ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2013 р. Справа № 923/1344/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс", м. Херсон
до Житлово-експлуатаційної контори-1 Суворовського району, м. Херсон
про стягнення 149 167,23 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Шелудько С.М., уповн. представник, довіреність № 08 від 14.01.2013р.;
від відповідача - Бабенко Л.М., уповн. представник, довіреність № 01-11/519 від 10.09.2013р.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" (позивач) до Житлово-експлуатаційної контори № 1 Суворовського району (відповідач) про стягнення 149167,23 грн., з яких 143812,00 грн. заборгованості з оплати послуг, 4393,68 грн. пені, 961,55 грн. річних (3 %). Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст.ст. 526, 551, 610, 612, 615, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193, 230-232 Господарського кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг, які було надано позивачем відповідачеві у період з лютого 2013 року по серпень 2013 року, включно, на підставі договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 31.12.2008р. № 2/03.
Згідно з письмовою заявою від 22.10.2013р. позивачем, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, зменшений до 125 412,00 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу, у зв'язку із частковим, у сумі 18400,00 грн., погашенням відповідачем цього боргу у період часу з 27.09.2013р. по 21.10.2013р.
Згідно з письмовою заявою від 26.11.2013р. позивачем, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, зменшений до 118 212,00 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу, у зв'язку із частковим, у сумі 7200,00 грн., погашенням відповідачем цього боргу у період часу з 22.10.2013р. по 30.10.2013р.
Судом прийнято до справи вказані заяви позивача. Після прийняття судом останньої з них новою ціною позову є 123 567,23 грн. Спір вирішується виходячи з цього, зменшеного розміру позовних вимог.
Відповідачем 05.11.2013р. наданий відзив на позовну заяву, згідно з яким стверджується про відсутність з 01.01.2010р. по теперішній час письмового договору про надання послуг з вивезення побутових відходів між позивачем та відповідачем, оскільки дію вказаного у позові договору від 31.12.2008р. № 2/03 припинено з 31.12.2009р. з ініціативи (за заявою) відповідача, в порядку передбаченому цим договором. На підтвердження цього до відзиву додано копію адресованої позивачу заяви відповідача від 30.11.2009р. № 01-13/622, з копією поштового повідомлення. За твердженнями відповідача, за відсутності вказаного письмового договору не підлягають нарахуванню відповідачеві пеня та річні (3 %), оскільки їх нарахування передбачено, саме, договором від 31.12.2008р. № 2/03. Також, у відзиві вказано, що між відповідачем та позивачем з 01.01.2010р. по теперішній час при відсутності вказаного письмового договору склалися фактичні договірні відносини, предметом яких є надання позивачем відповідачу за плату послуг з вивезення побутових відходів. Крім цього, у відзиві вказано, що кошти, які відповідач повинен сплатити позивачеві фактично, за своєю природою, є транзитними. Вони є складовою квартирною плати, яку сплачує відповідачеві населення. З зазначених підстав, відповідачем визнано частково, у сумі 80 700,00 грн., з заявлених згідно з позовною заявою 143 812,00 грн. позовні вимоги в частині стягнення основного боргу. З цих самих підстав позовні вимоги в частині стягнення 4393,68 грн. пені та 961,55 грн. річних не визнано відповідачем в повному обсязі.
Розгляд справи відкладався з 22.10.2013р. на 07.11.2013р. у зв'язку із наданням відповідачем в неповному обсязі витребуваних від нього судом документів та з урахуванням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а також, з 07.11.2013р. на 26.11.2013р. за клопотанням позивача.
В судовому засіданні 26.11.2013р. було оголошено перерву до 27.11.2013р. о 9-30 год.
Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 27.11.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд, -
встановив :
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" (надалі - позивач) та Житлово-експлуатаційною конторою-1 Суворовського району (надалі - відповідач) 31.12.2008р. був укладений договір № 2/03 про надання послуг з вивезення побутових відходів, з додатком № 2 та додатковою угодою № 1 від 31.12.2008р. до цього договору. Відповідно до пунктів 1 - 4 договору від 31.12.2008р. № 2/03, в його редакції згідно з вказаною додатковою угодою (надалі - договір), позивач (виконавець за договором) зобов'язався згідно із графіком надавати відповідачеві (замовнику за договором) послуги з вивезення, приймання та захоронення твердих побутових відходів за контейнерною схемою, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором. Згідно із п.12 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а у додатку № 2 до договору визначено щомісячні обсяг надання і вартість послуг, а саме - 2 558,00 м 3 та 28 445,00 грн.
Відповідно до п. 13 та п. 20 договору відповідач зобов'язався здійснювати щомісячну оплату послуг позивача частинами, у наступні строки :
- 45 % - до 13 числа місяця наступного за розрахунковим;
- 35 % - до 20 числа того ж місяця;
- 20 % - до 25 числа того ж місяця.
Відповідно до п. 30 договору цей договір набирає чинності з дня його укладання та діє з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. Згідно з п. 31 договору зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін договору. Згідно з п. 32 договору цей договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку дії договору одна із сторін не заявила про відмову від договору або про перегляд договору.
У 2013 році позивачем та відповідачем складено 7 (сім) актів про надання позивачем відповідачеві послуг з вивезення твердих побутових відходів за відповідні місяці 2013 року. Кожен з цих актів має назву: "Акт надання послуг до Договору № 2/03 від 31.12.2008р.", підписаний позивачем та відповідачем, а також, скріплений відтисками печаток позивача та відповідача (а.с.34-40).
Згідно з цими актами позивачем протягом періоду часу з лютого 2013 року по серпень 2013 року, включно, надано відповідачеві послуги з вивезення твердих побутових відходів, з загальною вартістю таких послуг 163 280,83 грн., що підтверджується актами:
- № 2/03 № ОУ-2/03-02 від 28.02.2013р. про надання послуг вартістю 23 982,55 грн.;
- № 2/03 № ОУ-2/03-03 від 31.03.2013р. про надання послуг вартістю 23 216,38 грн.;
- № 2/03 № ОУ-2/03-04 від 30.04.2013р. про надання послуг вартістю 23 216,38 грн.;
- № 2/03 № ОУ-2/03-05 від 31.05.2013р. про надання послуг вартістю 23 216,38 грн.;
- № 2/03 № ОУ-2/03-06 від 30.06.2013р. про надання послуг вартістю 23 216,38 грн.;
- № 2/03 № ОУ-2/03-07 від 31.07.2013р. про надання послуг вартістю 23 216,38 грн.;
- № 2/03 № ОУ-2/03-08 від 31.08.2013р. про надання послуг вартістю 23 216,38 грн.
На оплату цих послуг позивачем було виставлено відповідачеві рахунки на загальну суму 163 280,83 грн. (а.с.28-35).
Відповідачем оплату вказаних послуг позивача здійснено частково. Станом на дату здійснення позивачем розрахунку позовних вимог, 25.09.2013р., заборгованість відповідача складала 143 812,00 грн., що слідує з виписки банку по рахунку позивача (а.с.48-57) та додатково уточнено згідно із складеним позивачем та відповідачем актом звірки (а.с.174-175).
В подальшому, після 25.09.2013р., зокрема, під час розгляду судом даної справи, відповідачем, в рахунок оплати вказаних послуг позивача сплачено 25 600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.72-84; 179-185).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати послуг за договором станом на 27.11.2013р. складає 118 212,00 грн. Доказів іншого відповідачем не надано.
Наявність у відповідача вказаної, у розмірі 118 212,00 грн., заборгованості перед позивачем такими первинними документами, як безпосередньо, договір, з додатком № 2 та додатковою угодою № 1 від 31.12.2008р. до цього договору, акти про надання послуг (а.с.34-40), платіжні доручення (а.с.72-84; 179-185), а також, випискою банку (а.с.48-57).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Твердження відповідача, з його відзиву на позовну заяву, про відсутність з 01.01.2010р. по теперішній час письмового договору про надання послуг з вивезення побутових відходів між позивачем та відповідачем, оскільки дію вказаного у позовній заяві договору від 31.12.2008р. № 2/03 припинено з 31.12.2009р. з ініціативи (за заявою) відповідача, в порядку передбаченому цим договором, відхиляються судом з огляду на наявність у матеріалах даної судової справи семи актів під назвами : "Акт надання послуг до Договору № 2/03 від 31.12.2008р." (а.с.34-40), які у 2013 році підписано позивачем та відповідачем, а також, скріплено відтисками печаток позивача та відповідача актів, у зв'язку із наданням позивачем відповідачеві протягом періоду часу з лютого 2013 року по серпень 2013 року, включно, послуг з вивезення твердих побутових відходів.
За наявності вказаних актів суд не вважає достатнім доказом припинення дії договору направлений відповідачем 30.11.2009р. на адресу позивача лист № 01-13/622 від 30.11.2013р., копію якого додано до відзиву на позовну заяву (а.с.94).
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що стверджуючи про припинення дії договору з 31.12.2009р., відповідач у 2013 році здійснює оплату наданих позивачем послуг з вивезення побутових відходів саме у порядку, який передбачений цим договором: плата за надані у розрахунковому місяці послуги сплачується у наступному за розрахунковим місяці. Вказане слідує з відзиву відповідача на позовну заяву, за яким, наприклад, оплата наданих позивачем у лютому послуг здійснюється відповідачем у березні (а.с.91).
Під час розгляду даної справи відповідач не надав доказів сплати 118 212,00 грн. залишку заборгованості з оплати послуг за договором перед позивачем.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 118 212,00 грн. заборгованості з оплати послуг підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з п. 23 договору, в редакції згідно з додатковою угодою № 1 від 31.12.2008р. до договору, відповідач несе відповідальність згідно із законом і цим договором за несвоєчасне внесення плати за послуги. При цьому, відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який пеня нараховується, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Твердження відповідача з його відзиву на позовну заяву про відсутність у позивача правових підстав для нарахування відповідачеві пені та річних з огляду на "транзитний" характер коштів, які відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві за послуги з вивезення побутових відходів, оскільки, ці кошти є складовою сплаченої населенням відповідачеві квартирної плати, відхиляються судом як такі, що суперечать, в частині заперечень щодо нарахування пені - приписам ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України та положенням п. 23 договору, а в частині заперечень щодо нарахування річних (3 %) - приписам ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України та положенням п. 23 договору.
Виконані позивачем розрахунки заявлених до стягнення з відповідача 961,55 грн. річних (3 %) та 4393,68 грн. пені перевірено судом, встановлено, що ці розрахунки є правильними.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 961,55 грн. річних (3 %) та 4393,68 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 %, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати, у місячному її розмірі, станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013р. становив 1147,00 грн.
Позивач у вересні 2013 року подав до господарського суду позовну заяву з вимогами про стягнення 149 167,23 грн., сплативши за її подання 2984,00 грн. судового збору, згідно з платіжним дорученням № 431 від 26.09.2013р.
Проте, згідно з п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання вказаної позовної заяви позивач повинен був сплатити 2983,35 грн. (2983,35 грн. = (149167,23 грн. / 100,0 %) х 2 %.
Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 149 167,23 грн. у відповідності до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", становить (2984,00 - 2983,35) грн. = 0,65 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 0,65 грн. підлягає поверненню позивачеві.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що первинна ціна позову складала 149 167,23 грн. Після зменшення позивачем позовних вимог, згідно з письмовою заявою від 26.11.2013р., ціна позову складає 123 567,23 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог.
Різниця між сумою судового збору, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяви з вимогами про стягнення 149 167,23 грн. та сумою судового збору, яка підлягає сплаті позивачем, виходячи із зменшеного розміру позовних вимог, а саме, 123 567,23 грн., становить 512,00 грн. = (2983,35 грн. - 2471,35 грн.).
Судовий збір у сумі 512,00 грн. підлягає поверненню позивачеві, у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог.
Загальна сума судового збору, яка підлягає поверненню позивачу, складає 512,65 грн. = 512,00 грн. + 0,65 грн.
Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку із чим судовий збір у повному розмірі, а саме, 2471,35 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, а також п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" суд, -
в и р і ш и в :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори-1 Суворовського району (місцезнаходження - 73000, м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 21-б; ідент. код ЄДР - 14114233; р/р26002210157 у ПАТ "Мегабанк" в м.Харкові, МФО 351629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" (місцезнаходження - 73000, м.Херсон, вул.Нафтовиків,35; ідент. код ЄДР - 34554917; р/р26000310057101 у філії АБ "Південний" в м.Херсоні, МФО 352640) 118 212 (сто вісімнадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 00 коп. заборгованості з оплати послуг, 961 (дев'ятсот шістдесят одну) грн. 55 коп. в якості річних, 4 393 (чотири тисячі триста дев'яноста три) грн. 68 коп. пені та 2 471 (дві тисячі чотириста сімдесят одну) грн. 35 коп. компенсації по сплаті судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" (місцезнаходження - 73000, м.Херсон, вул.Нафтовиків,35; ідент. код ЄДР - 34554917) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 512 (п'ятсот дванадцять) грн. 65 коп. сплаченого згідно із платіжним дорученням від 26.09.2013р. № 431 судового збору.
Оригінал платіжного доручення від 26.09.2013р. № 431 знаходиться у матеріалах судової справи № 923/1344/13.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.12.2013р .
Суддя К.В. Соловйов
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2013 |
Оприлюднено | 10.12.2013 |
Номер документу | 35862723 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Соловйов К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні