Постанова

від 31.10.2013 по справі 2а-2976/11/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2013 р. (о 12:31) Справа №2а-2976/11/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря судового засідання Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Шевцов В.Г., посвідчення НОМЕР_2, довіреність № 3596/9/10 від 27.11.12 р.,

від відповідача - Зленко Р.В., посвідчення водія НОМЕР_1, довіреність б/н від 26.02.13 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим

до Приватного підприємства «СП Альфа-Крим»

про стягнення 165 138,00 грн.

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Алушта (далі-позивач) звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «СП Альфа Крим» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетом у сумі 165 138,27 грн.

Постановою Господарського суду АР Крим від 03.05.2007 року у справі № 2-27/7445-2006А позов Державної податкової інспекції в м. Алушта до Приватного підприємства «СП Альфа-Крим» про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 165 138,27 грн. задоволено, стягнуто з приватного підприємства «СП Альфа - Крим» на користь держбюджету України заборгованість у розмірі 126 084,43 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року у справі № № 2-27/7445-2006А позов Державної податкової інспекції в м. Алушта до Приватного підприємства «СП Альфа-Крим» про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 165 138,27 грн. постанову господарського суду АР Крим від 03.05.2007 року у справі № 2-27/7445-2006А скасовано, прийнято нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції у місті Алушті ВР Крим задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства «СП «Альфа-Крим» заборгованість перед бюджетом в сумі 27 346,79 грн., в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 року у справі № 2-27/7445-2006А за позовом Державної податкової інспекції у місті Алушті до Приватного підприємства «СП «Альфа-Крим» про стягнення заборгованості постанову Господарського суду АР Крим від 03.05.2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду АР Крим.

10.03.2011 року до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла адміністративна справа за позовом Державної податкової інспекції в м. Алушта до Приватного підприємства «СП Альфа-Крим» про стягнення 165 138,27 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.03.2013 року справу прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Кірєєвим Д.В.

Представник позивача у судовому засіданні 31.10.2013 року звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «СП Альфа - Крим» заборгованість у сумі 127 442,13 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.10.2013 року проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «СП Альфа-Крим»» зареєстровано у якості юридичної особи 08.09.2005 року Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим, ідентифікаційний код 20662476, місцезнаходження: 95000, АР Крим, м. Алушта, вул. В. Хромих, б. 27, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 449470 (т.с. 1 а.с. 7).

Приватне підприємство «СП Альфа-Крим» взято на податковий облік у ДПІ у м. Алушта 19.04.1993 р. за № 35-А, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 874 від 24.11.2005 року (т.с. 1 а.с. 8).

01.12.2003 р. позивачем було проведено перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій у відношенні господарської одиниці, що належить відповідачу.

По результатам перевірки було складено акт №001767 від 01.12.2003 р.

В ході проведення перевірки було встановлено:

- не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а також реалізація тютюнових виробів без придбання відповідної ліцензії.

Відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно до п. 13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-III повинна бути забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункової операції, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-III, відповідно до якої у випадку невідповідності суми наявних коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначено в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу по розрахункових квитанціях, виданим з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлене невідповідність.

Згідно ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19.12.95 р. № 481/95 - BP роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, при наявності в них ліцензії.

Відповідальність за дане правопорушення передбачена ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 р. № 481/95 - BP, відповідно до якої за оптову і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректификованым виноградним, спиртом етиловим ректификованым плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менш 1700 грн.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення №0002302303 від 05.12.2003 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 589,25 грн.

З матеріалів справи суд вбачає, що зазначене податкове повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувалось, недійсним у встановленому законом порядку не визнано, факт допущених відповідачем порушень підтверджується відповідним актом перевірки на підставі якого винесено відповідне податкове повідомлення - рішення.

Також судом встановлено, що позивачем у відношенні відповідача було застосовано за результатами декількох перевірок штрафні санкції на підставі наступних податкових повідомлень - рішень: №0000152303 від 09.02.2004 р. у розмірі 1700,00 грн. ( акт перевірки №1492); №0001822301 від 14.06.2004 р. у розмірі 33690,02 грн.; №0003152303 від 17.09.2002 р. у розмірі 440,00 грн. ( акт перевірки №001275 ); №0003482303 від 30.09.2002 р. у розмірі 535,00 грн. ( акт перевірки №000591 ); №00003502303 від 05.10.2002 р. у розмірі 540,00 грн. ( акт перевірки №000507 ); №00003562303 від 09.10.2002 р. у розмірі 385,00 грн. ( акт перевірки №000512 ); №0000122303 від 21.01.2003 р. у розмірі 1675,00 грн. ( акт перевірки №000711 ); №0004022303 від 06.02.2003 р. у розмірі 266,64 грн. ( акт перевірки №000724 ); №0000362303 від 10.04.2003 р. у розмірі 413,75 грн. ( акт перевірки №000954 ); №0000712303 від 14.06.2003 р. у розмірі 624,85 грн. ( акт перевірки №000363 ); №0000612303 від 26.05.2003 р. у розмірі 805,00 грн. ( акт перевірки №000850 ); №0000512303 від 21.05.2003 р. у розмірі 340,00 грн. ( акт перевірки №000845 ); №38/22-1- 09 від 15.01.2002 р. у розмірі 20696,07 грн. ( акт перевірки був знищений в наслідок пожежі про що було складено відповідний акт ); №0001522303 від 26.06.2002 р. у розмірі 425,25 грн. ( акт перевірки №0001521358 ); №0001532303 від 25.06.2002 р. у розмірі 507,00 грн. ( акт перевірки №000055 ); №0001772303 від 01.07.2002 р. у розмірі 381,25 грн. ( акт перевірки №00086); №0002302303 від 07.08.2002 p. у розмірі 760,00 грн. ( акт перевірки №00039), №0002662303 від 29.08.2002 р. у розмірі 453,20 грн. ( акт перевірки №001108 ); №0002752303 від 02.09.2002 р. у розмірі 469,75 грн. ( акт перевірки №000488/747 ); №0002992303 відр. у розмірі 395,00 грн. ( акт перевірки №001274 )

Також судом встановлено, що позивачем було застосовано штрафні санкції у розмірі 1000,00 грн. по акту перевірки №001956 від 10.06.2004 p.; 1000,00 грн. на підставі акту перевірки №001841 від 15.04.04 p., а також 3400,00 грн. на підставі акту перевірки №001309 від 15.06.2003р.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені податкові повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувалися, недійсними у встановленому законом порядку не визнані, факт допущених відповідачем порушень підтверджується відповідними актами перевірок на підставі яких винесено відповідні податкові повідомлення - рішення.

В зв'язку з наявністю податкового боргу, активи відповідача були передані до податкової застави. В зв'язку з встановленням факту відчудження активів, що знаходилися в податкової заставі, у відношенні відповідача було винесено податкове повідомлення - рішення №0000022400 від 15.06.2004 р. відповідно до якого у відношенні відповідача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 1800,00 грн.

Також позивачем у відношенні відповідача було застосовано за результатами декількох перевірок штрафні санкції на підставі наступних податкових повідомлень - рішень: №0001182303 від 16.06.2004 р. у розмірі 1000,00 грн. (акт перевірки від 11.06.2004 р. №018991-196/21-314 ); №0000962303 від 14.07.04 р. у розмірі 2700,00 грн. (акт перевірки №002066 від 03.07.2004 р. ); №0001732303 від 30.07.2004 р. у розмірі 6005, 80 грн. (акт перевірки №011287-275/21-314 від 21.07.2004 р. ); №0007512303 від 17.08.2006 р. у розмірі 3770,21 грн.; №0001662303 від 26.10.2005 р. у розмірі 22 115,83 грн. ( акт перевірки №09- 032/10417/434 від 24.10.2005 р. ); №0001582303 від 10.10.2005 р. у розмірі 149,51 грн.; №0000652903 від 24.06.2005 р. у розмірі 1 460,75 грн.; №0002222303 від 10.11.2003 р. у розмірі 165,00 грн. (акт перевірки №001666); №0000952303 від 14.07.2004 р. у розмірі 492,25 грн.; №0001582303 від 19.08.2003 р. у розмірі 1 080,00 грн. ( акт перевірки №001601 ); №0001602303 від 19.08.2003 р. у розмірі 340,00 грн. (акт перевірки від 19.08.2003 р. ); №0001722303 від 03.09.2003 р. у розмірі 356,85 грн. (акт перевірки №001708 ). Також було застосовано штрафні санкції у розмірі 1 272,00 грн. по акту перевірки №001309 від 15.06.2003 р.

З матеріалів справи суд вбачає, що зазначені податкові повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувалися, недійсними у встановленому законом порядку не визнані, факт допущених відповідачем порушень підтверджується відповідними актами перевірок на підставі яких винесено відповідні податкові повідомлення - рішення.

Також на підставі акту перевірки №1-19 від 04.02.2002 р. було винесено рішення №38 від 15.01.2002 p., нарахована пеня у розмірі 5087,45 грн. на підставі акту інвентаризації №1-19 від 05.02.02 р. і застосовані фінансові санкції у розмірі 1674,75 грн. на підставі рішення №38 від 15.01.2002 р. Вказані акти були знищені в наслідок пожежі про що було складено відповідні акти, наявні в матеріалах справи.

Крім того, відповідачем не сплачено у встановлений строк 413,16 грн. за узгодженим податковим зобов'язанням згідно з розрахунком № 15451 від 21.12.2003 р.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п.п. 5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із довідкою податкового органу заборгованість відповідача станом на день судового розгляду становить 127 442,13 грн.

Відповідно до п.1.3. ст.1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 відповідачу направлена перша податкова вимога № 1/188 від 10.12.2001 р. та друга податкова вимога № 2/162 від 09.04.2002 р., які отримані відповідачем.

Відповідачем в порядку, встановленому ст. 71 КАС України не надано доказів погашення суми заборгованості у повному обсязі, оскарження у встановленому порядку податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, зазначене є належним доказом наявності заборгованості відповідача, яка підлягає погашенню в порядку, встановленому законом.

Крім того, суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності 01.09.2005 року, отже, з 01.09.2005 р. до адміністративних відносин, що виникли та існували до набрання чинності Кодексом, застосовуються положення цього Кодексу.

При цьому, законодавством не встановлено, що до спірних адміністративних відносин, що виникли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України застосовуються строки звернення до суду, встановлені законодавством, чинним до набрання чинності цим Кодексом, або що встановлений цим Кодексом строк звернення до суду має зворотну дію в часі.

Виходячи зі змісту частин 1, 2, 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку, встановленого цим Кодексом (річний строк) для захисту прав, свобод та інтересів особи, або законами, якими можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Законами не було встановлено спеціального строку звернення до суду щодо стягнення бюджетної неподаткової заборгованості, отже, при поданні такого позову необхідно застосовувати річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 КАС України, перебіг якого, у даному випадку, розпочався 01.09.2005 р. - з дня набрання цим Кодексом чинності і закінчився 01.09.2006 р.

При таких обставинах суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи й підлягають задоволенню.

Згідно із пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 31.10.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 05.11.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «СП Альфа-Крим» (ЄДРПОУ 20662476, юридична адреса: АР Крим, м. Алушта, вул. В. Хромих, 27) на р/р 34239999500007 ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740913 заборгованість у сумі 127 442,13 грн. (сто двадцять сім тисяч чотириста сорок дві грн. тринадцять коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.