Постанова

від 02.12.2013 по справі 812/9196/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2013 року Справа № 812/9196/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Тихонова І.В.,

при секретарі с/з: Лушниковій О.С.

за участю сторін:

представника позивача Протасенко С.О.,

представника відповідача не з'явився.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «Луганьбудсервіс» про стягнення заборгованості у сумі 120541,47 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «Луганьбудсервіс» про стягнення заборгованості у сумі 120541,47 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ПП «Луганьбудсевріс» є платником податків податку на додану вартість, податку на прибуток та збору за спеціальне використання води.

Позивач зазначив, що станом на жовтень 2013 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у розмірі 119705, 43 грн. та збір за спеціальне використання води в розмірі 836, 04 грн. Крім того, внаслідок нарахування штрафних санкцій податковим органом за актом передвіки від 31.05.2013 року за №89/15-200 та винесеного податкового повідомлення - рішення від 31.05.2013 року №0000891520 у розмірі 206, 92 грн., з яких сплачено 207, 15 грн.

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією на юридичну адресу відповідачу було направлено податкову вимогу №22-15 від 29.08.2013 року. Вказана податкова вимога у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржена.

У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача письмових заперечень на позов не надав, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу судових повісток (а.с.36, 41).

Згідно з п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - Приватне підприємство «Луганьбудсервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 24.11.2006 р. за №13821020000011614.

Приватне підприємство «Луганьбудскрвіс» як платник податків знаходиться на обліку в Ленінській об'єднаній ДПІ м. Луганська з 24.11.2006 за №1818 (а.с.10).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Як вбачається з приписів норми ст. 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Положеннями п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.п.54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Положеннями п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Станом на жовтень 2013 у відповідача сформувалася заборгованість перед бюджетом за несвоєчасне погашення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, зі збору за спеціальне використання води на загальну суму 120541,47 грн. У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань, відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 29.08.2013 №22-15 та податкове повідомлення-рішення від 31.05.2013 №0000891520. Але вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до вимог пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України Приватне підприємство «Луганьбудсервіс» є платником податку на прибуток підприємств.

Заборгованість зі сплати податкового боргу з податку на прибуток підприємств становить 119705,43 грн., з якої 119668,00 грн. - основного платежу, 37,43 грн. - пеня.

На виконання вимог Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), пункту 54.1 статті 54, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152, пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України ПП «Луганьбудсервіс» подало до Ленінської ОДПІ м. Луганська наступні податкову декларацію з податку на прибуток №9086957225 від 08.02.2013 року з терміном сплати 30.05.13, 30.06.13, 30.07.13, 30.08.13. 30.09.13 (а.с.15-16).

За несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 37,43 грн.., що підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.14), яка останнім у добровільному порядку не сплачена.

Розділом ХVІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою збору за спеціальне використання води.

Підпунктом 9.1.12 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України визначено, що збір за спеціальне використання води належить до загальнодержавних зборів.

Відповідно до пункту 323.1 статті 323 Податкового кодексу України платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

У пункті 324.1 статті 324 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Керуючись пунктом 326.1 статті 326 Податкового кодексу України водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Так, відповідно до пункту 326.2 статті 326 зазначеного Кодексу, збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Згідно пункту 328.1 статті 328 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Пунктом 328.2 статті 328 цього кодексу встановлено, що платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації, як визначено пунктом 328.3 статті 328 Податкового кодексу України.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, податкові декларації, розрахунки, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Керуючись пунктом 328.4 статті 328 Кодексу збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

ПП «Луганьбудсервіс» подало до Ленінської ОДПІ м. Луганська податкову декларацію №9022517326 від 22.04.2013 року з терміном сплати 20.05.2013 року на суму 32344,22 грн. та уточнюючу податкову декларацію №1300022868 від 03.09.2013 року на суму 32343,99 грн. (а.с.17-22).

За несвоєчасне погашення податкових зобов'язань зі збору за спеціальне використання води, згідно податкового повідомлення-рішення №0000891520 від 31.05.2013 року, відповідачу нарахована пеня в сумі 836,04 грн.., що підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.14), яка останнім у добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на суму такого податкового боргу.

Так, Ленінською ОДПІ у м. Луганську сформована та надіслана відповідачу податкова вимога № 22-15 від 29.08.2013 року по податку за спеціальне використання води у сумі 117909,15 грн. Вказану вимогу відповідач не отримав, що підтверджується конвертом з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.11-12).

Крім того, Ленінською ОДПІ у м. Луганську була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води від 31.05.2013. № 89/15-200, за наслідками якої складено акт та порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№2755-VI - ПП «Лугансьбудсервіс» сплатило (погашено) узгоджено суму податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води за 9 місяців 2012 року з затримкою на 2 календарні дні. На підставі вищезазначеного акту відповідачу винесено податкове повідомлення - рішення № 0000891520 від 31.05.2013 р., яким до відповідача застосована штрафна санкція на суму 206,92 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 31.05.2013р., про що свідчить відмітка директора ПП «Луганьбудсервіс» (а.с.23).

При цьому доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано.

У відповідності до п.20.1.18 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням того, що сума податкового зобов'язання в розмірі 120541,47грн. станом на дату розгляду справи відповідачем не сплачена, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 120541,47 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 02 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 06 грудня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 69-72, 94, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «Луганьбудсервіс» про стягнення заборгованості у сумі 120541,47 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Луганьбудсервіс» (ідентифікаційний код 34720986, місцезнаходження: 91054, м. Луганськ, кв. Норінського, буд. 4 А) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у загальному розмірі 120 541,47 грн. (сто двадцять тисяч п'ятсот сорок одна гривня 47 копійок), а саме: податок на прибуток у розмірі 119 705,43 грн. в доход Державного бюджету України; зі збору за спеціальне використання води в розмірі 836,04 грн. в доход місцевого бюджету у м. Луганську.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 06 грудня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов