Рішення

від 04.12.2013 по справі 905/7400/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.2013 Справа № 905/7400/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМА», смт.Очеретине, Ясинуватського району Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія», м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 68 868,81грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гапонюк Т.І., за довіреністю;

від відповідача: Герасименко О.В., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМА», смт.Очеретине, Ясинуватського району Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія», м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 68 868,81грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №МК13-18Р/ДТ від 01 квітня 2013р. в частині розрахунків за поставлений Товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 68868,81грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.525, 526, 536, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №МК13-18Р/ДТ від 01.04.2013р. ; видаткові накладні: №1218 від 04.06.2013р. на суму 18360,00грн., 1643 від 18.07.2013р. на суму 6 922,08грн., №1724 від 25.07.2013р. на суму 6237,00грн., №1727 від 25.07.2013р. на суму 13 213,20грн., №1728 від 26.07.2013р. на суму 10164,00грн., №1798 від 31.07.2013р. на суму 11 696,16грн., №1831 від 01.09.2013р. на суму 11180,40грн., №1966 від 04.09.2013р. на суму 9 355,50грн., №1999 від 10.09.2013р. на суму 4677,75грн., №2006 від 13.09.2013р. на суму 12 196,80грн., №2057 від 18.09.2013р. на суму 15488,00грн.; акт звіряння взаємних розрахунків станом на 10.10.2013р., складений та підписаний Позивачем ; довіреність № 3576 від 03.06.2013р., довіреність №3622 від 01.07.2013р., довіреність №3690/1 від 01.09.2013р., вимогу №01/07-10 від 07.10.2013р., правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

04.11.2013р. Відповідач надав клопотання №04/1-11-13 від 04.11.2013р. про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 06.11.2013р. у зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 06.11.2013р. на 04.12.2013р.

03.12.2013р. Позивач надав (у копіях): Витяг №785347 від 02.12.2013р., виписки по рахунках

04.12.2013р. Відповідач надав правоустановчі документи (у копіях), довідку про розрахункові рахунки Відповідача, платіжне доручення №307 від 27.11.2013р. на суму 25 000,00грн., копію банківської виписки від 27.11.2013р., довідку Державної казначейської служби України №06.1-08/1140-13903 від 02.12.2013р.

04.12.2013р. Позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу просить стягнути з Відповідача 43868,81грн.

Представник Відповідача у судовому засіданні 04.12.2013р. позовні вимоги у розмірі 43868,81грн. визнав, надав докази часткового погашення заборгованості у розмірі 25000,00грн. та витребувані судом документи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Зменшення суми боргу Відповідач обґрунтовує та підтверджує платіжним дорученням №307 від 27.11.2013р. та випискою з банківського рахунку на суму 25000,00грн., що сплачена Відповідачем на виконання обов'язків по договору.

Суд дослідив зазначену заяву та дійшов висновку, що вона підлягає прийняттю та розгляду по суті.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

04.12.2013р. Позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку було прийнято до розгляду по суті.

01 квітня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМА», смт.Очеретине, Ясинуватського району Донецької області (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія», м.Донецьк (Покупець), укладено Договір поставки №МК13-18Р/ДТ (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, у порядку та на умовах визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати і оплачувати Товар.

Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру і загальна вартість Товару, визначається Сторонами у Специфікаціях, які є додатками до Договору і складають його невід'ємну частину.

Загальна вартість Договору визначається шляхом підсумовування вартості кожної партії Товару, по всіх Специфікаціях до даного Договору (п.2.3).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що розрахунки за кожну узгоджену партію Товару, здійснюється в безготівковій формі, у розмірі 100% передплати вартості Товару, визначеного і узгодженого Сторонами в Специфікації.

Відповідно до п.5.1 Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з моменту приймання товару й оформлення необхідних документів.

Згідно п.9.1 Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2013р. або до повного виконання Сторонами своїх обов'язків згідно умовам даного Договору.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договором поставки №МК13-18Р/ДТ від 01.04.2013р. (а.с.8-10), Позивачем був поставлений товар Відповідачу, на загальну суму 68868,81грн . за видатковими накладними: №1218 від 04.06.2013р. на суму 18 360,00грн. (а.с.13), 1643 від 18.07.2013р. на суму 6 922,08грн. (а.с.17), №1724 від 25.07.2013р. на суму 6 237,00грн. (а.с.17), №1727 від 25.07.2013р. на суму 13 213,20грн. (а.с.16), №1728 від 26.07.2013р. на суму 10164,00грн. (а.с.16), №1798 від 31.07.2013р. на суму 11 696,16грн. (а.с.15), №1831 від 01.09.2013р. на суму 11 180,40грн. (а.с.19), №1966 від 04.09.2013р. на суму 9 355,50грн. (а.с.20), №1999 від 10.09.2013р. на суму 4 677,75грн. (а.с.19)., №2006 від 13.09.2013р. на суму 12 196,80грн. (а.с.21), №2057 від 18.09.2013р. на суму 15488,00грн. (а.с.21) .

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки №МК13-18Р/ДТ від 01.04.2013р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором поставки №МК13-18Р/ДТ від 01.04.2013р.

Договором поставки №МК13-18Р/ДТ від 01.04.2013р., передбачено (п.3.1), що розрахунки за кожну узгоджену партію Товару, здійснюється в безготівковій формі, у розмірі 100% передплати вартості Товару, визначеного і узгодженого Сторонами в Специфікації.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за товар, виконав частково (у розмірі 50622,08грн.), вартість товару у сумі 68 868,81грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Часткове виконання Відповідачем своїх зобов'язань підтверджується банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Відповідачу була пред'явлена вимога про стягнення заборгованості №01/07-10 від 07.10.2013р., у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості у семиденний термін з дня отримання даної вимоги, на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМА», смт.Очеретине, Ясинуватського району Донецької області.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи, Відповідач частково сплатив заборгованість перед Позивачем у розмірі 25 000,00грн.

На підтвердження цього факту Відповідачем надано платіжне доручення №307 від 27.11.2013р. та банківською випискою від 27.11.2013р. про зарахування 25 000,00грн.

Пунктом 1-1 ч. ст.80 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки Відповідачем частково сплачено основну заборгованість у розмірі 25000,00грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Позивачем, 04.12.2013р., було надано заяву (на підставі вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу) про зменшення розміру позовних вимог, отже, суд розглядає заявлені позовні вимоги у розмірі 43 868,81грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 43 868,81грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМА», смт.Очеретине, Ясинуватського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 43868,81грн.,- задовольнити повністю.

Припинити провадження у справі 905/7400/13 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія», м.Донецьк суми основного боргу у розмірі 25000,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія» (83059, м.Донецьк, вул. Сєченова, будинок 1, код ЄДРПОУ 23415376, р/р 2600301301769, у АО "БМ Банк", МФО 380913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМА», (86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт.Очеретине, вулиця Миру, будинок 27, код ЄДРПОУ 31299860) суму основного боргу в розмірі 43 868,81грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія» (83059, м.Донецьк, вул. Сєченова, будинок 1, код ЄДРПОУ 23415376, р/р 2600301301769, у АО "БМ Банк", МФО 380913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР КЕРАМА», (86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт.Очеретине, вулиця Миру, будинок 27, код ЄДРПОУ 31299860) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 04 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик. Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

2-позивачу;

1-відповідачу.