19/4248-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"09" жовтня 2006 р. Справа №19/4248-А
за позовом Власного кооперативного підприємства Хмельницької обспоживспілки "Ізяславська міжрайбаза" м. Ізяслав
до Ізяславської міської ради м. Ізяслав
про визнання права постійного користування землею, визнання неправомірними дії Ізяславської міської ради, зобов'язання винести на розгляд сесії міської ради питання про вилучення земельних ділянок
Представники:
позивача: Грейман О.С. –директор підприємства
відповідача: Закревська О.Л. –за довіреністю від 16.06.06.
суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Комарніцький В.В.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд відмовити в позові, в судовому засіданні усно пояснив, що у позивача відсутнє оформлене право на землю, згідно чинного законодавства, а також відсутні правові підстави для оформлення права постійного користування землею за позивачем.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Згідно державного акту на право постійного користування землею № 25 від 23.06.94р. Ізяславською міською радою Ізяславській оптово-торговій міжрайонній базі Хмельницької облспоживспілки надано у постійне користування 3,85 гектарів землі в межах землекористування для розміщення виробничих об'єктів відповідно до рішення сесії Ізяславської міської ради від 29.03.94р. № 3.
Відповідно до статуту позивача, зареєстрованого Ізяславською міською адміністрацією 08.11.2000р. за № 79 Власне кооперативне підприємство Хмельницької обспоживспілки "Ізяславська міжрайбаза" створене шляхом реорганізації спільного підприємства „Ізяславська оптово-торгова міжрайбаза” та є його правонаступником.
Позивач листами від 31.08.04р. (вих. № 137) та від 13.09.05р. (вих. № 133) звернувся до Ізяславської міської ради з заявою про вилучення земельної ділянки площею 0,7583 га за адресою м.Ізяслав, пров. Залізничний-2 у зв'язку з звільненням її від будов та недоцільністю її використання в подальшому та листом від 13.09.05р. (вих. № 132) - про вилучення з користування землі, яка знаходиться під будівлями, проданими ЗАТ „Ізяславська реалізаційна база хлібопродуктів” за адресою м.Ізяслав, вул. Шевченка, 52 загальною площею 0,4100 га.
Відповідач, згідно листів № 721 від 26.09.05р., № 50 від 19.01.06р. не задовольнив заяву позивача, а запропонував позивачу виготовити документи, які посвідчують право користування земельними ділянками, які він використовує для виробничих потреб та подати виготовлену документацію на чергову сесію Ізяславської міської ради для подальшого заключення договору оренди на дану ділянку.
Листом № 92 від 01.02.06р. відповідач відмовив позивачу у вилученні земельної ділянки у зв'язку з тим, що позивачу земля не надавалась у постійне користування.
Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови у вилученні земельної ділянки, тому він звернувся до суду з позовом про визнання права постійного користування землею за адресою м.Ізяслав, пров. Залізничний-2 та вул. Шевченка, 52, визнання неправомірними дії Ізяславської міської ради та зобов'язання винести на розгляд сесії Ізяславської міської ради питання про вилучення земельних ділянок.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Судом застосовується законодавство, яке діяло на час проведення реорганізації Спільного підприємства „Ізяславська оптово-торгова міжрайонна база” Хмельницької облспоживспілки та створення Власного кооперативного підприємства Хмельницької обспоживспілки "Ізяславська міжрайбаза".
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства.
Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР і статтею 34 Закону України "Про підприємства на Україні" встановлено, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, приєднання, розподілу, виділення, перетворення).
Як вбачається з матеріалів справи, спірну земельну ділянку було надано у постійне користування Ізяславській оптово-торговій міжрайонній базі Хмельницької облспоживспілки. Як вказано у статуті Власного кооперативного підприємства Хмельницької обспоживспілки "Ізяславська міжрайбаза", дане підприємство створене шляхом реорганізації Спільного підприємства „Ізяславська оптово-торгова міжрайбаза” та є його правонаступником.
Таким чином, реорганізація СП „Ізяславська оптово-торгова міжрайонна база” Хмельницької облспоживспілки шляхом перетворення на Власне кооперативне підприємство Хмельницької обспоживспілки "Ізяславська міжрайбаза" є юридичним фактом для припинення його права на користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) й отримання документа, що засвідчує це право. Статтею 23 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII і статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування на Україні” передбачено, що право власності або право постійного користування землею завіряється державними актами, що їх видають та реєструють місцеві ради. Державний акт на право землекористування у позивача відсутній.
Наведені вище дані свідчать, що після реорганізації СП „Ізяславська оптово-торгова міжрайонна база” Хмельницької облспоживспілки Власне кооперативне підприємство Хмельницької обспоживспілки "Ізяславська міжрайбаза" не набуло у встановленому законом порядку права на користування землею площею 3,85 га.
Оскільки позивач не належить до державної чи комунальної власності, згідно ст. 92 Земельного кодексу України від 2001 року позивач не може набути права постійного користування землею, (згідно п. 3.3 Статуту Власного кооперативного підприємства Хмельницької обспоживспілки "Ізяславська міжрайбаза" підприємство є власником відособленого майна, має самостійний баланс, а також право від свого імені укладати угоди, набувати майнові, особисті немайнові права та нести відповідні зобов'язання, бути позивачем і відповідачем в суду, арбітражному та третейському судах. Підприємство діє на засадах повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування, за погодженням із правлінням облспоживспілки відкриває розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах згідно з чинним законодавством.), а тому має право на оформлення договорів оренди земельних ділянок.
За таких обставин в позові про визнання права постійного користування землею за позивачем необхідно відмовити.
Вирішуючи спір в частині визнання неправомірними дії відповідача та зобов'язання відповідача винести на розгляд сесії міської ради питання про вилучення земельних ділянок судом враховується наступне.
Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III передбачено вилучення земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні.
Оскільки, як з'ясовано судом, у позивача не виникло право постійного користування землею, відсутні правові підстави для її вилучення, а відтак для задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В позові Власного кооперативного підприємства "Ізяславська міжрайбаза" Хмельницької обспоживспілки м. Ізяслав до Ізяславської міської ради м. Ізяслав про визнання права постійного користування землею, визнання неправомірними дії відповідача, зобов'язання відповідача винести на розгляд сесії міської ради питання про вилучення земельних ділянок відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Розізнана
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2006 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3584496 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Розізнана І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні