15/492-НА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"21" лютого 2007 р. Справа №15/492-НА
за позовом Відкритого акціонерного товариства фірми "Хмельницькбуд" м. Хмельницький в інтересах держави в особі
до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому
про визнання незаконним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій №1356 від 30.11.2006р.
Суддя Муха М.Є.
Секретар судового засідання Капустян А.В.
Представники сторін:
від позивача Грицак Г.С. –за дорученням №8/1 від 20.02.2007р.
Пасічник С.П. –за дорученням №123 від 12.12.2006р. (в судовому засіданні 20.02.2007р.)
від відповідача Баженова А.І. –за довіреністю №3680/06 від 05.04.2006р.
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Постанова приймається 21.02.2007року, оскільки в судовому засіданні 20.02.2007року оголошувалась перерва.
Суть спору
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про застосування фінансових санкцій № 1356 від 30.12.2006р.
В судовому засіданні 20.02.2007року представник позивача уточнив позовні вимоги, внаслідок чого просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про застосування фінансових санкцій №1356 від 30.11.2006р.
Уточнення позовних вимог судом прийнято.
В судовому засіданні 21.02.2007р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку із чим просить суд скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про застосування фінансових санкцій № 1356 від 30.11.2006р.
Уточнення позовних вимог судом приймається.
З врахуванням поданих уточнень позивач просить суд скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про застосування фінансових санкцій № 1356 від 30.11.2006р. посилаючись на те, що останнє прийнято з порушенням вимог чинного законодавства. В підтвердження своїх вимог зазначив, що рішенням Управління ПФУ у Хмельницькій області №1356 від 30 листопада 2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків застосовано до ВАТ штрафні санкції в розмірі 4486грн. 65коп. і нараховано пеню в розмірі 4628грн. 43коп. Всього за рішенням підлягає стягненню 9115грн. 08коп. Зазначив, що рішення виносилось відповідно до вимог ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”. Наголошує на тому, що застосування штрафних санкцій, передбачених ст.17 Закону за порушення податкового (пенсійного) законодавства є безпідставним, оскільки станом на 01.01.2004 року недоїмка по сплаті пенсійних внесків до УПФ відсутня, що підтверджується відповідним спільним актом. Відсутня і поточна заборгованість на протязі 2005-2006 років. Зазначив, що оспорюване рішення УПФ винесене на недоїмку, яка мала місце до вступу в дію Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Боргові зобов'язання по сплаті обов'язкових внесків до ПФУ, які мали місце до 2000року були погашені відповідно ст. 18 вказаного Закону України і в процесі примусового виконання рішення господарського суду.
Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Посилаються на те, що рішення про застосування фінансових санкцій та пені застосовано відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки, сплата зобов'язання здійснювалася підприємством в період дії цього Закону. У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 10 % такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 20% такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 50% такої суми. Враховуючи несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання більш як на 90 календарних днів до платника було застосовано фінансові санкції у розмірі 50 % від сплачених сум. Зазначив, що довідки управління надані як докази до позовної заяви, доводять лише те, що станом на дату їх видачі у підприємства відсутня заборгованість по наказу №16/5760. Проте, перебування наказу про стягнення боргу на примусовому виконанні свідчить лише про те, що підприємство мало заборгованість до Пенсійного фонду, отже, несвоєчасно сплачувало збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Повідомив, що відповідно до картки особового рахунку юридичної особи платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування залишок несплачених коштів за 2001 рік (недоїмка) станом на 01.01.2002р. становила 53247грн.35 коп. Згідно звіту про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду за І квартал 2001р. від 10.04.2001р. поданого підприємством, заборгованість по збору - 56956грн.26 коп. На підставі Закону України №2181 підприємству було списано безнадійну заборгованість в розмірі 2050,90 грн. Протягом II, III, IV кварталу ВАТ „Хмельницькбуд” сплачено 3847,51грн.,залишок несплачених коштів по звіту становить 51057,85 грн. На погашення заборгованості, що належала до сплати 20.05.2001р. в розмірі 51057,85грн. перше погашення, на суму якого нараховано фінансові санкції здійснено 07.02.03р. Фінансові санкції та пеню нараховано на суми сплачені платником у період з 07.02.03р. по 10.11.03р. З врахуванням викладеного просять суд у позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
30.11.2006року начальником управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, на підставі підпункту 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків прийнято рішення №1356 про застосування до ВАТ фірми „Хмельницькбуд” фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Даним рішенням застосовано до ВАТ фірми „Хмельницькбуд” штраф в розмірі 4486грн. 65коп. та нараховано пеню в розмірі 4628грн. 43коп.
У рішенні зазначено, що його оскарження платником страхових внесків може бути здійснене протягом 10 робочих днів з дня отримання цього рішення, у порядку, визначеному ч.13 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Не погоджуючись з рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про застосування фінансових санкцій № 1356 від 30.11.2006р. позивач просить суд скасувати останнє як таке, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Управлінням Пенсійного фонду у м. Хмельницькому 30.11.2006р. за №1356 прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Вказаним рішенням до ВАТ фірми „Хмельницькбуд” відповідачем застосовано фінансові санкції у розмірі 4486,65 грн. та нараховано пеню в розмірі 4628,43 грн. на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
Зазначене рішення суд вважає таким, що підлягає скасуванню враховуючи наступне.
Із змісту оспорюваного рішення вбачається, що підставою для застосування фінансових санкцій та нарахування пені в рішенні зазначено п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., який є спеціальним законом з питань оподаткування, установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до ст. 15 вказаного Закону визначено строки давності та їх застосування.
Приписами п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 вказаного Закону, встановлено, що визначення суми податкового зобов'язання платника податків у випадках, визначених цим Законом, відбувається не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З наявних в матеріалах справи доказів, а саме, розрахунку фінансових санкцій та розрахунку пені по ВАТ фірмі „Хмельницькбуд” наданих відповідачем, вбачається, що належала до сплати сума складає 51057,85 грн., по даті 20.05.2001р.
Сплата мала місце в період з 07.02.2003р. по 10.11.2003р. на загальну суму 8973,29 грн., натомість оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій №1356 прийнято 30.11.2006р., тобто поза межами строків давності визначених ст.15 Закону №2181-ІІІ.
Зважаючи на викладені обставини суд вважає позовні вимоги позивача про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про застосування фінансових санкцій № 1356 від 30.11.2006р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються з підстав викладених вище. При цьому суд зважає на приписи ст.71 КАС України, в силу якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (судовий збір в сумі 3,40грн.), присуджуються йому. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Відкритого акціонерного товариства фірми „Хмельницькбуд” м. Хмельницький до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 1356 від 30.11.2006р. задовольнити.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про застосування фінансових санкцій № 1356 від 30.11.2006р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства фірми „Хмельницькбуд” (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код 01269388) судовий збір в розмірі 3грн. 40коп. (три гривні 40коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М.Є. Муха
Постанова складена у повному обсязі і підписана 26.02.2007р.
Віддруковано 3 примірники:
1 –до справи;
2 –позивачу;
3 –відповідачу
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2007 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3585945 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Муха М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні