Постанова

від 15.11.2013 по справі 809/3190/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2013 р. Справа № 809/3190/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до приватного підприємства «Авторитет - 1»

про стягнення податкового боргу в сумі 7436,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2013 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства «Авторитет - 1» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 7436,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог статті підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України заборгував сплату до бюджету податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість на загальну суму 7436,04 грн.

Представник позивача на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за зазначеною адресою не існує» (а.с. 48, 61). Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Тому, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що приватне підприємство «Авторитет - 1» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36480470) 29.07.2009 року зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Ф.Горбаша, буд. 3, м. Коломия Івано-Франківської області, 78200, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.09.2013 року за №17233589 (а.с. 39-43, 68-69).

Відповідач взятий на облік як платник податків Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - Коломийська ОДПІ) та на момент розгляду справи перебуває на податковому обліку і є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів, визначених законом.

Судом установлено, що податковим органом проведені камеральні перевірки податкової звітності відповідача, за результатами яких складені акти: від 01.03.2013 року за №№942/151-36480470, 938/1600/36480470, від 02.07.2013 року за №15/22-02/36480470 та акти про неможливість вручення актів перевірок (а.с. 6-10, 15-17, 19-21).

На підставі вказаних актів винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 19.03.2013 року за №№00000511501, 0000591502 та від 15.07.2013 року за №0000032202, котрим на відповідача покладені податкові зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумах 170,00 грн., 1020,00 грн. та 5100,00 грн., відповідно, за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за грудень 2012 року, 2012 рік та січень-травень 2013 року (а.с. 11,18, 22).

У зв'язку з неможливістю вручення податкових повідомлень-рішень Коломийською ОДПІ складені акти про неможливість їх вручення (а.с. 12, 21, 24).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за 10 місяців 2012 року відповідачем самостійно задекларовано грошові зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 1146,00 грн. (а.с. 13-14).

Оскільки, податкові зобов'язання відповідачем сплачені не були, Коломийська ОДПІ на виконання вимог податкового законодавства виставила податкову вимогу форми «Ю» від 01.08.2012 року за №186 на суму 4145,75 грн. Вищевказана вимога направлена відповідачу, однак ним виконана не була (а.с. 25).

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед бюджетом складає 7436,04 грн., з якого: 170,00 грн. - з податку на прибуток підприємств та 7266,04 грн. - з податку на додану вартість, в тому числі штрафні санкції та пеня з ПДВ в розмірі 6120,04 грн.

Податковий борг відповідача перед бюджетом на вказану суму підтверджується дослідженими судом податковою декларацією за 10 місяців 2012 року, обліковими картками платника податку, службовою запискою, довідкою про недоїмку та переплату, довідкою Коломийської ОДПІ від 14.11.2013 року та становить 7436,04 грн. (а.с. 13-14, 26-38, 56, 66).

Відповідно до повідомлення Коломийської ОДПІ від 05.11.2013 року у провадженні адміністративного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справи між тими сторонами, про той же предмет, з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору (а.с. 55).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 статті 203 Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно пункту 129.1 статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість на загальну суму 7436,04 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість станом на момент розгляду справи судом становить 7436,04 грн .

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача правомірні та обґрунтовані, тому позов слід задовольнити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з приватного підприємства «Авторитет-1» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36480470) податковий борг в сумі 7436 (сім тисяч чотириста тридцять шість) грн. 04 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 13:10 год. 15.11.2013 року.