Постанова

від 31.10.2006 по справі 3/5692-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/5692-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"31" жовтня 2006 р.                                                            Справа №3/5692-А

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі м. Ізяслав    

до Колективного підприємства "Ізяславський міжгосподарський комбікормовий завод" м. Ізяслав

про стягнення 37 945,96 грн.

Суддя  Вибодовський О.Д.                    Секретар судового засідання Марценюк А.В.

Представники:

Від позивача                    - Якимчук Ю.В. –представник за довіреністю №2027/07 від 23.03.2006 р.

Від відповідача          -  Думановський Р.А. –представник за дорученням №28 від 01.09.2006р.

            Суть спору :

Позивач звернувся до суду з  позовною заявою, в якій просить суд у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 37945,96 грн.

В обґрунтування позову посилається на  п.6 ст.17,ст.106 вищевказаного  Закону .

           Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначаючи, що вони підтверджені матеріалами справи.  

Представник відповідача в  судовому засіданні подав заяву в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :          

Колективне підприємство „Ізяславський міжгосподарський комбікормовий завод” м. Ізяслав відповідно до довідки Хмельницького облуправління  статистики № 6084 та зареєстровано виконавчим комітетом Ізяславської районної ради народних депутатів    ( рішення № 94 від 21.12.1994р.).

Відповідно до ст.ст. 1,14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ відповідач є  платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно поданої заяви.

У відповідача утворилась заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 37945,96 грн., з яких 12311,34 грн. –заборгованість по внесках, штрафні санкції в розмірі 20295,93 грн. та пені в сумі 5338,69 грн.

Дана сума заборгованості підтверджується поданим розрахунком сум страхових внесків, картками особового рахунку.

Позивачем, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виставлена відповідачу вимога, що підтверджується корінцем вимоги № Ю-4/10 від 05.09.2006 року із відміткою про вручення від 07.09.2006 р.  згідно поштового повідомлення.

Оскільки заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 37945,96 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують  страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,  придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються.

           Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих  днів із дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

           У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у  вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення недоїмки.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.  

Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимоги про сплату заборгованості не оскаржувались та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості в сумі 37945,96 грн. суду не подано.

           За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

           Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

                                   ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в  Ізяславському районі м. Ізяслав   до Колективного підприємства „Ізяславський міжгосподарський комбікормовий завод” м. Ізяслав про стягнення 37945,96 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з Колективного підприємства „Ізяславський міжгосподарський комбікормовий завод” м. Ізяслав вул. Жовтнева,100 (код 00686865) на користь Управління  Пенсійного фонду України в Ізяславському районі, вул.. Шевченка,16 (р/р 25604301230 Ізяславське відділення ДОБ №2890 м. Ізяслав МФО 375081 код 02932377) заборгованість в сумі   37945,96 грн. ( тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 96 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      О.Д. Вибодовський

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.