cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/20346/13 02.12.13
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Вимірювач» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сталь» простягнення 14 503,69 грн. Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Волошин Л.В. від відповідача:не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з додатковою відповідальністю «Вимірювач» (надалі - ТДВ «Вимірювач») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сталь» (надалі - ТОВ «Еліт Сталь») про стягнення 14 503,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було перераховано передоплату за товар згідно договору поставки №ДГ-0068 від 22.07.2013 р., а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконано, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 14 503,69 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.12.2013 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02166, м. Київ, вул. Курчатова, 15, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17608870 від 20.11.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
22.07.2013 р. між ТОВ «Еліт Сталь» (постачальник) та ТДВ «Вимірювач» (покупець) було укладено договір поставки №ДГ-0068 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у даному договорі, металопрокат, асортимент, кількість та ціна якого встановлюється сторонами шляхом оплати покупцем рахунку, наданого постачальником, або в специфікаціях, підписаних сторонами.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 40% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку.
Відповідно до п. 4.2 Договору строк поставки товару - протягом 5 робочих днів після 40% передоплати. Інші строки поставки окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору.
Із матеріалів справи вбачається, що 22.08.2013 р. відповідачем було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0009244 на оплату товару на загальну суму 36 259,22 грн.
На виконання умов Договору, позивач перерахував на рахунок відповідача 40% передоплату вартості товару згідно виставленого рахунку-фактури №СФ-0009244 від 22.08.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням №274 від 27.08.2013 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 14 503,69 грн.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи (платіжне доручення №274 від 27.08.2013 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача 40% передоплати вартості товару у розмірі 14 503,69 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.2 Договору строк поставки товару - протягом 5 робочих днів після 40% передоплати. Інші строки поставки окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору.
Матеріали справи не містять, а відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту поставки позивачу товару у строк, встановлений п. 4.2 Договору
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Претензією №63 від 06.09.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 14 503,69 грн., на яку не була здійснена поставка продукції.
Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 14 503,69 грн., а строк його виконання настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 14 503,69 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «Еліт Сталь» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТДВ «Вимірювач» про стягнення з ТОВ «Еліт Сталь» заборгованості у розмірі 14 503,69 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Вимірювач» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сталь» (02166, м. Київ, вул. Курчатова, 15; ідентифікаційний код 38293886) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Вимірювач» (58023, м. Чернівці, вул. О. Пчілки, 5; ідентифікаційний код 14314665) заборгованість у розмірі 14 503 (чотирнадцять тисяч п'ятсот три) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.12.2013 р.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2013 |
Оприлюднено | 10.12.2013 |
Номер документу | 35862671 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні