що підтверджується корінцем даної вимоги.

            Оскільки заборгованість в розмірі 231 320,26 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем  подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують  страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,  придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих  днів із дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

     У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у  вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення недоїмки.

     На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.  

               Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимоги про сплату заборгованості не оскаржувались та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості суду не подано.

Відповідно до абз.4 п.1 ст. 2 Закону об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” –“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

           Згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої  Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 підприємства  щомісяця  до  25-го  числа  вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 231 320,26 грн. обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                               ПОСТАНОВИВ:

          Позов Управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області м. Хмельницький до Державного комплексного торговельного підприємства „Хрещатик” м. Київ в особі філії № 13 „Бройлерна фабрика” ДКТП „Хрещатик” с. Малиничі, Хмельницького району, Хмельницької області  про стягнення  231 320,26 грн. заборгованості  задоволити.

          Стягнути з Державного комплексного торговельного підприємства „Хрещатик” м. Київ в особі філії № 13 „Бройлерна фабрика” ДКТП „Хрещатик”  с. Малиничі, Хмельницького району, Хмельницької області  ( р/р 26007000000040  в ХФ АБ „Факторіал-Банк”, МФО 315579, код 22985367) на користь управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 122/2( р/р 25603301825 в ВАТ „Державний ощадний банк” м. Хмельницький, МФО 315784, код 14149786)  231 320,26 грн.

(  двісті тридцять одну тисячу триста двадцять гривень 26  коп.).

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до    Житомирського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      О.Д. Вибодовський

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.