Рішення

від 04.12.2013 по справі 905/7287/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.2013 Справа № 905/7287/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд», с. Стовп'яги, Переяслав-Хмельницький район Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Славкокс», м. Слов'янськ Донецької області

про стягнення заборгованості 30761,47 грн., з яких 27208,58 грн. - сума основного боргу, 2314,59 грн. - 3% річних, 1238,30 грн.- індекс інфляції.

За участю представників сторін:

від позивача: Рубанчук С.Д., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд», с. Стовп'яги, Переяслав-Хмельницький район Київської області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славкокс», м. Слов'янськ Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 30761,47 грн., з яких 27208,58 грн. - сума основного боргу, 2314,59 грн. - 3% річних, 1238,30 грн.- індекс інфляції.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №16/11-10 від 16 листопада 2010 року, в частині поставки Позивачу товару, внаслідок чого утворилась заборгованість - 27208,58грн.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 27208,58грн., 3% річних у сумі 2314,59грн., інфляційні втрати у розмірі 1238,30 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.525, 526, 530, 625, 626, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 54 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір №16/11-10 від 16.11.2010р. , додаток до договору №1 (специфікація), платіжне доручення №734 від 19.11.2010р. на суму 27208,58грн., виписка по рахунку від 18.09.2013р., рахунок-фактура №16від 16.11.2013р., обґрунтований розрахунок заборгованості, претензію №б/н від 20.09.2013р., докази направлення претензії Відповідачу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

30.10.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: довідку, у якій повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; правоустановчі документи Позивача (у копіях), Витяг з ЄДР№962872 від 21.10.2013р., відповідно до якого, Відповідач є юридичною особою та зареєстрований за адресою вказаною у позовній заяві, акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2010р. по 17.10.2013р., складений та підписаний Позивачем, докази направлення акту звіряння розрахунків Відповідачу,

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 30.10.2013р. на 04.12.2013р.

27.11.2013р. Позивач надав пояснення №173 від 22.11.2013р. стосовно строку дії договору.

Представник Позивача у судовому засіданні 04.12.2013р. підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути суму основного боргу в розмірі 27208,58грн., 3% річних у розмірі 2484,55грн. та інфляційні втрати у сумі 1347,13грн. Надав витребувані судом документи.

Представник Відповідача у судові засідання не з'явився, надав клопотання №80 від 21.11.2013р. про розгляд справи без його участі, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

27.11.2013р. Позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог №172 від 22.11.2013р., у якій він відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, просить стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 27208,58грн., 3% річних у розмірі 2484,55грн. та інфляційні втрати у сумі 1347,13грн.

Відповідно до вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд дослідив зазначену заяву та дійшов висновку, що вона підлягає прийняттю та розгляду по суті.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2013р. Позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку було прийнято до розгляду по суті.

16 листопада 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славкокс», м. Слов'янськ Донецької області (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд», с. Стовп'яги, Переяслав-Хмельницький район Київської області (Покупець), укладено Договір 16/11-10 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність обладнання технологічне, іменоване у подальшому -"Товар", а Покупець прийняти та сплатити Товар.

Кількість товару - 1 комплект.(п.2.1 Договору)

Загальна вартість Товару, за приписами п.3.1 Договору, складає 38869,40 (тридцять вісім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн., 40коп), у т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що строк поставки Товару - три місяці з моменту здійснення Покупцем 70% передплати (що складає 27 208,58грн.) від вартості Товару, який постачається, на розрахунковий рахунок Постачальника, з правом дострокової поставки.

Відповідно до п.4.3 Договору, датою поставки Товару вважається дата, зазначена у накладній на Товар.

Згідно п.8.6 Договору, даний Договір діє з дня його підписання до 31 грудня 2011р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору №16/11-10 від 16.11.2010р. Позивач сплатив 70 % передплати, (що складає 27 208,58грн.) від вартості товару, який мав бути поставлений.

Це підтверджується платіжним дорученням №734 від 19.11.2010р. на суму 27208,58грн., та випискою по рахунку від 18.09.2013р., які містяться у матеріалах справи (а.с.10-11).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору №16/11-10 від 16.11.2010р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом перерахування Відповідачу 27208,58грн. та прийняття її останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку, щодо перерахування грошових коштів у відповідності до п.4.2. визначеного Договором №16/11-10 від 16.11.2010р.

Договором №16/11-10 від 16.11.2010р., передбачено (п.4.2), строк поставки Товару - три місяці з моменту здійснення Покупцем 70% передплати (що складає 27 208,58грн.) від вартості Товару, який постачається, на розрахунковий рахунок Постачальника, з правом дострокової поставки.

Судом встановлено, що остаточний строк поставки Товару Відповідачем Позивачу не пізніше 19.01.2011р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Постачальник зобов'язання перед Покупець в частині поставки товару не виконав у повному обсязі.

Попередня оплата у розмірі 27208,58грн. Відповідачем Позивачу не повернута.

Відповідачу була пред'явлена претензія №б/н від 20.09.2013р., у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості у розмірі 27208,58 грн., 3% річних у розмірі 2314,59грн., інфляційні втрати у сумі 1238,30грн. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд», с. Стовп'яги, Переяслав-Хмельницький район Київської області.

Докази надсилання претензії №б/н від 20.09.2013р. рекомендованим листом Відповідачу, наявні в матеріалах справи.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів поставки Товару, згідно п.4.2 Договору №16/11-10 від 16.11.2010р., не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 2484,55грн., інфляційних втрат у сумі 1347,13грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми

попередньої оплати.

Частиною 3 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок інфляційних втрат, за період з 19.11.2010р. по 18.09.2013р. на суму основного боргу 27208,58грн. та за період з 19.09.2013р. по 03.12.2013р. на суму основного боргу 27208,58грн., дійшов висновку, що позовні вимоги, у частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат, підлягають частковому задоволенню за період лютого 2011р. по листопад 2013р. у розмірі 844,88грн.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період з 19.11.2010р. по 18.09.2013р. на суму основного боргу 27208,58грн. та за період з 19.09.2013р. по 03.12.2013р. на суму основного боргу 27208,58грн., дійшов висновку, що позовні вимоги, у частині стягнення з Відповідача. Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок 3% річних дійшов висновку, що дана вимога підлягає частковому задоволенню за період з 20.01.2011р. по 03.12.2013р. у розмірі 2345,90грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд», с. Стовп'яги, Переяслав-Хмельницький район Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славкокс», м. Слов'янськ Донецької області про стягнення заборгованості 30761,47 грн., з яких 27208,58 грн. - сума основного боргу, 2484,55грн. - 3% річних, 1347,13грн. - індекс інфляції - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славкокс» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вулиця Октябрьської революції, будинок 16, код ЄДРПОУ 33534465, п/р 26006301663963 в філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанку в м. Слов'янськ, Донецької області, МФО 334561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд» (08436, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Стовп'яги, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 231, код ЄДРПОУ 03580647, п/р 26004260123 в Райфайзенбанк "Аваль", м. Київ, МФО 380805) суму основного боргу в розмірі 27208,58 грн., 3% річних у розмірі 2345,90грн., інфляційні втрати у сумі 844,88грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славкокс» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вулиця Октябрьської революції, будинок 16, код ЄДРПОУ 33534465, п/р 26006301663963 в філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанку в м. Слов'янськ, Донецької області, МФО 334561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд» (08436, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Стовп'яги, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 231, код ЄДРПОУ 03580647, п/р 26004260123 в Райфайзенбанк "Аваль", м. Київ, МФО 380805) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1684,98грн.

У судовому засіданні 04 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик. Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.