Рішення

від 02.12.2013 по справі 907/1042/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.2013 Справа № 907/1042/13

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом публічного акціонерного товариства „Державний ощадбанк України", м. Київ в особі його філії - Закарпатське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк Украни", м. Ужгород (далі - банк, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю „Меридіан Плюс", м. Ужгород (далі - товариство, відповідач ) про зобов"язання вчинити певні дії

представники сторін:

позивача - Годя Р.М., Мартиняк В.В., представники за довіреністю;

відповідача - Грігорян Д.Г., представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача допустити представників позивача до фактичної та документальної перевірки наявності, стану, розміру і умов зберігання майна, що є предметом застави за договором застави від 31.03.2008 р., надати їм за першою вимогою будь - яку необхідну документацію для здійснення такого контролю, зокрема, але не виключно, документи, що необхідні для перевірки та підтверджують наявність, умови збереження та користування, кількість, склад та стан предмету застави (або тієї чи іншої його частини), а також у зв"язку з ліквідацією ТОВ „Меридіан Плюс" провести інвентаризацію всіх активів та зобов"язань протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Посилається на те, що зазначений договір застави був укладений сторонами на забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення кредитних коштів за договором відновлювальної кредитної лінії № 31038 від 31.03.08, відповідно до якого відповідач як позичальник отримав кредит банку у сумі 700000,00 грн. зі сплатою 19 % річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості до 30.03.09. У зв'язку з невиконанням відповідачем кредитних зобов'язань за позовом банку у межах справи № 6/179 рішенням господарського суду Закарпатської області присуджено до стягнення з відповідача кредитну заборгованість на суму 856258,41 грн.; на виконання рішення суду видано наказ, який пред'явлено до органів державної виконавчої служби (ДВС) для примусового виконання. 29.12.11 виконавче провадження з виконання рішення суду у справі № 6/179 органами ДВС закінчено з винесенням відповідної постанови на підставі п.7 ч.1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" у зв'язку з передачею виконавчого документа ліквідаційній комісії товариства, рішення про припинення якого шляхом ліквідації прийнято загальними зборами учасників товариства від 1.10.11. Ліквідаційною комісією товариства 18.09.12 визнано кредиторські вимоги банку на суму 856258,41 грн. присудженої судом до стягнення кредитної заборгованості, що встановлено також господарським судом Закарпатської області у межах справи № 5008/812/2012.

За таких обставин, оскільки рішення суду про стягнення кредитної заборгованості не виконано та з огляду на те, що відповідач як заставодавець за договором застави також не виконує власні зобов'язання перед банком, позивач та його представники у ході судового розгляду наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, за клопотанням його представника у судовому засіданні 21.11.13 для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та подати суду письмову аргументовану позицію по суті спірних відносин було оголошено перерву до 27.11.13.

Після спливу зазначеної перерви відповідач не надав суду жодних письмових пояснень, не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому засіданні, не повідомивши про причини його відсутності.

За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду справи,

СУД ВСТАНОВИВ:

Сторони спірних відносин - банк та товариство як заставодавець - на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 31038 (предметом якого було надання товариству кредиту на суму 700 000,00 грн. строком користування до 30.03.09р. та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19 %) 31.03.08 уклали договір застави (далі - договір застави ).

Предметом застави за цим договором є рухоме майно, а саме: товарно-матеріальні цінності та основні засоби, визначені в додатку № 1 до договору застави, заставною вартістю 1 439 471, 00 грн., які належать на праві власності заставодавцю та знаходяться у м. Ужгороді по вул. Капушанській, 168 та в с. Сторожниця Ужгородського району по вул. Гагаріна, 49, із (п. 1.1, 1.2, 1.3 договору застави).

Сторони передбачили, що договір застави діє до повного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.

Умовами договору застави визначено право заставодержателя без будь-яких обмежень зі сторони заставодавця у будь-який час перевіряти документально та фактично наявність, стан та умови зберігання предмета застави, та його захист від посягань третіх осіб; вимагати від заставодавця вжиття заходів, необхідних для збереження предмету застави; звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його в порядку передбаченому договором у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором; у випадку втрати пре6дмета застави чи його пошкодження вимагати від заставодавця відновлення предмета застави або заміни іншим майном такої ж вартості; у випадку зменшення вартості предмета застави здійснювати будь-які дії, що не суперечать законодавству, для забезпечення зобов'язання згідно з кредитним договором (п.п. 3.1.1-3.1.5).

Наведеним правам заставодержателя кореспондуються за договором застави обов'язки заставодавця протягом усього строку дії цього договору надавати безперешкодний прохід представникам заставодержателя з метою здійснення контролю за наявністю, кількістю та якістю предмета застави, а також надавати йому за першою вимогою будь-яку необхідну документацію для здійснення такого контролю, зокрема, але не виключно: документи, що підтверджують кількість, склад та стан предмету застави (або тієї чи іншої його частини); баланс підприємства та іншу фінансову звітність заставодавця, з наданням оригіналів або належним чином оформлених копій усієї необхідної бухгалтерської, контрактної або фінансової документації (п.п. 3.3.10-3.3.11).

Матеріалами справи встановлено, що позивач як заставодержатель звертався до заставодавця з вимогами про забезпечення доступу до предмета застави для здійснення документальної та фактичної перевірки наявності, стану, розміру і умов зберігання та користування предметом застави, а також про надання необхідної документації для здійснення такого контролю (письмові повідомлення від 12.07.12, 08.10.12, 13.04.13 №№ 12/182-1135, 12/376-1658 , 13/89-543).

Однак, з долучених позивачем до матеріалів справи документів, зокрема , актів складених представниками позивача від 10.08.12, 19.10.12, 16.05.13, вбачається, що здійснити перевірку наявності, стану, розміру і умов зберігання та користування предметом предметів застави та виконання умов договорів представники позивача не змогли, у зв'язку з відсутністю безперешкодного фізичного доступу для здійснення документальної та фактичної перевірки.

Наведеним відповідач порушив умови договору застави та права позивача як заставодержателя.

Суд, вирішуючи даний спір по суті, керується приписами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ), згідно яких доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги позивача доведені матеріалами справи, не спростовані у ході судового розгляду відповідачем, відтак вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню судом, оскільки за змістом ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання, господарське зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦКУ, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.ст. 44-49 ГПКУ судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 526, 609 , 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

1.1. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Меридіан Плюс" (88000 м. Ужгород, вул. 8-го Березня, 21/21, код ЄДРПОУ 31767953) допустити представників публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України", м. Київ в особі філії - Закарпатське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України" (88000 м. Ужгород, вул. Корзо, 15, код ЄДРПОУ 09312190) до фактичної та документальної перевірки наявності, стану, розміру і умов зберігання майном, що є предметом застави за договором застави від 31.03.08; надати їм за першою вимогою будь-яку необхідну документацію для здійснення такого контролю, зокрема, але не виключно: документи, що необхідні для перевірки та підтверджують наявність, умови збереження та користування, кількість, склад та стан предмету застави (або тієї чи іншої його частини).

2. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю „Меридіан Плюс" (88000 м. Ужгород, вул. 8-го Березня, 21/21, код ЄДРПОУ 31767953) на користь публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України", м. Київ в особі філії - Закарпатське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України" (88000 м. Ужгород, вул. Корзо, 15, код ЄДРПОУ 09312190) 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) судового збору.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 6.12.13

Суддя Ушак І.Г.