Постанова

від 02.04.2009 по справі 16192-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16192-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.2009Справа №2-27/16192-2007А

За позовом – Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Слава», (98500, м.Алушта, вул..Червонофлотська, 1)

До відповідача – Державної податкової інспекції в м.Алушта АРК, (98500, м.Алушта, вул..Леніна, 22-а)

Треті особи ТОВ «Агропромспецстрой» (м. Алушта, пер. Ревкомовський, 3),

ТОВ « Ербек», (м. Київ, вул. Предславінська, 28)

ТОВ «Електро ЛТД», (м. Севастополь, Камишове шосе, 49).

Про визнання протиправними  і скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.  

представники:

Від позивача –  Стиранко,  дор. у справі.                  

Від відповідача –    Патраш, дор. у справі.     

Від третіх осіб – не з'явились.  

Сутність спору:

     Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Слава», (98500, м.Алушта, вул..Червонофлотська, 1) звернулось до Господарського суду АРК до відповідача – Державної податкової інспекції в м.Алушта АРК, (98500, м.Алушта, вул..Леніна, 22-а) з позовними вимогами про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта від 20.09.2007 р. №0007222301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 р. у розмірі 31 667 грн., за березень 2007 р. у розмірі 523 963 грн., усього на 555 630 грн., а також податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта від 20.09.2007 р. №0007832301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 р. у розмірі 8 646 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим,  що спірні податкові повідомлення – рішення прийняті безпідставно, необґрунтовано та врахування всіх обставин справи, а значить підлягають визнанню нечинними.

Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду АРК С.Я. Тіткова від 04.02.2008 р. залучено до розгляду справи №2-23/16192-2007А замість судді ГС АРК Іщенко Г.М. суддю ГС АРК Воронцову Н.В. Справа передана судді Воронцовій Н.В. Справі привласнено номер №2-27/16192 - 2007А.

Ухвалою від 18.02.2008 р. справа була прийнята до розгляду суддею ГС АР Крим Воронцовою Н. В.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи,   необхідно надіслати матеріали справи  до ТОВ “Інститут обліку і аудиту”, ( м. Сімферополь. вул. Б. Хмельницького, 18/5, оф. 7 )   для проведення судово – бухгалтерської експертизи.      

Ухвалою ГС АРК від 08.05.2008р. провадження по справі було зупинено та призначено судово – бухгалтерську експертизу.

10 грудня 2008 року на адресу суду від експертної установи надійшов висновок експертизи № 52.

Беручи до уваги, що підстави які слугували для зупинення проваження по справі відпали, суд ухвалою від 10.12.2008 р. поновив провадження по справі.

Позивач заявою від 02.02.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим  від 20.09.2007 р. №0007222301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 р. у розмірі 31 667 грн., за березень 2007 р. у розмірі 523 963 грн., усього на 555 630 грн. і  від 20.09.2007 р. №0007832301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 р. у розмірі 8 646 грн.   Також просить суд стягнути з відповідача витрати  на проведення судової експертизи у розмірі 5000 грн.  

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Відповідач проти висновків експертизи заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на висновки експертизи.

Суд ухвалою від 02.02.2009 р. залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:  

- ТОВ «Агропромспецстрой» (м. Алушта, пер. Ревкомовський, 3),

- ТОВ « Ербек», (м. Київ, вул. Предславінська, 28)

- ТОВ «Електро ЛТД», (м. Севастополь, Камишове шосе, 49).

Позивач  уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях  на позов.

Треті особи явку  представників в судове засідання не забезпечили, письмових пояснень по справі не представили,  про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін,  суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

В період з 23.05.2007 р. по 06.06.2007 р.   посадовими особами ДПІ в м. Алушта АР Крим було проведено виїзну позапланову перевірку  з питання  достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем  за період лютий та березень  2007 р.     

По результатам перевірки було складено акт від 13.06.2007 р. №746/23/02650854.   

В ході проведення перевірки перевіряючими було встановлено, що відємне значення суми ПДВ у січні 2007 р. виникло в результаті реконструкції корпусів санаторію «Слава». Сума ПДВ у розмірі 10177215 грн., заявлена до відшкодування по декларації за лютий 2007 р. зменшується на 31667 грн. та складає 139099 грн., за березень 2007 р. – зменшується на 523963 грн. та складає 0,00 грн.

З урахуванням отриманих відповідей на запити щодо перевірки правових відносин дійсною перевіркою частково підтверджено заявлену позивачем по справі суму бюджетного відшкодування  по податку на додану вартість за лютий та березень 2007 р. Рішення про підтвердження залишку суми, заявленої до відшкодування, буде прийняте при отриманні решти відповідей на запити щодо перевірки ланцюга постачальників до виробника або імпортера, які підтверджують включення постачальниками до складу податкових забовязань сум ПДВ по операціях з  платником, що перевіряється дійсною перевіркою.

При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який  перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

На підставі вказаного акту перевірки у відношенні позивача було винесено  податкове повідомлення – рішення №0007222301/0 від 15.06.2007 р., відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 р. на 31667,00 грн. і за березень 2007 р. на 523963,00 грн.

Не погодившись з вказаним, позивач, у відповідності до   ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181,  звернувся з  адміністративною скаргою вих.. №227 від 25.06.2007 р. до ДПІ в м. Алушта.

ДПІ в м. Алушта рішенням від 10.07.2007 р. №3893/10/23 про результати  розгляду первинної скарги  прийняте податкове повідомлення – рішення №0007222301/0 від 15.06.2007 р. було залишено без змін, а скарга без задоволення.

Також по результатам  розгляду скарги було винесено  податкове повідомлення – рішення №0007222301/1 від 10.07.2007 р., відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 р. на 31667,00 грн. і за березень 2007 р. на 523963,00 грн.

Не погодившись з вказаним,  позивач звернувся з повторною скаргою №255 від 20.07.2007 р. до ДПА в АР Крим.

ДПА в АР Крим рішенням  від 13.09.2007 р. №2188/10/25-021  про результати розгляду повторної скарги було залишено без змін податкове повідомлення – рішення ДПІ в м. Алушта №0007222301/1 від 10.07.2007 р., прийняте по результатам розгляду первинної скарги.   Також було вирішено збільшити суму зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий 2007 р. на 8646.00 грн. ( 40313,00 грн. – 31667,00 грн. ).

Також по результатам розгляду повторної скарги було винесено наступні податкові повідомлення -  рішення від 20.09.2007 р. №0007222301/2 відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 р. на 31667,00 грн. і за березень 2007 р. на 523963,00 грн. і від 20.09.2007 р. №0007832301/2,  відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 р. на 8646,00 грн. і за березень 2007 р. на 0,00 грн.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся зі скаргою від 01.10.2007 р. №337 до ДПА  Україні.

Рішенням ДПА України від 23.10.2007 р. №10651/6/25-9115 вказана скарга позивача була залишена без розгляду.

При таких обставинах, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити у повному обсязі,  виходячи з наступних підстав.

У відповідності до податкової декларації по ПДВ за лютий 2007 р.,  наданої позивачем відповідачу,  і розрахунку суми бюджетного відшкодування, відображено, що:

-           сума,  що була заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок позивача в банку, складає 170766 грн.:

-          залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду ( січня 2007 р. )  за вирахуванням суми податку,  що підлягає сплаті до бюджету за ітогами поточного звітнього періоду ( стор. 24 ),  складає 245571 грн.

Від'ємне значення попереднього податкового періоду ( січень 2007 р. ) в сумі 245571 грн. виникло у декларації за січень 2007 р.:

-          170766 грн. за рахунок різниці між податковим забовязанням і податковим кредитом січня 2007 р. ( 10393 – 181159 );

-          74805 грн. за рахунок суми залишку від'ємного значення  між податковим забовязанням і податковим кредитом грудня 2006 р.

В податкової декларації по ПДВ за березень 2007 р. і розрахунку суми бюджетного відшкодування відображено:

-  сума, що заявлена до бюджетного відшкодування за рахунок платника податку в банку, складає 523963,00 грн. ( податок, сплачений постачальником у попередньому податковому  періоді січня 2007 р. склав 531755 грн. );

-    залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті  до бюджету по ітогам поточного звітнього періоду, складає 601681,00 грн.

Посадові особи відповідача під час проведення перевірки дійшли висновку про завищення податкового кредиту за січень 2007 р. на суму 31666,67 грн.

З вказаним суд не може погодитися в зв'язку з наступним.

Відповідно до  п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7   Закону України «Про податок на додану вартість» податковий   кредит  звітного  періоду  визначається виходячи  із  договірної  (контрактної) вартості товарів (послуг), але  не  вище  рівня  звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної  ціни  на  такі  товари (послуги), та складається із Сум податків,  нарахованих  (сплачених)  платником податку за ставкою, встановленою  пунктом  6.1  статті  6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом  такого  звітного  періоду  у  зв'язку  з:

- придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при їх імпорті)  та  послуг  з  метою  їх   подальшого   використання   в оподатковуваних   операціях   у   межах  господарської  діяльності платника податку;

-  придбанням (будівництвом,   спорудженням)   основних   фондів (основних  засобів,  у  тому  числі інших необоротних матеріальних активів  та  незавершених  капітальних  інвестицій  в   необоротні капітальні   активи),  у  тому  числі  при  їх  імпорті,  з  метою подальшого використання  у  виробництві  та/або  поставці  товарів (послуг)   для  оподатковуваних  операцій  у  межах  господарської діяльності платника податку.

 Право на нарахування податкового  кредиту  виникає  незалежно від  того,  чи  такі  товари  (послуги)  та  основні  фонди почали використовуватися   в   оподатковуваних    операціях    у    межах господарської   діяльності   платника  податку  протягом  звітного податкового періоду,  а також  від  того,  чи  здійснював  платник податку   оподатковувані   операції   протягом   такого   звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми  сплаченого  (нарахованого)  податку  у  зв'язку з придбанням товарів   (послуг),  не  підтверджені  податковими  накладними  чи митними   деклараціями  (іншими  подібними  документами  згідно  з підпунктом  7.2.6  цього  пункту).

У  разі  коли  на  момент  перевірки платника податку органом державної  податкової  служби суми податку, попередньо включені до складу   податкового    кредиту,   залишаються   не підтвердженими зазначеними  цим  підпунктом  документами,  платник  податку  несе відповідальність   у   вигляді  фінансових  санкцій,  установлених законодавством,   нарахованих  на  суму  податкового  кредиту,  не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-      або дата  списання  коштів  з  банківського  рахунку платника податку  в  оплату   товарів   (робіт,   послуг),   дата   виписки відповідного  рахунку  (товарного  чека)  -  в  разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-      або дата  отримання  податкової накладної,  що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю  податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

    а) порядковий номер податкової накладної;

    б) дату виписування податкової накладної;

    в)   повну   або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних документах  юридичної  особи  або  прізвище,  ім'я  та по батькові фізичної  особи,  зареєстрованої  як  платник  податку  на  додану вартість;  

    г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

    д) місце розташування юридичної особи  або  місце  податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

    е) опис   (номенклатуру)   товарів   (робіт,  послуг)  та  їх кількість (обсяг, об'єм);

    є)   повну   або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних документах  отримувача;  

    ж) ціну поставки без врахування податку;

    з) ставку  податку  та  відповідну  суму  податку у цифровому значенні;

    и) загальну  суму коштів,  що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відподно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість» податкова  накладна  складається  у  момент виникнення податкових  зобов'язань  продавця  у  двох  примірниках.  Оригінал податкової  накладної  надається  покупцю,  копія  залишається   у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій,    що    оподатковуються    і   звільнені   від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна   є   звітним   податковим   документом  і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна  виписується  на  кожну повну або часткову поставку товарів  (робіт,  послуг).  У  разі  коли  частка  товару (робіт,   послуг)   не  містить  відокремленої  вартості,  перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до  податкової  накладної  у  порядку,  встановленому  центральним органом  державної  податкової  служби  України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку   повинні   зберігати   податкові   накладні протягом  строку,  передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

З вищевказаного вбачається, що для включення сплаченої ( нарахованої )  суми ПДВ до складу податкового кредиту необхідно у відповідності до Закону України  Закону України «Про податок на додану вартість»  наявність двох умов:

1. наявність належним чином заповненої податкової накладної;

2. придбання ( будівництво,  спорудження ) основних коштів, в тому числі інших необоротних активів і незавершених капітальних інвестиції в необоротні капітальні активи, в тому числі в цілях використання у виробництві та/або поставці товарів ( послуг ) для оподаткованих операцій в рамках господарської діяльності платника податку.     

При цьому Закон України «Про податок на додану вартість» і Порядок «Про затвердження форми податкової накладної і порядку її заповнення» №165 від 30.05.1997 р.  не висуває яких – небудь спеціальних вимог відносно вказання способу розрахунку, зокрема, слова «передоплата» в податкової накладної. Законодавцем встановлено, що в графі «Номенклатура» повинна міститися номенклатура товарів ( робот, послуг ).

При  дослідженні і співставленні податкових накладних від постачальників з  записами в реєстрі отриманих  податкових накладних позивача за січень 2007 р. встановлено, що в графі 8 реєстру отриманих податкових накладних відображена сума податку на додану вартість,  що підлягає включенню до складу податкового кредиту у розмірі 181158,88 грн.. Дана сума ПДВ підтверджена відповідними податковими накладними.   

Судом встановлено,  що позивачем було укладено наступні договори з постачальниками товарів ( робот, послуг ):

-          договір з  ТОВ «Ербек» від 25.11.2006 р. №1п на виконання проектних робіт по реконструкції корпусів №№9,10;

-          договір підряду з ТОВ «Ербек» від 27.11.2006р. №1 на виконання робіт по реконструкції корпусів №№9,10 – знос корпусів;

-          договір підряду з ТОВ «Ербек» від 20.01.2007 р. №2смр на виконання будівельно – монтажних робіт по реконструкції корпусів №№ 9,10.

Відповідно до  п. 1.1 договору підряду №1 від 27.11.2006 р. предметом вказаного договору  є знос корпусів №№ 9,10.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору знос корпусів включає в себе знос старих будівель корпусів №9 і №10,  демонтаж комунікацій, які перешкоджають будівництву нових будівель у межах відведеної  ділянки під будівництво.    

Робота здійснюється у відповідності до графіку виконаних робіт відповідно до додатку 1 на протязі 1 – ого і 2 – х місяців будівництва поровну.

Відповідно до розділу 1 договору №1п від 25.11.2006 р. предметом даного договору є  розробка виконавцем  ( ТОВ «Ербек» ) проектної документації на реконструкцію корпусів №9 і №10 позивача по затвердженому завданню позивача по справі.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору загальна вартість робіт за договором складає 1 215 507,60 грн.

Відповідно до п. 1 договору №2смр від 20.01.2007 р. предметом даного договору є виконання будівельно – монтажних робіт по Реконструкції санаторія «Слава»: корпусів №№9,10 – будівельно – монтажні роботи.

У відповідності до п. 3.1 вказаного договору загальна вартість робот за договором складає 64 853 103 грн., в тому числі ПДВ 10 808 850 грн.

Відповідно до п. 1 договору підряду №2 від 07.02.2007 р.  предметом договору є виконання будівельно – монтажних робіт по реконструкції котельної позивача – знос і будівництво нової котельної.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору загальна вартість робіт за договором складає 1 641 250,00 грн., в тому числі ПДВ 273 542,00 грн.

Позивачем була представлена податкова накладна від ТОВ «Ербек» за січень 2007 р. №3 від 29.01.2007 р. на загальну суму 1 000 000 грн., сума ПДВ 166 666,67 грн.. номенклатура поставки «знос корпусів №9, 10,  демонтаж конструкцій» та міститься посилання на договір №1 від 27.11.2006 р.

Оплата  по даній податковій накладної підтверджується платіжним дорученням №85 від 29.01.2007 р. на суму 1 000 000 грн., призначення платежу «За БМР відподіно до рахунку №73 від 01.02.2007 р.».

При цьому суд встановив, що вищевказана податкова накладна від постачальника – ТОВ «Ербек» заповнена  з дотриманням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7    Закону України «Про податок на додану вартість» і  Порядку «Про затвердження форми податкової накладної і порядку її заповнення» №165 від 30.05.1997 р.  Вказана податкова накладна складена в момент виникнення податкових забовязань у продавця ( перша подія – дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, робіт, послуг ). До того ж, право на включення до складу податкового кредиту законодавець не ставить в залежність від дати другої події – факту придбання платником податку товарів ( робот, послуг ).   

 Таким чином, суд дійшов висновку,  що завищення податного кредиту по позивачу в січні 2007 р. в сумі 31667 грн. наявними у справі документами не підтверджується. Відповідачем нормативно необґрунтовано враховано у складі податкового кредиту тільки суми ПДВ, за якими були виконані роботи по ТОВ «Ербек» без врахування передоплати.

Також відповідачем було донараховано податкове забовязання по податку на додану вартість на ліквідовані основні кошти в лютому 2007 р. на суму 99 820 грн.

З вказаного суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до п. 4.9 ст. 4  Закону України «Про податок на додану вартість» якщо  основні  виробничі  фонди  або  невиробничі  фонди ліквідуються  за  самостійним   рішенням   платника   податку   чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу  невиробничих фондів   така   ліквідація,  безоплатна  передача  чи  переведення розглядаються  для  цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють  на  момент  такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цього пункту не поширюються на випадки,  коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з  їх знищенням  або  зруйнуванням  внаслідок  дії обставин непереборної сили,  в  інших  випадках,  коли  така ліквідація здійснюється без згоди  платника  податку,  в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби   відповідний   документ   про   знищення,  розібрання  або перетворення  основного  фонду  іншими  способами,  внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

Порядок ліквідації основних фондів регламентується Типовою Інструкцією «Про порядок списання будівель, споруд,  машин,  обладнання, транспортних засобів та іншого майна, що прийшли в непридатність  і відносяться до основних коштів»    №100 від 01.07.1985 р.  

 Відповідно до вказаної Інструкції з балансів підприємств, об'єднань,  організацій і установ можуть бути списані будівлі,  споруди, машини, обладнання, транспортні засоби і інше майно. що відноситься до основних коштів,  зокрема, такі,  що  прийшли в непридатний стан внаслідок фізичного зносу, аварій, стихійного лиха, порушення нормальних умов експлуатації і  за іншими причинами.    

При цьому майно, що відноситься до основних коштів, підлягає списанню лише у тих випадках,  коли відновити його неможливо або економічно недоцільно,  а також, коди воно не може бути у встановленому порядку реалізоване або передано іншим підприємствам,  об'єднанням, організаціям та установам.    

 Суд було представлено акти на списання основних коштів типової форми №ОЗ – 3,  при дослідженні вказаних актів було встановлено,  що позивачем  було списано наступні активи: зовнішнього  газопроводу труби діаметром 89 мм. на суму 176000 грн.; котельна вартістю 310 000 грн.; мережі теплопостачання вартістю 13100 грн.

Всього було списано основних коштів на суму 499 100 грн.

У актах вказані наступні причини списання:

- в зв'язку зі збільшенням потужності котельної і переврезки в газопровід діаметром 159 мм.;

-  у відповідності до висновків по результатам дослідження НПП «Южсейсмобуд» за замовленням №125 -5 вищевказана будівля знаходиться у непридатному стані  для подальшої експлуатації;

- на підставі акту від 08.12.2006 р. мережа теплопостачання 1954, 1970 років прийшла в непридатність,  з 2000 року не експлуатується.     

Позивачем було надано первинні документи, якими було зафіксовано проведення господарських операцій по списанню основних кошті. Акти списання підписані комісією у складі замісника голови правління, інженера – енергетика, бухгалтера – касира, інженера – будівельника і затверджені головою правління. В актах відображені причини списання основних коштів, з яких вбачається,  що основні кошти на момент списання були не придатні для подальшого використання у виробництві в зв'язку з їх повним фізичним зносом або моральним старінням.

Чинним законодавством України не передбачено окремі вимоги відносно необхідності надання податковим органам додаткових матеріалів по списанню основних фондів. Форма наданих первинних документів на списання основних фондів затверджена наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 п. №352.              

 При таких обставинах, суд дійшов висновку, що донарахування податкового забовязання по податку на додану вартість за лютий 2007 р. в сумі 99 820 грн. не підтверджується.  

 Також під час проведення перевірки відповідачем було встановлено завищення податкового кредиту за лютий 2007 р. на суму 510 507 грн.

 З вказаним суд не може погодитися в зв'язку з тим,  що представлені на огляд суду податкові накладні від постачальника ТОВ «Ербек» і від постачальника – СДО  служба держінвестиційної експертизи в АР Крим заповненні з  дотримання вимог п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість» і  Порядку «Про затвердження форми податкової накладної і порядку її заповнення» №165 від 30.05.1997 р.  Вказані податкові накладні складені в момент виникнення податкових забовязань у продавця ( перша подія – дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, робіт, послуг ). До того ж, право на включення до складу податкового кредиту законодавець не ставить в залежність від дати другої події – факту придбання платником податку товарів ( робот, послуг ).   

 Таким чином, суд дійшов висновку,  що завищення податного кредиту по позивачу в лютому 2007 р. в сумі 510507 грн. ( 500 000 + 10507 ) наявними у справі документами не підтверджується.

  Також перевіряющими під час проведення перевірки було встановлено завищення податкового кредиту за березень 2007 р. на суму 177964 грн.

  З вказаним суд не може погодитися в зв'язку з наступним.

  Судом встановлено, що між позивачем по справі ( Замовник ) і ТОВ «Агропромспецстрой» ( Підрядник ) було укладено договір підряду від 12.03.2007 р.

  Відповідно до п. 1 вказаного договору його предметом є прокладка зовнішнього водоводу від котельної до корпусу №5 позивача по вул.. Краснофлотська, 1.

   Відповідно до п. 2.2 вказаного договору загальна вартість робіт склала 126 819,60 грн., в тому числі ПДВ 21 137,02 грн.

   У представлених  суду податкових накладних,   отриманих  позивачем від ТОВ «Агропромспецстрой» наявне посилання на договір  від 12.03.2007 р. на виконання робіт по прокладці зовнішнього водоводу від котельної до корпусу №5 позивача.

  Оплата і факт надання послуг, на підставі яких були виписані вказані податкові накладні, підтверджені платіжним дорученням і актами приймання виконаних підрядних робіт, наявними в матеріалах справи.

  Вищевказані податкові накладні заповненні з  дотримання вимог п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість» і  Порядку «Про затвердження форми податкової накладної і порядку її заповнення» №165 від 30.05.1997 р.  Вказані податкові накладні складені в момент виникнення податкових забовязань у продавця ( перша подія – дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, робіт, послуг ). До того ж, право на включення до складу податкового кредиту законодавець не ставить в залежність від дати другої події – факту придбання платником податку товарів ( робот, послуг ).   

 Таким чином, суд дійшов висновку,  що завищення податного кредиту по позивачу в березні 2007 р. в сумі 177 964 грн.  наявними у справі документами та нормативно  не підтверджується.

Також під час проведення перевірки було встановлено завищення бюджетного відшкодування за лютий 2007 р. в сумах 31 667 грн. і 8646 грн., а всього на суму 40 313 грн. і бюджетного відшкодування за березень 2007 р. на суму 523 963 грн.

Суд не може погодитися з вказаним в зв'язку з наступним.

У відповідності до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість» при від'ємному значенні  між сумою податкового забовязання і податкового кредиту  в лютому і березні 2007 р. позивач по справі має право на бюджетне відшкодування в частині від'ємного значення  попереднього податкового періоду ( січень, лютий 2007 р ), фактично сплаченої суми податку на додану вартість позивачем постачальникам товарів ( робот, послуг ).

У позивача в період  січень – березень 2007 р. взаємовідносини з  постачальником послуг – ТОВ «Ербек»  здійснювалися у вигляді передоплати і у вигляді отримання виконаних робіт.

Судом встановлено, що позивач перерахував у вказаний період ТОВ «Ербек» передоплату на виконання робіт у розмірі 5 000 000 грн., виконані роботи за січень -  березень 2007 р. склали 2 632 654,93грн. У складі податкового кредиту відображені надані податкові накладні від ТОВ «Ербек»,  виписані по першої події – передоплата, всього на суму 5 000 000 грн., в тому числі ПДВ 833 333,33 грн.

Сума заявлена до бюджетного відшкодування за лютий 2007 р. на рахунок платника податку у банку складає 170 766 грн.       

  Сума, заявлена до бюджетного відшкодуванню за березень 2007 р. на рахунок платника податку в банку складає 523 963 грн.

  Вказане підтверджується висновком судово – бухгалтерської  експертизи № 52, відповідно до якого вбачається, висновки ДПІ у м. Алушті, викладені в акті виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Закритим акціонерним товариством «Санаторій «Слава» ( код ЄДРПОУ 02650854) за період лютий та березень 2007 року від 13.06.2007р. № 746/23/02650854 в частині встановлення завищення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість за лютий та березень 2007 року документам первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача та нормативно не підтверджуються.

 Вказаний  висновок було складено експертом Мішур Г. Г., яка має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта по спеціальності «11.1 – дослідження документів бухгалтерського,  податкового обліку і звітності»,   «11.2 – дослідження документів по економічної діяльності підприємства і організацій», «11.3 – Дослідження документів по фінансово – кредитним операціям», має стаж експертної роботи з 1998 р., свідоцтво №75 від 01.12.2004 р., видане Кримським НІІ судових експертиз та яке чинне до 07.12.12 р.

У складанні експертного висновку також брав участь експерт Вишневська А. В., що має вищу економічну освіту, кваліфікацію експерта по спеціальності: «11.1 – дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», стаж експертної робот з 2003 р.,  свідоцтво №96 від 30.05.2006 р., видане Кримським НІІ судових експертиз та дійсне до 30.05.2011 р.

 При таких обставинах, суд не вбачає підстав не довіряти висновку судово – бухгалтерської  експертизи № 52.     

  Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

  Ст. 67 Конституції України передбачає сплату податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до  ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду  всі матеріали, які свідчать про його правомірні  дії

Відповідач правомірність винесення спірних   податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

Відповідно до п. 11 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спір, який виник між сторонами по справі зачіпає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не бачить ніякої необхідності  в опублікуванні результатів розгляду даної справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з  державного бюджету України витрат на проведення судово – бухгалтерської  експертизи в сумі 5000 грн., що були сплачені позивачем, суд вважає за необхідно задовольнити в зв'язку за наступним.

Відповідно до ст. 87 КАСУ судові витрати складаються із судового  збору  та  витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать,  зокрема, витрати,  пов'язані  із залученням свідків,  спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Позивачем було надано платіжне доручення №639 від 02.07.2008 р.,   відповідно до яких вбачається, що позивачем було оплачено витрати на проведення судово – бухгалтерської  експертизи у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,  яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує  всі  здійснені  нею документально  підтверджені  судові  витрати  з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету,  якщо іншою  стороною був  орган  місцевого  самоврядування,  його  посадова чи службова особа).

Оскільки здійснення витрат на проведення судової експертизи підтверджено документально,  суд дійшов висновку стягнути з Державного бюджету України витрати на проведення судово – бухгалтерської  експертизи у розмірі 5000 грн.  

Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40  грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума судового збору  у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню  з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.

Вступна і резолютивна частини проголошено 06.04.2009 р.

Постанова у повному обсязі складена 13.04.2009 р.  

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

      2.  Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим  від 20.09.2007 р. №0007222301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 р. у розмірі 31 667 грн., за березень 2007 р. у розмірі 523 963 грн., усього на 555 630 грн. і  від 20.09.2007 р. №0007832301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 р. у розмірі 8 646 грн.

     3.  Стягнути з Державного бюджету України   на користь закритого акціонерного товариства «Санаторій «Слава»,  98500, м.Алушта, вул. Червонофлотська, 1, ( ЄДРПОУ 02650854, банківські реквізити не відомі )    3, 40  гривень судового збору і 5000 грн.  витрат на проведення судово – бухгалтерської  експертизи, оплаченої платіжним дорученням  №639 від 02.07.2008 р.  

            4.  Повернути  з Державного бюджету України   на користь закритого акціонерного товариства «Санаторій «Слава»,  98500, м.Алушта, вул. Червонофлотська, 1, ( ЄДРПОУ 02650854, банківські реквізити не відомі )    3, 40  гривень судового збору.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу.

            У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

     Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.