Постанова

від 16.10.2006 по справі 10/5495-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/5495-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" жовтня 2006 р.                                                            Справа №10/5495-А

за позовом  Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький    

до ВІдкритого акціонерного товариства "Шляховик" смт. Летичів

про стягнення 1682,15  грн.

Суддя  Виноградова В.В.                    Секретар судового засідання Лісняк О.А.

За участю представників сторін:

від позивача:                  Нідзій І.М. –за дорученням від 16.08.2006р. №01-185/465

від відповідача :              Олійник Г.В. –за дорученням №1 від 26.09.2006р.

          Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить у відповідності до вимог ст.ст.19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” стягнути з відповідача 1760,43 грн., з яких 1682,15 грн. адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача (нестворення 1 робочого місця для інваліда) та 78,28 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

В підтвердження подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р., який подано відповідачем до фонду, розрахунок штрафних санкцій згідно вимог Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві (затв. наказом Міністерства статистики від 07.07.1995 р. №287/823), відповідно до якого розрахована сума санкцій в розмірі 1682,15 грн. за нестворення 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів та розрахунок пені в сумі 78,28 грн. (ч.2 ст.20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Позивач в судовому засіданні подав заяву про зменшення суми позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 1682,15 грн. адміністративно-господарських санкцій. Подана заява не суперечить чинному законодавству і задовольняється судом.

Відповідач в судовому засіданні та в письмових поясненнях зазначає, що в зв'язку з важким фінансовим становищем та відсутністю вакантних посад , підприємство не має змоги  працевлаштувати інвалідів.

Розглядом поданих матеріалів справи встановлено:

          Відкрите акціонерне товариство „Шляховик” смт. Летичів, як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою головного управління статистики в Хмельницькій області №02-02-523 від 11.07.2006р.    

Відповідачем подано позивачу звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, відповідно до якого відповідачем показана середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу –14 осіб, кількість працюючих інвалідів (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) –не визначено; чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до ст.. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” ормативу –не визначено; фонд оплати праці штатних працівників –47,1 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника –336.; сума коштів штрафних санкцій, за нестворені робочі місця для інвалідів –не зазначена.  

Позивачем проведено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій з врахуванням середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу –14 чол., фонду оплати праці штатних працівників –47,1 тис. грн. та нормативу передбаченого ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні“ (1 особа), що становить 1682,15 грн., строк платежу закінчився 15.04.2006 р.   

Позивачем подано довідки Летичівського райцентру зайнятості №02-02-677 від 26.09.2006р. та  Летичівського райуправління праці та соціального захисту інвалідів №910 від 26.05.2006р.  про те, що ВАТ „Шляховик” смт. Летичів звітів про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів та про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів  у 2005р., не подавало.

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з врахуванням зменшення суми позовних вимог просить стягнути з відповідача 1682,15 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняте інвалідом 1 робоче  місце.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

          Відповідно до ч.8 ст. 69 Господарського Кодексу України передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст. 19. Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (із змінами та доповненнями), (надалі Закон)  передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів (ч.2 ст.19 вказаного Закону).

Відповідно до ч.1 ст.20 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

При цьому, п.10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі –Положення), передбачено, що  працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

          Згідно з п. 5 вказаного Положення передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

          Крім того, підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів (п.14 Положення).

          Відповідно, вказаним Положенням визначено, що робоче місце інваліда –це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), установі та організації незалежно від форми власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п.1); робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3).

Згідно п.4 Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767, передбачено, що  штрафні санкції  сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

З поданого відповідачем Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників становить 14 чол., штатні працівники, яким встановлена інвалідність - відсутні, чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу - відповідачем не визначено.

При цьому, враховуючи положення ст.19 Закону та поданий позивачем розрахунок на даному підприємству, чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу, становить 1 чол.

Відповідачем не надано суду доказів про вжиття заходів щодо створення робочих місць для інвалідів, інформування місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів;  розробки і затвердження інструкції про робоче місце інваліда.

Натомість позивачем подано довідки Летичівського райцентру зайнятості №02-02-677 від 26.09.2006р. та Летичівського райуправління праці та соціального захисту інвалідів №910 від 26.05.2006р.  про те, що ВАТ „Шляховик” смт. Летичів не повідомляло про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів та про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. У поданих до центру зайнятості звітах від 28.06.2005р., від 28.11.2005р., від 28.11.2005р. відповідач не зазначив про потребу в інвалідах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не дотримано встановлений Законом норматив для працевлаштування інвалідів, тому позивачем правомірно заявлено до стягнення 1682,15 грн. адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства „Шляховик” смт. Летичів про стягнення 1682,15 грн. адміністративно-господарських санкцій задоволити.

                    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Шляховик” смт. Летичів, вул. І.Франка,35/2 (код 14149622) на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький, вул. Грушевського,87 (код 23565124) 1682,15 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні 15 коп.) адміністративно-господарських санкцій.                       

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.