Рішення

від 25.11.2013 по справі 922/2602/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р.Справа № 922/2602/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Восток-Комплект", м. Харків до "Екокомерс" ООД, м. Софія про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Чернявська О.О., довіреність від 20 червня 2012 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Восток-Комплект", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - "Екокомерс" ООД, м. Софія, заборгованості за контрактом № 02-01/2012 від 16 лютого 2012 року в сумі 13 436,00 євро та нараховану пеню в сумі 46 529,18 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього зобов'язань за контрактом № 02-01/2012 від 16 лютого 2012 року щодо повної та своєчасної оплати поставленої продукції за цим контрактом. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок ненадходження на його банківський рахунок валютних коштів від відповідача у передбачений законом термін, а саме - до 02 березня 2013 року, у позивача виникло зобов'язання у розмірі 46 529,19 грн. по сплаті пені за прострочення терміну надходження валютної виручки у відповідності до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Постанови НБУ № 163 від 14 травня 2013 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті". На думку позивача, зазначена заборгованість по сплаті пені у розмірі 46 529,19 грн. виникла у позивача з вини відповідача, а тому підлягає стягненню з відповідача господарським судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2602/13, визначено строк, достатній для вирішення справи, та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 07 жовтня 2013 року.

11 липня 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 25207) з доданим до нього проектом заповненого російською мовою формуляра "Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів", який долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 07 жовтня 2013 року представник позивача з'явився, проте витребуваних судом документів не надав.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 25 листопада 2013 року.

07 жовтня 2013 року до господарського суду Харківської області від Міністерства юстиції Республіки Болгарії надійшов лист (вх. № 37002) про направлення доручення господарського суду Харківської області про вручення судових документів у справі № 922/2602/13 до компетентного органу для виконання, який долучено судом до матеріалів справи.

30 жовтня 2013 року до господарського суду Харківської області від Міністерства юстиції Республіки Болгарії надійшов лист (вх. № 40202) з долученими до нього доказами виконання доручення господарського суду Харківської області про вручення судових документів у справі № 922/2602/13 в порядку Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів з цивільних та комерційних справ" від 15 листопаду 1965 року, який долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 25 листопада 2013 року представник позивача з'явився.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про розгляд справи господарським судом Харківської області повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі (арк. с. 48), а також підтвердження про вручення ухвали суду 04 жовтня 2013 року, надане до матеріалів справи Міністерством юстиції Республіки Болгарії.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16 лютого 2012 року між позивачем - ТОВ "Восток-Комплект", м. Харків, та відповідачем - "Екокомерс" ООД, м. Софія, було укладено контракт № 02-01/2012 відповідно до умов пункту 1.1 якого, позивач зобов'язується виготовити та поставити, а відповідач прийняти та оплатити вироби, за найменуваннями, кількості та ціною, згідно зі специфікацією (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього контракту.

У відповідності до пункту 2.2 контракту, всі розрахунки за цим контрактом проводяться в євро.

Пунктом 2.1 контракту зазначено, що загальна сума по контракту складає 78 120,00 євро.

Згідно умов пункту 3.1 контракту, розрахунок за цим контрактом здійснюється в три етапи. Перший етап - 40% авансовий платіж у сумі 31 248,00 євро - здійснюється відповідачем протягом 15 банківських днів після підписання даного контракту. Другий етап - 30% платіж у сумі 23 436,00 євро здійснюється після повідомлення відповідача про готовність виробу до відвантаження. Третій етап - оплата залишку 30% у сумі 23 436,00 євро здійснюється відповідачем протягом 15 банківських днів після поставки виробів позивачем відповідно до базисних умов поставки, вказаних у пункті 4.1 контракту.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови контракту суд вважає, що контракт № 02-01/2012 від 16 лютого 2012 року за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу з розстрочкою платежу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи копії митної декларації № 189 від 03 грудня 2013 року, позивач повністю виконав свої зобов'язання за контрактом № 02-01/2012 від 16 лютого 2012 року, здійснивши 03 грудня 2013 року поставку виробів у відповідності до умов цього контракту.

Відповідачем було частково проведено оплату за контрактом на загальну суму 64 684,00 євро. Решту суми за контрактом № 02-01/2012 від 16 лютого 2012 року у розмірі 13 436,00 євро відповідач не сплатив, що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Водночас, як слідує з наданих позивачем до матеріалів справи меморіальних ордерів № 113_13 від 12 липня 2013 року та № 113_12 від 12 липня 2013 року, відповідачем вже після звернення позивача з позовом до суду було частково сплачено суму за контрактом № 02-01/2012 від 16 лютого 2012 року у розмірі 10 000 євро.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу у сумі 10 000 євро підлягає припиненню на підставі ст. 80 п.1.1 ГПК України за відсутністю предмету спору на день його розгляду.

Позовні вимоги позивача у розмірі 3 436,00 євро основного боргу підтверджені матеріалами справи, позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог в цій частині позову, за таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позов позивача в частині стягнення на його користь із відповідача 3 436,00 євро основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 46 529,18 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позову позивач посилається на приписи Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Постанови НБУ № 163 від 14 травня 2013 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", відповідно до яких, зарахування валютної виручки позивача як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, повинно відбутися протягом не більше, ніж 90 днів з дати митного оформлення продукції. Позивач зазначає, що перевищення цього терміну тягне за собою стягнення із позивача пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Враховуючи те, що валютні кошти на рахунок позивача у передбачений законом термін, а саме - до 02 березня 2013 року, не надійшли, у позивача виникло зобов'язання у розмірі 46 529,19 грн. по сплаті пені за прострочення терміну надходження валютної виручки. На думку позивача, зазначена заборгованість по сплаті пені у розмірі 46 529,19 грн. виникла у позивача з вини відповідача, а тому підлягає стягненню з останнього господарським судом в вигляді пені на підставі вищевказаних актів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми діючого законодавства та умови контракту № 02-01/2012 від 16 лютого 2012 року, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 46 529,19 грн. пені з огляду на наступне.

Згідно приписів статті 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено судом вище, відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

У відповідності до частини 1 ст. 547 Цивільного Кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що умовами контракту № 02-01/2012 від 16 лютого 2012 року передбачено відповідальність відповідача перед позивачем за прострочення оплати в вигляді штрафу. Позивачем штраф за вказаним пунктом контракту до стягнення не пред'являвся. Умови контракту не містять умов щодо досягнення між сторонами згоди про відповідальність відповідача перед позивачем у вигляді пені.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки за умовами контракту у відповідача відсутнє зобов'язання по сплаті пені перед позивачем у випадку затримки оплати товару, сума пені, сплачена позивачем на рахунок Державного бюджету у розмірі 46 529,19 грн., фактично є втратами позивача, а тому, питання щодо можливості стягнення цієї суми з відповідача повинно розглядатись в окремому позовному провадженні з урахуванням приписів ст. 22 Цивільного Кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 46 529,19 грн. в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2 835,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського Процесуального Кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з "Екокомерс" ООД, Болгарія, м. Софія - 1505, вул. "Богдан", № 20, під'їзд "Г", кв. 87 (в тому числі з р/с BG47 UNCR 76301008375601 BIC код UNCR BGSG при Банк "Уникредит Булбанк" АД, ИН: BG 831 749 258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Комплект", 61023, м. Харків, в'їзд Червоностудентський, буд. 16, р/р 2600000115460 в АО "Регіон Банк", МФО 351254, код ОКПО 33677301) заборгованість за контрактом № 02-01/2012 від 16 лютого 2012 року у сумі 3 436,00 євро та судовий збір у сумі 2 835,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача 10 000 євро провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29.11.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

Справа № 922/2602/13