Постанова

від 21.07.2006 по справі 2/4035-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/4035-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"21" липня 2006 р.                                                            Справа №2/4035-А

За позовом  управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому    

до    відділу лісового господарства агропромислового комплексу Хмельницької    

       області     м.Хмельницький

про стягнення  1964грн.45коп.

                                                            Суддя  Дячук Т.В.

                                                            Секретар судового засідання Будзинська В.Г.

            Представники сторін:

від позивача : Стельмах О.В. - представник по довіреності № 3258/06  від 28.03.2006р.

від  відповідача : Валівоць І.С. - начальник відділу

Суть спору: Позивач звернувся з позовом про стягнення 1964грн.45коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла у грудні 2005 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просить врахувати, що позов заявлено у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, сума заборгованості є узгодженою і підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, письмовий відзив на позов не подав. В судовому засіданні керівник відповідача позовні вимоги визнав повністю та пояснив , що заборгованість не сплачена через відсутність коштів..

Розглянувши  матеріали справи, суд встановив:

Відповідач відділ лісового господарства агропромислового комплексу Хмельницької області  зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ідентифікаційний код 22770603,  що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики № 1561, і відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2005 року, відповідач зобов'язаний сплатити страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування у  сумі 1964грн.45коп., в тому числі: по розділу 1 (32%) - 1850грн.53коп., по розділу 1 (1-5%) - 113грн.92коп.

Зазначена заборгованість підтверджується розрахунком суми заборгованості відповідача на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2005 року, поданим відповідачем до органу Пенсійного фонду України 20.01.2006р., картками особового рахунку страхувальника.

У відповідності до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу № Ю-588 від 29.05.06р., яка отримана відповідачем 07.06.2006р. що підтверджується копією поштового повідомлення.

         Заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 1964грн.45коп. і відповідачем не сплачена, тому позивачем подано позов до суду.

         Представник відповідача підтвердив наявність боргу у сумі  1964грн.45коп., пояснивши, що оплата не проведена через відсутність коштів на поточному рахунку  відділу лісового господарства агропромислового комплексу Хмельницької області.  

         Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується  наступне :

         Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно до цього Закону.

        Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ст. 17  Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати  і  сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106  Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення недоїмки.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Враховуючи,  що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків,  в установленому законом порядку вимога про сплату боргу не оскаржувалась і не скасована, доказів про сплату  боргу у сумі 1964грн.45коп., на день розгляду справи,  суду не подано, позовні вимоги  обґрунтовані, підтвердженні належними доказами, що додані до матеріалів справи, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                  ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до відділу лісового господарства агропромислового комплексу Хмельницької області м.Хмель-ницький задоволити.

Стягнути з відділу лісового господарства агропромислового комплексу Хмельницької області (м. Хмельницький, вул. Свободи, 70, п/р 35137303101 в управлінні Національного банку, МФО 315438, код  22770603) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (м.Хмельницький, вул. Театральна, 12, р/р 25602301826 в Хмельницькому обласному управлінні ВАТ „Державний ощадний банк України ”, МФО 315784,   код 01526313) 1964грн.45коп. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири гривні 45 коп.) заборгованості по страхових внесках .

Згідно ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів  з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Заява і скарга  подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст.  254 Кодексу адміністративного судочинства України  постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Т.В. Дячук

Віддруковано 3 примірники :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.