15/6646-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"17" січня 2007 р. Справа №15/6646-А
за позовом Прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі м. Кам'янець-Подільський
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" с. Жванець Кам'янець-Подільського району
про стягнення 9759,07 грн.
Суддя Муха М.Є.
Секретар судового засідання Капустян А.В.
Представники сторін:
від позивача : Полудняк А.Г. –за довіреністю №3084/07 від 14.11.2006р.
від відповідача: Лошатецький В.В. –за довіреністю №07-Н від 29.09.2006р.
за участю Ільчука Ю.Ф. –прокурора відділу прокуратури Хмельницької області
В судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Постанова приймається 17.01.2007року, оскільки в судовому засіданні 11.01.2007року та 15.01.2007р. оголошувалась перерва.
Суть спору
Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 9759грн. 07коп. заборгованості. Представник позивача в судовому засіданні уточнив суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 3281грн. 67коп. заборгованості, з якої 2129грн. –недоїмки по сплаті страхових внесків, 320грн. 36коп. –штрафних санкцій, 1365грн. 75коп. –пені. Прокурор уточнені позовні вимоги підтримує.
Уточнення позовних вимог судом приймається.
Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. В підтвердження своїх доводів зазначили, що звертаючись до господарського суду із позовом в позовній заяві №1603/06 від 30.10.2006р. позивач стверджує: „Перевіркою в порядку нагляду встановлено, що в ТзОВ „Незалежність” станом на 25.09.2006р. склалась заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Камянець-Подільському районі, в сумі 9759,07 грн. З врахуванням викладеного відповідач вважає, що в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на перевірку в порядку нагляду, яка мала місце із його сторони щодо сплати відповідачем платежів до ПФ і просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла станом на 25.09.2006р. Зазначив, що досліджуючи матеріали справи, відповідач вимушений константувати, що ніякої перевірки в порядку нагляду, на яку посилається позивач в позовній заяві останній не здійснював по причині того, що згідно ст.ст.1, 19 ЗУ „Про прокуратуру” в редакції 1991р. із змінами та доповненнями - прокуратура здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів України. Іншими словами, до повноважень прокуратури не входить питання щодо здійснення перевірки у формі нагляду за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) до Пенсійного фонду суб'єктами господарювання. Наголошу також на тому, що відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо результатів цієї перевірки (акт, припис, подання, постанова), в який раз додатково підтверджує, що перевірка в порядку нагляду не проводилась, а твердження позивача в позовній заяві про те, що вона проводилась, не ґрунтується на доказах в розумінні Глави 6 КАС України. Також вважає помилковими твердження позивача про те, що заборгованість по внескам становить 9759,07грн., в тому числі борг в сумі 6960,55грн., який виник на підставі розрахунку суми страхових внесків за лютий 2006р.за № 465 від 20.03.2006р.на суму 36,18грн., за березень 20056р. за № 1513 від 18.04.2006р. на суму 188,68грн., за квітень 20056р. за № 2361 від 19.05.2006р. на суму 433,79грн., за травень 2006р. за № 2906 від 20.06.2006р. на суму 550,50грн. , за червень 2006р. за № 3587 від 20.07.2006р. на суму 648,60грн., за липень 2006р. за № 2694 від 18.08.2006р. на суму 5102,80грн. заборгованість по яких складає 6960,55грн. що спростовується наступним. Згідно п.6 ст. 20 Закону, відповідач сплачував в повному обсязі страхові внески за вищевказаний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Повідомив, що за період з січня місяця по вересень місяць 2006р. відповідачем були нараховані внесків в розмірі 8464,28грн., фактично сплачено внесків 8879,70грн., переплата при цьому склала 415,42грн. Стосовно посилання позивача на те, що до відповідача були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій за № 68 від 12.04.2006р. на суму 706,72грн., від 21.06.2006р. за №113 на суму 1296,24 грн., відповідач зазначив, що про факт існування вищевказаних рішень відповідачу стало відомо тільки при відкриті судом провадження по справі. Самі ж рішення відповідно до п.п. 82, 83 Правил надання послуг поштового зв'язку, затв. Постановою КМУ від 22.12.97р. № 1446 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затв. Постановою ППФУ від 19.12.03р. № 21-1, - не були вручені керівнику або головному бухгалтеру підприємства під підпис . В повідомленнях які надав позивач, взагалі відсутній будь-який підпис особи, яка їх отримала. Звертає увагу суду на те, що при прийнятті позивачем вимоги від 04.08.2006р.за №Ю-97про сплату заборгованості на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 9172 грн. останнім не було враховано, що за серпень місяць 2006р. переплата із сторони відповідача по пенсійним внескам становила 4274,78 грн. З врахуванням викладеного просить суд у позові відмовити.
В додатковому відзиві на позов відповідач акцентує увагу суду на тому, що згідно пояснень представника позивача пеня в розмірі 1375,04грн. була нарахована відповідачу ще в 2004р. З врахуванням викладеного вважає, спростовними твердження позивача про те, що пеня має відношення до заборгованості, що виникла за період з лютого по липень 2006р. і пов'язана із прийняттям рішень про застосування фінансових санкцій до відповідача №68 від 21.06.2006р., №113 від 21.08.2006р., №129 від 21.08.2006р. Зазначив, що відповідно ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Позивач звернувся до суду із позовом 30.10.2006р. про стягнення із відповідача пені яка була нарахована ще в 2004р. після пропущення річного строку звернення до адміністративного суду. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умов, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне
На час розгляду справи заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі становить 3281грн. 67коп., з якої 2129грн. –недоїмки по сплаті страхових внесків, 320грн. 36коп. –штрафних санкцій, 1365грн. 75коп. –пені.
Вказана сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий - липень 2006року, рішеннями про застосування фінансових санкцій №81 від 19.10.2005р., №68 від 12.04.2006р., №113 від 21.06.2006р., №129 від 21.08.2006р. картками особового рахунку, розрахунками пені та суми заборгованості.
Рішення про застосування фінансових санкцій отримані відповідачем, що підтверджується написом про отримання та повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Позивачем відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р. направлено відповідачу вимоги №Ю-97-У від 05.12.2006р., №Ю-97 від 04.0811.2006р. про сплату заборгованості, протягом десяти робочих днів із дня отримання яких відповідач зобов'язаний був сплатити суму заборгованості.
Оскільки відповідач не сплатив зазначену у вимогах суму в повному обсязі, не узгодив вимог з управлінням Пенсійного фонду, не оскаржив їх до суду позивач просить стягнути з відповідача 3281грн. 67коп. заборгованості.
Аналізуючи обставини справи, судом враховується наступне:
Статтею 58 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058-IV, визначено, що Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
В п.6 та 7 ч.1 ст. 64 Закону визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом, стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
При цьому під страховими внесками у відповідності до ст.1 Закону є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Згідно частини 14 ст. 106 вказаного Закону рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Відповідно до ч.15 ст.106 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано відповідачу вимоги №Ю-97-У від 05.12.2006р., №Ю-97 від 04.0811.2006р. про сплату боргу.
Доказів сплати заборгованості, узгодження вимоги з відповідним органом Пенсійного фонду, оскарження вимоги про стягнення заборгованості в установленому законодавством порядку відповідач в судове засідання не надав.
За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами по справі, зокрема вимогами про сплату боргу №Ю-97 від 04.08.2006р., №Ю-97-У від 05.12.2006р., розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий-липень 2006року, рішеннями про застосування фінансових санкцій №81 від 19.10.2005р., №68 від 12.04.2006р., №113 від 21.06.2006р., №129 від 21.08.2006р., картками особових рахунків, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача судом не приймаються до уваги оскільки відповідно до прикінцевих положень та преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року, зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Крім того, згідно ст.5 цього Закону передбачено, що Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначається, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позову на відсутність матеріалів проведеної прокуратурою перевірки судом не приймається до уваги, з врахуванням статті 60 КАС України, відповідно до якої прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
У позовній заяві прокурора є посилання на те, що позов подається в інтересах держави і наведене необхідне обґрунтування.
За таких обставин твердження відповідача про необхідність документального підтвердження проведеної прокуратурою Кам'янець-Подільського району перевірки відповідача, суд вважає необґрунтованим та таким, що не узгоджується з приписами Закону України „Про прокуратуру”.
Керуючись ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 94, 104, 105, 112, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі м. Кам'янець-Подільський до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежність” с. Жванець Кам'янець-Подільського району про стягнення 3281грн. 67коп. задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежність” (с. Жванець Кам'янець-Подільського району, код 03785504) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі (м. Кам'янець-Подільський, вул. Огієнко, 22, код 02739732) 3281грн. 67коп. (три тисячі двісті вісімдесят одна гривня 67коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М.Є. Муха
Постанова складена у повному обсязі і підписана 19.01.2007р.
Віддруковано 5 примірників:
1 –до справи;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –прокуратурі Хмельницької області;
5 –прокуратурі Кам'янець-Подільського району.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2007 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3585714 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Муха М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні