Рішення

від 30.06.2006 по справі 87/15-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

87/15-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

30.06.06                                                                                    Справа №  87/15-06

Суддя господарського суду Київської області Рябцева О.О. розглянувши справу

За позовом           приватного підприємства “Еріс”, Київська обл., м. Біла Церква

до           приватного підприємства “Навігатор Експрес”, Київська обл.,  м. Біла Церква

про           стягнення 21560,42 грн.

за участю представників:

від позивача: Плющ В.М. (дов. № 3 від 16.01.2006 р.);

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

Обставини справи:

Приватне підприємство “Еріс” (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства “Навігатор Експрес” (далі-Відповідач) про стягнення 21560,42 грн. заборгованості за нафтопродукти поставлені за договором № 1 від 11.01.2002 р. та додатків до нього.

Позивач в судовому засіданні 02.06.2006 р. на підстав ст. 22 ГПК України надав суду заяву від 02.06.2006 р. про зміну розміру позовних вимоги, в якій збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 21300,42 грн. заборгованості за нафтопродукти поставлені за договором № 1 від 11.01.2002 р. та додатків до нього, 2525,13 грн. –інфляційних втрат та 942,50 грн. - 3 % річних.

Відповідач в судові засідання 02.06.2006 р. та 30.06.2006 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

31.05.2006 р. від відповідача до суду надійшли пояснення від 29.05.2006 р. по суті спору, в яких відповідач зазначає, що він не погоджується з цінами на нафтопродукти, оскільки не вважає додатки на які посилається позивач фактом узгодження цін, а вважає їх підтвердженням кількості отриманих нафтопродуктів, так як в цих додатках вказані завищені фіксовані ціни.   

21.06.2006 р. від відповідача до суду надійшов відзив № 12 від 20.06.2006 р. на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що при підписанні договору № 1 від 11.01.2002 р. між підприємствами було досягнуто усної домовленості про надання позивачем відповідачу знижки у розмірі 0,03 коп. за літр від заправної ціни на момент відпуску нафтопродуктів, яка позивачем відхиляється та не виконується.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2002 р. між приватним підприємством “Еріс” та приватним підприємством “Навігатор Експрес” був укладений договір № 1, відповідно до умов якого ПП “Еріс” (Продавець) продає, а ПП “Навігатор Експрес” (Покупець) купує нафтопродукти (Товар) у кількості та в асортименті, зазначеному в рахунку-фактурі. Відповідно до п.п. 2.1, 5.1 цього Договору ціни на товар та кількість товару, якій поставляється по цьому Договору, зазначаються в додатках до Договору, які є невід'ємною його частиною. Пунктом 2.3 Договору встановлено, що загальна сума Договору визначається згідно з Додатками до нього. Згідно з п. 4.2 Договору № 1 від 11.01.2002 р. Покупець зобов'язується перераховувати фінансові кошти у розмірі, визначеному Додатками до Договору, на рахунок Продавця на протязі 3 банківських днів з моменту підписання відповідно Додатку.

Між позивачем та відповідачем підписані додатки до Договору № 1 від 11.01.2002 р. у кількості 28 штук, в яких сторонами були зафіксовані кількість та ціна Товару, який постачається за Договором.        

На виконання умов Договору, позивач за період з 06.02.2002 р. по 30.04.2004 р. поставив відповідачу Товар на загальну суму 179644,90 грн., що підтверджується Додатками до договору № 1 від 11.01.2002 р. у кількості 28 шт. та накладними у кількості 33 шт., копії яких містяться в матеріалах справи.

Для отримання Товару відповідачем видані довіреності у кількості 31 шт., копії яких також наявні в матеріалах справи.  

За період з 06.02.2002 р. по 16.12.2004 р. відповідач сплатив позивачу вартість Товару, отриманого за Договором № 1 від 11.01.2002 р. та додатків до нього, частково у сумі 152084,38 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 4 від 01.02.2005 р., в якій просить сплатити 27560,52 грн. заборгованості за Товар поставлений за договором № 1 від 11.01.2002 р. та додатків до нього.

Відповідач відповідь на претензію не надав, проте за період з 07.04.2005 р. по 03.10.2005 р. здійснив часткову оплату залишку вартості Товару отриманого за Договором № 1 від 11.01.2002 р. та додатків до нього. Станом на 03.10.2005 р. заборгованість у сумі 21560,42 грн. залишилась несплаченою.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 45 від 08.12.2005 р. з вимогою сплатити 29231,51 грн. заборгованості за договором № 1 від 11.01.2002 р. та додатків до нього, з урахуванням індексу інфляції, та 1988,26 грн. –3% річних.

Відповідач відповідь на претензію не надав, проте, 19.05.2006 р. сплатив позивачу в рахунок оплати заборгованості за Товар 260 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 22.05.2006 р.

Таким чином, станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 21300,42 грн. залишилась несплаченою.    

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за Товар отриманий за Договором № 1 від 11.01.2002 р. та додатків до нього на час прийняття рішення у сумі 21300,42 грн. не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 21300,42 грн. підлягає задоволенню.

Твердження відповідача, що сторонами не узгоджено цін на нафтопродукти, не приймається судом до уваги, оскільки в додатках доданих позивачем до позовної заяви, та підписаних обома сторонами, міститься узгоджена ціна за якою поставлявся позивачем відповідачу Товар по накладних, в яких теж зазначено ціну Товару, та які підписані представником відповідача. Кількість нафтопродуктів отриманих відповідачем за договором № 1 від 11.01.2002 р. також підтверджується актом звірки від 01.02.2005 р., який підписаний відповідачем.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2525,13 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період лютого 2005 р. по квітень 2006 р. включно та 942,50 грн. 3 % річних, нарахованих за період з лютого 2005 р. по травень 2006 р. включно.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається матеріалів справи, розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем є арифметично вірним, тому з урахуванням вищезазначених статей вимога позивача про стягнення з відповідача 2525,13 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого 2005 р. по квітень 2006 р. включно підлягає задоволенню. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 942,50 грн., то оскільки в розрахунку 3 % річних, наданому позивачем, допущена арифметична помилка, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних у сумі 938,84 грн., нарахованих за період з лютого 2005 року по травень 2006 року включно, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Навігатор Експрес” (09101, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Дачна, 72, кв. 17, код 31034045) на користь приватного підприємства “Еріс” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Академіка Линника, 15, кв. 41, код 25303374) 21300,42 грн. (двадцять одна  тисяча триста грн. 42коп.) боргу, 2525,13 грн. (дві тисячи п'ятсот двадцять п'ять грн. 13коп.) інфляційних втрат, 938,84 грн. (дев'ятсот тридцять вісім грн. 84коп.) 3% річних, 247,64 грн. (двісті сорок сім грн. 64коп.) державного мита та 117,99 грн. (сто сімнадцять грн. 99коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Рябцева О.О.

Рішення підписано 10.07.2006 р.