Рішення

від 05.12.2013 по справі 913/2858/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 грудня 2013 року Справа № 913/2858/13

Провадження №31/913/2858/13

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" в особі Сєвєродонецької філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний", м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 6057 грн. 57 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Сімейко А.І. - начальник юридичного відділу, довіреність № 06-05-108/1000 від 20.06.2013;

від відповідача - Неживок Г.Б. - представник, довіреність № 154 від 26.11.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 80 від 04.11.2003 про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 2991 грн. 54 коп., 3% річних у сумі 74 грн. 49 коп., пені в сумі 2991 грн. 54 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя - Марченко Ю.І.) від 21.10.2013 розгляд справи призначений на 12.11.2013.

08.11.2013 був проведений повторний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог статті 2 1 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Відповідач відзивом № 1730 від 22.11.2013 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що Положенням про Сєвєродонецьку філію Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний", затвердженим рішенням наглядової ради товариства, цьому відокремленому підрозділу відповідача не надано повноважень щодо представництва юридичної особи в суді; не містить таких положень і чинний статут юридичної особи, тому справа повинна розглядатися за місцезнаходженням юридичної особи, тобто в господарському суді Донецької області; що копія рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради про поетапну передачу тепла від 11.10.2012 № 1307 та акт про включення теплоустановок від 27.10.2012 доводять лише той факт, що теплоносій було подано на систему опалення будинку за адресою: вул.Гагаріна, 55 у м.Сєвєродонецьку та не підтверджують факт споживання відповідачем теплової енергії і її кількості.; що метою проходження гарячої води стояками у приміщенні відповідача є не отримання ним послуг, а задоволення потреби позивача у наданні послуг іншим особам.

Позивач письмовим поясненням № 06-05/1-407 від 04.12.2013 заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві та зазначив, що підписавши акт про автономне опалення від 01.12.2006 відповідач фактично погодився з умовами акту про автономне опалення та прийняв відповідні зобов'язання, наведені в акті; що акт від 01.12.2006 складений у відповідності до діючого законодавства і підтверджує факт відключення приміщення від мереж ЦО та ГВП.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.11.2013 розгляд справи відкладався на 25.11.2013, а потім відповідною ухвалою - на 05.12.2013.

У судовому засіданні 05.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.11.2003 між Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (позивач, енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" в особі Сєвєродонецької філії, яке в подальшому перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" (відповідач, споживач) був укладений договір № 80 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 договору).

Відповідно до п.2.1 теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; - гаряче водопостачання - протягом року в приміщення за адресою: вул.Пар.Комуни, 37, загальною площею 141,7 м 2 .

Згідно до п.4.2.2 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії споживачем в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В п.5.1 договору сторони домовились, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації.

Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

В п.7.2.3 договору сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Пунктом 10.1 договору сторони передбачили, що цей договір набуває чинності з 23.06.2003 та діє до 23.06.2004.

Відповідно до п.10.2 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Враховуючи викладене, договір продовжував свою дії відповідно на кожний наступний рік, починаючи з 2004 року.

01.12.2006 за участю представника власника будинку - головний інженер кПас "Ритм", представника монтажної організації - ПП "Зодіак-МТ", представником виконавця послуг - ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", та власником, наймачем (орендарем) квартири (нежитлового приміщення; або уповноваженою ним особою (при відключенні секції, під'їзду, будинку) - ПП "Подкуйко" (магазин Пивовар № 5), було складено та підписано акт про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж за адресою: вул.Гагаріна, 55. Крім того, в акті зазначено, що в приміщеннях квартири знаходиться 59,69 м опалювальних стояків з тепловіддачею ізольованих стояків згідно проекту 2,970 Гкал на рік.

25.03.2008 між сторонами була підписана угода № 1 від 04.11.2003 про зміну і доповнення договору № 80, якою сторони змінили п.2.2 договору та виклали його в наступній редакції: "Енергопостачальна організація поставляє споживачу в період з 25.03.2008 до 25.03.2009 теплову енергію в гарячій воді в приміщення за адресою: вул.Федоренко, 37 в межах Qрік=57 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням ЕQ=0,0283 Гкал/год, в тому числі: а)на опалення Qо=0,0240 Гкал/год; б) на гаряче водопостачання на ГВП за середньогодинним тепловим навантаженням Qгв=0,0043 Гкал/год, Qгв год=0,0018 Гкал/год; вул.Гагаріна, 55 в межах Qрік-2570 Гкал/рік (згідно акта про автономне опалення від 01.12.2006).

06.09.2012 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому повідомив, що має бажання припинити дію договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 80 від 04.11.2003, а також просив провести ізоляцію стояків, які розташовані у приміщенні страхової компанія або вивести їх за межі приміщення за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, 5.

Позивач листом № 16-6/1218 від 17.10.2012 повідомив, що у відповідь на зазначений вище лист про припинення дії договору № 80 від 04.11.2003, ним було направлено для укладення новий проект договору про постачання теплової енергії від 24.09.2012. Що стосується прохання про ізоляцію стояків або виведення їх за межі приміщення, позивач зазначив, що він не є власником внутрішньобудинкових мереж та не виконує роботи пов'язані з ними.

Як зазначив позивач, вартість 1 Гкал теплової енергії, що поставлялась відповідачу становила:

- з 01.04.2012 (тариф для потреб інших споживачів) 970 грн. 02 коп. згідно наказу по підприємству від 21.03.2012 № 70 "Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі Постанови НКРРКП України від 16.03.2012 № 136 "Про встановлення тарифів на теплову енергію Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль".

За опалювальний сезон 2012-2013 роки позивач поставив у нежитлове приміщення відповідача, яке розташоване за адресою: вул.Гагаріна, 55, теплову енергію у вигляді гарячої води у кількості 2,570 Гкал на загальну сум 2991 грн.54 коп.

Відповідач поставлену теплову енергію не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві № 1730 від 22.11.2013, стосовно того, що спір повинен розглядатися у господарському суді Донецької області, оскільки Сєвєродонецька філія Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" не має повноважень щодо представництва юридичної особи суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ст.95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Частиною 5 ст.15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Абзацами 1-2 п.п.1.7 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

Відповідно до Положення про Сєвєродонецьку філію Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" (а.с.89-91) філія є відокремленим підрозділом товариства.

Згідно п.5.3 положення директор філії діє на підставі та у межах повноважень, визначених цим положенням та виданою довіреністю.

Довіреністю № 19 від 31.12.2012 (а.с.92), яка видана генеральним директором Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" Матушевським Є.Л. було доручено Чижик Людмилі Олександрівні, директору Сєвєродонецької філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний", представляти Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" у відносинах з усіма державними та громадськими організаціями та установами, юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами з усіх питань, віднесених до компетенції філії чинним Положенням про філію, в т.ч. у п.2 вказаної довіреності надано право представляти Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" в загальним, господарських та адміністративних судах всіх інстанцій із всіма правами, наданими законом позивачеві, відповідачеві та третім особам, у тому числі із правом змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов, укласти мирову угоду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір повинен розглядатися в господарському суді Луганської області.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.6.1 договору сторони встановили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом.

В додатковій угоді № 1 від 04.11.2003 про зміну і доповнення договору № 80, якою сторони змінили п.2.2 договору та передбачили, що в приміщення за адресою: вул.Гагаріна, 55 поставляється теплова енергія в межах Qрік-2,570 Гкал/рік (згідно акта про автономне опалення від 01.12.2006).

В акті від 01.12.2006 зазначено, що в приміщеннях квартири знаходиться 59,69 м опалювальних стояків з тепловіддачею ізольованих стояків згідно проекту 2,570 Гкал на рік.

Відповідачу 21.11.2012 був виставлений відповідний рахунок та надані докази його направлення (а.с.16).

Крім того, позивачем направлялася відповідачу відповідна претензія (а.с.17).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Як зазначалось вище, 06.09.2012 відповідач звертався до позивача з листом, в якому повідомляв, що має бажання припинити дію договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 80 від 04.11.2003.

Таким чином, враховуючи умови п.10.1 та п.10.2 договору № 80 від 04.11.2003, зазначений договір відповідно до листа від 06.09.2012 мав припинити свою дію тільки з 24.06.2013.

Водночас, оскільки опалювальний сезон 2012-2013 роки на дату звернення позивача з даним позовом до суду закінчився, зобов'язання відповідача з оплати заборгованості за договором № 80 від 04.11.2003 за опалювальний сезон 2012-2013 років у сумі 2991 грн. 54 коп. не виконані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 02.12.2012 по 01.06.2013 у сумі 2991 грн. 54 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Суд зазначає, що підписавши угоду № 1 від 25.03.2008 про зміну і доповнення договору № 80 від 04.11.2003 сторони суттєво змінили його умови, оскільки умовами договору № 80 передбачалось постачання теплової енергії протягом року і помісячну її оплату, а в редакції угоди № 1 від 25.03.2008 з посиланням на акт відключення квартири від центрального опалення і гарячого водопостачання від 01.12.2006, передбачалось, що відповідач повинен оплачувати тільки теплове навантаження з тепловіддачею ізольованих стояків згідно проекту 2,570 Гкал за рік.

Таким чином, сторони умовами вказаної угоди № 1 визначили обов'язок відповідача оплачувати тепловіддачу ізольованих стояків у кількості 2,570 Гкал/рік, але не визначили строку оплати і строку виставлення рахунку, рахунки щомісячно не виставлялися, а рахунок № 80 від 31.10.2012 за опалювальний сезон 2012-2013 роки був направлений відповідачу 21.11.2012, тобто до закінчення опалювального сезону, а отже передчасно; домовленості щодо передплати між сторонами не було, з огляду на що безпідставним є нарахування за вказаним рахунком пені та 3% річних.

Тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені за період з 02.12.2012 по 01.06.2013 у сумі 2991 грн. 54 коп. та 3% річних у сумі 74 грн. 49 коп. за період з 02.12.2012 по 30.09.2013 слід відмовити.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" в особі Сєвєродонецької філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" задовольнити частково .

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний", вул.Леніна, б.37, м.Дружківка Донецької області, ідентифікаційний код 13494943, в особі Сєвєродонецької філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний", вул.Гагаріна, б.55, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 21796606, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість в сумі 2991 грн. 54 коп., судовий збір у сумі 849 грн. 67 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2013.

Суддя С.В. Смола