Рішення

від 04.11.2013 по справі 905/6320/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.11.2013р. Справа № 905/6320/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 особисто

від відповідача: Ципляк П.С. довіреність від 01.08.2013р.

розглянувши матеріали справи за позовом : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача: Колективного сільськогосподарського підприємства «Широкий», м. Донецьк

про визнання права власності на земельну ділянку

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства «Широкий» про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами розгляду господарської справи №905/2034/13 за позовом ФОП ОСОБА_1 до КСП «Широкий» про визнання права власності на нерухоме майно, було ухвалено рішення від 29.03.2013р., якім позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, а саме визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, які складаються з: будівлі механічної майстерні, літ. А-1, 1967 року побудови, площею 771,9кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2; будівлі контори, літ. А-1, 1936 року побудови, площею 58,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3; будівлі гаражу, літ. А-1, 1964 року побудови, площею 413,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4; будівлі механічної майстерні, літ. А-1, 1936 року побудови площею 261,5кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5; будівлі контори, літ. А-1, 1960 року побудови площею 78,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6; будівлі нарядної, літ. А-1, 1960 року побудови площею 86,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_7; будівлі медпункту, літ. А-1, 1963 року побудови площею 58,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_8; будівлі нарядної, літ. А-1, 1960 року побудови площею 78,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_9; будівлі нарядної, літ. А-1, 1964 року побудови площею 19,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_10; зерносховища, літ. А-1, 1961 року побудови площею 307,9кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_11; будівлі току, літ. А-1, 1974 року побудови площею 538,2кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_12; асфальтного замощення 1974 року побудови площею 3164,0кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_12; намету 1974 року побудови, що розташований за адресою: АДРЕСА_12.

Також, посилався на те, що відповідачем не визнається його право власності на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування вищеперелічених споруд, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням від 29.03.2013р. по справі № 905/2034/13 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Широкий» були задоволені, а саме визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, які складаються з: будівлі механічної майстерні, літ. А-1, 1967 року побудови, площею 771,9кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2; будівлі контори, літ. А-1, 1936 року побудови, площею 58,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3; будівлі гаражу, літ. А-1, 1964 року побудови, площею 413,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4; будівлі механічної майстерні, літ. А-1, 1936 року побудови площею 261,5кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5; будівлі контори, літ. А-1, 1960 року побудови площею 78,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6; будівлі нарядної, літ. А-1, 1960 року побудови площею 86,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_7; будівлі медпункту, літ. А-1, 1963 року побудови площею 58,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_8; будівлі нарядної, літ. А-1, 1960 року побудови площею 78,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_9; будівлі нарядної, літ. А-1, 1964 року побудови площею 19,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_10; зерносховища, літ. А-1, 1961 року побудови площею 307,9кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_11; будівлі току, літ. А-1, 1974 року побудови площею 538,2кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_12; асфальтного замощення 1974 року побудови площею 3164,0кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_12; намету 1974 року побудови, що розташований за адресою: АДРЕСА_12.

На виконання вищевказаного судового акту та проведення відповідної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_3, АДРЕСА_6, АДРЕСА_9, АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_7, АДРЕСА_10, та на якій розташовані вищеперелічені об'єкти нерухомого майна, позивач звернувся до арбітражного керуючого - ліквідатора КСП «Широкий» Яїцькова А.В. з проханням передати позивачу всі наявні документи, які стосуються вказаної земельної ділянки.

Проте, ліквідатор КСП «Широкий» листом №04/Ш від 18.03.2013р. відмовив позивачу в передачі документів, обґрунтовуючи свою відмову тим, що ТОВ «Лемар-Дон» та відповідно й до позивача право власності на земельну ділянку, яка зайнята вказаними будівлями та автостоянкою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування, не перейшло з огляду на відсутність угод між КСП «Широкий» та іншими особами щодо передачі у власність земельних ділянок.

У зв'язку з відмовою відповідача надати позивачу необхідні правовстановлюючі документи, КСП «Широкий» фактично не визнається наявність у ФОП ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_3, АДРЕСА_6, АДРЕСА_9, АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_7, АДРЕСА_10 та на якій розташовані об'єкти нерухомого майна (власність позивача).

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку - є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та закріпленого ст. 152 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 29.03.2013р. по справі №905/2034/13 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Широкий» були задоволені, а саме визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, які складаються з: будівлі механічної майстерні, літ. А-1, 1967 року побудови, площею 771,9кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2; будівлі контори, літ. А-1, 1936 року побудови, площею 58,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3; будівлі гаражу, літ. А-1, 1964 року побудови, площею 413,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4; будівлі механічної майстерні, літ. А-1, 1936 року побудови площею 261,5кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5; будівлі контори, літ. А-1, 1960 року побудови площею 78,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6; будівлі нарядної, літ. А-1, 1960 року побудови площею 86,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_7; будівлі медпункту, літ. А-1, 1963 року побудови площею 58,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_8; будівлі нарядної, літ. А-1, 1960 року побудови площею 78,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_9; будівлі нарядної, літ. А-1, 1964 року побудови площею 19,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_10; зерносховища, літ. А-1, 1961 року побудови площею 307,9кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_11; будівлі току, літ. А-1, 1974 року побудови площею 538,2кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_12; асфальтного замощення 1974 року побудови площею 3164,0кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_12; намету 1974 року побудови, що розташований за адресою: АДРЕСА_12.

Вказаний судовий акт не був оскаржений відповідно до розділу ХІІ ГПК України та набрав законної сили 15.04.2013р.За змістом ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

За приписами ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Частиною 5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, пояснення сторін та документи, які наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є власником об'єктів нерухомого майна, розташованих у АДРЕСА_8, АДРЕСА_3, АДРЕСА_6, АДРЕСА_9, АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_7, АДРЕСА_10.

Разом з цим, ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тобто, вирішальною ознакою нерухомих речей є фізична прив'язка об'єктів до земельної ділянки, внаслідок чого переміщення нерухомості є неможливим без знецінення та зміни призначення. У зв'язку з цим, наявність у особи права власності на нерухому річ, обумовлює обов'язок оформлення відповідних документів на земельну ділянку, на якій розташоване майно та яка необхідна для його обслуговування відповідно до нормативів, передбачених діючим законодавством.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно зі ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Водночас, приписами ст.377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналогічна правова позиція викладена у ст.377 Цивільного кодексу України, а саме, щодо особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до п.ґ ст.18 постанови №7 від 16.04.2004р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України 2 від 19.03.2010 р.) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. З 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України №1702-Vвід 05.11.2009р.

Також, згідно з рекомендаціями викладеними в Постанові Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку і відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки.

Отже, враховуючи викладені норми діючого законодавства України, а також правомірність набуття позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна, розташованих по АДРЕСА_8, АДРЕСА_3, АДРЕСА_6, АДРЕСА_9, АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_7, АДРЕСА_10, суд дійшов висновку про необхідність дослідження питання щодо підстав, на яких земельна ділянка належала попередньому власнику КСП «Широкий» та питання стосовно розміру земельної ділянки необхідної для розташування та обслуговування об'єктів нерухомості, які є власністю позивача.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990р., з урахуванням того, що правовідносини стосовно передання земельної ділянки у власність відповідачу склалися під час дії цього Кодексу) розпорядження землею віднесено до повноважень рад народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Статтею 5 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі, створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Статтею 17 зазначеного Кодексу України встановлено, що передача земельної ділянки у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки на підставі клопотань зазначених підприємств, кооперативів та товариств.

Статтею 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст.24 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990р.) право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Як вбачається з матеріалів справи Колективному сільськогосподарському підприємству «Широкий», на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради народних депутатів №148 від 27.12.1995р., був виданий державний акт на право колективної власності на землю №7-6 від 14.01.1997р.

Зі змісту вказаного акту Донецькою міською радою народних депутатів вбачається, що для виробництва сільсьгосподарської продукції Колективному сільськогосподарському підприємству «Широкий» у колективну власність передано земельну ділянку площею 2561,5га в межах згідно з планом.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи положення ст.41 Конституції України, ст.ст.7, 24 Земельного кодексу України від 18.12.1990р., можно зробити висновок про те, що земельна ділянка площею 2561,5га належала Колективному сільськогосподарському підприємству „Широкий" на праві колективної власності, що підтверджується державним актом №7-6 від 14.01.1997р.

Разом з цим, суд окремо зауважує, що для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд має право призначити судову експертизу, відповідно до приписів ст.41 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 18-1 постанови №7 від 16.04.2004р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України 2 від 19.03.2010 р.) передбачено, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Враховуючи те, що при розгляді справи №905/6320/13 виникло питання щодо визначення розміру земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування нерухомого майна, яке складається з: будівлі механічної майстерні 1967 року побудови, площею 771,9кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2; будівлі контори, 1936 року побудови, площею 58,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3; будівлі гаражу, 1964 року побудови, площею 413,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4; будівлі механічної майстерні 1936 року побудови площею 261,5кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5; будівлі контори 1960 року побудови площею 78,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6; будівлі нарядної 1960 року побудови площею 86,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_7; будівлі медпункту 1963 року побудови площею 58,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_8; будівлі нарядної 1960 року побудови площею 78,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_9; будівлі нарядної 1964 року побудови площею 19,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_10; відкриті площадки у вигляді асфальтного замощення для стоянки автотранспорту, машин та механізмів, вирішення якого потребувало спеціальних знань, ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2013р. було призначено незалежну судову будівельно-технічну експертизу.

Проведення експертних досліджень було доручено ОСОБА_5 (свідоцтво експерта НОМЕР_2, строком дії до 13.07.2015р., адреса: АДРЕСА_1).

На вирішення експерту було поставлено наступне питання, а саме, який розмір земельної ділянки необхідний для обслуговування: будівлі механічної майстерні, адреса: АДРЕСА_2; будівлі контори, адреса: АДРЕСА_3; будівлі механічної майстерні, адреса: АДРЕСА_5; будівлі контори, адреса: АДРЕСА_6; будівлі нарядної, адреса: АДРЕСА_7; будівлі медпункту, адреса: АДРЕСА_8; будівлі медпункту, адреса: АДРЕСА_9; будівлі гаражу, адреса: АДРЕСА_4; будівлі нарядної, адреса: АДРЕСА_10; відкритих площадок у вигляді асфальтного замощення для стоянки автотранспорту, машин та механізмів загальною площею 8400,0кв.м. розташованих на земельній ділянці машинно-тракторного двору колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Широкий", за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_3,АДРЕСА_6, АДРЕСА_9, АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_7, АДРЕСА_10, при умові, що вказані об'єкти є комплексом будівель та споруд станції технічного обслуговування тракторів та вантажних автомобілів.

Зі змісту висновка експерта №04-0913 від 17.10.2013р., складеного на виконання ухвали господарського суду від 16.09.2013р., вбачається, що для обслуговування будівлі механічної майстерні, адреса: АДРЕСА_2; будівлі контори, адреса: АДРЕСА_3; будівлі механічної майстерні, адреса: АДРЕСА_5; будівлі контори, адреса: АДРЕСА_6; будівлі нарядної, адреса: АДРЕСА_7; будівлі медпункту, адреса: АДРЕСА_8; будівлі медпункту, адреса: АДРЕСА_9; будівлі гаражу, адреса: АДРЕСА_4; будівлі нарядної, адреса: АДРЕСА_10; відкритих площадок у вигляді асфальтного замощення для стоянки автотранспорту, машин та механізмів загальною площею 8400,0кв.м. розташованих на земельній ділянці машинно-тракторного двору колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Широкий", за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_3,АДРЕСА_6, АДРЕСА_9, АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_7, АДРЕСА_10, при умові, що вказані об'єкти є комплексом будівель та споруд станції технічного обслуговування тракторів та вантажних автомобілів, з дотриманням вимог будівельних норм у відношенні мінімальної щільності забудови, необхідна земельна ділянка площею 26558,75кв.м.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання права.

Як зазначалось вище, позивач листом від 11.03.2013р. звернувся до арбітражного керуючого - ліквідатора КСП «Широкий» Яїцькова А.В. з проханням передати позивачу всі наявні документи, які стосуються вказаної земельної ділянки.

Проте, ліквідатор КСП «Широкий» листом №04/Ш від 18.03.2013р. відмовив позивачу в передачі документів, обґрунтовуючи свою відмову тим, що ТОВ «Лемар-Дон» та відповідно й до позивача право власності на земельну ділянку, яка зайнята вказаними будівлями та автостоянкою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування, не перейшло з огляду на відсутність угод між КСП «Широкий» та іншими особами щодо передачі у власність земельних ділянок.

Тобто, в даному випадку відповідачем фактично заперечується право власності позивача на спірні земельні ділянки.

Таким чином, суд вважає, що позивач належним чином довів та обгрунтував наявність підстав для звернення до суду з даним позовом, оскільки, невизнання відповідачем права власності на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування нерухомого майна (власність позивача), порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Крім того, суд вважає хибними посилання відповідача на неможливість відчуження земельних ділянок з огляду на те, що Колективне сільськогосподарське підприємство «Широкий» визнано банкрутом та стосовно нього відкрито ліквідаційну процедуру, оскільки, право власності на спірну земельну ділянку виникло у позивача в силу норм ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України та не підпадає під порядок відчуження майна, встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 377 Цивільного кодексу України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 26558,75кв.м., по АДРЕСА_8, АДРЕСА_3, АДРЕСА_6, АДРЕСА_9, АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_7, АДРЕСА_10 на якій розташоване нерухоме майно, яке складається з: будівлі механічної майстерні 1967 року побудови, площею 771,9кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2; будівлі контори, 1936 року побудови, площею 58,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3; будівлі гаражу, 1964 року побудови, площею 413,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4; будівлі механічної майстерні 1936 року побудови площею 261,5кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5; будівлі контори 1960 року побудови площею 78,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6; будівлі нарядної 1960 року побудови площею 86,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_7; будівлі медпункту 1963 року побудови площею 58,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_8; будівлі нарядної 1960 року побудови площею 78,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_9; будівлі нарядної 1964 року побудови площею 19,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_10; відкриті площадки у вигляді асфальтного замощення для стоянки автотранспорту, машин та механізмів загальною площею 8400,0кв.м. у розмірі необхідному для обслуговування вказаних будівель та автостоянки, підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 181,328, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 7, 78, 120 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Широкий» про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати право власності на земельну ділянку за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_13, ІПН НОМЕР_1), на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, які складаються з: будівлі механічної майстерні, літ. А-1, 1967 року побудови, площею 771,9кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2; будівлі контори, літ. А-1, 1936 року побудови, площею 58,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3; будівлі гаражу, літ. А-1, 1964 року побудови, площею 413,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4; будівлі механічної майстерні, літ. А-1, 1936 року побудови площею 261,5кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5; будівлі контори, літ. А-1, 1960 року побудови площею 78,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6; будівлі нарядної, літ. А-1, 1960 року побудови площею 86,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_7; будівлі медпункту, літ. А-1, 1963 року побудови площею 58,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_8; будівлі нарядної, літ. А-1, 1960 року побудови площею 78,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_9; будівлі нарядної, літ. А-1, 1964 року побудови площею 19,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_10; відкриті площадки у вигляді асфальтного замощення для стоянки автотранспорту, машин та механізмів загальною площею 8400,0кв.м. у розмірі необхідному для обслуговування вказаних будівель та автостоянки, загальною площею 26558,75кв.м.,

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Широкий» (83072, м. Донецьк, вул. Квірінга, 1, код ЄДРПОУ 00848109) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_13, ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2000,00грн.

Повний текст рішення підписаний 11.11.2013р.

Рішення набирає законної сили 22.11.2013р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна