Рішення

від 03.12.2013 по справі 906/1245/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 906/1245/13 03.12.13

За позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна

компанія «Украгролізинг»

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Еталон-Агро»

Про відшкодування збитків в розмірі 585 943,34 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Чміль В.В. - по дов.ю № 14/20-7-13 від 14.01.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Агро» про відшкодування збитків розмірі 585 943,34 грн., які завдані відповідачем за час користування предметом лізингу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № 6-10-408 стз-фл/603 від 26.08.2010. Вартість предмета лізингу на момент передачі в лізинг складала 2 145 680,25 грн. У зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе відповідачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів договір було розірвано з 01.06.2012 та на підставі виконавчого напису нотаріуса від 29.03.2012, акту державного виконавця від 11.09.2012 предмет лізингу було вилучено у відповідача 19.09.2012. 19.09.2012 було здійснено звіт про оцінку майна (предмету лізингу), згідно якого встановлено, що ринкова вартість майна на момент вилучення складає 879 633,30 грн. Залишкова вартість предмет лізингу становить 1 465 576,64 грн. Внаслідок неналежного користування предметом лізингу у відповідності до п. 8.6. договору позивачу завдано збитки у розмірі 585 943,34 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.09.2013 порушено провадження у справі № 906/1245/13 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.10.2013 справу № 906/1245/13 передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 906/1245/13 були отримані Господарським судом міста Києва 29.10.2013 та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 розгляд справи було призначено на 14.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 906/1245/13 від 14.11.2013, у зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи було відкладено на 26.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 906/1245/13 від 26.11.2013, у зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи було відкладено на 03.12.2013.

Позивач в судовому засіданні 03.12.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 03.12.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал від 31.10.2013, від 14.11.2013 та від 26.11.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.10.2013 та є місцезнаходженням відповідача, а саме: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-В.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.12.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26.08.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», правонаступником якого є позивач (лізингодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон-Агро» (лізінгоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 6-10-408 стз-фл/603 (далі - договір).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 1. договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно з п. 2.1. договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувачу для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 10.12.2003.

Відповідно до п. 2.2. договору строк лізингу відраховується з дати підсипання акту приймання-передачі між сторонами (далі - акт), що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках.

Згідно з п. 2.3. договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу». Передача предмету лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Згідно з п. 5.1. договору предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом.

24.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Техна» (постачальник), Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», правонаступником якого є позивач та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон-Агро» підписано акт приймання-передачі комплекту обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами типу СТМ (175*12261,03), вартістю 2 145 680,25 грн.

Первина вартість предмету лізингу становила 2 145 680,25 грн. Вказана техніка була придбана позивачем на підставі договору поставки № 10-24СтЗ/280 від 02.07.2010. Оплата позивачем за придбану техніку підтверджується платіжним дорученням № 12 від 05.07.2010 на суму 2 000 000,00 грн. та платіжним дорученням № 21 від 12.07.2010 на суму 145 680,25 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.02.2012 у справі № 16/5007/156/11 за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Агро» стягнуто з останнього 166 903,89 грн. боргу по сплаті лізингових платежів, 2 989,79 грн. пені, 578,66 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.09.2012 у справі № 7/5007/800/12 за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Агро» стягнуто з останнього 52 951,16 грн. боргу по сплаті лізингових платежів 4 805,45 грн. пені, 963,72 грн. - 3% річних, 64 162,84 грн. неустойки за користування предметом лізингу, 293 115,25 грн. штрафу за неповернення та/або користування предметом лізингу.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.09.2012 у справі № 7/5007/800/12 встановлено, що договір фінансового лізингу № 6-10-408 стз-фл/603 від 26.08.2010 є розірваним з 01.06.2012.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суд (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

19.03.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. вчинено виконавчий напис про повернення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон-Агро» на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» об'єкта фінансового лізингу : комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами типу СТМ (175*12261,03) в кількості однієї одиниці, вартістю 2 145 680,25 грн., що було передано в користування на умовах договору фінансового лізингу № 6-10-408стз-фл/603 від 26.08.2010.

19.09.2012 згідно акту державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області, на підставі зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса, у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Агро» на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» було вилучено предмет лізингу.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач в порушення умов договору користувався предметом лізингу неналежним чином, що призвело до його знецінення, а тому має відшкодувати позивачу збитки в розмірі 585 943,34 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ч. 7 п. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.3. договору з моменту укладення акту ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувачу при цьому він не має права ухилятися від платежів, встановлених цим договором, термінів і сум, навіть якщо ушкодження або часткова втрата викликані обставинами настання страхового випадку.

Статтею 13 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач протягом усього часу перебування предмета лізингу в його користуванні повинен підтримувати його у справному стані.

Відповідно до п. 3.4.2. договору лізингоодержувач зобов'язаний належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.

За умовами п. 3.4.8. договору лізингоодержувачу зобов'язаний забезпечувати збереження предмета лізингу та нести повну майнову відповідальність та його втрату, знищення або пошкодження.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 8.6. договору в разі невідповідності нормальному ступеню опрацювання предмету лізингу або його некомплектності лізингодавець проводить експертну оцінку предмета лізингу за рахунок лізингоодержувача.

У разі якщо вартість предмета лізингу, визначеної експертним шляхом, менша ніж залишкова вартість розрахована за графіком, різницю між залишковою вартістю техніки та вартістю техніки за експертною оцінкою відшкодовує лізингоодержувач, який користувався технікою.

19.09.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» було здійснено звіт про оцінку майна - комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами типу СТМ (175*12261,03), відповідно до якого визначено, що ринкова вартість майна на момент його вилучення складає 879 633,30 грн.

Згідно з ст. 18 закону України «Про фінансовий лізинг» амортизаційні відрахування на предмет лізингу обчислюються відповідно до законодавства. Договором лізингу відповідно до законодавства може передбачатися прискорена амортизація предмета лізингу.

Пунктом 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000, визначено, що одним із методів нарахування амортизації основних засобів є прямолінійний метод, за яким річна сум амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкту основних засобів.

Відповідно до п. 4.6. договору амортизація предмет лізингу нараховується лізингоодержувачем прямолінійним методом протягом періоду його очікуваного використання, що дорівнює строку лізингу, згідно з нормами амортизації, у відповідності до чинного законодавства України.

За обґрунтованими розрахунками позивача (за вирахуванням амортизаційних нарахувань) на момент розірвання договору (01.06.2012) залишкова вартість предмет лізингу з урахуванням нормального зносу становить 1 465 576,64 грн.

Отже, на момент вилучення вартість предмета лізингу становить суму, що є нижчою ніж його залишкова вартість. Різниця між залишковою вартістю техніки та вартістю техніки за експертною оцінкою становить 585 943,34 грн. (1 465 576,64 грн. - 879 633,30 грн. = 585 943,34 грн.).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 01.06.2012 по 19.09.2012 предмет лізингу знаходився у користуванні відповідача, а тому зважаючи на пункти 3.4.2., 5.3., 7.4. договору суд приходить до висновку, що зменшення вартості предмета лізингу на суму, яка є нижчою, ніж його залишкова вартість, сталася з вини відповідача внаслідок неналежного користування технікою.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (п. 4) установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині кредитування є повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб'єктам господарювання на умовах фінансового лізингу.

Постановою Кабінету міністрів України № 1904 від 10.12.2003 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, який визначає механізм використання коштів, передбачених Національній акціонерній компанії «Украгролізинг» (далі - Компанія) у загальному та спеціальному фондах державного бюджету для забезпечення сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших суб'єктів підприємницької діяльності агропромислового комплексу та фізичних осіб - членів особистих селянських господарств (далі - лізингоодержувачі) технікою і обладнанням вітчизняного виробництва (далі - техніка) на умовах фінансового лізингу, що здійснюється на підставі договорів, укладених між Компанією і лізингоодержувачами.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходів за операціями фінансового лізингу є передбачені у державному бюджеті на цю мету кошти, які використовуються на умовах поворотності згідно з укладеними договорами.

Лізингові платежі у частині відшкодування вартості техніки вносяться лізингоодержувачами на рахунок Компанії, відкритий в органах Казначейства, яка перераховує їх протягом трьох робочих днів на рахунки, відкриті в органах Казначейства для обліку надходжень державного бюджету відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 6 п. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що в разі дострокового припинення дії договору лізингоодержувачу відшкодовує лізингодавцю збитки в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу, неустойки (пені, штрафу), що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна , а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються : вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна , визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною ; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і понесених витрат.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що сума в розмірі 585 943,34 грн. є збитками позивача, які мали місце внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем за договором.

Отже, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Агро» (м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, код ЄДРПОУ 32784424) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (м. Київ, вул. Мечникова,16-а, код ЄДРПОУ 30401456) 585 943 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 34 коп. збитків, 11 718 (одинадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 10.12.2013.

Суддя В.В.Сівакова