Постанова

від 03.03.2007 по справі 16/27-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/27-нА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" березня 2007 р.                                                            Справа №16/27-нА

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехніка" м. Хмелницький   

до Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального

страхуванння з тимчасової втрати працездатності  м. Хмельницький

про скасування рішення №57/12 про застосування та зарахування до бюджету Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових

(штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за

порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

від 30.11.2006 р.  

Суддя  Магера В.В.                    Секретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники сторін:

Від позивача -  Москалюк С.А. - представник за довір. № л.-0111-02 від 01.11..2006 р.

Від відповідача –Подлевський О.М.–представник за довір.№07-01-1765 від 03.07.2006 р.

Постанова приймається 03.03.2007 р., оскільки в судовому засіданні 01.03.2007 р. оголошувалася перерва.

Ухвалою суду від 15.01.2007 р. порушено провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 30.01.2007 р., про що сторони повідомлені належним чином. В попередньому судовому засіданні оголошено перерву на 13.02.2007 р. Ухвалою суду від 13.02.2007 р. Закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.03.2007 р.  У судовому засіданні 01.03.2007 р. оголошено перерву до 03.01.2007 р.   

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить скасувати рішення №57/12 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 30.11.2006 р.  

При цьому позивачем зазначається, що 30.11.2006 р. заступник директора виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Кокошко Н.М. прийняла рішення №57/12 прозастосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВІІ) сум фінансових(штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, посилаючись на ст.30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р., а саме про стягнення з ТОВ ВІК „Євро техніка” штрафних та фінансових санкцій у наступних розмірах:

- неправомірні витрати - 15 153, 60 грн.;

- штрафні санкції в розмірі  50% неприйнятих до зарахування  витрат - 7576,80грн.

Всього на суму 22 730,40грн.

Вказане вище рішення є таким, що не відповідає законодавству України та порушує права ТОВ ВІК „Євро техніка” з наступних причин:

У ст. 30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” визначено відповідальність страхувальника за порушення цього закону наступним чином:

„1. Страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50% суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, па яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 % належної до сплати суми страхових внесків.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

2.          Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із

страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

3.          Суми коштів, безпідставно стягнені  із страхувальника, підлягають поверненню у

триденний  строк  з  дня  винесення  рішення  про  безпідставність  стягнення  цих  виплат з

відшкодуванням судових витрат.

4.          Право   застосовування   фінансових   санкцій,   передбачених   цією   статтею,   мають

керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Як видно з ст. 30 Закону України „Про загальнообов'зкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” у цій статті відсутнє таке правопорушення як порушення п. 10 Порядку „Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним”. Окрім того, у цитованій вище статті відсутня санкція в розмірі 50% неприйнятих до зарахування витрат та санкція у вигляді зарахування до бюджету Фонду неправомірних витрат.

Відповідно до абзацу 5-го ч. 1 ст. 30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне   страхування   у   зв'язку   з   тимчасовою   втратою   працездатності   та   витратами,    зумовленими народженням та похованням” встановлено відповідальність  страхувальника за  порушення  порядку  витрачання  страхових  коштів      накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Відповідно до ч. 11 ст. 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” визначено поняття страхових коштів, а саме: „страхові кошти - акумульовані страхові внески для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом”. Відповідно до п 6.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16 встановлено порядок здійснення Страхувальниками-роботодавцями витрат, зокрема на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання   страхових   коштів.   Відповідно   до   п.   6.7   вказані   витрати   страхувальники-роботодавці здійснюють в рахунок коштів Фонду з відповідним врахуванням проведених витрат при сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Відповідно до п. 6.2 вказаної вище Інструкції з поточного рахунку № 2560 виконавча дирекція Фонду, регіональні відділення Фонду та робочі органи відділень Фонду проводять фінансування витрат, передбачених бюджетами, кошторисами та іншими документами, на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та на поховання.

Із зазначеного вище випливає, що Позивач не міг порушити порядок витрачання страхових коштів, оскільки органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не здійснили фінансування витрат з поточного рахунку № 2560 на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах.

При цьому позивач від позову не відмовляється, примиренням справу не закінчуватиме, вважає, що необхідно встановлювати  вищезазначені    факти, всі необхідні і наявні у нього докази ним вже надано в матеріали справи.

Відповідач у відзиві на позов, його представник в судовому засіданні проти позову заперечують та зазначають, що відповідно до плану перевірок, працівниками Хмельницької міжрайонні виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду 13.07.2006 р. у ТОВ “Євро техніка” була проведена перевірка питань правильності нарахування, повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду та цільового і правильного витрачання його коштів. За наслідками перевірки було не прийнято до зарахування 15 153,60 грн. витрат які були проведені з порушенням встановленого порядку витрачання коштів Фонду.

По результатах розгляду акту перевірки заступником директора виконавчої дирекції обласного відділення Фонду було винесено рішення №57/12 від 30.11.2006 р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким визначено суму платежу та вирішено зарахувати до бюджету Фонду у вигляді платежів та фінансових (штрафних) санкцій в таких розмірах : неправомірні витрати –15 153,60 грн.; штрафні санкції в розмірі 50 % неприйнятих до зарахування витрат –7 576,80 грн.

Загальна сума штрафних та фінансових санкцій застосованих до позивача -22 730,40 грн.

Прийняте рішення базувалось на наступних нормах законодавства України:

1. Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності” від 18.01.2001 р., Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. та підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання вимог Законів, зокрема Інструкцією “Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду” від 26.06.01 року №16, та “Порядком обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” затв. ПКМ України від 26.09.2001 року №1266.

П.п.1 п.1 ст.38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності” від 18.01.2001 р. встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності” від 18.01.01 р. передбачено що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно п.3 “Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат та оплати  перших  п'яти  днів тимчасової непрацездатності  за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. П.10 Постанови передбачено, що якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Під час перевірки було встановлено, що на момент нарахування допомоги по вагітності та пологах директор підприємства Хлистунова Г.І. знаходилась у відпустці по догляду за дитиною з 07.06.04 р. по 19.03.07 р. На момент настання першого страхового випадку їй було встановлено мінімальну заробітну плату і саме з цієї суми сплачувались страхові внески. В зв'язку з цим перевіряючою було вірно зафіксовано в акті, що обчислення лікарняного листка по вагітності та пологах №045724 мало б здійснюватись з тієї заробітної плати, яка була встановлена перед настанням першого страхового випадку. Встановлення Хлистуновій Г.І. заробітної плати в розмірі 4 000 грн. в першому кварталі 2006 р. не знайшло свого відображення в бухгалтерських та фінансових документах підприємства. Доказом цього є лист Прокуратури Хмельницького району від 25.07.06 року №43-06 та зокрема звіт підприємства Ф4- ФСС з ТВП за 1-ий квартал 2006 року. Так в звіті показаний фонд заробітної плати в сумі 1 070 грн., з якого проводилось нарахування та утримання страхових внесків.

2.Відповідно до п.6.7. Інструкції № 16, страхувальники здійснюють, зокрема, витрати на виплату допомоги по вагітності та пологах. Вказані витрати страхувальники-роботодавці здійснюють в рахунок коштів Фонду з відповідним врахуванням проведених витрат при сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

П.6.9. Інструкції передбачено, що якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу. Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після одержання від нього звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за минулий квартал. Згідно зданого звіту Ф4- ФСС з ТВП за 1-ий квартал 2006 р.(20.04.06 р.) в 3 розділі показані здійснені витрати в сумі 17 232,92 коп., які Фонд зобов'язаний відшкодувати після прийняття звіту (згідно вказаного вище пункту Інструкції). Тобто, показані в звіті витрати підприємством були вже проведені.

Відповідно до п. 15.3. Інструкції “Про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності” була проведена позапланова ревізія , так як при прийнятті звіту було виявлено недостовірні данні, а саме невідповідність показаної заробітної плати в звітному періоді із сумою проведених витрат. Під час перевірки було виявлено, що обчислення допомоги по вагітності та пологах директору підприємства здійснювалось із заробітної плати в розмірі 4 000 грн., яка не знайшла своє відображення у фінансових документах, та з якої не проводилось нарахування та утримання страхових внесків.  Ст. 30 Закону №2240 зокрема передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання страхових коштів. Відповідальність цією статтею встановлена в розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. Враховуючи те, що матеріальне забезпечення, відповідно до Закону №2240, здійснюється страхувальниками за рахунок страхових внесків, то витрати, які проведені з порушення встановленого порядку і є тими страховими внесками, які страхувальник зобов'язаний був сплатити до фонду. Таким чином, рішення щодо застосування штрафної санкції в розмірі 50 відсотків неприйнятих до зарахування витрат є правомірним. Тому відповідач просить суд відмовити в позові.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія „Євротехніка”,                  м. Хмельницький є юридичною особою та відповідно до ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, як страхувальник, зобов'язаний нараховувати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

13.07.2006 р. працівниками Фонду з тимчасової втрати працездатності було проведено перевірку  ТОВ “Євротехніка” щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання його коштів.

За наслідками перевірки складено акт від 13.07.2006 р. в якому зазначено, що звітність  по коштах Фонду за перший квартал 2006 р. складена вірно і своєчасно подана до виконавчої дирекції. Крім того в акті зазначено, що правильність нарахування листка непрацездатності по вагітності і пологах буде встановлено після встановлення правильності затвердження (встановленого) посадового окладу в розмірі 4 000 грн. і оформлено додатковим рішенням.

20.11.2006 р. відповідачем складено додаток до акту перевірки ТОВ ВІК “Євротехніка” від 13.07.2006 р. В додатку до акту перевірки зроблено висновки та встановлено  порушення позивачем ст.30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. А саме згідно даних бухгалтерського обліку  по листку непрацездатності №045724 за період 17.02.2006 р. по 22.06.2006 р. була нарахована допомога по вагітності та пологах  директору підприємства Хлистуновій Г.І. в сумі 16 800 грн., що відображено у звіті  ф 4- ФСС за ТВП за 1-й квартал 2006 р.  На момент нарахування допомоги директор знаходилась у відпусті по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з 07.06.2004 р. по 19.03.2007 р.). Тому розрахунок проведено з посадового окладу, відповідно до порядку про обчислення середньої заробітної плати (доходу)  для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Однак штатний розклад затверджено виконуючим обов'язки директора, а не загальними зборами  учасників товариства, що суперечить  Закону України „Про господарські товариства”.  Відповідно до порядку  про обчислення середньої заробітної плати  для розрахунку виплат повинна була бути нарахована в сумі 1 646,40 грн. (84 роб. дні. x 19,60 грн. = 1 646,40 грн., де 19,60 грн. –середньоденний заробіток  директора за 6 місяців перед настанням попереднього страхового випадку). Так, витрати в сумі    15 153,60 грн. є неправомірними і до заліку не приймаються.

За наслідками та на підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 57/12 від 30.11.2006 р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображеня у звіті  (Ф4-ФСС з ТВП)  сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до вказаного рішення позивачу, на підставі ст.30, керуючись п.п. 6 п.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності  та витратами, зумовленими народженням та похованням” нараховано штрафні та фінансові санкції у розмірах:

-          неправомірні витрати –15 153,60 грн.;

-          штрафні санкції в розмірі 50% неприйнятих до зарахування  витрат –7576,80 грн.

На загальну суму 22 730,40 грн.

Позивачем у поданих звітах про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням  у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності  за 1-й квартал та 1-ше півріччя 2006 р., в рядку 2 зазначено зараховано витрат за рахунок фонду в сумі               16 800,00 грн..

Постановою ст. помічника прокурора м. Хмельницького від 26.10.2006 р. відмовлено в порушені кримінальної справи за ст.ст. 172, 175 КК України відносно службових осіб  ТОВ  Виробничо-інвестиційна компанія „Євротехніка” на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

Листом від 25.07.2006 р. №43-06 прокуратура Хмельницького району повідомляє Дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що згідно інформації наданої ДПІ у Хмельницькому районі та управління Пенсійного фонду України м. Хмельницького гр. Хлистунова Г.І. перебуває у трудових з ТОВ ВІК „Євротехніка” з 10.01.2003 р. по теперішній час, проте загальнообов'язкові платежі вона сплачувала з заробітної плати в розмірі 350-500 грн., тобто заробітну плату в сумі 4 000,00 грн. остання ніколи не отримувала. Також перевіркою  встановлено, що ТОВ ВІК „Євротехніка” не виплачувало останній допомогу в розмірі 16,8 тис., через відсутність коштів.

Відповідно до  п 1.1. Статуту  ТОВ ВІК „Євротехніка” від 28.12.02 р., товариство створене за рішенням загальних зборів учасників. Відповідно до п.1.2. статуту  учасниками товариства є громадяни України : Ігуменьшев О.М., Хлистунов М.В., Хлистунова Г.І. Відповідно до п.6.1. Управління Товариства Здійснюється учасниками товариства, Директором Товариства, Вищим органом Товариства є збори учасників.

Згідно до протоколу №1 загальних зборів від 27.12.2002 р. створено ТОВ ВІК „Євротехніка” та призначено директора Хлистунову Г.І.

У матеріали справи надано контракт з директором від 10.01.2003 р., п.4.1. якого встановлено, що заробітна плата Директора встановлюється у відповідності з штатним розписом  

Згідно наказу №10-01-01 К від 10.01.2003 р. Хлистунова Г.І. приступила  до виконання обов'язків директора  за сумісництвом. Відповідно до наказу №01-09-01 К від 01.09.2004 р. Хлистунова Г.І. приступила до виконання обов'язків директора в повному обсязі

Наказом №0202-01 К від 02.02.2004 р. виконуючим обов'язки директора призначено Надолинського  В. В.

Штатними розписами  за період вересня 2003 р.- листопада 2006 р., що надані в матеріали справи,   встановлена заробітна плата директору відповідно: 400,00 грн., 405, 00 грн., 500,00 грн., 800,00 грн. 1200,00 грн., 1800,00 грн., 2390,00 грн., 3522,00 грн., 4000,00 грн.

Позивачем у 2006 р. сплачено внески до Фонду за 2006 р. що підтверджується копіями платіжних доручень наданими в матеріали справи №8 від 20.02.2006 р., №18 від 20.03.2006 р., №28 від 20.04.2006 р., №40 від 22.05.2006 р.,  №60 від 19.07.2006 р., №73 від 19.08.2006 р., №1058 від 16.08.2006 р., №1442 від 31.10.2006 р., №83 від 18.09.2006 р., №95 від 19.10.2006 р., №113 від 10.11.2006 р., №124 від 27.11.2006 р., №135 від 08.12.2006 р, №6 від 17.01.2007 р., №1058 від 16.08.2006 р., №1442 від 31.10.2006 р.

Позивач листами від 20.10.2006 р., 22.12.2006 р.,  15.08.2006 р. звертався до Фонду з проханням надати фінансування на виплату декретних та допомоги по догляду за дитиною  по досягненню нею трирічного віку. Такі кошти від відповідача підприємству не перераховувалися, що підтверджується поясненнями представників сторін в судовому засіданні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вимогою його скасувати.

Досліджуючи  надані  докази,  оцінюючи  їх  в  сукупності, судом приймається до уваги  наступне:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого               самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що        передбачений Конституцією та законами України.

Ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у  зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у  зв'язку з  тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом.         

Відповідно до ст.30 цього ж Закону страхувальник - роботодавець  несе  відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків. П.5 ч.1 ст.30 Закону встановлено, що за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Страховик має право накладати фінансові  санкції  та  адміністративні  штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, що передбачено  п.п.6 п.1 ст.28 цього Закону.

Методичними рекомендаціями  по заповненню звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані  з загальнообов'язковим державним соціальним   страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, за формою Ф4-ФСС з ТВП та додатка до нього за формою Ф14 “Звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих оздоровчих закладів”, що затверджені                                       Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової  втрати працездатності                                       18.05.2006 р. № 48 визначено, що в  рядку 3 “По вагітності і пологах”  проставляються дані щодо кількості робочих днів (колонка 3) та сума нарахованої допомоги по вагітності і пологах за рахунок коштів Фонду (колонка 4). Виняток складають випадки розрахунку допомоги по вагітності і пологах добровільно застрахованим особам, для яких розрахунок здійснює робочий орган Фонду виходячи з кількості календарних днів. Відповідно, в таких випадках добровільно застрахована особа вказує у Звіті кількість календарних днів, за які нарахована допомога по вагітності та пологах.

Порядок подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 04.03.2004 р. № 21, встановлює, що у разі, якщо  орган   Фонду   внаслідок   проведення   камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданому страхувальником звіті (наприклад, невідповідність суми фонду оплати праці та нарахованих страхових внесків, відмінність показників в різних таблицях звіту щодо витрат за рахунок коштів Фонду, наведення у звіті перерахувань до Фонду, що не надійшли на рахунки органу Фонду, тощо), орган Фонду зобов'язаний самостійно визначити відповідні показники, врахувати їх при складанні зведеного звіту та письмово направити відкоригований звіт страхувальнику, після чого провести ревізію цього платника внесків. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться органом Фонду виключно на підставі даних, зазначених у звіті страхувальника, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника страхових внесків. Обов'язок доведення того, що будь-яке коригування, здійснене органом Фонду у зазначених випадках, є помилковим, покладається на страхувальників.

П.1.2 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Інструкції), що затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з   тимчасової втрати працездатності   від 19.09.2001 р. № 38, встановлено, що перевірка - це обстеження та вивчення окремих  ділянок фінансово-господарської діяльності органів Фонду, страхувальників, інших отримувачів коштів Фонду. Результати перевірки оформляються довідкою або актом.

Тривалість проведення ревізії (перевірки) встановлюється з  урахуванням обсягу робіт, які належить виконати під час її проведення. При цьому, термін проведення планової ревізії (перевірки) не повинен перевищувати 20 робочих днів, а страхувальників - суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Термін проведення позапланової ревізії (перевірки) не повинен перевищувати 10 робочих днів, а суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. У разі виявлення значних порушень строки проведення ревізії можуть бути продовжені органом, який проводить ревізію. Подовження термінів проведення планової ревізії (перевірки) можливе на термін не більше 10 робочих днів, а суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. Подовження термінів проведення позапланової ревізії (перевірки) можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих днів. (П.1.5 Інструкції).

П.15.13. Інструкції встановлено, що при ревізії страхувальників перевіряється:

- повнота нарахування та своєчасність перерахування страхових внесків;

- правильність використання коштів Фонду на виплату установлених видів допомог по соціальному страхуванню.

По результатах  ревізії  або  перевірки  складається акт. В акті ревізії (перевірки) зазначається: за який період проведено ревізію (перевірку), які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги, у здійсненні інших виплат за рахунок коштів Фонду; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені, суми витрат, які не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків чи належать до виплати застрахованим особам додатково. (П.15.14.1. Інструкції).

Відповідно п.15.14.5. Інструкції за  матеріалами акта ревізії протягом 20 календарних днів керівники виконавчої дирекції Фонду або його відділень, їх заступники приймають рішення про застосування фінансових та штрафних  санкцій  до  страхувальника.

Відповідачем прийнято рішення, яким позивачу нараховано штрафні та фінансові санкції у розмірах:

неправомірні витрати –15 153,60 грн., штрафні санкції в розмірі 50% неприйнятих до зарахування  витрат – 7 576,80 грн., а всього на загальну суму 22 730,40 грн. на підставі ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у  зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” за порушення порядку витрачання страхових коштів. Між тим, відповідачем ні при проведені перевірки, ні в ході судового розгляду справи не доведено факт витрачання страхових коштів позивачем в розмірах визначених в акті перевірки та спірному рішенні.

Крім того, перевірка позивача проводилась в період з 13.07.2006 р. по 20.11.2006 р., а спірне рішення прийнято прийнято 30.11.2006 р., лише після складання додатку до акту перевірки від 20.11.2006 р., що суперечить вимогам п. 1.2, 15.13, 15.14.5 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За таких обставин,  позовні вимоги позивача про скасування рішення №57/12 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 30.11.2006 р. підтверджені належним доказами, узгоджуються з вимогами чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення адміністративного позову, згідно ч.1 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (судовий збір згідно квитанції № PL-HMIB-CJ-34618 від 19.12.2006 р. в сумі 3,40 грн.), присуджуються йому до відшкодування відповідно до задоволених вимог, з Державного бюджету України.           

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія „Євротехніка”, м. Хмельницький до Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Хмельницький про скасування рішення №57/12 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 30.11.2006 р. задовольнити.          

Скасувати рішення №57/12 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 30.11.2006 р.  

Стягнути з Державного  бюджету  України  на  користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія „Євротехніка”, м. Хмельницький, (вул. Курчатова, 123, код ЄДРПОУ 32342513) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подається до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                              В.В. Магера

Постанова  складена в повному обсязі  і  підписана   07.03.07р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.