Рішення

від 02.12.2013 по справі 914/3797/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2013 р. Справа № 914/3797/13

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Електро», м. Львів

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬВО», м. Львів

Про стягнення 52 074,52 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Працьовийтий Я.І. - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічним акціонерним товариством «Електро» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬВО» про стягнення 52 074,52 грн.

В судовому засіданні 28.10.2013 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав та мотивів викладених в ухвалах суду від 28.10.2013 року та від 19.11.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 02.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Електро» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬВО» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №01/03/12 строком до 31.08.2012 року.

31.08.2012 року сторонами було продовжено строк дії Договору №01/03/12 до 31.12.2012 року Додатковою угодою №1 та в подальшому листами №2/254 від 28.12.12 та №2/251 від 01.07.2013 року строк дії Договору був продовжений до 30.09.2013 року.

На виконання п. 1.1 Договору №01/03/12 позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування, складське приміщення площею 174,4мІ з естакадою площею 45мІ за яке відповідач зобов'язувався проводити щомісячну плату в розмірі 4 810,00 грн., однак, свої договірні зобов'язання не виконав заборгувавши позивачу 48 676,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних, які складають 862,86 грн. Крім цього, відповідно до п.7.1 Договору №01/03/12 позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що складає 2 546,26 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору №01/03/12 від 01.03.2012 року позивач передав відповідачу у строкове платне користування складське приміщення площею 174,4мІ з естакадою площею 45мІ, яке знаходиться за адресою м. Львів, вул. Пимоненка, 3 (склад літ. В-1) строком до 31.08.2012 року, що підтверджується актом передачі складського приміщення від 02.03.2012 року, який підписаний та скріплений мокрими печатками сторін.

Строк дії договору сторонами був продовжений до 30.09.2013 року, що підтверджується додатковою угодою №1 від 31.08.2012 року та листами №2/254 від 28.12.12 та №2/251 від 01.07.2013 року.

Відповідно до п.3.1 та п.3.2 Договору оренди №01/03/12 орендна плата за Даним договором сплачується Орендарем у безготівковій формі у грошовій одиниці України - 4 810,00 грн. за місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, за який проводиться оплата за оренду на підставі рахунків виставлених Орендодавцем.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконував з порушенням, а саме з листопада 2012 року по вересень 2013 року заборгував позивачу за орендоване приміщення 48 676,00 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані три відсотки річних за період з 16.03.2012 року по 16.09.2013 року, які згідно розрахунку складають та підлягають до стягнення в розмірі 862,66 грн.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.п.1 п.7.1 Договору №01/03/12, Орендар несе наступну відповідальність за Договором у випадку прострочення умов Договору, передбачених п.3 сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня за період з 16.03.2013 року по 16.09.2013 року в розмірі 2 546,26 грн., яка підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та не подання ним доказів оплати орендної плати в повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬВО» (79058, м. Львів, проспект Чорновола, 59/23, код ЄДРПОУ 20800317) на користь Публічного акціонерного товариства «Електро» (79035, м. Львів, вул. Пимоненка, 3, код ЄДРПОУ 00132486) - 48 676,00 грн. - основного боргу, 2 546,26 грн. - пені, 862,66 грн. - три відсотки річних та 1 720,50 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.12.2013 року.

Суддя Березяк Н.Є.