Постанова

від 09.12.2013 по справі 825/4047/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 825/4047/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участю секретаря Якуш І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УНСП "Ліс-Біоенергія"

до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін:

від позивача Тураша С.М., довіреність від 06.09.2013,

від відповідача Середи А.І., довіреність від 11.11.2013 № 2972/9/25-22/10-015

Полегешко Л.А., довіреність від 28.08.2013 № 1330/9/10-015, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 31 жовтня 2013 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю УНСП "Ліс-Біоенергія" (далі - ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія") до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013р. № 0000792200 на суму 155228,75 грн. (124183,00 грн. за основним платежем та 31045,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що під час перетину митного кордону України у платника податків імпортера спочатку виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які сплачуються при розмитненні отримуваних основних засобів, а вже потім податковий кредит на цю ж суму сплачених зобов'язань. Тобто сума податкового кредиту дорівнює сумі податкових зобов'язань, які вже було сплачено. Що свідчить про відсутність у позивача обов'язку нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення - необґрунтоване та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову представник відповідача наголосила на тому, що згідно з ВМД № 022406 від 04.07.2007р., де загальна митна вартість товару становить 745098, 00 грн ( в т.ч. ПДВ - 124 183,00 грн.) отримувачем товару є ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" (місце знаходження Україна, Чернігівська обл., с. Н.Білоус, вул. Квітнева, 24), а відправником Хардер унд Партнер Й.Б. ХандерФервальтунг ГмбХ Ко КГ (місце знаходження Німеччина, 68766 ЇХокенхайм, Талхаузштрассе 14-16).

Сума податку на додану вартість в розмірі 124183,00 грн була віднесена до податкового кредиту як сума ПДВ сплаченого митним органам, згідно поданої уточненої декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року (вх. № 10476 від 23.06.2008).

Дане майно в термін дії договору перебувало на балансі ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія", на яке покладено обов'язок ведення спільних справ відповідно до договору про спільну інвестиційну діяльність від 04.05.2007 року.

Термін дії договору не продовжувався та закінчився 04.05.2010 року, але майно отримане від Хардер унд Партнер Й.Б.ХандерФервальтунг ГмбХ Ко КГ (місце знаходження Німеччина, 68766 ЇХокенхайм, Талхаузштрассе 14-16), станом на поточну дату не повернуто іноземному інвестору та не розподілено між учасниками договору відповідно до пункту 8.1 договору, а перебуває у власності та на балансі ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія".

Виходячи з вищенаведеного, вважають, що в порушення пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" занизило суму податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2012 року на 124183,00 грн.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2007 року ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" зареєстровано Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області, включене до ЄДРПОУ, як платник податків перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ. При цьому, 18.12.2012 року Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.05.2007 № 100039577 скасовано Чернігівською ОДПІ за ініціативою платника у зв'язку з тим, що обсяги продажу товарів менші ніж визначені Податковим кодексом України, що підтверджується заявою про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а. с. 51).

Так, на підставі направлення від 25.07.2013 року № 20 , виданого Чернігівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області, в.о. начальника відділу податкового аудиту Чернігівської ОДПІ Ничипоренко Юлії Василівні, та направлення від 25.07.2013 року № 21 виданого Чернігівською ОДПІ, головному державному ревізору-інспектору відділу податкового аудиту Чернігівської ОДПІ Середі Аліні Іванівні, згідно із пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.20.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до наказу Чернігівської ОДПІ від 24.07.2013р. № 113 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Німецьке спільне підприємство "Ліс-Біоенергія" (код за ЄДРПОУ 34831738) (скорочене найменування - ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія") з питання визнання умовного продажу товарів (товарних залишків або основних фондів), які знаходилися в обліку платника податку на день скасування реєстрації платником ПДВ, за грудень 2012р.

Направлення та копія наказу Чернігівської ОДПІ вручені 25.07.2013 р. під розписку директору Дзюбу Віктору Григоровичу.

Журнал реєстрації перевірок не надавався.

Перевірка проводилась з 25.07.2013 по 26.07.2013, за результатами якої було складено Акт перевірки від 30.07.2013 № 48/22/34831738 (а. с. 7-12).

В ході проведення перевірки Чернігівською ОДПІ встановлено порушення пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, внаслідок чого ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" занижено суму податку на додану вартість за грудень 2012 року на 124183,00 грн.

На підставі встановлених порушень Актом перевірки від 30.07.2013 № 48/22/34831738, Чернігівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 № 0000792200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 155228,75 грн (у т.ч. за основним платежем - 124183,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31045,75 грн) (а.с. 14).

Так, Чернігівською ОДПІ встановлено, що за період з 01.12.12 по 31.12.12 ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ (вх. від 18.12.2012 № 11206) у сумі 0,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 встановлено їх заниження всього у сумі 124183,00 грн, в тому числі за грудень 2012 року в сумі 124183,00 грн.

Відповідно до Договору про спільну інвестиційну діяльність між ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" та Хардер унд Партнер Й.Б.ХандерФервальтунг ГмбХ Ко КГ (реєстраційний номер 535932858) укладено 04.05.2007 року.

Договором передбачено вид спільної інвестиційної діяльності - оброблення сировини.

Термін дії договору - до 04.05.2010 року.

На виконану договору, відповідно до інвойсу від 04.05.2007 та ВМД № 022406 від 04.07.2007 було імпортовано трактор колісний марки Jonn Deere Schlepper 6620SE, вартістю 48000,00 Евро (код товару 8701903900), установка для подріблення деревини "Biber 7" вартістю 32200,00 Евро (код товару 8465960000) та леза зі сталі, в кількості 24 шт. вартістю 7400,00 Евро (код товару 8208200000). Загальна вартість імпортованого товару становить 87600,00 Евро. Балансова вартість товару 601681,04 грн.

Згідно до ВМД № 022406 від 04.07.2007, де загальна митна вартість товару становить 745098,00 грн (в т.ч. ПДВ - 124183,00 грн) отримувачем товару є ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" (місце знаходження Україна, Чернігівська область, с. Н. Білоус, вул. Квітнева, 24), а відправником Хардер унд Партнер Й.Б.ХандерФервальтунг ГмбХ Ко КГ (місце знаходження Німеччина, 68766 ЇХокенхайм, Талхаузштрассе 14-16).

Сума податку на додану вартість у сумі 124183,00 грн була віднесена до податкового кредиту як сума ПДВ сплаченого митним органам, згідно поданої уточненої декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року (вх. № 10476 від 23.06.2008 року).

Дане майно в термін дії договору перебувало на балансі ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія", на яке покладено обов'язок ведення спільних справ відповідно до договору про спільну інвестиційну діяльність від 04.05.2007 року.

Термін дії договору не продовжувався та закінчився 04.05.2010 року, але майно отримане від Хардер унд Партнер Й.Б.ХандерФервальтунг ГмбХ Ко КГ (місце знаходження Німеччина, 68766 ЇХокенхайм, Талхаузштрассе 14-16), станом на поточну дату не повернуто іноземному інвестору та не розподілено між учасниками Договору відповідно до п. 8.1 договору, а перебуває у власності та на балансі ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія".

Виходячи з вищенаведеного, в порушення п. 184.7, ст. 184 Податкового кодексу України, ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" занизило суму податкових зобов'язань на 124183,00 грн.

При перевірці підстав проведення даних перевірок, враховуючи частину 3 статті 2 КАС України, суд зазначає, що вони були проведені без порушень чинного законодавства, оскільки Чернігівською ОДПІ виконані вимоги передбачені пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, згідно якого, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

При цьому, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту від 10.06.2013 № 2978/10/15-208 ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" надано не було (а.с. 50), що і стало підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Про те, суд враховуючи принцип презумпції правомірності рішень платника податку закріплений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, в даному випадку приймає рішення на користь платника податку не зважаючи на встановлену обставину з огляду на наступне.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Суд бере до уваги підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу, яким визначено, що товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Підпункт 14.1.111 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу, яким визначено, що матеріальні активи - це основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду), що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами.

Отже, судом встановлено, що 18.12.2012 року Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.05.2007 № 100039577 скасовано Чернігівською ОДПІ за ініціативою платника у зв'язку з тим, що обсяги продажу товарів менші ніж визначені Податковим кодексом України.

Цього ж дня ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" було подано до Чернігівської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ (вх. від 18.12.2012 № 11206) (а.с. 30-33) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 у якій визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21) - 0,00 грн.

При цьому, суд звертає особливу увагу що, у заяві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 18.12.2012 (а. с. 51), ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" причиною анулювання реєстрації платником зазначено підпункт "а" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу, яким визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом.

Суд наголошує на тому, що датою сплати податкових зобов'язань та датою проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду у заяві визначено 17.12.2012 року.

Крім того, у графі 5 "Дані про розгляд заяви та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість" Форми № 3-ПДВ (заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість) зазначено про прийняття рішення про анулювання реєстрації 18.12.2012 року, що скріплено підписами відповідальних посадових осіб контролюючого органу.

Надаючи правову оцінку таким доказам та обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити, що в аргументацію Чернігівської ОДПІ щодо прийняття рішення про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 124183,00 грн, увійшло посилання на пункт 184.8 статті 184 Податкового кодексу, яким визначено, що у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

Також на пункт 184.7 статті 184 Податкового кодексу, яким встановлено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Про те, суд категорично не погоджується з такими посиланнями відповідача, оскільки вважає, що правова конструкція норми, яка закріплена у статті 184 Податкового кодексу України не дозволяє застосовувати вищеописані пункти до даної ситуації без врахування змісту такої норми яким наповнив її законодоваць.

Так, підпункт "а" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу, передбачає, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 184.3 статті 184 Податкового кодексу України, контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

При цьому, у разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (пункт 184.4 статті 184 Податкового кодексу).

Згідно пункту 184.6 статті 184 цього Кодексу, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Тобто, з наведеного суд вбачає, що для прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за його заявою, можливе лише за умови сплати суми податкових зобов'язань такого платника (пункт 184.3 статті 184 Податкового кодексу України).

Податковий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає цій вимозі, тобто якщо такий платник сплатив суми наявних у нього податкових зобов'язань (пункт 184.3 статті 184 Податкового кодексу України).

Більше того, пункт 184.8 статті 184 Податкового кодексу не суперечить такому висновку суду, оскільки він зокрема, визначає, що у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з податку на додану вартість, що виникли до такого анулювання, незалежно від того, залишатиметься він зареєстрованим як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

Зазначене означає, що суми таких податкових зобов'язань та податкових боргів повинні бути визначені податковим органом до анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за результатами останнього податкового періоду, яким у разі анулювання реєстрації особи як платника податку у відповідності до пункту 184.6 статті 184 Податкового кодексу, є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. При цьому, суми таких податкових зобов'язань та податкових боргів повинні бути сплачені платником незалежно від того, залишатиметься він зареєстрованим як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1394 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" (далі - Положення) підпунктом 5.3.2.4 розділу V Положення, встановлено, що у разі якщо платником податку, яким подано заяву про анулювання реєстрації у випадках, визначених підпунктами "а", "б" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, не проведено розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду, податковий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації після проведення розрахунків із бюджетом.

Зазначена норма, вказує на те, що податковий орган встановивши факт не проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду, протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації зобов'язаний звернутись до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації після проведення розрахунків із бюджетом.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що Чернігівською ОДПІ 18.12.2012 року було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість за ініціативою ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія", встановивши при цьому, що 17.12.2012 року товариством повністю сплачено податкові зобов'язання та проведено розрахунки із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду, що скріплено підписами відповідальних посадових осіб даного контролюючого органу та підтверджується заявою про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а.с. 51).

Доказів направлення запиту передбаченого підпунктом 5.3.2.4 розділу V Положення, сторонами суду не надано.

Саме тому, суд вважає не лише алогічним, але і протиправним застосування до позивача положень пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, яким встановлено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Зазначений висновок суду ґрунтується на тому, що вимоги пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України пов'язані з тим фактом, що податковий орган анулює реєстрацію платника, який подав відповідну заяву лише у випадку, якщо такий платник не лише визначив в останньому звітному (податковому) періоді податкові зобов'язання по товарах/послугах, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, необоротних активах виходячи із їх звичайної ціни, але і сплатив такі суми податкових зобов'язань.

Іншими словами всі наведені дії платника податків передбачені пунктом 184.7 статті 184 Податкового кодексу України повинні бути вчинені до анулювання його реєстрації як платника податку, для того щоб податковий орган мав змогу у відповідності до вимог чинного законодавства здійснити анулювання реєстрації такого платника, що повністю відповідає змісту статті 184 Податкового кодексу України вцілому.

В даному випадку податковий орган (Чернігівська ОДПІ), підтвердив той факт, що 17.12.2012 року ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" повністю сплачено податкові зобов'язання та проведено розрахунки із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду, у зв'язку з чим суд вважає правомірним визначення ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 0,00 грн у податковій декларації з ПДВ (вх. від 18.12.2012 № 11206) (а.с. 30-33) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012.

Крім того, підставою для встановлення заниження податкових зобов'язань за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року у розмірі 124183,00 грн., стало те, що між Хардер унд Партнер Й.Б.ХандерФервальтунг ГмбХ Ко КГ та ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" було укладено договір від 04.05.2007 про спільну інвестиційну діяльність (а.с. 46-49), а саме - оброблення сировини.

Сторонами встановлено, що термін дії договору складає три роки.

Судом встановлено, що на виконану договору, відповідно до інвойсу від 04.05.2007 та ВМД № 022406 від 04.07.2007 було імпортовано трактор колісний марки Jonn Deere Schlepper 6620SE, вартістю 48000,00 Евро (код товару 8701903900), установка для подріблення деревини "Biber 7" вартістю 32200,00 Евро (код товару 8465960000) та леза зі сталі, в кількості 24 шт. вартістю 7400,00 Евро (код товару 8208200000), що не заперечувалось представниками сторін.

При цьому, позивачем згідно поданої уточненої декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року (вх. № 10476 від 23.06.2008 року) сума податку на додану вартість у сумі 124183,00 грн була віднесена до податкового кредиту як сума податку на додану вартість сплачений митним органам (а.с. 34-35), що підтверджено і Актом перевірки від 30.07.2013 № 48/22/34831738.

У зв'язку з чим суд приймає до уваги, що відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6. 1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що не заперечується Чернігівською ОДПІ, що сума податку на додану вартість у сумі 124183,00 грн була віднесена ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" до податкового кредиту як сума податку на додану вартість сплаченого митним органам, а отже до позивача не може бути застосовано пункт 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, оскільки позивачем було сплачено податок на додану вартість під час митного оформлення основних засобів, що ввозились на митну територію України.

Крім того, ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" було надано довідку від 02.12.2013 № 23, якою позивач засвідчив відсутність майна на рахунку № 10 підприємства (а.с. 45).

Натомість, податковим органом не було досліджено в ході перевірки та не надано під час судового розгляду належних доказів, які б підтвердили, що станом на 04.05.2010 року майно отримане від Хардер унд Партнер Й.Б.ХандерФервальтунг ГмбХ Ко КГ не повернуто іноземному інвестору та не розподілено між учасниками Договору відповідно до пункту 8.1 договору, а перебуває у власності та на балансі ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія", за якими нараховано податковий кредит.

З огляду на що, судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про наявність у позивача залишків товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, оскільки анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснене 18.12.2012, в той час як уточнююча декларація з податку на додану вартість подана за липень 2007 року.

Розв'язуючи даний спір судом було проаналізовано правовідносини, що виникли в розрізі статті 58 Конституції України, відповідно до якої, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, встановлено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому, перевіряємим періодом став грудень 2012 року, а отже в силу статті 58 Конституції України, суд для правильного розв'язання зазначеного спору зобов'язаний враховувати норми Податкового кодексу України, що діяли в зазначеному періоді часу.

Як зазначалось вище, платник податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по товарах/послугах, необоротних активах суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, виходячи із їхньої звичайної ціни.

При цьому, методи та порядок визначення звичайної ціни визначені статтею 39 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), але дана стаття повинна була набрати чинності з 01.01.2013 (згідно з унктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України. До вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (пункт 8 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу).

Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.

Однак, в ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем не виконано такого обов'язку, чим не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Чернігівською ОДПІ було неправомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 13.08.2013 № 0000792200. Констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість, згідно вимог Податкового кодексу України, та положень ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не знайшов в діях позивача порушення норм пунктом 184.7 статті 184 Податкового кодексу України та, відповідно, визнає відсутність факту заниження податкових зобов'язань за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року у розмірі 124183,00 грн. Тому, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 13.08.2013 № 0000792200 підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ УНСП "Ліс-Біоенергія" - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 № 0000792200 на суму 155228,75 грн. (124183,00 грн. за основним платежем та 31045,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю УНСП "Ліс-Біоенергія" (код 34831738) 310,46 грн. (триста десять гривень 46 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого квитанцією від 30.10.2013 № 70/70 у сумі 310,46 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592 .

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.О.Скалозуб