Рішення

від 04.12.2013 по справі 919/1098/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року справа № 919/1098/13

За позовом Громадської організації "Українське товариство охорони птахів"

(03127, м. Київ, проспект Глушкова, 65)

до приватного підприємства "Вече"

(99040, м. Севастополь, вул. Боцманська, 2, кв. 45)

про стягнення 365 305,89 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача - Лутовінова С.В., довіреність б/н від 26.08.2013;

представник відповідача - не з'явився

Суть спору:

Громадська організація «Українське товариство охорони птахів» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства «Вече» про стягнення 365 305,89 грн з яких 352 500,00 грн - збитки, 7677,74 -пеня, 5128,15 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 24.09.2013 було порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.10.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

20.11.2013 позивачем було надано письмові пояснення, якими позивач уточнив, що фактично сума у розмірі 352 500,00 грн, перерахована на підставі договору відповідачу є сумою попередньої оплати за обладнання, та з посиланням на положення частини другої статті 692 Цивільного Кодексу України просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.11.2013 за заявою відповідача на підставі положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України судом було продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 04.12.2013.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від відповідача надійшла заява з проханням перенести розгляд справи на інший час у зв'язку з перебуванням представника на лікуванні, а також надійшли письмові пояснення. Відповідач вважає, що справу необхідно розглядати з урахуванням думки всіх сторін міжнародного проекту, в рамках якого укладено договір.

Судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляється, оскільки сторонами у справі є юридичні особи, які не позбавлені можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Враховуючи, що судом явка сторін обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують правовідносини сторін та з метою дотримання строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.10.2012 в межах реалізації міжнародного проекту «Посилені економічні та правові інструменти для збереження степового біорізноманіття, адаптації до змін клімату та їх пом'якшення, скорочена назва (Степове біорізноманіття)», який реалізується при фінансовій підтримки Європейського Союзу на умовах угоди між Українським товариством охорони птахів і Представництвом Європейської Комісії в Україні № DCI-ENV/2010/221-005 між приватним підприємством «Вече» (продавець) і Громадською організацією «Українське товариство охорони птахів» (покупець) було укладено договір № SB/21/LOT11/4.3 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов'язався протягом 120 днів з часу укладення договору виготовити комплект обладнання для зборки лінії по виробництву паливних брикетів з соломи (далі - обладнання), а покупець - належним чином прийняти та оплатити обладнання, доставку обладнання та пусконалагоджувальні роботи.

Вартість комплекту обладнання для зборки лінії по виробництву паливних брикетів соломи складає 352 500,00 грн (п. 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.4 Договору для замовлення обладнання здійснюється оплата у розмірі 40 % від вартості обладнання. Остаточна оплата здійснюється після випробування обладнання на час відвантаження.

Строки та умови поставки сторони узгодили у розділі 4 Договору, зокрема, продавець зобов'язався в строк не пізніше 4 місяців з часу отримання авансового платежу в повному обсязі виготовити, провести випробування та відвантажити Обладнання Покупцю (п. 4.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.2. Договору - умови поставки: Продавець поставляє обладнання в ПМТ Раздольне (АР Крим, Раздольненський район).

У розділі 9 Договору сторони передбачили відповідальність за порушення його умов.

Згідно з пунктом 11.1. Договору даний Договір вступає в силу з часу його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01.05.2013 року.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору трьома платежами було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача вартість обладнання у розмірі 352 500, 00 грн, однак відповідач, в совою чергу, взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, у встановлений строк комплект обладнання не виготовив, не поставив та не змонтував.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення 352 500,00 грн - суми попередньої оплати за договором, пені у розмірі 7677,74 грн на підставі п. 9.1 Договору, і 3 % річних у розмірі 5128,15 грн у відповідності до положень статті 625 Цивільного Кодексу України.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, укладеному між сторонами у справі 30.10.2012, приватне підприємство «Вече» взяло на себе зобов'язання в строк не пізніше 4 місяців з часу отримання авансового платежу в повному обсязі виготовити, здійснити випробування та відвантажити обладнання покупцю.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату по Договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця згідно пред'явленому рахунку по безготівковому розрахунку з використанням платіжних доручень.

Як встановлено судом, відповідачем було виставлено позивачу рахунки-фактури з передоплати за поставку обладнання згідно договору від 30.10.2012 № СФ-0000828 від 09.11.2012 на суму 143 000,00 грн, № СФ-0000001 від 04.02.2013 на суму 100000,00 грн, № СФ-0000002 від 20.02.2013 на суму 109500,00 грн (а.с. 30-32).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно з умовами договору на підставі виставлених рахунків було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 352 500, грн, а саме:

- платіжним дорученням № 1011 від 09.11.2012 у розмірі 143 000 грн (а.с. 33)

- платіжним дорученням № 41 від 04.02.2013 у розмірі 100 000,00 грн (а.с. 34);

- платіжним дорученням № 63 від 20.11.2013 у розмірі 109 500,00 грн (а.с 35).

Відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення зазначених норм відповідачем не надано належних доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

З наданих відповідачем письмових пояснень слідує, що на даний час обладнання по брикетуванню виготовлюється іншими юридичними особами, що також підтверджує порушення умов договору відповідачем.

Частиною другою статті 693 Цивільного Кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Аналогічна позиція наведена у Прецедентній постанові Верховного Суду України від 28.11.2011.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором № SB/21/LOT11/4.3 від 30.10.2013 у розмірі 352 500,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7677,74 грн суд дійшов висновку, що вони також підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних? санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень пункту 9.1. Договору продавець сплачує покупцю неустойку в процентному відношенні з розрахунку 0,1 % від суми обладнання, яке не поставлено у строк або його вузлів за кожен день прострочки, або більше подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленого в строк обладнання або вузлів.

З огляду на зазначене, суд вважає правомірним нарахування відповідачу за порушення грошового зобов'язання пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунок пені (за формулою: сума непоставленої продукції х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов'язання), та дійшов висновку, що він зроблений вірно, відповідає нормам діючого законодавства та умовам договору, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 7677,74 грн. Також суд зазначає, що позивачем вірно визначено час виникнення прострочення з 10.03.2013 (09.11.2012 (перший авансовий платіж) + 4 місяці у відповідності до п. 4.1. Договору).

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 5128,15 грн суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Враховуючи, що за умовами договору у відповідача - приватного підприємства «Вече» - виникло зобов'язання з поставки обладнання, яке не являється грошовим зобов'язанням, вимоги позивача про стягнення 3 % річних на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України є не обґрунтованими, а тому суд відмовляє у задоволенні цих вимог.

Отже, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у розмірі 360 177,74 грн, з яких 352 500,00 грн - сума, попередньої оплати за договором № SB/21/LOT11/4.3 від 30.10.2013, 7677,74 грн - пеня.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального Кодексу України суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 7203,56 грн (360177,74 * 7306,12/365 305,89).

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Вече" (ідентифікаційний код 31600682, 99040, м. Севастополь, вул. Боцманська 2-45, р/р 2600301026969 в ЦФ ПАТ «Кредобанк» м. Сімферополь, МФО 324913, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Громадської організації "Українське товариство охорони птахів" (ідентифікаційний код 20069726, 03127, м. Київ проспект Глушкова, 65, р/р 26007452300085 в ПАТ «ОТП Банк м. Києва, МФО 300528, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) 360 177,74 грн (триста шістдесят тисяч сто сімдесят сім гривень 74 коп), з яких: 352 500,00 грн - сума попередньої оплати за договором № SB/21/LOT11/4.3 від 30.10.2013, 7677,74 грн - пеня, а також стягнути витрати зі сплати судового збору у розмір 7 203, 56 грн (сім тисяч двісті три гривні 56 коп).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Розсилка:

1. Громадська організація "Українське товариство охорони птахів"

(03127, м. Київ, проспект Глушкова, 65) - простим

2. приватне підприємство "Вече"

(99040, м. Севастополь, вул. Боцманська, 2, кв. 45) - рекомендованим з повідомленням

(99000, м. Севастополь, вул. Комунарів, 4, кв. 122) - рекомендованим з повідомленням