Постанова

від 20.12.2007 по справі 15/656-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/656-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" грудня 2007 р.                                                            Справа №15/656-НА

за позовом  Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підриємства м. Хмельницький    

до Територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області м. Хмельницький

про скасування припису № 22-02-84/1210-781 від 17.08.2007 р., акту № 22-02-84/1210 від 17.08.2007 р.

Суддя  Муха М.Є.                    

Секретар судового засідання Капустян А.В.

Представники сторін:

від позивача                  Яремчук М.В. –за довіреністю №610 від 25.09.2007р.

Яремчук Л.В. –за довіреністю №661 від 22.10.2007р. (в судовому засідання 28.11.2007р.)

від відповідача              Вдовін Ю.М. –за дорученням №3549-10/07 від 19.10.2007р.

                            Роздорожний В.О. –за дорученням №3551-10/07 від 19.10.2007р.

Олійник В.М. –за довіреністю №3548-10/07 від 19.10.2007р. (в судовому засіданні 11.12.2007р.)

У судовому    засіданні  згідно  ч.3 ст.  160 КАСУ  проголошено  вступну  і  резолютивну частини постанови

Постанова приймається 20.12.2007року, оскільки в судовому засіданні 28.11.2007р. та 11.12.2007р. оголошувалась перерва.

Суть спору

Позивач у позовній заяві та його представники в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд скасувати припис №22-02-84/1210-781 від 17.08.2007р. та акт №22-02-84/1210 від 17.08.2007р. посилаючись на те, що оспорювані документи прийнято з порушенням вимог чинного законодавства. Наголошують, що згідно ч.2 ст. 41 КЗпП України втрата довір'я до працівника, що безпосередньо обслуговує товарно-матеріальні цінності з боку власника або уповноваженого ним органу є підставою для його звільнення, отже втрата довір'я до працівника, що безпосередньо не обслуговує товарно-матеріальні цінності з боку власника або уповноваженого ним органу не є підставою для його звільнення. Саме через те, що бухгалтер не є особою, що безпосередньо обслуговує товарно-матеріальні цінності позивач не мав підстав для його звільнення. Але у зв'язку з тим, що бухгалтером Доліною Валентиною Ростиславівною систематично виконувались обов'язки касира (накази № 58-к від 02.09.1999 р., № 48-к від 04.09.2000 р., № 38-к від 02.07.2001 р., № 54-к від 03.09.2001р., №70-к від 09.09.2002 р., № 84-В від 22.08.2005 р., № 30-В від 14.03.2006р.)  та   19.01.2007  року  було  укладено  договір про повну матеріальну відповідальність позивач застосував такий моральний захід, як вираження недовіри для подальшого недопущення даного працівника до заміщення посади із обслуговування товарно-матеріальних   цінностей.   Чинним   законодавством України   такий захід не заборонений, проте відповідачем встановлено факт порушення позивачем ч.2 ст.41 КЗпП України, яка регулює питання звільнення деяких категорій працівників за певних підстав. Звертає увагу суду на те, що дана норма не має відношення до процедури винесення недовіри працівникові та прямо не забороняє втратити довір'я до будь-якого працівника, оскільки втрата довір'я не є дисциплінарним стягненням (ст.  147 КЗпП України), а є лише заходом морального впливу. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів” втрата довір'я може відбутись і в тому випадку, коли дії, що слугували підставою для цього не пов'язані з роботою, яку виконує працівник за трудовим договором. Зазначив, що згідно ст.152 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Все ж таки питання про застосування дисциплінарного стягнення, а саме - догани, не передавалось на розгляд трудового колективу. Трудовий колектив позивача розглянув питання про винесення недовіри бухгалтеру Доліній Валентині Ростиславівні, а не застосування дисциплінарного  стягнення  і  вже  після  видачі наказу по підприємству  №  67  від 15.06.2007року за власною ініціативою, на що має повне право. Власник або уповноважений ним орган не зобов'язаний передавати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу.  Проте відповідачем встановлено факт порушення позивачем ст. 152 КЗпП України. Стосовно порушень ст.147, ч.1 ст. 149 КЗпП України, то відповідачем не вимагалось від позивача документів про відмову працівника від дачі пояснень з приводу порушення трудової дисципліни згідно „Вимоги про надання матеріалів” вх.№ 447 від 08.08.2007 року. Повідомили, що 06.09.2007 року позивач помилково опротестував Припис № 22-02-84/1210-781 від 17 серпня 2007 року державному інспектору відповідача (лист № 581 від 05.09.2007 року). Не отримавши відповіді від відповідача позивач повторно надіслав заперечення керівнику відповідача (лист № 590 від 12.09.2007 року) з проханням продовжити строк для опротестування Припису № 22-02-84/1210-781 від 17 серпня 2007 року, провести повторну перевірку та скасувати як такі, що не відповідають вимогам закону Припис № 22-02-84/1210-781 від 17 серпня 2007 року та Акт № 22-02-84/1210 від 17 серпня 2007 року. Проте від відповідача відповіді не отримано.

Відповідач у письмовій позиції з приводу поданого позову та його представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. В підтвердження своїх доводів наголошують на тому, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, вираження недовіри (втрата довір'я) працівникові, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, з боку власника або уповноваженого ним органу є додатковою підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника, а не „моральним заходом”, як це зазначено у позовній заяві. При цьому відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів, втрата довір'я можлива лише відносно працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), якщо працівник вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). Відповідно до наданих позивачем в ході перевірки документів (копій наказів, посадових інструкцій), посадовою особою відповідача встановлено, що бухгалтер Доліна В.Р. на дату видання наказу, у якому їй виражено недовіру, безпосередньо не обслуговувала грошові або товарні цінності. Наголошують, що вказаний факт підтверджено також позивачем у позовній заяві, де зазначено, що „бухгалтер не є особою, що безпосередньо обслуговує товарно-матеріальні цінності”. З врахуванням чого вважають, що позивач не мав права виражати недовіру працівникові, який безпосередньо не обслуговував грошові або товарні цінності. Зазначають, що у позовній заяві Позивач, на підтвердження позовних вимог, робить посилання на норму Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів”. Однак, в даній постанові дається роз'яснення з приводу застосування п. 2 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, тобто розірвання трудового договору з ініціативи власника у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. На підставі чого вважають, що посилання на дану норму позивачем суперечить позовним вимогам, що зазначені у позовній заяві. Стосовно виявлення посадовою особою відповідача в ході здійснення перевірки порушення вимог ст. 152 Кодексу законів про працю України, то відповідно до даної статті власник або уповноважений ним орган має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Згідно з даною нормою, трудовий колектив підприємства має право розглядати питання про порушення трудової дисципліни за поданням власника або уповноваженого ним органу і приймати відповідне рішення згідно з Законом СРСР „Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями” від 17 червня 1983 року, однак таке рішення має прийматися трудовим колективом замість накладення дисциплінарного стягнення, до дати накладення дисциплінарного стягнення. Проте, вже після оголошення Позивачем догани бухгалтеру Доліній В.Р. (наказ № 67 від 15 червня 2007 р.) загальними зборами трудового колективу Позивача, відповідно до протоколу загальних зборів колективу від 05 липня 2007 року, бухгалтеру Доліній В.Р. винесено недовіру. Вважають, що прийняття даного рішення трудовим колективом Позивача суперечить вимогам п. 2 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України та ст. 9 Закону СРСР „Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями”, оскільки трудові колективи підприємств не наділені повноваженнями застосовувати до працівника такий захід як втрата довір'я. З приводу виявлення посадовою особою відповідача в ході здійснення перевірки порушення вимог ст. 147 КЗпП України, зазначили, що відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Згідно з п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях за погодженням з ВЦРПС від 20 липня 1984 року, порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Відповідно до документів (наказ № 67 від 15 червня 2007 року), наданих Позивачем в ході перевірки, було встановлено, що бухгалтеру Доліній В.Р. оголошено догану за „надання представникам Контрольно-ревізійного управління Міністерства праці та соціальної політики України додатку №1 до змін до колективного договору, що не приймався на засіданні трудового колективу” підприємства та за „надання згоди шляхом візування заявок на страхування згідно договору з ЗАТ „Страхове акціонерне товариство „Граве Україна”, що спричинило перерахунок коштів”, а також за „неефективне використання обігових коштів підприємства”. Однак, до посадових обов'язків бухгалтера Доліної В.Р., відповідно до наданої Позивачем в ході здіснення перевірки посадовою особою відповідача посадової інструкції бухгалтера, що затверджена директором Позивача 01.12.2006 р., не входить надання чи ненадання перевіряючим органам будь-яких документів, внесення змін та доповнень до колективного договору, візування заявок на страхування, а також бухгалтер не є розпорядником обігових коштів підприємства та не має права самостійно приймати рішення з приводу розпорядження коштами підприємства.

Згідно з п.п. 2.12. контракту №15 від 09.12.2006 р., який укладено органом управління майном Позивача з директором Позивача, саме директору делеговано повноваження щодо проведення колективних переговорів і укладення колективного договору у порядку, передбаченому Законом України „Про колективні договори та угоди”. Право першого підпису на всіх фінансових документах позивача, відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики підприємства № 1065-к від 29.12.2006р. надано знову ж таки директору Позивача. Крім того, відповідно до п.п. 2.11. контракту №15 від 09.12.2006 р., який укладено органом управління майном Позивача з директором Позивача, саме директор уповноважений користуватися правом розпорядження коштів підприємства. У даному випадку бухгалтером Доліною В.Р. не допускалося порушення трудової дисципліни, а саме, не допускалося невиконання або неналежне виконання з її вини покладених на неї трудових обов'язків, а тому підстави для накладення Позивачем дисциплінарного стягнення на бухгалтера Доліну В.Р. відсутні. Стосовно відсутності у вимозі посадової особи Відповідача, яка вручена Позивачу, документів з приводу накладення дисциплінарного стягнення, то відповідно до Положення про Держнаглядпраці, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України №50 від 18 січня 2003 року (із змінами та доповненнями), відповідач має право використовувати у ході здійснення перевірки тільки ті документи та дані, які надані адміністрацією об'єкта перевірки, або інші документи, завірені у порядку, передбаченому чинним законодавством. Крім того, відповідно до п. п. 3.1. Положення про територіальну державну інспекцію праці у Хмельницькій області посадові особи Відповідача мають право ознайомлюватися з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідних для виконання їх повноважень. Однак, під час здійснення перевірки посадовою особою Відповідача, Позивачем не було надано підтверджуючих документів про звернення до бухгалтера Доліної В.Р. з вимогою щодо надання письмових пояснень до застосування відносно неї дисциплінарного стягнення, що свідчить про порушення Позивачем вимог ст. 149 Кодексу законів про працю України. З врахуванням викладеного просить суд у позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

08.06.2007р. контрольно-ревізійним управлінням на Хмельницькому державному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві проведено перевірку фінансово-господарської діяльності. За результатами перевірки складено акт. В ході перевірки, серед іншого виявлено переплату заробітної плати окремим працівникам підприємства на загальну суму 28904грн. 76коп. та недоплату на загальну суму 1419грн. 35коп., які виникли внаслідок безпідставного завищення коефіцієнтів співвідношення місячних посадових окладів працівників зазначених у колективному договорі. У акті перевірки зазначено, що вказані порушення виникли внаслідок відсутності контролю з боку головного бухгалтера підприємства.

Також в ході перевірки встановлено, що підприємством у 2004р. було укладено договір с ЗАТ „Страхове акціонерне товариство „Граве Україна”. Підприємством згідно виставлених  рахунків за 2004р. Страховику сплачено 117,2 тис. грн. В подальшому виплати не проводились. Проте згідно умов договору, мінімальний термін сплати  премій для отримання страхових виплат складає два роки. Вищезазначений факт свідчить  про неефективне використання обігових коштів підприємства.

В матеріалах справи наявний акт про встановлення факту надання невідповідних документів від 05.06.2007р. про те, що о 10год. 45хв. бухгалтером Доліною В.Р. було надано членам робочої групи контрольно-ревізійного управління Міністерства праці та соціальної політики України Глушак І.А. та Єланській Н.О. „Зміни та доповнення до колективного договору” від 31.03.2005р., які містили додаток №1 „коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів і мінімальної заробітної плати керівників, спеціалістів, службовців та робітників наскрізних професій підприємства”, підписаний директором –Трембачем О.В. та начальником ПВВ Зілітінкевич І.І. та який не розглядався на зборах трудового колективу (протокол №2 від 31.03.2005р.). Вказаний акт підписано Глушак І.А., Єланською Н.О., Черній О.А., Коленніковим А.П., Яремчуком М.В.

14.06.2007р. комісією у складі заступника директора Кльорика В.І., інженера з охорони праці Коленнікова А.П. та юрисконсульта Яремчука М.В. складено акт встановлення факту відмови від надання пояснень бухгалтером Доліною В.Р. з приводу надання нею підробленого документу контрольно-ревізійній групі Мінпраці і соцполітики України, а саме додатку №1 до змін та доповнень до колективного договору на 2005рік, що не приймався на засідання трудового колективу.

15.06.2007р. директором Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства винесено наказ №67 про результати проведення перевірки Контрольно-ревізійним управлінням Міністерства праці та соціальної політики України. Згідно п.9 вказаного наказу за надання представникам Контрольно-ревізійного управління Міністерства праці та соціальної політики України додатку №1 до змін до Колективного договору, що не приймався на засіданні трудового колективу та за надання згоди шляхом візування заявок на страхування згідно договору з ЗАТ” Страхове акціонерне товариство „Граве Україна”, що спричинило перерахунок коштів у розмірі 117,2тис.грн. та неефективне використання обігових коштів підприємства виражено недовіру бухгалтеру Доліній Валентині Ростиславівні, оголошено їй догану та позбавлено премії на 100%.

У наказі зазначено, що Доліна В.Р. від підпису наказу відмовилась, однак з наказом ознайомлена. Вказаний запис здійснено старшим інспектором з контролю за виконання доручень Сагурою О.М.

16.06.2007р. відбулось засідання профспілкового комітету Хмельницького ДЕПОП, як наслідок комітетом складено протокол №8, згідно якого було постановлено винести на розгляд загальних зборів трудового колективу підприємства питання про недовіру працівнику підприємства –бухгалтеру Доліній В.Р.

05.07.2007р. Протоколом загальних зборів колективу Хмельницького ДЕПОП винесено недовіру від трудового колективу ХДЕПОП працівникам підприємства: головному бухгалтеру Загайній Н.І. та бухгалтеру Доліній В.Р.

В матеріалах справи наявні накази №58-К від 02.09.1999р., №48-К від 04.09.2000р., №38-К від 02.07.2001р., №54-К від 03.09.2001р., №70-К від 09.09.2002р., №84 від 22.08.2005р., №30 від 14.03.2006р. якими на період відпустки касира Ніконової Г.П. обов'язки касира покладались на бухгалтера Доліну В.Р. з відповідною доплатою у відсотковому відношенні від окладу відсутнього працівника. Згідно наказу від 16.09.2004р. в зв'язку з відпусткою головного бухгалтера Загайної Н.І. покладено виконання її обов'язків на бухгалтера Доліну В.Р. з оплатою різниці в окладах.

Згідно типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність укладеного між керівником підприємства позивача та працівником Доліною В.Р., працівник, який займає посаду бухгалтера або виконує роботу касира в період його відсутності безпосередньо пов'язану із зберіганням, відпусканням переданих йому цінностей бере на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому підприємством матеріальних цінностей.

09.07.2007р. Доліна В.Р. звернулась з заявою до Територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області з проханням провести перевірку з приводу порушення її трудових прав Хмельницьким Державним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством. При цьому заявниця зазначила, що за результатами перевірки КРУ Міністерства праці та соціальної політики України, їй висловлена недовіра, оголошена догана, 100% знята премія за червень 2007р. При цьому пояснень від неї ніхто не відбирав, із змістом акта перевірки не ознайомлювали, з документами про винесення догани не ознайомлювали.

17.08.2007р. головним державним інспектором праці проведено первинну планову перевірку додержання законодавства про працю на Хмельницькому державному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві. За результатами перевірки складено акт №22-02-84/1210.

В ході перевірки встановлено порушення вимог ч.2 ст.41, ст.147, ч.1 ст.149, ст.152 Кодексу законів про працю України. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що при перевірці документів, наданих адміністрацією підприємства встановлено, ще відповідно до наказу № 67 від 15 червня 2007 року, в пункті 9 вказано, що за надання згоди шляхом  візування заявок  на  страхування  згідно  договору  з  ЗАТ „Страхове акціонерне товариство „Граве Україна”, що спричинило перерахунок коштів у розмір 117,2 тис. грн. та неефективне використання обігових коштів підприємства гр. Доліній В.Р. виражено недовіру. Протоколом №8 засідання профспілкового комітету Хмельницького ДЕПОП від 16 червня 2007 року постановлено винести на розгляд, загальних зборів трудового колективу підприємства питання про недовіру працівнику підприємства - бухгалтеру Доліній В.Р. Протоколом загальних зборів колективу Хмельницького ДЕПОП від 05 липня 2007 року було винесено гр. Доліній В.Р. недовіру тобто протокол був складений пізніше ніж сам наказ №67 від 15.06.07р., що є порушенням ст.152 КЗпП України. Вище зазначене свідчить про порушення вимог ч.2 ст.41 КЗпП України, де передбачено, що втрата довіри це є одним із додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу окремою категорією працівників за певних умов. Згідно тлумачення яке дає пункт 2 с 41 КЗпП України Пленум Верховного Суду України у постанові „Про практику розгляду; судами трудових спорів” № 543 (п.28) пояснюється, що недовіра може бути винесена матеріально відповідальним особам, які займаються безпосереднім обслуговуванням грошових і товарних цінностей є їх прийняття, збереження, транспортування, розподіл; тощо. У посадовій інструкції гр. Доліної В.Р. не зазначено, що вона обслуговує грошові і товарні цінності, вказане свідчить про відсутність підстав для винесення гр. Доліній В.Р. недовіри. Також даним наказом гр. Доліній В.Р. оголошено догану, за надання представникам Контрольно-ревізійного управління Міністерства праці та соціальної політики України Додатку № 1 до змін до Колективного договору. Відповідно до посадової інструкції гр. Доліної В.Р. затвердженої директором даного підприємства від 01.12.2006 року у обов'язки гр. Доліної В.Р. не входить надання чи ненадання перевіряючим органам будь-яких документів та внесення змін та доповнень до колективного договору. Тому у разі якщо такі документи гр. Доліною В.Р. були надані це не є порушення трудової дисципліни або не належне виконання покладених на гр. Доліну В.Р. трудових обов'язків, таким чином відносно гр. Доліної В.Р. було допущено порушення вимог ст. 147 КЗпП України. В ході перевірки керівництвом Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичному підприємства не надано підтверджуючих документів про звернення до гр. Доліної В.Р. з вимогою щодо надання письмових пояснень при застосуванні дисциплінарного стягнення чим порушено вимоги ч. 1 ст. 149 КЗпП України.

17.08.2007р. за результатами виявлених порушень, згідно підпункту 3 пункту 6 Положення про державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, головним державним інспектором праці винесено припис №22-02-84/1210-781, яким вказано позивачу усунути допущені порушення. Також у приписі зазначено, що про вжиті заходи щодо усунення вказаних порушень необхідно письмово поінформувати в місячний термін з дня отримання припису Територіальну державну інспекцію праці у Хмельницькій області.

21.09.2007р. Доліна В.Р. звернулась до директора підприємства з заявою про звільнення за згодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України з 19.10.2007р.

Угодою від 21.09.2007р. трудовий договір між підприємством та Доліною В.Р вирішено припинити з 19.10.2007р.

Вважаючи припис №22-02-84/1210-781 від 17.08.2007р. та акт №22-02-84/1210 від 17.08.2007р. відповідача такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач просить скасувати останні.

Допитана в ході судового розгляду в якості свідка громадянка Доліна В.Р. повідомила, що зміни до колективного договору вона перевіряючим не надавала. Повідомила, що під час виконання своїх посадових обов'язків вона не мала права бухгалтерського підпису.

Допитані в якості свідків директор підприємства Ліщук І.В., заступник директора Кльорик В.І., інженер з охорони праці Коленніков А.П., начальник цеху по виготовленню технічних засобів реабілітації Пазюк В.І. повідомили, що зміни до колективного договору перевіряючим надала саме Доліна В.Р., оскільки головний бухгалтер підприємства в той час перебувала на виробничій нараді у керівника підприємства. Доліна В.Р. була ознайомлена із всіма документами, що стосувались оголошення їй догани та висловлення недовіри. Від дачі пояснень відмовилась.

Досліджуючи  надані  сторонами  докази,  аналізуючи наведені  представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Актом перевірки позивача, відповідачем встановлено порушення останнім вимог ч.2 ст.41, ст.147, ч.1 ст.149, ст.152 Кодексу законів про працю України.

Згідно припису Територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області  №22-02-84/1210-781 від 17.08.2007р. позивачу було необхідно усунути порушення вимог 2 ст.41, ст.147, ч.1 ст.149, ст.152 Кодексу законів про працю України.

Частиною 2 ст.41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Частина 1 ст.149 Кодексу, визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Приписами ст.152 Кодексу встановлено, що власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Судом враховується, що наявними в матеріалах справи доказами факт порушення позивачем вимог ч.2 ст.41, ст.147, ч.1 ст.149, ст.152 Кодексу законів про працю України не підтверджується.

При цьому суд зважає на те, що підпунктом 3 пункту 6 Положення про державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України                                   від 18 січня 2003 р. №50, визначено, що посадові особи Держнаглядпраці мають право, серед іншого, давати   посадовим  особам  органів  виконавчої  влади  та місцевого самоврядування, роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та  загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, які підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший, зазначений у приписі строк.

З наявного в матеріалах справи припису №22-02-84/1210-781 від 17.08.2007р., вбачається, що відповідач реалізувавши визначене законодавством право надання припису, в останньому не встановив в який  саме спосіб позивач повинен усунути порушення вимог ч.2 ст.41, ст.147, ч.1 ст.149, ст.152 Кодексу законів про працю України, що є необхідною передумовою для виконання позивачем обов'язку вжиття відповідних заходів у місячний або в інший, зазначений у приписі строк.

За таких обставин позовні вимоги позивача в частині скасування припису №22-02-84/1210-781 від 17.08.2007р. обґрунтовані, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються з підстав викладених вище. При цьому суд зважає на приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Позовні вимоги позивача в частині скасування акту №22-02-84/1210 від 17.08.2007р. суд вважає такими, що не підлягають задоволення враховуючи наступне.

Пунктом 1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства  України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, серед іншого, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Приписами ст.162 цього ж Кодексу встановлено повноваження суду при вирішенні справи. П.1 ч.2 даної статті визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, в тому числі, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Судом враховується, що акт перевірки Територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області не встановлює позивачу обов'язку вчинити будь які дії або утриматись від них, тобто він не має такої невід'ємної ознаки акту державного органу як обов'язковий характер, а відображає лише факт проведення перевірки та встановлює допущенні порушення вимог чинного законодавства. Крім того, у  акта перевірки відсутня спрямованість на регулювання суспільних відносин, так як поняття “регулювання” включає в себе встановлення правил поведінки, які є обов'язковими до виконання суб'єктами, на яких вони розповсюджуються, а також  відповідальності за їх (правил) невиконання.

Враховуючи часткове задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем  присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного  бюджету України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Хмельницького Державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства м. Хмельницький до Територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області про скасування припису №22-02-84/1210-781 від 17.08.2007р., акту №22-02-84/1210 від 17.08.2007р. задовольнити частково.

Скасувати припис Територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області №22-02-84/1210-781 від 17.08.2007р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Хмельницького Державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (м. Хмельницький, вул. В.М. Чорновола, 159/1, ідентифікаційний код 23655123) 1грн. 70коп. (одна гривня 70коп.) витрат по оплаті державного мита.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

         Суддя                                                                              М.Є. Муха

Постанова складена у повному обсязі і підписана 25.12.2007р.

Віддруковано 3 примірники:

1 –до справи;

2 –позивачу;

3 –відповідачу.