Рішення

від 18.09.2007 по справі 39/473-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/473-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.07р.

Справа № 39/473-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЦЕНТР", м. Кривий Ріг. 

до  Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг 

про встановлення права власності

Суддя  Ліпинський О.В.

Представники:

  від позивача: Коваль І.О., дов. від 12.09.2007

  від відповідача: не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовною заявою про визнання за ним права власності на об'єкт нерухомого майна –нежитлове приміщення площею 87,5 кв.м. з прибудовою площею 8,2 кв.м. та ґанком площею 11,3 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд 4, прим. 27.

Відповідач подав клопотання, в якому просить суд розглянути справу без участі його представника, та винести рішення на розсуд суду за наявними у справі матеріалами.

За згодою представника, в судовому засіданні 14.09.2007 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст.. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -                                              

в с т а н о в и в:

Згідно рішення зборів Учасників ТОВ „Процентр” (протокол № 1 від 07.03.2003 року), було створено Товариство з обмеженою відповідальністю „Процентр”.

В якості внеску до статутного фонду товариства, гр. Сидоровим Ю.О. було передано належне йому на праві власності нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, б. 4 прим. 27.

Факт передачі зазначеного приміщення до статутного фонду Позивача підтверджується актом приймання-передачі майна, яке вноситься до статутного фонду ТОВ „Процентр” від 25.03.2003 року.  

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про господарські товариства”, товариство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність.

Як убачається зі змісту наданого до матеріалів справи рішення Криворізької міської ради № 2401 від 29.09.2004, Сидорову Ю.О. (попередній власник нежитлового приміщення розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, б. 4 прим. 27) в користування на умовах оренди було передано земельну ділянку прибудинкової території житлового будинку по вул. Косіора, 4 площею 0,0155 га, для розміщення вбудованого приміщення № 27.

Згідно ч. 2 ст. 377 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вини розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, із переходом права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, б. 4 прим. 27, до Позивача перейшло право користування земельною ділянкою прибудинкової території житлового будинку по вул. Косіора, 4 площею 0,0155 га.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” при будинкова територія, це територія багатоквартирного будинку призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

В межах земельної ділянки прибудинкової території, призначеної для обслуговування будинку, позивачем було здійснено прибудову та переобладнання ґанку, зазначені будівельні роботи були проведені позивачем без належного дозволу та на їх виконання.

За змістом наданого до матеріалів справи технічного висновку № 154/07 від 25.07.2007 року, що виконаний ПП "Приватпроект”, ґанок входу до вбудованого приміщення після перебудови відповідає основним вимогам державних будівельних норм.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Спірне нерухоме майно - вважаються  самочинним будівництвом, оскільки було збудовано Позивачем на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, та без отримання дозволу на проведення будівельних робіт.

Визнання  права власності на спірне нерухоме майно за Позивачем - не порушує права інших осіб (доказів не надано).

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд також виходив із наступного.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

До кола способів захисту цивільних прав та інтересів чинним законодавством віднесено припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку  в натурі.

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо  спір  виник  внаслідок  неправильних    дій    сторони, господарський   суд  має  право  покласти  на  неї  державне  мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що Позивач самовільно здійснив прибудову до спірного приміщення та переобладнання ґанку, господарський  суд  вважає за необхідне покласти на нього судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись  ст. 12 Закону України „Про господарські товариства”, ст.ст. 15, 16, 328,  376, 392 ЦК України ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -       

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Процентр” (код ЄДРПОУ 32410001) право власності на обкат нерухомого майна –нежитлове приміщення площею 87,5 кв.м. з прибудовою площею 8,2 кв.м. та ґанком площею 11,3 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 4, прим. 27.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Суддя

 О.В. Ліпинський

Рішення підписано 17.09.2007