Постанова

від 11.07.2006 по справі 108/3а-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

108/3а-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" липня 2006 р.                                           м. Київ                      Справа № 108/3а-06

15 год. 30 хв.

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Кастелло-Київ-МЛ”, м. Ірпінь

до1) Державної виконавчої служби Київської області, м. Київ;2) Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст”, м. Київ

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1)          гр. Новіков Анатолій Валентинович;2)          Державна податкова інспекція у м. Ірпені;3)          Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені;4)          Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвест-Пак”, м. Черкаси;5)          гр. Дідковський І.М., м. Київ;6)          Державне підприємство “Тхорівський спиртзавод”, с. Тхорівка;7)          Державне підприємство “Липницький спиртзавод”, с. Липники;8)          Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком”, м. Київ;9)          Товариство з обмеженою відповідальністю “ДарПак”, м. Київ;10)          Управління ДСО при ГУ МВС України в Київській області, м. Київ;11)          Київоблавтодор, м. Київ;12)          гр. Твардовські Г.П., м. Ірпінь;13)          гр. Пішовець Л.М., с. Немішаєво;14)          Приватне підприємство “Кодак”, м. Умань;15)          Дочірнє підприємство “Утел”   

предмет адміністративного позовувизнання результатів прилюдних торгів недійсними, визнання незаконними дій, визнання недійсними актів

                                                                           Головуючий суддя  Коротун О.М.

                                                          секретар судового засідання  Малій Л.В.

Представники:

від позивача:Ворожбит О.Б. –представник за довіреністю б/н від 02.03.2006 р.;

від відповідача:1)          не з'явився,2)          не з'явився;

від третіх осіб:1)          Чорненький О.В. –представник за довіреністю б/н від 17.04.2006 р.,2)          не з'явився,3)          не з'явився,4)          не з'явився,5)          Янчук О.В. –представник за довіреністю б/н від 08.11.2004 р. (був присутній до оголошення вступної та резолютивної частин постанови),6)          не з'явився,7)          не з'явився,8)          не з'явився,9)          не з'явився,10)          не з'явився,11)          не з'явився,12)          не з'явився,13)          не з'явився,14)          не з'явився,15)          не з'явився.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.07.2006 о 15 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладалося на 17.07.2006 на 16 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні 11.07.2006 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою від 19.04.2006 року про визнання недійсними та скасування результатів прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, що належить ТОВ “Кастелло-Київ-МЛ”.

Позивач уточнив до ухвалення рішення по справі зміст позовних вимог, збільшивши їх, та остаточно просив суд визнати незаконними дії виконавчої служби щодо проведення торгів з продажу майна позивача, визнати недійсними та скасувати результати прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, що належить ТОВ “Кастелло-Київ-МЛ”, а саме: будівель та споруд виробничого призначення, що знаходяться за адресою: м. Ірпінь, вул. Центральна, 113, складу № 18 –магазину, розташованого за адресою: м. Ірпінь, вул. Курортна, 2, які були проведені Київською обласною філією СДП “Укрспец'юст” 09.11.2005 року за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Жовтнева, 24; визнати недійсними акти державних виконавців про проведення прилюдних торгів № 1-1 від 23.05.06, № 2-1 від 23.05.06.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що йому на праві приватної власності належить нерухоме майно, яке було продано зі спірних торгів. 09.11.05 року відповідачем 2 всупереч ухвали господарського суду Київської області від 08.11.2005 року були проведені прилюдні торги з реалізації майна позивача, за результатами яких переможцем торгів було визнано третю особу 1 по справі.

Отже, на думку позивача, оскільки прилюдні торги були проведені після накладення арешту та під час дії судової заборони щодо них, дії відповідача 2 щодо проведення прилюдних торгів з реалізації майна є незаконними та такими, що порушили встановлені Конституцією України та Законами України права власності позивача. Крім того, незаконними є також дії відповідача 1, вчинені в порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а також підлягають визнанню недійсними акти виконавчої служби від 23.05.06 №№ 1-1, 2-1.

Позивач обґрунтував додатково позовні вимоги тим, що крім заборони продажу, здійсненої згідно ухвали господарського суду Київської області, існувала ще й інша заборона стосовно спірного майна, здійснена згідно ухвали від 02.06.2003 року Ірпінським міським судом Київської області у цивільній справі за позовом Дідковського І.М. (третьої особи 5 у даній справі) про повернення (примусове стягнення) грошових коштів з позивача у даній справі. Крім того, виконавчих документів про звернення стягнення на нерухоме майно позивача не існує взагалі. Тому виконавчою службою, крім іншого, порушені вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 5, 33 Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідач 1 позов заперечив з підстав того, що ухвала господарського суду Київської області № 207/17-05 від 08.11.05 надійшла після проведення торгів.

Наказом Міністерства юстиції України від 19.08.05 № 1482/к “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції” ліквідовано відділи державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції. В зв'язку із ліквідацією підрозділу подальше виконання рішень про стягнення коштів з позивача проводиться відділом примусового виконання рішень ДВС Київської області.

Виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду Київської області від 08.11.2005 року про заборону проводити прилюдні торги з реалізації будівель та споруд в м. Ірпінь по вул. Центральній, 113 та складу № 18 –магазину в м. Ірпінь по вул. Курортній, 2 не відкривалось, заява про виконання ухвали в установленому порядку не надавалась.

Постановою від 10.05.2006 Оратівського районного суду Вінницької області відповідача 2 було зобов'язано видати акти про проведення прилюдних торгів. У зв'язку з чим переможцю прилюдних торгів Новікову А.В. (третя особа 1 по справі) 23.05.06 було видано акти № 1-1, № 2-1 про проведення прилюдних торгів з реалізації будівель та споруд в м. Ірпінь по вул. Центральній, 113 та складу № 18 –магазину в м. Ірпінь по вул. Курортній, 2.

Відповідач 2 не погодився з позовом з підстав того, що реалізація майна позивача, на його думку, відбувалася в межах виконавчого провадження при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 29.07.2005 року про звернення стягнення з позивача на користь юридичних та фізичних осіб.

КОФ СДП “Укрспец'юст” була залучена до реалізації зазначеного майна відповідно до ст. 61 Закону України “Про виконавче провадження”, на тендерній основі (конкурсній), на підставі укладеного відповідного договору. В силу п. 3.6. Генерального договору передбачено обов'язок СДП “Укрспец'юст” зупиняти реалізацію арештованого майна при одержанні постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження чи відкладення провадження виконавчих дій. Але державною виконавчою службою не було винесено жодної постанови щодо припинення або призупинення виконавчого провадження. Лише після проведення торгів, 09.11.2005 року на адресу Київської обласної філії СДП “Укрспец'юст” надійшла копія ухвали про порушення провадження у справі господарського суду Київської області від 08.11.05 по справі № 207/17-05, якою в рамках вжиття заходів для забезпечення позову було заборонено відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо майна позивача, зокрема, проводити торги з реалізації такого майна. Але на час надходження ухвали суду торги вже були проведені.

Третя особа 14 у відзиві на позовну заяву зазначила, що вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Третя особа 5 в клопотанні від 11.07.06 позов просила задовольнити та розглядати справу без її представника.

Третя особа 2 в клопотанні від 11.07.06 також просила розглядати справу без її представника.

Відповідач 1 подав 11.07.06 до загального відділу суду клопотання про розгляд справи без його представника.

Судом всі вказані клопотання були задоволені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2006 року було відкрито провадження у справі до Відділу примусового виконання рішень ДВС Київської області та СДП “Укрспец'юст” в особі Київської філії, призначено попереднє судове засідання на 11.05.2006 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Новікова А.В. (далі –третя особа 1).

Згідно протокольної ухвали від 11.05.2005 року здійснено заміну неналежного відповідача 1 на належного: Державну виконавчу службу Київської області та уточнено, що відповідачем 2 є СДП “Укрспец'юст”, а не його Київська філія.

У попередньому судовому засіданні 11.05.06 оголошувалася перерва до 22.05.06.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.06 було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.06.2006 р. Протокольною ухвалою від цієї ж дати судом було залучено до участі по справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 15.06.2006 року по даній справі було відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення адміністративного позову.

В судовому засіданні 15.06.2006 року було оголошено перерву до 26.06.2006 року.

26.06.06 було постановлено протокольну ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірку їх доказами та перехід до судових дебатів, у судовому засіданні оголошено перерву до 11.07.06.

11.07.06 судом постановлено протокольну ухвалу про залучення до участі в справі Дочірнього підприємства “Утел” (третя особа 15).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, господарський суд Київської області,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2005 року відбулися прилюдні торги по реалізації майна, яке належить позивачу по справі згідно договорів купівлі-продажу б/н від 18.10.2000 року та реєстраційних посвідчень від 20.10.2000 р. і від 25.10.2000 р., а саме: будівлі та споруди виробничого призначення: будівля адміністративного корпусу (літ. А), будівля складу (літ. Б), будівля котельні (літ. В), будівля складу (літ. В3), будівля гаража (літ. Г), навіс (літ. Д), навіс (літ. Е), артезіанська свердловина (№ 5), огорожа та ворота  (№ 1-4), що знаходяться за адресою: м. Ірпінь, вул. Центральна, 113, –лот № 1; склад № 18 –магазин (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Курортна, 22, - лот № 2.

На участь у прилюдних торгах заявки подали 2 учасника, які у встановлені строки сплатили реєстраційні та гарантійні внески.

Ці обставини не заперечуються сторонами по справі та в силу ч. 3 ст. 72 КАС України приймаються судом, оскільки в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно з протоколами № 5290142-1 (лот № 1), № 5290144-2 (лот № 2) від 09.11.2005 року переможцем торгів щодо майна позивача визнано третю особу 1 по справі.

Спір виник по даній справі з причин того, що позивач вважає, що відповідачами всупереч вимог чинного законодавства (при наявності судових заборон) проведені торги та видані акти про проведення прилюдних торгів №№ 1-1, 2-1 від 23.05.06, а відповідачі проти цього заперечують.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з врахування всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 29.07.2005 року про звернення стягнення з позивача на користь юридичних та фізичних осіб (третіх осіб по справі), відповідач 1 доручив відповідачу 2 реалізацію вищенаведеного майна. Судом досліджувалися матеріали виконавчих проваджень зведеного виконавчого провадження, копії яких наявні в справі.

Виконання рішень господарського суду Київської області, Ірпінського міського суду про стягнення коштів на користь юридичних та фізичних осіб, які залучені до участі у даній справі в якості третіх осіб, здійснювалося підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції.

Наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2005 року № 1482/к “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції” було ліквідовано відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну виконавчу службу” та пункту 3 Положення про Департамент державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 року № 711, до складу Департаменту державної виконавчої служби (урядового органу державного управління у складі Міністерства юстиції України, на яке покладається реалізація єдиної державної політики у сфері примусового виконання рішень) входить, зокрема, відповідач 1 по справі.

В цій частині судом приймаються доводи відповідачів по справі стосовно того, що на підставі ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу України, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Стаття 4 цього ж Закону встановлює, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, а стаття 50 Закону передбачає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Тобто, примусова реалізація є складовою примусового виконання рішень, що здійснюється виключно Державною виконавчою службою.

Разом з цим, в силу ст.5 Закону  державний виконавець зобов'язаний        здійснювати необхідні  заходи щодо своєчасного  і повного виконання рішення,  зазначеного в документі на примусове виконання рішення ,  у  спосіб  і  порядок, визначені  виконавчим  документом. А згідно з ст.33 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу та порядку виконання. Суду не подано документів про підстави звернення стягнення на спірне нерухоме майно.

Судом також приймаються доводи відповідача 2 щодо того, що між ним та органами державної виконавчої служби в сфері реалізації арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, врегульовані Генеральним договором № 3 від 15.12.2004 року. Вказаний факт також не заперечується сторонами і в силу ч. 3 ст. 72 КАС України приймається судом, оскільки в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, як і факт знаходження виконавчих проваджень, за якими позивач є боржником, в провадженні відповідача 1.

Разом з цим, вищенаведені прилюдні торги були проведені відповідачем 2 під час судової заборони на вчинення таких дій.

Так, 08.11.2005 року господарським судом Київської області було винесено ухвалу про порушення провадження по справі № 207/17-05 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кастелло-Київ-МЛ” до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Відділення Промінвестбанку в м. Ірпінь, Товариства з обмеженою відповідальністю “Автопромхім”, м. Біла Церква, Приватного підприємства “Кодак”, м. Умань про визнання недійсними договорів, пунктом 4 резолютивної частини якої з метою забезпечення позову було заборонено відповідачам по цій справі та іншим особам, в тому числі Спеціалізованому державному підприємству “Укрспец'юст” (Київська обласна філія), вчиняти будь-які дії щодо майна позивача, зокрема проводити торги з реалізації такого майна: будівлі і споруди виробничого призначення, розташовані за адресою: м. Ірпінь, вул. Центральна, 113; склад № 18 –магазин (літ А), розташований за адресою: м. Ірпінь, вул. Курортна, 2.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.01.2006 року по вказаній справі ухвалу господарського суду Київської області від 08.11.2005 року залишено без змін.

Ухвали господарських судів про забезпечення позову набувають законної сили з дня їх ухвалення і є виконавчими документами в силу статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”, а тому підлягають негайному виконанню.

Відповідно до ст. 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.

Крім того, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02.06.2003 року у справі за позовною заявою Дідковського І.М. до ТОВ “Кастелло-Київ-МЛ” про повернення (примусове стягнення) грошових коштів, наданих у позику, в розмірі 1095274 грн. було накладено на підставі ст.ст. 149, 152 ЦПК України арешт на майно позивача по даній справі, яке розташовано за адресою: м. Ірпінь Київської області, вул. Центральна, 113; м. Ірпінь Київської області, вул. Курортна, 2, в межах заявлених позовних вимог –1096974 грн., заборонивши його відчуження.

В матеріалах справи також наявний витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна № 6473715 від 10.02.2006, згідно якого зареєстровано арешт майна, яке знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Центральна, буд. 113 (зареєстровано 05.07.2004 року).

Як вбачається з матеріалів справи, вищенаведене майно, що є предметом спору, було передано в заставу відповідно до договору про заставу будівель та споруд від 31.01.2002 року та нотаріусом накладена заборона відчуження.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 порушено вимоги ст.62-1 Закону України „Про виконавче провадження”, яка встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до  умов іпотечного договору.

На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”.

Судом, разом з цим, приймаються доводи відповідача 1, що третя особа 14 не є учасником виконавчого провадження –постановою № 21-1 від 03.11.05 провадження було закрито, але саме ця особа звернулася до суду з позовом про стягнення майна, що є предметом торгів, в натурі. Тобто, неправомірність дій відповідача 1 встановлена судом у постанові.

Згідно ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Ухвала про заборону проведення прилюдних торгів, що вступила в законну силу, підлягала обов'язковому виконанню незалежно до наявності або відсутності відкритого виконавчого провадження щодо неї.

Згідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішення про визнання переможця проведених прилюдних торгів по реалізації вищенаведеного майна оформлені протоколами №№ 5290144-2, 5290142-1 від 09.11.05.

За таких обставин позивач, як власник майна, правомірно, виходячи з приписів ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України, звернувся до суду з позовом на захист свого порушеного права.

Таким чином, за результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач 2 неправомірно провів прилюдні торги з реалізації майна позивача, порушивши право власності позивача на це майно. Тому результати проведених прилюдних торгів підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

В цій частині доводи відповідачів про отримання ними з запізненням ухвали господарського суду Київської області від 08.11.05 не приймаються судом, як безпідставні, оскільки законодавець не пов'язує момент отримання ухвали державним органом з принципом вступу її в законну силу та необхідністю негайного виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідальність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідач 1, будучи стороною по даній справі, у поясненнях від 11.05.06 за № 785/1 вказав, що в зв'язку з ситуацією, що сталася в результаті проведення прилюдних торгів та подачею даного позову, він не видає третій особі 1 по справі –переможцю торгів актів.

Разом з цим, вже під час розгляду справи в суді, не дивлячись на судові заборони, 23.05.2006 року третій особі 1 по справі відповідачем 1 було видано акти № 1-1, № 2-1 державного виконавця про проведення прилюдних торгів.

В актах, зокрема, зазначено, що третьою особою 1 по справі згідно квитанції № 278 від 02.11.05, квитанції № 177 від 16.11.05 внесені кошти за придбане нерухоме майно на загальну суму 810000 грн.; згідно квитанції № 265 від 02.11.05, квитанції № 181 від 16.11.2005 внесені кошти на загальну суму 30500 грн.

Ці акти в силу пункту 6.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 є підставою для видачі нотаріусом третій особі 1 по справі свідоцтва про придбання з примусових торгів будівель та споруд по вказаних адресах.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених норм матеріального права, Конституції України, суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача 1 щодо проведення торгів по продажу вищевказаного майна та необхідність визнання недійсними актів державних виконавців про проведення прилюдних торгів № 1-1, № 2-1 від 23.05.06, затверджених начальником відділу примусового виконання рішень ДВС Київської області.

В цій частині судом не береться до уваги постанова Оратівського районного суд Вінницької області від 10.05.2006 року по справі за адміністративним позовом Новікова Анатолія Валентиновича до відділу примусового виконання рішень ДВС Київської області, БТІ Київської області про видачу актів проведення прилюдних торгів та реєстрації права власності, якою було задоволено цей адміністративний позов. Так, вказана постанова станом на день видачі таких актів не набрала законної сили, в матеріалах даної справи наявна копія заяви на апеляційне оскарження вказаної постанови.

Виходячи з того, що первинним питанням є розгляд спору про скасування результатів торгів, а вторинним –видача актів, у суду відсутні підстави для зупинення розгляду даної справи до вступу в силу рішення по вищенаведеній адміністративній справі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

В силу приписів ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161 - 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Визнати незаконними дії Державної виконавчої служби Київської області та Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст” щодо проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Кастелло-Київ-МЛ”.

          Визнати недійсними та скасувати результати прилюдних торгів з продажу нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Кастелло-Київ-МЛ” ”, а саме: будівель та споруд виробничого призначення, що знаходяться за адресою: м. Ірпінь, вул. Центральна, 113, складу № 18 –магазину, розташованого за адресою: м. Ірпінь, вул. Курортна, 2, які були проведені Київською обласною філією СДП “Укрспец'юст” 09.11.2005 року за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Жовтнева, 24, оформлені протоколами № 5290142-1 та № 5290144-2 від 09.11.2005 року.

          Визнати недійсними акти державних виконавців про проведення прилюдних торгів № 1-1 від 23.05.06 року та № 2-1 від 23.05.06 року.

          Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кастелло-Київ-МЛ” (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Центральна, 113, код ЄДРПОУ 30942231; р/р 26008303232868, р/р 26009302232868, р/р 26000301232868 в Ірпінському без балансовому відділенні філії Жовтневого відділення „Промінвестбанк” м. Києва, МФО 322067).

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.07.2006 року

Суддя                                                                                                 Коротун О.М.