Ухвала

від 05.09.2007 по справі 12/307-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/307-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"05" вересня 2007 р.Справа № 12/307-НА

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шпак В.О. розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом  Приватної науково-технічної фірми "Союз" м. Хмельницький    

до Хмельницької міської ради м. Хмельницький

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Імпульс-Світ" м. Хмельницький

про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької міської ради№51 від 25.04.2007р. “Про надання у користування ДП “Імпульс-Світ”  виробничо-комерційного приватного підприємства “Явір-Транс” земельної ділянки розміром 0,16 га під облаштування стоянки для автомобілів

Суддя  Шпак В.О.                    

Секретар судового засідання Стельмах Д.В.

Представники сторін:

Від позивача: Плющ Л.П. - за довіреністю №37 від 25.05.2007р.

 Козловський Ю.К.- директор

Від відповідача: Демчук Л.Г.- за довіреністю від 17.04.2007р.

Від третьої особи: Морозов Д.В.  - за довіреністю №25 від 04.09.2007р.

Суть спору:

Приватна науково-технічної фірма "Союз" м. Хмельницький звернулась з позовом до Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання протиправним та скасування рішення десятої сесії Хмельницької міської ради №51 від 25.04.2007р. про надання земельної ділянки в оренду терміном на 2 роки орендному підприємству "Імпульс-Світ" виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс" (юридична адреса: вул. Пилипчука, 43) по вул. Геологів, 15/3А площею 1600кв.м. під влаштування стоянки для легкових автомобілів на 52 автомашини (рішення 18-ої сесії міської ради від 07.09.2004р. №22, рішення виконавчого комітету від 28.10.2004р. №672-А). Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Також позивачем заявлено клопотання про зупинення виконання оскарженого рішення до закінчення розгляду справи судом та виклик в судове засідання в якості свідка інженера-землевпорядника Хмельницького бюро технічної інвентаризації Тимосевича Валентина Станіславовича.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 0,08 га із цієї земельної ділянки, виділеної ДП “Імпульс-Світ” знаходиться в користуванні ПНТФ „Союз” з 1989р, на якій облаштована тимчасова стоянка для автомобілів. Вірна адреса цієї ділянки - вул. Геологів, 15 в м. Хмельницькому. В1989 році за договором купівлі-продажу позивач придбав  трьохповерхове приміщення.  Рішенням Хмельницького міськвиконкому за №56 від 15.03.1990року фірмі “Союз” відведено земельну ділянку площею 1,2 га, яка прилягає до даного приміщення. При проведені інвентаризації землі в 1994р. розпорядженням адміністрації за № 1575 від 14.06.1994р. фірмі „Союз” виділена в постійне користування земельна ділянка розміром 1,33га. Актом вибиття меж вибиті межі та погоджені з сусідніми землекористувачами. Згідно рішення виконкому №462 від 22.05.2003р. фірма веде на земельній ділянці  будівництво науково-виробничого  торгово-сервісного комплексу. Генеральний план науково-виробничого торгово-сервісного комплексу розроблений і погоджений головним архітектором, головним державним санітарним лікарем, міським управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій. На спірній ділянці за генеральним планом мають бути збудовані медпункт для обслуговування підприємців ринків м. Хмельницького та церква. Відповідно до накладної № 8 від 20березня 1996р.   технічна документація та Державний акт на постійне користування земельною ділянкою ПНТФ „Союз" був виготовлений, але не виданий. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.01.2002р.\справа №9/1046-Н\, постановою Львівського апеляційного суду від 26.02.02р., постановою Вищого господарського суду від 5.06.02р. підтверджується право ПНТФ “Союз” на постійне користування наданою земельною ділянкою площею 1,33га.

Таким чином, сесія Хмельницької міської ради прийняла рішення про виділення спірної земельної ділянки розміром 0,08га  ДП „Імпульс-Світ в супереч вимогам чинного законодавства та в порушення прав  ПНТФ „Союз”.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що  рішенням міської ради №51 від 25.04.2007 року “Про надання земельної ділянки в оренду дочірньому підприємству “Імпульс-Світ” виробничо-комерційного приватного підприємства “Явір-Транс” надано в оренду земельну ділянку терміном на 2 роки дочірньому підприємству "Імпульс-Світ" виробничо-комерційного приватного підприємства Явір-Транс" по вул. Геологів, 15\ЗА площею 1600 кв.м. під влаштування стоянки для легкових автомобілів. Позивач не правомірно в позовній заяві вказує на те, що рішенням господарського Хмельницької області від 16.01.2002 р. по справі №9/1046-Н підтверджується право ПНТФ "Союз" на постійне користування наданою земельною площею 1,33 га., тому що, вказаним рішенням суду цей факт по вказаній справі не підтверджується. Навпаки, суд в рішенні вказав, що “Крім того, згідно ст.ст.92-93 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 р. право користування землею може бути постійним \набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності/ або оренди засноване на договорі /”. Виходячи з цих доводів позивач не набув права постійного користування земельною ділянкою і по цій справі йому було відмовлено в спонуканні до видачі державного акта. Відповідно до ст.60 Закону України  “Про місцеве самоврядування в Україні” земля є комунальною власністю територіальної громади і власник вправі нею розпорядитись на свій розсуд відповідно до норм чинного законодавства. Необхідно зазначити той факт, земельна ділянка дочірньому підприємству "Імпульс-Світ" виробничо комерційного приватного підприємства “Явір-Транс” надана по вул. Геологів, 15\3а, а ПНТФ  “Союз” претендує на земельну ділянку по вул. Геологів, 15.

В зв'язку з тим, що між сторонами існує спір про право користування земельною ділянкою, просить суд закрити провадження у справі. У зв'язку з чим ним подано відповідне клопотання.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Дочірнє підприємство “Імпульс-Світ” м. Хмельницький позовні вимоги не визнало. Ним подано клопотання про закриття  провадження у справі, оскільки між сторонами існує спір про право.  

Позивач проти задоволення  клопотання заперечує. Посилається на те, що позов ПНТФ „Союз” не стосується конкретної земельної ділянки та права користування нею, а стосується самого рішення ради, яким виділена земельна ділянка ДП „Імпульс-Світ” без прив'язки до місцевості, про що свідчить присвоєна адреса виділеній земельній ділянці, а тому і неврахованого частина цієї ділянки з 1989р. знаходиться в користуванні ПНТФ „Союз”.

Ухвалою  від 19 липня 2007 року  по  справі  призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Листом від 15.08.2007р. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив, що  про те, що у відповідності до присвоєної кваліфікації судових експертів з правом проведення судових будівельно-технічних експертиз зі спеціальностей 10.7. "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками" і 10.14. "Оцінка земельних ділянок" (згідно з „Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09.08.2005 N86/5) до компетенції спеціалістів будівельно-технічної лабораторії інституту судових експертиз відноситься вирішення питань, щодо визначення вартості земельних ділянок або оцінки права користування земельними ділянками, а також розробка можливих варіантів розподілу або встановлення порядку користування земельними ділянками з чітко визначеними площами та конфігурацією їх зовнішніх меж, на яких зазвичай розташовані будівлі і споруди, що належать громадянам на правах спільної часткової власності. Вирішення питань, щодо визначення фактичних площ, конфігурації і меж земельних ділянок та їх відповідності планам, площам і межам, зазначеним в правовстановлюючій або технічній документації (паспорті БТІ, інвентаризаційній справі на домоволодіння, державних актах на право приватної власності на землю, технічних звітах і т.д.), не входить до компетенції спеціалістів будівельно-технічної лабораторії інституту судових експертиз. До того ж проведення досліджень з такого роду питань потребує застосування відповідних сертифікованих та стандартизованих геодезичних вимірювальних приладів і обладнання, що відсутні в інституті. У зв'язку з цим матеріали господарської справи №12/307-НА за позовом ПНТФ “Союз”до Хмельницькій міської ради повернулись суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.            

Відповідно до ст.1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З наведених правових норм вбачається, що цивільним законодавством регулюються приватні, цивільні відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. Публічні відносини, засновані на владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, податкові, бюджетні відносини цивільним законодавством не регулюються.

При цьому, учасником цивільних відносин можуть бути держава, державні органи, органи місцевого самоврядування та інші суб'єкти публічного права. У межах цих цивільних відносин можуть оскаржуватись нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії, видані вказаними суб'єктами публічного права, якщо вони порушують цивільні права або інтереси.

 Згідно з ст.1 Господарського кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

 Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

 З наведених правових норм вбачається, що у межах господарських відносин можуть оскаржуватись акти органів державної влади, місцевого самоврядування та інших суб'єктів, що ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві. Змістом будь-яких правових відносин є врегульованих правом взаємні права, інтереси, обов'язки та заборони суб'єктів суспільства у цих правовідносинах. Відповідно, зміст публічно-правових відносин складається з взаємних публічних прав, інтересів, обов'язків та заборон суб'єктів суспільства у певних публічно-правових відносинах.

Отже, у публічно-правових відносинах одна особа має та реалізує певні публічні права чи інтереси, а інша особа відповідно виконує певні публічні обов'язки або дотримується публічних заборон. У разі невиконання останньою особою своїх публічних обов'язків або недотримання публічних заборон вона порушує публічні права чи інтереси першої особи, яка не в змозі їх належним чином реалізувати. За цих обставин ця особа має право подати до суду адміністративний позов на захист свої порушених публічних прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин. Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, наприклад приватного цивільного чи господарського права, інтересу відповідно до вказаних норм Цивільного чи Господарського кодексів України, не належить розглядати порядку адміністративного судочинства.

Даний висновок підтверджується також постановами Верховного Суду України у справах від 05.12.2006р. та від 27.03.2007р., в яких вказано, що предметом спору у даних справах є право користування особою певним майном та відновлення цього порушеного права, тобто між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство - діяльність судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ. Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Згідно з ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

З наведених норм вбачається, що справою адміністративної юрисдикції може бути спір, який виник між конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх публічних прав та обов'язків у конкретних публічно-правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно законодавчо зобов'язані виконувати вимоги, приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції відносно іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Суб'єкт (особа) за нормами Кодексу адміністративного судочинства України вважається суб'єктом владних повноважень лише тоді, коли він у конкретних правових відносинах, у яких виник спір, здійснює владні управлінські функції (владно керує поведінкою інших суб'єктів, а ці суб'єкти законодавчо підкоряються вимогам та приписам такого владного суб'єкта). У випадку, якщо суб'єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (відносно іншого суб'єкта, який є учасником спору), такий суб'єкт не знаходиться “при здійсненні владних управлінських функцій”, та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень. Даний висновок підтверджується також листом Верховного Суду України №3.2.-2005 від 26.12.2005р.

Як вбачається з позовної заяви та інших матеріалів справи, позивач звернувся  з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету  про надання у користування земельної ділянки ДП “Імпульс-Світ”  на тій підставі, що це порушує його права на користування наданої йому  в 1989 році земельної ділянки в користування для здійснення господарської діяльності. З чого можна зробити висновок, що між сторонами виник спір у приватно - правових, цивільних (господарських) відносинах стосовно реалізації позивачем свого приватного, цивільного (господарського) права на користування земельною ділянкою.

При цьому, суд зважає на те, що дані відносини не засновані на владному підпорядкуванні позивача відповідачу, у даних відносинах відповідач не здійснює владних управлінських функцій відносно позивача, а виконує функції власника земельної ділянки, вказані особи у цих відносинах є рівними один до одного, та не підпорядковуються один одному.

За вказаних обставин суд вважає, що спірні відносини є приватними, цивільними (господарськими) та регулюються цивільним (господарським) законодавством, оскільки засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності позивача і відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає його  розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, клопотання відповідача та третьої особи підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1. ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд у відповідності до п.2 ст.157 КАС України, роз'яснює позивачу, що даний спір віднесений до спорів господарської юрисдикції і підлягає розгляду в порядку встановленому  Господарським процесуальним кодексом України.  

За таких обставин провадження у даній справі підлягає закриттю відповідно до п. 1. ст. 157 КАС України.

Доводи позивача про незадоволення його клопотання про призначення судово –земельної експертизи судом не приймаються, оскільки ухвалою суду від 19.07.2007року вказане клопотання уже було задоволено і експертизу було призначено. Сам факт неможливості її проведення ( лист КНДСЄ від 15.08.2007року) не перешкоджає суду прийняти вказаний процесуальний документ по вказаній справі.

Керуючись п.п. 6 та 7 Розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення”, ст.ст. 112,121, п.п. 1,2 ст. 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, СУД, -

У ХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №12/307-НА закрити.          

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження ухвали подається протягом 5 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ ухвала, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                В.О. Шпак

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

4 - третій особі.