Постанова

від 28.11.2013 по справі 2а-13464/12/0170/12

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-13464/12/0170/12

28.11.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Жабенко І.М.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Аскор Плюс"- Коломаченко Галина Петрівна, довіреність № б/н від 06.12.12

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Котарева Г.М. ) від 22.07.13 у справі № 2а-13464/12/0170/12

за позовом Приватного підприємства "Аскор Плюс" (вул. Дерсанівська, 9, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, буд.16, Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.12р. № 0005482301,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22 липня 2013 року у справі № 2а-13464/12/0170/12 адміністративний позов Приватного підприємства «Аскор Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС від 15.11.2012 року № 0005482301, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 56000,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22 липня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на акт Ленінської МДПІ у м. Луганськ документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», яке відсутнє за податковою адресою. Податкова інспекція вважає правочини між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» нікчемними.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений шляхом надіслання тексту повістки електронною поштою.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою на адресу електронної пошти, який міститься в Єдиній базі даних електронних адрес. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується і приєднується секретарем судового засідання до справи. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучені довідки секретаря судового засідання від 19 вересня 2013 року та 05 листопада 2013 року про те, що протягом двох робочих днів на електронну адресу судді Дадінської Т.В. не надійшло підтвердження від Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС про отримання повістки та процесуальних документів, надісланих електронною поштою відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач сповіщений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційних скарг заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 56000 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомлення-рішенням від 15.11.2012 року № 0005482301.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі висновків акту від 26.10.2012 року № 2161/22-02/35490158/208 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Аскор Плюс» (код за ЄДРПОУ 35490158) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» (код за ЄДРПОУ 35554567) за червень 2011 року», яким було встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським операціям із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за червень 2011 рроку, внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДІ за червень 2011 року на загальну суму 56000 грн.

З акту перевірки вбачається, що підставою до висновку про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ сталися висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» Ленінської МДПІ у м. Луганську № 803/23-35554567 від 11.11.2011 року, в якому встановлено, що Товариство має стан - 3 (прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Ленінською МДПІ у м. Луганськ здійснено вихід на підприємство та встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, про що складено відповідні акти. Крім того, за ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не зареєстровані будь-які транспортні засоби та не зареєстровані об'єкти нерухомого майна на території м. Луганська., матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь-які транспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Таким чином, самі ці обставини послугували підставою до висновку податкової інспекції про відсутність взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», тобто про безтоварний характер господарських операцій.

Судова колегія зазначає, що висновок податкової інспекції про безтоварний характер фінансово-господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» повинен бути доведеним належними доказами. При цьому неможливість проведення зустрічної перевірки вказаного Товариства не може бути підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій, оскільки податкова відповідальність має індивідуальний характер. Чинним законодавством України не передбачено обов'язок контрагента, а також не надано йому права, перевіряти достовірність даних, які вказуються іншим контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його Контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків, а не для його Контрагентів.

Під час проведення перевірки податкова інспекція досліджувала наявні у позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку у підтвердження факту здійснення господарських операцій із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Наявність вказаних документів податковою інспекцією не спростовується.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, зі змісту вказаних положень Податкового кодексу України випливає, що понесені платником податку витрати у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) повинні бути документально підтверджені та безпосередньо пов'язані із здійсненням платником власної господарської діяльності.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту з ПДВ та валових витрат впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції.

Господарські операції, що були проведені між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», спричинили реальні зміни майнового стану позивача і даний факт підтверджується матеріалами справи - первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які суд першої інстанції ретельно дослідив під час з'ясування фактичних обставин справи.

Так судом першої інстанції було встановлено наступне.

Між ПП «Аскор Плюс» (Замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (Виконавець) укладений договір №01/06 від 01.06.2011 про надання послуг з разбірки залізобетонних конструкцій.

Предметом договору є наступні послуги: підготування виробничого майданчику, розбивка залізобетонної конструкції, різка арматури, вивезення сміття, розібрання залізобетонних конструкцій, видалення паль.

Вартість послуг становить 336000,00грн. (в т.ч. ПДВ 56000,00грн.) (а.с. 36).

Придбання зазначених послуг позивачем підтверджується розрахунком договірної ціни, актом локального кошторису, відомістю ресурсів, актом виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних робіт, підсумковою відомістю ресурсів, нарядами, змінними рапортами машиністів компресору, рахунком-фактурою та податковою накладною, а сплата послуг - банківською випискою (а.с. 36-50).

Слід зазначати , що використання результатів отриманих робіт позивачем у своїй господарській діяльності підтверджується: договором підряду від 12.05.2011 №04/11, укладеним між ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовантекс» (Замовник) та ПП «Аскор Плюс» (Підрядник), відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати встановлення тетраподів в ЗАТ ЛОК «Айвазовське», смт. Партеніт; договором підряду від 10.06.11р. №10/06, укладеним між ЗАТ ЛОК «Айвазовське» (Замовник) та ПП «Аскор Плюс» (Підрядник), відповідно до якого Підрядник, за рахунок власних матеріалів, механізмів, плав крану ПК-2-100, буксирів, зобов'язується виконати роботи з аварійного ремонту причалу берегоукріплювальних споруд дому відпочинку «Айвазовське»; довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, актами приймання виконаних робіт (а.с. 55-56, 78-96, 125-126).

Судовій колегії надано Технічне завдання на надання послуг з розбори металобетоні конструкцій у м. Партеніт, ЗАТ «Лікувально-оздоровчій комплекс «Айвазовське» строком начала робіт 01 червня 2011 року та строком закінчення робіт 20.06.2011 року, яким сторонами був погоджений перелік (склад) та обсяги послуг за договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується реальне отримання позивачем робіт/ послуг від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у зв'язку із здійсненням позивачем власної господарської діяльності.

Докази, які б спростовували відомості первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача та висновки суду першої інстанції суду апеляційної інстанції не надано.

Під час здійснення перевірки податкова інспекція не досліджувала питання щодо реального виконання умов правочинів між позивачем та вказаним Товариством, не досліджувала питання щодо використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих робіт/ послуг. Податкова інспекція лише виходила із висновку про нікчемність правочинів, що призвело до помилкового висновку про безтоварний характер господарських операцій.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.13 у справі № 2а-13464/12/0170/12 змінити.

Викласти пункт третій резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Стягнути на користь Приватного підприємства «Аскор Плюс» (98000, АР Крим, м. Ялта, вул.. Дарсанівська, 9, ЄДРПОУ 35490158) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 560,01 грн. (П'ятсот шістдесят гривень одна копійка) з Державного бюджету України».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22 липня 2013 року у справі № 2а-13464/12/0170/12 залишити без змін.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська