Рішення від 01.06.2007 по справі 13/2842

13/2842

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2007 р.Справа № 13/2842

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу" м. Київ   

до Шепетівської районної державної адміністрації м. Шепетівка

про стягнення суми  4 717,57 грн.

                   Суддя   Матущак О. І.

           За участю представників сторін:

           позивача:               Маляр Є.П. по довіреності № 1/0951 від 31.05.2007р.

           відповідача:           Бузиль В.В. по довіреності № 01-04/374 від 08.05.2007р.

Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 4 717,57 грн., з якої 3600 грн. заборгованості за виконані роботи у відповідності до укладеної між сторонами угоди ХХХ № 38 від 26.05.2004р., 203,17 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 662,40 грн. пені та 257 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному об'ємі, а також на виконання п. 2.2.2. угоди подав копію погодженого головою адміністрації 06.07.2004р. макету для друку.

Додатково в судове засідання представником позивача подано пояснення у якому він вважає, оскільки державні адміністрації фінансуються з Державного бюджету, то у всіх правовідносинах у яких вони є стороною, незважаючи на те, чи передбачено у договорі штрафні санкції, їх необхідно застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов, а також його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що в договорі від 26.05.2004р. не зазначено ціни розміщення інформації, а також вважають, що нарахування штрафних санкцій та пені є незаконними, оскільки сторони не є суб'єктами  господарювання і  у вказаному  договорі  відсутній розділ „Відповідальність сторін”.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:

26.05.2004р. між сторонами було укладено угоду ХХХ № 38.

У відповідності до умов угоди, виконавець взяв на себе зобов'язання по підготовці та розміщенні інформації про замовника в книзі „Хто є хто на Хмельниччині”, а останній в свою чергу зобов'язався сплатити у повному обсязі та в узгоджений строк вартість розміщення інформаційних матеріалів в довіднику, що становила суму 3600 грн. згідно проведеної та узгодженої з відповідачем калькуляції замовлення від 26.05.2004р., яка розміщена на тильній стороні угоди.

Позивач свої зобов'язання по підготовці, виготовленню та розміщенню інформації про відповідача  виконав у повному об'ємі і в обумовлений строк.

У відповідності до п. 3.2 вказаної угоди, розрахунок проводиться замовником в триденний термін після підписання угоди.

Станом на дату прийняття рішення оплата виконаних робіт у сумі 3600 грн. відповідачем не проведена.

21.11.2005р. позивачем в адресу відповідача було надіслано вимогу за № 05/40 про сплату заборгованості за виконанні роботи, проте на день подання позивачем позову до господарського суду, вона залишена відповідачем без задоволення.

За прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем правомірно пред'явлено до стягнення суму 203,17 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з травня по листопад місяці 2004р.

Також, позивачем нараховано відповідачу та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 0,1 % від вартості товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення виконання зобов'язання у сумі 662,40 грн. та штраф у розмірі 7 % вартості товарів за прострочення понад тридцять днів у сумі 257 грн. із посиланням на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

При винесенні рішення, господарським судом до уваги приймається наступне нормативно-правове обґрунтування:

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (надалі Закону), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 2 ст. 231 Закону, штрафні санкції застосовуються у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Закону, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу за виконані роботи у розмірі 3600 грн. та 203,17 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, тому позов у цій частині підлягає задоволенню як такий що обґрунтований чинним законодавством та підтверджений належними доказами.

Зважаючи на те, що  укладеною між сторонами угодою не передбачено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, районна державна адміністрація у договорі виступала як будь-який інший суб'єкт господарювання а не як суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, зобов'язання не пов'язане з виконанням державного контракту, фінансування зобов'язання не передбачено за рахунок державного бюджету чи за рахунок державного кредиту, тому у сумі 662,40 грн. пені та 257 грн. штрафу у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача на нього належить покласти обов'язок по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. п. 2, 4 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу  України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Шепетівської районної державної адміністрації м. Шепетівка, вул. К. Маркса, 41 (код ЄДРПОУ 21325769) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” м. Київ, вул. Борщагівська, 143-б (код ЄДРПОУ 31174561) суму 3600 (три тисячі шістсот гривень 00 коп.) основного боргу за виконані роботи, 203,17 (двісті три гривні 17 коп.) заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 82,23 (вісімдесят дві гривні 23 коп.) державного мита, 95,13 (дев'яносто п'ять гривень 13 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решта суми позовних вимог 662,40 грн. пені та 257 грн. штрафу у задоволенні відмовити.

  Копії даної ухвали надіслати в адреси позивача та відповідача

                              Суддя                                                                      О.І. Матущак