Постанова

від 20.09.2006 по справі 6/5029-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/5029-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" вересня 2006 р.                                                            Справа №6/5029-А

за позовом  Прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі  Хмельницької області м. Красилів  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Случ", с. Заслучне Красилівського району

про стягнення 13982,48 грн. заборгованості по страхових внесках

Суддя  Танасюк О.Є.                    Секретар судового засідання Грицишина Л.В.

Представники сторін:

від позивача      Киричук С.В. –представник за довіреністю №01/01 від 11.01.06р.    

       від відповідача  не з'явився

      Від прокуратури: Ільчук Ю.Ф. –прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

Ухвалою господарського суду від 21.08.06р. відкрито провадження у справі  та призначено судове засідання на 04.09.06р. Копії вказаної ухвали та повістки направлені на адресу сторін рекомендованим листом (Вих.№01- 160 від 23.08.06р.).Однак, вказана ухвала повернута на адресу господарського суду  в зв'язку з неможливістю її вручення через відсутність відповідача за  зазначеною адресою.

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом, в якому просить суд у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача  заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла в  період з 01.06.06р. –31.06.06р. в сумі 13 982,48 грн.

Повноважний представник позивача та прокурор в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, зазначаючи, що  вони підтверджені наявними у справі доказами. В підтвердження позовних вимог подав копію розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який подавався відповідачем до Пенсійного фонду України за червень 2006р.,  картки особового рахунку платника за вказаний період та розрахунок ціни позову.

Відповідач, повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних судом доказів на заперечення позовних вимог не подав.

Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :

          Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Случ”, с. Заслучне Красилівського району зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики №538 від 05.03.02р. і згідно до ст.1 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача станом на 15.08.06р., утворилася заборгованість по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2006р. на загальну суму  13 982,48  грн.  

         Вказана заборгованість підтверджується поданими позивачем розрахунком суми заборгованості відповідача на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за  червень 2006р., поданим відповідачем розрахунком сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті до Фонду, а також картками особового рахунку платника за вказаний період.  

У відповідності до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу №Ю-13 від 05.08.06р., яка отримана відповідачем та не оскаржувалася ним, що підтверджується корінцем даної вимоги.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить  13  982, 48 грн.

            Оскільки заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 13 982,48 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, прокурором в інтересах  позивача  подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують  страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,  придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих  днів із дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у  вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення недоїмки.

        На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.  

               Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимоги про сплату заборгованості не оскаржувались та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості в сумі 13 982,48 грн. суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду  Красилівському районі, м. Красилів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Случ”, с. Заслучне Красилівського району  про стягнення 13 982,48   грн. заборгованості  по страхових внесках  задоволити.

          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Случ”, (с. Заслучне Красилівського району, р/р 26001302212434 в БВ №8 ХЦВ Промінвестбанк МФО 315278, код ЄДРПОУ 03785852), на користь управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі, (м. Красилів, вул. Центральна 38а, р/р 25602301232 ВАТ „Державний ощадний банк України”  відділення 5311 МФО 375111 в Красилівському районі)  заборгованість по страхових внесках в сумі 13 982,48 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні 48  коп.)

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до    Житомирського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      О.Є. Танасюк

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

4-5- в прокуратуру