Рішення

від 22.11.2013 по справі 922/3957/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2013 р.Справа № 922/3957/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актіком-77", м. Харків про стягнення 432 899,78 грн.

за участю представників сторін:

прокурора - Зливки К.О. (посв. № 013773 від 06.12.2012 р.)

позивача - Федоренко І.Є. (дов. № 08-11/25/2-13 від 03.01.2013 р.)

відповідача - Скриннік І.А. (дов. № б/н від 17.10.2013 р.)

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актіком-77" (надалі - Відповідач) на користь Харківської міської ради (надалі - Позивач) збитки у розмірі 432 899,78 грн., а також просить суд покласти на Відповідача судовий збір.

Суд встановлює наявність заяв або клопотань до початку розгляду справи.

Від Прокурора заяв та клопотань не надійшло. Надав, 12 листопада 2013 року, пояснення, де зазначає, що постанова про проведення перевірки прокуратурою району в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в порядку ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" не виносилась, оскільки необхідність вчинення дій не було. (а.с. 152-153).

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло, надав додаткові пояснення, де позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі. Додаткове пояснення суд долучає до матеріалів справи.

Від Відповідача заяв та клопотань не надійшло.

Суд переходить до розгляду справи.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечу у повному обсязі та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2008 № 1773 ТОВ "Актіком-77" набуло право власності на нежитлову будівлю літ "А-2" загальною площею 837,8 кв.м. по пр. Московському, 54/56.

На підставі рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.10.2008 № 274/08 ТОВ "Актіком-77" надано в оренду земельну ділянку по пр. Московському, 54/56 загальною площею 0,0870 га (у т.ч. ділянка № 1 загальною площею 0,0163 га та ділянка № 2 загальною площею 0,0707 га) для реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-2" з надбудовою та прибудовою під торгівельно-офісний центр строком до 31.12.2011 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації).

Між Харківською міською радою та ТОВ "Актіком-77" укладені договір оренди від 02.08.2011 р., зареєстрований 20.10.2011 р. за № 631010004000034 та договір оренди від 02.08.2011 р., зареєстрований 20.10.2011 р. за № 631010004000035.

Згідно п. 9 Договору оренди землі від 02.08.2011 року, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Актіком-77" (зареєстрований 20.10.2011 року за № 631010004000034), розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно довідки становить: 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 3 185,99 грн., а на місяць - 265,50 грн.

Згідно п. 9 Договору оренди землі від 02.08.2011 року, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Актіком-77" (зареєстрований 20.10.2011 року за № 631010004000035) - копію якого прокурором не надано до матеріалів справи, розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно довідки становить: 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 13 698,17 грн., а на місяць - 1141,51 грн.

За результатами проведеної перевірки Управлінням земельних відносин Харківської міської ради складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по просп. Московському, 54/56 у м. Харкові № 445/13, відповідно до якого встановлено, що станом на 28.01.2013 вищевказана земельна ділянка загальною площею 0,0870 га використовується ТОВ "Актіком-77" без правовстановлюючих документів, що є порушенням положень ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до Акту про визначення збитків № 333 від 08.02.2013, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.02.2013 № 130 неодержаний міською радою дохід за використання ТОВ "Актіком-77" земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Московському, 54/56 складає 432 899,78 грн. (чотириста тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 78 копійок).

З метою врегулювання даного спору в досудовому порядку листом - повідомленням від 11.03.2013 №2355/0/84-13 управлінням земельних відносин Харківської міської ради було запропоновано ТОВ "Актіком-77" розглянути акт про визначення збитків власнику землі, та вирішити питання про добровільну сплату вказаної суми.

Станом на теперішній час угоди про добровільне відшкодування між Харківською міською радою та ТОВ "Актіком-77" не укладено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Прокурора слід відмовити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 123 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічною законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом б) ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю ( ч. 1 ст. 83 ЗК України).

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ч. 2 ст. 83 ЗК України).

Однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. З ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. б) п.п. 1) ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землі, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч. 1 ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином, органи місцевого самоврядування в особі міських рад та їх виконавчих органів поєднують в собі охоронні (контрольні) функції та функції суб'єкта права власності з усіма притаманними йому правомочностями щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка землі.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про плату за землю" та вимог ст.96 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Землекористувачі повинні своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Загальні підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлений ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України, згідно з якими відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, регулюється постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Згідно з п.п. 2, 4 зазначеного Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольськими міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

На підставі Земельного кодексу України, Закону України "Про плату за землю", який був чинним до 31.12.2010, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 затверджено та введено в дію "Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю" (далі - Порядок).

Даний Порядок є нормативним актом органу місцевого самоврядування та відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 144 Конституції України є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 5.1 Порядку про відшкодування збитків у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 6.1 даного Порядку, визначення сум збитків покладається на комісію по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно - правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

Враховуючи, що Відповідач надав суду документи, що частково спростовують нараховану суму збитків, суд визнає частково вимогу Прокурора обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

У випадку своєчасного оформлення Відповідачем документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою, Харківська міська рада одержала б дохід у розмірі 33 205, 80 грн. (а.с. 115).

Так у відповідності до п. 9 Договору оренди землі від 02.08.2011 року, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Актіком-77" (зареєстрований 20.10.2011 року за № 631010004000034), розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно довідки становить: 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 3 185,99 грн., а на місяць - 265,50 грн., а також у наданому до суду розрахунку зазначається, що розмір орендної плати в місяць за ділянку № 1 складає 3 573,23 грн.

Зазначені обставини підтверджують факт того, що розрахунок зроблений безпідставно, оскільки саме із місячного розміру орендної плати в сумі 3 573,23 грн. Позивачем визначалася сума збитків за період з 01.03.2010 року по 20.10.2011 року, а не виходячи із суми 265,50 грн.

Згідно п. 9 Договору оренди землі від 02.08.2011 року, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Актіком-77" (зареєстрований 20.10.2011 року за № 631010004000035) - копію якого Прокурором не надано до матеріалів справи, розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно довідки становить: 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 13 698,17 грн., а на місяць - 1141,51 грн.

В той же час, в наданому до суду розрахунку зазначається, що розмір орендної плати в місяць за ділянку № 2 складає 15 124,33 грн.

Зазначені обставини підтверджують факт того, що розрахунок зроблений безпідставно, оскільки саме із місячного розміру орендної плати в сумі 15 124,33 грн. Позивачем визначалася сума збитків за період з 01.03.2010 року по 20.10.2011 року, а не виходячи із суми 1141,51 грн.

Зазначені обставини підтверджують, що Прокурором та Позивачем розрахунок суми збитків зроблений без урахування вимог "Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 року, тобто, Харківською міською радою порушено власний нормативний акт, на який прокурор Червонозаводського району м. Харкова посилається у позовній заяві, як на підставу задоволення позову.

Таким чином, при пред'явленні позову ані Прокурор, ані Позивач, не перевірено обґрунтованості розрахунку відповідно до умов договорів оренди землі та рішенню Харківської міської ради, яким визначено, що сума збитків визначається виходячи із розміру місячної орендної плати (пункт 5.4 Порядку). Доказів встановлення розміру орендної плати у зазначеному позивачем розміру - не надано.

Визначена прокурором та позивачем сума збитків в 10 разів перевищує розмір орендної плати.

Слід також зазначити, що в листі ДПІ у м. Харкові від 25.10.2012 року № 3764/9/15-214, копія якого Прокурором надано до суду, також вказується що щомісячних розмір орендної плати за січень 2012 р. - грудень 2012 року становить 1 407,01 грн.

Таким чином, пред'явлена прокурором Червонозаводського району м. Харкова вимога про стягнення суми збитків у розмірі 432 899,78 грн. є необґрунтованою і не підтверджена належними та допустимими доказами.

Одним із способів захисту прав територіальної громади у сфері земельних відносин є відшкодування заподіяних збитків.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також суд розглянувши заяву Відповідача про застосування позовної давності, де посилається на те, що надані до позовної заяви розрахунки суми збитків за ділянки № 1 та № 2, при пред'явлені позову починаються з 01.03.2010 р., а отже за межами строку позовної давності. Оскільки пред'явлений позов про стягнення збитків за період починаючи з 01.03.2010 р. по 16.09.2010 р. сплив, відповідно до встановленому законом строку позовної давності.

Дане твердження Відповідача про сплив строку позовної давності є хибним, а отже і заява про застосування позовної давності визнається судом такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор звернувся до суду з позовною заявою 17.09.2013 р. щодо збитків за використання ТОВ "Актіком-77" земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Московському, 54/56 складає 432 899,78 грн. (чотириста тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 78 копійок).

Згідно зі ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписами ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до Акту про визначення збитків № 333 від 08.02.2013, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.02.2013 № 130 неодержаний міською радою дохід за використання ТОВ "Актіком-77" земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Московському, 54/56 складає 432 899,78 грн. (чотириста тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 78 копійок).

З метою врегулювання даного спору в досудовому порядку листом - повідомленням від 11.03.2013 №2355/0/84-13 управлінням земельних відносин Харківської міської ради було запропоновано ТОВ "Актіком-77" розглянути акт про визначення збитків власнику землі, та вирішити питання про добровільну сплату вказаної суми.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства та заяви відповідача про застосування позовної давності суд вважає, що нараховані збитки не виходять за межі загального строку позовної давності.

За результатами проведеної перевірки Управлінням земельних відносин Харківської міської ради, на підставі Акту про визначення збитків № 333 від 08.02.2013 Позивач довідався про порушення свого права та про особу, яка його порушила.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи, що Відповідач не надав суду документів, які би спростовували викладені у позові, суд визнає вимогу Прокурора частково обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Законом України "Про прокуратуру", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні, статтями 11, 22, 626, 627, 629, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 1, 11, 173, 179, 193, статтями 12, 80, 83, 116, 122, 123, 125, 126, 152, 156, 157, 187, 188, 189 Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «Актіком-77» (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 39/9 код ЄДРПОУ 35586562) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) збитки у розмірі 33 205,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «Актіком-77» (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 39/9 код ЄДРПОУ 35586562) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 664,12 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2013 р.

Суддя Жигалкін І.П.