Ухвала

від 25.09.2013 по справі 816/2414/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р.Справа № 816/2414/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 816/2414/13-а

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд стягнути податковий борг в сумі 134867 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток в сумі 134867 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням, актом перевірки, податковою вимогою та розрахунком суми заборгованості Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 р. по справі № 816/2414/13-а задоволено позов.

Стягнуто з рахунків Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" (ідентифікаційний код 25663954) податковий борг з податку на прибуток в сумі 134867 грн. (сто тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят сім гривень) на р/р 31119009700008, одержувач Державний бюджет УДКС у місті Кременчуці Полтавської області, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 р. по справі № 816/2414/13-а та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Благодійний фонд "Укртатнафта-Віта" (ідентифікаційний код 25663954) зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 03.11.1998 року та знаходиться на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області з 09.11.1998 року за № 4363.

У термін із 01.11.2007 року по 28.11.2007 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області проведено виїзну планову документальну перевірку Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, що набрала форму акта № 774/23-120/25663954 від 05.12.2007 року, у якому зафіксовано порушення відповідачем п.п. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого до бюджету за І квартал 2005 року не надійшло податку на прибуток в сумі 8731 грн., та абз. 2 п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 1, ст. 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", в результаті чого встановлено не включення до складу оподаткованих доходів, доходів, які повинні оподатковуватися на загальних підставах, що призвело до несплати до бюджету податку на прибуток на загальну суму 89911 грн. (в ІІІ кварталі 2004 року по несплаті податку на прибуток в розмірі 1337 грн. минув термін позовної давності 1095 діб), в тому числі по періодах: за ІІІ квартал 2004 року - в сумі 1337 грн. (термін понад 1095 діб), за ІV квартал 2004 року - в сумі 8175 грн., за І квартал 2005 року - в сумі 7754 грн., за ІІ квартал 2005 року - в сумі 3660 грн., за ІІІ квартал 2005 року - в сумі 2515 грн., за ІV квартал 2005 року - в сумі 18014 грн., за І квартал 2006 року - в сумі 14575 грн., за ІІ квартал 2006 року - в сумі 6960 грн., за ІІІ квартал 2006 року - в сумі 3227 грн., за ІV квартал 2006 року - в сумі 5599 грн., за І квартал 2007 року - в сумі 11403 грн., за ІІ квартал 2007 року - в сумі 8029 грн.

На підставі акту перевірки № 774/23-120/25663954 від 05.12.2007 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області винесено податкове повідомлення - рішення № 0004922301/0/2978 від 13.12.2007 року, яким Благодійному фонду "Укртатнафта-Віта" визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в сумі 147964 грн., з них: за основним платежем - в сумі 98642 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 49322 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою господарського суду Полтавської області від 10.12.2008 року у справі № 10/49-08 за позовом Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання нечинними з моменту винесення податкових повідомлень-рішень від 13.12.2007 року № 0004922301/0/2978, від 08.02.2008 року № 0004922301/1/454, від 22.04.2008 року № 0004922301/2/1319 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 134867 грн. - позов задоволено, визнано нечинними з моменту винесення податкові повідомлення-рішення від 13.12.2007 року № 0004922301/0/2978, від 08.02.2008 року № 0004922301/1/454, від 22.04.2008 року № 0004922301/2/1319, якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 147964 грн., в тому числі 98642 грн. - основний платіж та 49322 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 80-82).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 року постанову господарського суду Полтавської області від 10.12.2008 року у справі № 10/49-08/5018 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" відмовлено в повному обсязі (а.с. 83-85).

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.07.2009 року за касаційною скаргою Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" відкрито касаційне провадження та зупинено виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 року у справі № 10/49-08/5018 до закінчення її перегляду в порядку касації (а.с. 86).

Судом касаційної інстанції, яким було зупинено виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 року у справі № 10/49-08/5018 до закінчення її перегляду в порядку касації, по суті справа розглянута та прийнято відповідне рішення 23.02.2012 року.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012 року касаційну скаргу Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" відхилено, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 року у справі № 10/49-08/5018 - залишено без змін (а.с. 87-88).

Отже, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток, яка визначена відповідачу податковим повідомленням - рішенням № 0004922301/0/2978 від 13.12.2007 року, набула статусу узгодженої з дати набрання законної сили ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012 року.

Також, судовим розглядом встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби 03.05.2012 року винесено податкову вимогу форми "Ю" № 393/117, відповідно до якої загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями відповідача станом на 03.05.2012 року становить 134867 грн. (а.с. 11).

Дана податкова вимога отримана відповідачем 30.05.2012 року, що підтверджується підписом його представника на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи.

Із пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що податкова вимога № 393/117 від 03.05.2012 року відповідачем не оскаржувалася. Таким чином, на час розгляду даної справи податкова вимога є чинною.

Відтак, судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача про незаконність податкової вимоги № 393/117 від 03.05.2012 року, яка не є предметом спору у даній справі.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що твердження представника відповідача про пропущення Кременчуцькою ОДПІ строків звернення до суду з даним позовом про стягнення податкового боргу є необґрунтованим, а тому за відповідачем рахується податковий борг по податку на прибуток в сумі 134867 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181) встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного до 01.01.2011 року) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно п.п. 20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 20.1.28. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Пунктом 5.2. статті 5 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, пріоритетними в даному випадку є положення статей 87, 89 Податкового кодексу України.

Таким чином суд першої інстанції відхиляє доводи відповідача про те, що майно та кошти благодійного фонду не можуть бути джерелом погашення податкового боргу згідно вимог ст. 19 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 р. по справі № 816/2414/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Благодійного фонду "Укртатнафта-Віта" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 816/2414/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О.М.