Рішення

від 02.12.2013 по справі 910/20429/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20429/13 02.12.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» доПриватного підприємства «Стре-Ком» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк» 2. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» простягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 420 000,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Савін О.О. від відповідача:не з'явився від третьої особи 1:не з'явився від третьої особи 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Стре-Ком» (надалі - «Підприємство») про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 420 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстава для володіння відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 420 000,00 грн. відсутня, а тому позивачем заявлено вимогу про стягнення такої грошової суми з відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.11.2013 р., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк» та Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. розгляд справи відкладено до 02.12.2014 р. у зв'язку з неявкою представників відповідача, третьої особи 1 та невиконання ними вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01014, м. Кив, вул. Звіринецька, 21, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17582672 від 15.11.2013 р., матеріалами справи та вказана в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Третя особа 1 в судове засідання не з'явилася, вимоги ухвал суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень №27490984.

Третя особа 2, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, а її пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередньому судовому засіданні.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та треті особи були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2013 р. з поточного рахунку Товариства №260040011045752, відкритого в Залізничному відділенні Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», було перераховано грошові кошти у розмірі 420 000,00 грн. на поточний рахунок Підприємства №26008052618252, відкритий в філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк».

Як вбачається із матеріалів справи, призначенням вказаного платежу від 19.09.2013 р. було визначено «сплата згідно рахунку №118-07 за метал листований».

10.10.2013 р. Товариство звернулося до Підприємства з вимогою №6121, в якій вимагало повернути безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 420 000,00 грн., списані 19.09.2013 р. з поточного рахунку Товариства №260040011045752.

Спір у справі виник у зв'язку із безпідставним, на думку позивача, набуттям відповідачем грошових коштів у розмірі 420 000,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається із матеріалів справи, грошові кошти Товариства у розмірі 420 000,00 грн. 19.09.2013 р. були перераховані на розрахунковий рахунок відповідача з призначенням платежу «сплата згідно рахунку №118-07 за метал листований».

В той же час, матеріали справи не містять доказів, а позивачем заперечується факт існування рахунку №118-07 на оплату товару (метал листований), а відтак - і факт виставлення такого рахунку відповідачем з метою укладення договору поставки (шляхом виставлення рахунку фактури та оплатою такого рахунку).

10.10.2013 р. Товариство звернулося до Підприємства з вимогою №6121, в якій вимагало повернути безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 420 000,00 грн., списані 19.09.2013 р. з поточного рахунку Товариства №260040011045752.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд відзначає, що відповідачем належними та допустимими в розумінні ст.ст. 32, 33 Цивільного кодексу України не доведено існування рахунку №118-07 на оплату товару (метал листований) на суму 420 000,00 грн., та виставлення такого рахунку Товариству для оплати. Більш того, відповідачем не доведено факту існування будь-яких інших зобов'язань між сторонами, на виконання яких була перерахована спірна сума грошових коштів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що господарські зобов'язання (шляхом укладення договору поставки у спрощений спосіб) між Товариством та Підприємством не виникали.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При цьому, зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності наступних умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Суд приймає до уваги відсутність між сторонами договірних зобов'язань, а відтак перераховані позивачем на рахунок Підприємства грошові кошти Товариства у розмірі 420 000,00 грн. з урахуванням приписів ст.1212 Цивільного кодексу України вважаються такими, що безпідставно набуті Підприємством.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 420 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Стре-Ком» (01014, м. Кив, вул. Звіринецька, 21; ідентифікаційний код 38748937) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1; ідентифікаційний код 25412086) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2013 р.

Суддя Босий В.П.