Рішення

від 03.12.2013 по справі 927/1346/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 03 грудня 2013 року по справі №927/1346/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г.Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/1346/13

за позовом: фермерського господарства «Мета», вул..Перемоги,112,

с.Вишнівка, Ічнянський район, Чернігівська область, 16707

до відповідача: публічного акціонерного товариства «Чернігівський м'ясокомбінат»,

вул.Любецька, 80, м.Чернігів, 14021

про стягнення 10820грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Грищенко А.К. - голова господарства, Лишко В.А. - адвокат, довір. №1 від 16.09.13.

від відповідача: Васильченко В.Г. - представник, довір. №284 від 12.11.13

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 10279грн.39коп. боргу по оплаті вартості худоби, переданої на підставі договору №2/09 від 02.09.13 по приймальній квитанції №003301 від 03.09.13.

Судом 29.10.13 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, в зв'язку з чим нова ціна позову становить 10820грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач придбавши товар - велику рогату худобу - оплатив вартість цього товару лише частково, а відтак не виконав належним чином прийняті на себе зобов'язання.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Спір вирішується на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У наданих до справи поясненнях до претензії щодо повернення коштів (а.с.45-46) відповідач повідомив суду, що після перезважування 04.09.13 придбаних у позивача 17 голів великої рогатої худоби було встановлено наявність різниці між живою вагою худоби, зазначеною у приймальній квитанції, та вагою, встановленою при зважуванні на комбінаті. Різниця становила 904кг на загальну суму з урахуванням середньої закупівельної ціни 10279грн.39коп. Крім того, відповідач посилається на висновок експертизи, проведеною Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою, якою встановлено, що загальна маса нетто 34 напівтуш ВРХ становить 3643,6кг.

За заявою відповідача судом здійснювалася фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2013 року між сторонами укладений договір №2/09 купівлі-продажу худоби, відповідно до умов якого позивач, як продавець за договором, зобов'язувався передати у власність відповідача (покупець за договором) за договірними цінами велику рогату худобу або свиней у живій вазі, які відповідають по якості діючим стандартам, ветеринарним вимогам для забійних тварин в кількості і строки, вказані в специфікації, а відповідач зобов'язувався прийняти худобу та оплатити її вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору ціна на товар визначається сторонами в накладній на момент передачі партії товару. Накладні, по яких здійснюється поставка товару, виконують роль специфікації до цього договору і є його невід'ємною частиною.

В розділі 2 договору сторонами передбачено обов'язок відповідача здійснювати оплату кожної партії худоби шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів на умовах передоплати, за домовленістю сторін (п.2.1.).

В пункті 2.3. договору сторонами визначено місце прийому-передачі худоби - за місцем знаходження продавця.

Згідно з п.3.1. договору прийом худоби за кількістю та якістю здійснюється представником покупця (відповідача у справі) на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленого зразку за місцем прийому-передачі худоби.

В пунктах 5.1., 6.3. договору сторонами узгоджено, що худоба зараховується у кількості, яка буде отримана покупцем через свого представника. Покупець зобов'язується прийняти худобу за ціною, вказаною у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Визначити кількісні і якісні показники худоби. Здійснювати транспортування худоби, забезпечити її розвантаження. Своєчасно здійснювати оплату.

Аналіз змісту договору від 02.09.13 №2/09 свідчить, що у зв'язку з його укладенням фактично між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються ст.712 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із змісту договору від 02.09.2013 №2/09 вбачається, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Позивач на виконання умов договору 03.09.13 передав відповідачу товар, а саме: велику рогату худобу в кількості 17 голів живою вагою 9453кг з урахуванням зробленої трьохвідсоткової знижки ваги на зміст шлунково-кишкового тракту на загальну вартість 113188грн.50коп.

Даний факт підтверджується копією приймальної квитанції №003301 від 03.09.13, на якій містяться підписи осіб, що приймали участь у здачі-приймання худоби, а також копією довіреності №116 від 02.09.13, виданою відповідачем на ім'я Даценко С.М. (а.с.25,29).

Крім того, факт отримання від позивача худоби в кількості 17 голів не заперечується й відповідачем.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, в п.2.1. договору передбачений обов'язок відповідача здійснювати оплату кожної партії худоби на умовах передоплати за домовленістю сторін.

За твердженням позивача, відповідачем 03 вересня 2013р. та 04 вересня 2013р. здійснено оплату великої рогатої худоби на суму 102368грн.50коп.

Вказаний факт підтверджується наявними у справі банківськими виписками з рахунку позивача від 03.09.13 та від 04.09.13р. (а.с.13).

Таким чином, залишок вартості неоплаченого товару становить 10820грн.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару належним чином не виконав, вартість товару в повному обсязі не оплатив.

За повідомленням позивача, від відповідача грошових коштів в якості оплати худоби, переданої по приймальній квитанції від 03.09.13 більше не надходило.

Відповідачем доказів оплати товару в повному або в іншому більшому розмірі суду також не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що загальний розмір заборгованості становить 10820грн.

Заперечення відповідача щодо виявлення при прийманні худоби на підприємстві розбіжності на 904кг між живою вагою худоби, вказаною у приймальній квитанції, та живою вагою встановленою при зважуванні худоби на підприємстві, судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Договором передбачено, що кількість товару, що передається покупцю, визначається у специфікаціях (п.1.1.). Специфікації до договору не складалися. Разом з тим, в п.2.1. договору сторонами встановлено, що роль специфікації виконують накладні, по яких здійснюється поставка товару.

У приймальній квитанції від 03.09.13 №003301, по якій здійснювалася передача товару, що не заперечується жодною із сторін, відображена кількість голів великої рогатої худоби - 17 голів та загальна жива вага - 9453кг.

При цьому в квитанції відсутні будь-які застереження представника відповідача, який отримував товар, щодо кількості товару та ваги. Відсутні також й застереження представника відповідача щодо правильності зважування ваг, що належать позивачу, та відсутності перевірки ваг метрологічною службою.

Отже, при прийманні худоби у господарстві представник відповідача погодився як із загальною кількістю голів худоби, так і з живою вагою худоби, яка зазначена у приймальній квитанції.

Чинним законодавством України не врегульовано питання порядку здачі-приймання худоби м'ясопереробним підприємствам, а тому в силу Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 судом до спірних правовідносин застосовується Єдина інструкція про порядок проведення державних закупівель (здачі і приймання) худоби, птиці та кролів, затверджена наказом Держагропрому СРСР від 13.06.1988 №385, яка погоджена з Мінфіном СРСР та Держкомстатом СРСР.

Відповідно до п.3.8. вказаної Єдиної інструкції представник підприємства переробної промисловості, який приймає в господарстві худобу, разом зі здавачем проводить силами господарства зважування худоби та визначає їх якість у відповідності до ДСТ. Як вбачається з приймальної квитанції №003301 від 03.09.13, яка підписана представником відповідача без зауважень, в ній міститься інформація щодо кількості голів худоби, груп та вгодованості, а також жива вага.

Згідно з абз.6 п.3.9. вищезазначеної Єдиної інструкції після підписання документів про приймання худоби, відповідальність за збереження худоби несе заготівельник.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, а також враховуючи умови договору від 02.09.13, суд приходить до висновку, що відповідачем товар прийнято у тій кількості та в тій визі, що зазначена у приймальній квитанції.

Крім того, в п.3.19 Єдиної інструкції передбачено, що зміна живої ваги худоби при транспортуванні не повинно перевищувати встановленого в зоні діяльності м'ясокомбіната допустимого рівня зниження ваги худоби за рахунок вивільнення шлунково-кишкового тракту.

Відповідач не надав суду доказів встановлення в зоні його дії допустимого рівня зниження ваги худоби при транспортуванні за рахунок вивільнення шлунково-кишкового тракту, та розмірів такого рівня.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що худоба була отримана відповідачем в господарстві позивача 03.09.13. Перезважування худоби здійснювалося відповідачем на наступний день, 04.09.13р., про що складено акт (а.с.48). Проте, в акті не відображено час його складання, акт підписаний тільки представниками відповідача. Поданий відповідачем до матеріалів справи лист від 04.09.13 №214, в якому міститься пропозиція позивачу направити свого представника «для подальшого прийняття рішення щодо розрахунків» судом до уваги не приймається, оскільки відсутні належні та допустимі докази направлення його позивачеві. До того ж в даному листі відсутня пропозиція щодо направлення представника позивача для прийняття участі у зважуванні худоби.

Не може бути належним доказом запрошення представника позивача для участі у прийманні товару за кількістю й телеграма (а.с.49), оскільки вона надсилалася відповідачем позивачу 05.09.13.

Акт експертизи від 05.09.13 №В-5, складений експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, містить висновок про загальну масу пред'явлених для проведення експерти 34 напівтуш ВРХ. Проте, в ньому відсутні будь-які відомості про загальну живу вагу худоби, з якої після відповідної переробки може бути отримано саме визначена у акті загальна маса напівтуш.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст.33 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладено обов'язок доведення тих обставин, на які він покладається як на підставу своїх вимог. В силу ч.2 ст.34 цього Кодексу, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що худоба, прийнята від позивача, мала саме таку вагу, яка зазначена в акті від 04.09.13.

Оскільки договором передбачено оплату худоби на умовах попередньої оплати, тому, зважаючи на те, що відповідачем сплачено лише 102368грн.50коп., суд приходить до висновку, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання і не оплатив до отримання товару повну його вартість.

Позивачем 16.09.13 направлено на адресу відповідача претензію про оплату залишку вартості товару в сумі 10820грн., яку відповідач отримав 20.09.13, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів оплати вартості отриманої худоби в повному обсязі на день вирішення даного спору відповідач суду не надав.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, в зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто 10820грн. заборгованості.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати сторони понесені на оплату послуг адвоката відносяться до судових витрат та у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 16.09.13, укладений з адвокатом Лишко В.А., копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю від 15.12.11, виданого на ім'я Лишко В.А., та докази оплати адвокату визначеної в договорі про надання правової допомоги вартості послуг в сумі 1600грн. (а.с.24, 30,31).

Разом з тим, суд, проаналізувавши умови договору про надання правової допомоги від 16.09.13, приходить до висновку, що вказаний договір укладався та стосується не лише надання правової допомоги зі спірного питання, яке вирішується в межах даної справи, а й інших справ, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав і законних інтересів позивача. При цьому, гонорар адвокату в сумі 1600грн. визначений сторонами за надання адвокатом повного обсягу послуг, визначених у договорі.

Таким чином, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 1082грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1720грн.50коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.669,692,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,265 Господарського кодексу України, ст.ст.22,32,33,34,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Чернігівський м'ясокомбінат», м.Чернігів, вул..Любецька, 80 (ідентифікаційний код 05507146, п/р 26000000002568 у ПАТ «Банк «Демарк», МФО 353575) на користь фермерського господарства «Мета», Чернігівська область, Ічнянський район, с.Вишнівка, вул..Перемоги, 112 (ідентифікаційний код 33071623, п/р 26004301103160 в ТВБВ №10024/0235 філії - Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553) 10820грн. боргу, 1720грн.50коп. судового збору та 1082грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 09 грудня 2013 року.

Суддя Т.Г. Оленич